Рішення

від 26.11.2019 по справі 520/9467/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2019 р. № 520/9467/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Волошина Д.А.,

за участю секретаря судового засідання - Суховарової О.А.,

представників позивача - Сосунова Є.В., Білик В.І.,

представника відповідача - Мельник Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК Адмірал" до Головного управління Держпраці у Харківській області про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В :

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК Адмірал" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати постанову №20-01-4207/0947/2887/ІП-ФС від 22.08.2019 р. Головного управління Держпраці у Харківській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає незаконним притягнення до відповідальності та накладення штрафу постановою Головного управління Держпраці у Харківській області №20-01-4207/0947/2887/ІП-ФС від 22.08.2019 р. на підставі приписів абз. 8 ч.2 ст.265 КЗпП України, оскільки правопорушення, описані в акті інспекційного відвідування не відповідають вимогам чинного законодавства та фактичному стану справи, у зв`язку із чим вважає що оскаржувана постанова про накладення штрафу є незаконною та підлягає скасуванню.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2019 року відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 29.10.2019 р. о 10:00 год.

Протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2019 року закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті на 26.11.2019 р. о 15:00 год.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити. Згідно наданого до суду відзиву пояснив, що оскаржувана в даній справі постанова Головного управління Держпраці у Харківській області №20-01-4207/0947/2887/ІП-ФС від 22.08.2019 р. про накладення штрафу є цілком законною та обґрунтованою, винесеною відповідно до чинного законодавства, а позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Судом встановлено, що інспектором праці Головного управління Держпраці у Харківській області на підставі наказу про проведення інспекційного відвідування №1353 від 29.07.2019 р., направлення №02.02-03/2521 від 29.07.2019 р. та звернення фізичної особи ОСОБА_1 від 26.07.2019 р. №К-787 про порушення стосовно неї законодавства про працю, проведено інспекційне відвідування Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК Адмірал" на предмет додержання вимог законодавства про працю, за результатами якого складено акт інспекційного відвідування №20-01/4207/0947 від 02.08.2019 р.

Відповідно до висновків вказаного акту інспекційного відвідування встановлено порушення:

абз.5 п.7.1 глави 7 Наказу Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників №58 від 29.07.1993, а саме, книга обліку бланків трудових книжок і вкладишів до них і книга обліку трудових книжок не ведеться;

ч.2 ст.30 Закону України Про оплату праці №108/95-ВР від 24.03.1995 р., роботодавцем не забезпечено достовірний облік виконуваної працівником роботи, оскільки табеля обліку робочого часу не велися;

ч.1 ст.116 КЗпП України, ч.1 ст. 117 КЗпП України, ст. 47 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, не провадились в день звільнення, а саме, виплата сум, що належить при звільненні ОСОБА_1 , було здійснено наступного дня після звільнення та у день звільнення ОСОБА_1 не надано копію наказу про звільнення.

22.08.2019 р. заступником начальника Головного управління Держпраці у Харківській області було прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №20-01-4207/0947/2887/ІП-ФС від 22.08.2019 р., згідно з якою на Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК Адмірал" накладено штраф у розмірі 4173,00 грн., на підставі абзацу 8 частини 2 статті 265 КЗпП України.

Не погоджуючись з оскаржуваною постановою про накладення штрафу, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 259 Кодексу законів про працю України (далі по тесту - КЗпП) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 96 від 11.02.2015 року, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, крім іншого, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Пунктом 7 вказаного Положення встановлено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до Положення про Головне управління Держпраці у Харківській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці №84 від 03.08.2018 року (далі по тексту - Положення), Головне управління Держпраці у Харківській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.

Підпунктом 5 пункту 4 Положення встановлено, що Головне управління Держпраці у Харківській області здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Частиною першою статті 265 Кодексу законів про працю України передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Відповідно до абз. 8 ч.2 ст.265 Кодексу законів про працю України, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

Частиною 4 вказаної статті встановлено, що штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В свою чергу, порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17 липня 2013 року (далі по тексту - Порядок №509) визначає механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення".

Відповідно до пункту 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року № 509, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 509 однією з підстав для накладення штрафів є акт про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади.

Отже, підставою для накладення штрафів є виявлені під час перевірки суб`єкта господарювання порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення зафіксовані в акті перевірки.

Як встановлено судом та вже було зазначено вище, актом інспекційного відвідування №20-01/4207/0947 від 02.08.2019 р. встановлено порушення Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "ЖК Адмірал": абз.5 п.7.1 глави 7 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників №58 від 29.07.1993, а саме, книга обліку бланків трудових книжок і вкладишів до них і книга обліку трудових книжок не ведеться; ч.2 ст.30 Закону України Про оплату праці №108/95-ВР від 24.03.1995, роботодавцем не забезпечено достовірний облік виконуваної працівником роботи, оскільки табеля обліку робочого часу не велися; ч.1 ст.116 КЗпП України, ч.1 ст. 117 КЗпП України, ст. 47 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, не провадились в день звільнення, а саме, виплата сум, що належить при звільненні ОСОБА_1 , було здійснено наступного дня після звільнення та у день звільнення ОСОБА_1 не надано копію наказу про звільнення.

Матеріали справи свідчать, що позивач не спростовує у позовній заяві визначені відповідачем в акті порушення вимог законодавства стосовно порушення Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "ЖК Адмірал" абз.5 п.7.1 глави 7 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників №58 від 29.07.1993 та ч.2 ст.30 Закону України Про оплату праці №108-95-ВР від 24.03.1995.

Представниками Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК Адмірал" в судовому засіданні зазначено, що позивач не заперечує проти наявності порушень абз.5 п.7.1 глави 7 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників №58 від 29.07.1993 та ч.2 ст.30 Закону України Про оплату праці , та підтверджено, що книга обліку бланків трудових книжок і вкладишів до них і книга обліку трудових книжок не велась та табеля обліку робочого часу також не велися попереднім керівництвом ОСББ "ЖК Адмірал".

Суд зазначає, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності постанови Головного управління Держпраці у Харківській області №20-01-4207/0947/2887/ІП-ФС від 22.08.2019 р. про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, якою накладено на позивача штраф у сумі 4173,00 грн.

В даному випадку, вказаний штраф накладено на позивача на підставі абзацу 8 частини 2 статті 265 КЗпП України.

Відповідно до абз. 8 ч.2 ст.265 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України), юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

Аналізуючи приписи ст.265 КЗпП України суд приходить до висновку, що відповідальність для посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю у вигляді штрафу наступає в разі порушення інших вимог трудового законодавства, зокрема, відсутності ведення книги обліку бланків трудових книжок і вкладишів до них та книги обліку трудових книжок, відсутності табелів обліку робочого часу, порушення встановлених термінів виплати заробітної плати, навіть у разі виявлення хоча б одного порушення.

Враховуючи, що під час проведення інспекційного відвідування виявлені порушення щодо відсутності ведення книги обліку бланків трудових книжок і вкладишів до них та книги обліку трудових книжок, відсутності табелів обліку робочого часу, та позивач не заперечує проти наявності вказаних порушень, суд приходить до висновку, що Головним управлінням Держпраці у Харківській області правомірно застосовано до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК Адмірал" штраф за порушення інших вимог трудового законодавства у розмірі мінімальної заробітної плати, у зв`язку з чим постанова Головного управління Держпраці у Харківській області №20-01-4207/0947/2887/ІП-ФС від 22.08.2019 р. є правомірною та не підлягає скасуванню.

Доводи позивача, що вказані порушення були допущені попереднім керівником ОСББ "ЖК Адмірал" не звільняють юридичну особу від відповідальності за порушення вимог законодавства про працю.

Щодо встановленого в акті інспекційного відвідування №20-01/4207/0947 від 02.08.2019 р. порушення ч.1 ст.116 КЗпП України, ч.1 ст. 117 КЗпП України, ст. 47 КЗпП України, а саме, факту того, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, не провадились в день звільнення, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 116 Кодексу законів про працю України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно приписів ст.117 Кодексу законів про працю України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Аналізуючи вищезазначені приписи законодавства про працю, суд приходить до висновку, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення, однак, якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Як встановлено з матеріалів справи, відповідно до наказу Про звільнення ОСОБА_1 №18-К від 13.05.2019, ОСОБА_1 згідно протоколу №5/2019 від 23.04.2019 р. на підставі п.2 ст.41 КЗпП звільнено з посади Голови Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК Адмірал" 13.05.2019 р. (а.с.29-30).

В день звільнення 13.05.2019 р., ОСОБА_1 не працювала, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом від 13.05.2019 р., складеного членами Правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК Адмірал" по факту відсутності ОСОБА_1 на робочому місці. (а.с.137).

Розрахунок з ОСОБА_1 згідно банківської виписки за період з 14.05.2019 по 14.05.2019 р. було проведено - 14.05.2019 р., тобто, на наступний день після звільнення, у зв`язку з не перебуванням працівника в день звільнення 13.05.2019 на робочому місці, а тому доводи відповідача про порушення ч.1 ст.116 КЗпП України, ч.1 ст. 117 КЗпП України, ст. 47 КЗпП України є необґрунтованими та не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Однак, враховуючи наявність порушень інших вимог трудового законодавства, встановлення факту щодо відсутності порушень з боку позивача ч.1 ст.116 КЗпП України, ч.1 ст. 117 КЗпП України та ст. 47 КЗпП України, не спростовують висновків суду щодо правомірності винесеної оскаржуваної постанови Головного управління Держпраці у Харківській області №20-01-4207/0947/2887/ІП-ФС від 22.08.2019 р.

Щодо доводів представників позивача, що відповідач не мав законного права проводити інспекційне відвідування на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 р. №295, оскільки рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 по справі №826/8917/17 визнано нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 р. №295, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України від 05.04.2007 № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Відповідно до частини 4 статті 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 р. № 877- V (далі - Закон № 877), заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема Законом України від 8 вересня 2004 р. №1985-ІV "Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі" та Законом України від 08.09.2004 № 1986 "Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві".

Згідно з частиною 5 статті 2 Закону № 877, такий державний нагляд (контроль) здійснюється у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідній сфері та міжнародними договорами, із забезпеченням дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті б, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Так, Закон №877 містить вичерпний перелік норм дотримання яких зобов`язані забезпечити Держпраці та його територіальні органи при здійсненні державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення.

Відповідно до абз.3 ст. 1 Закону № 877 заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Конвенції МОП №81 від 1947 року передбачає такий захід державного нагляду (контролю), як інспекційне відвідування.

Встановлення законодавцем такої форми контролю, як інспекційне відвідування обумовлено необхідністю реалізації статті 259 КЗпП України та статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

Відповідно до ч.5 ст. 7 КАС України, якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що встановлені законом, то застосовується правила міжнародного договору України.

Згідно зі ст.1 вищезгаданого Закону №877, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Частиною 3 статті 6 Закону № 877 передбачено, що суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

Як вбачається з матеріалів справи, суб`єкт господарювання 31.07.2019 року був ознайомлений з підставами проведення інспекційного відвідування, направлення на проведення інспекційного відвідування було особисто вручено голові правління Білик В.І., як уповноваженій особі ОСББ ЖК Адмірал , про що свідчить її власноручний підпис на направленні.

Суд зауважує, що саме на етапі допуску до інспекційного відвідування позивач міг поставити питання про необґрунтованість призначення та невідповідність розпорядчих документів, однак позивачем здійснено допуск до проведення інспекційного відвідування, тому в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень законодавства, дотримання якого перевіряється контролюючим органам.

При цьому, суд зазначає, що наказ на проведення заходу інспекційного відвідування та дії по проведенню інспекційного відвідування не визнавалися протиправними та не оскаржувались, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів позивача.

Згідно з ч.1 ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України , суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, довів суду правомірність свого рішення, в той час, як доводи позивача не ґрунтуються на законі, у зв`язку з чим позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК Адмірал" є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК Адмірал" (вул. Клочківська, буд. 258, м. Харків, 61051, код 41367010) до Головного управління Держпраці у Харківській області (вул. Алчевських, буд. 40, м. Харків, 61002, код 39779919) про скасування постанови - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 05 грудня 2019 року.

Суддя Д.А. Волошин