Рішення

від 04.12.2019 по справі 826/15086/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 грудня 2019 року № 826/15086/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Анріка доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Анріка з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.10.2017 №0024244004.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що позивачем вчинялись дії, направлені на своєчасну реєстрацію спірних акцизних накладних. Проте, з незалежних від платника податків причин, останні не були прийняті та зареєстровані у встановленому для цього порядку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.09.2018 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено сторонам строк для надання відзиву, відповіді на відзив та заперечення.

09.10.2018 від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог, вказуючи про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки під час проведеної камеральної перевірки встановлено порушення граничних строків реєстрації ряду акцизних накладних.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві проведено камеральну перевірку даних, задекларованих Товариством з обмеженою відповідальністю Анріка у декларації акцизного податку, за результатами чого складено акт від 11.10.2017 №2320/26-15-40-04/39478951.

У вказаному акті зазначено, що Товариством з обмеженою відповідальністю Анріка встановлено порушення граничних термінів реєстрації акцизних накладних/ розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, а саме: від 07.07.2017 №800, №803, №799, №798 (граничний термін реєстрації - 07.07.2017, дата реєстрації - 24.07.2017, кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації акцизних накладних - 2), відповідальність за що передбачена п. 120-2.1 ст. 120 Податкові кодексу України.

На підставі викладеного, Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 25.10.2017 №0024244004, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю Анріка застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 14 405,00 грн.

Вважаючи дане податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

У силу пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова (п. 76.1 ст. 75 Податкового кодексу України).

Зі змісту акту перевірки вбачається, що перевіряючими встановлено порушення позивачем граничних термінів реєстрації акцизних накладних/ розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Приписами п. 231.1 ст. 231 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку при реалізації пального зобов`язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Платник податку зобов`язаний скласти акцизну накладну на обсяги пального, використаного для власного споживання; реалізованого та/або використаного для виробництва непідакцизної продукції на умовах, встановлених статтею 229 цього Кодексу; втраченого як у межах, так і понад встановлені норми втрат; зіпсованого, знищеного, в тому числі внаслідок аварії, пожежі, повені, інших форс-мажорних обставин чи з іншої причини, пов`язаної з природним результатом, а також внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого пального.

Відповідно до п. 231.6 ст. 231 Податкового кодексу України, реєстрація акцизних накладних та/або розрахунків коригування у Єдиному реєстрі акцизних накладних здійснюється не пізніше п`ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Підтвердженням особі, що реалізує пальне, про прийняття її акцизної накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру акцизних накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання акцизної накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані акцизні накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 231.1 цієї статті, протягом операційного дня отримувачу пального / особі, яка реалізує пальне, надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, такі акцизна накладна / розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру акцизних накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Отримувач пального має право звіряти дані отриманої акцизної накладної на відповідність з даними Єдиного реєстру акцизних накладних (п. 231.8 ст. 231 Податкового кодексу України).

На виконання вказаних законодавчих положень Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 №114 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру акцизних накладних (надалі - Порядок №114, тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Для реєстрації в Реєстрі акцизні накладні/розрахунки коригування надсилаються до ДФС в електронній формі відповідно до порядку подання податкових документів в електронному вигляді з дотриманням умови щодо реєстрації електронного цифрового підпису уповноваженої особи у порядку, визначеному законодавством. Акцизні накладні/розрахунки коригування надсилаються протягом операційного дня. Операційний день для реєстрації акцизних накладних / розрахунків коригування у Реєстрі триває щодня з 8 до 19 години (п. 2 Порядку №114).

Згідно з п. 9 Порядку №114, причиною неприйняття акцизної накладної / розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі є: 1) наявність помилок, допущених під час складання акцизної накладної / розрахунку коригування; 2) відсутність у Реєстрі відомостей, що містяться в акцизній накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації акцизної накладної/розрахунку коригування з такими самими реквізитами; 4) порушення вимог щодо наявності обсягу пального, обчисленого відповідно до пункту 232.3 статті 232 Податкового кодексу України (після завершення перехідного періоду); 5) порушення вимог, установлених пунктом 231.1 статті 231 Податкового кодексу України.

Датою та часом надання акцизної накладної / розрахунку коригування до ДФС є дата та час, зазначені у квитанції про їх прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття. Якщо протягом операційного дня платникові акцизного податку не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття акцизної накладної / розрахунку коригування, вони вважаються зареєстрованими у Реєстрі (п. 10 Порядку №114).

Приписами п. 120.2-1 ст. 120-2 Податкового кодексу України передбачено, що порушення платниками акцизного податку граничних термінів реєстрації акцизних накладних / розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, встановлених статтею 231 цього Кодексу, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: 2 відсотків від суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 10 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 20 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 30 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 61 до 90 календарних днів; 40 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 91 і більше календарних днів.

У силу п. 120-2.2 ст. 120-2 Податкового кодексу України, відсутність з вини платника акцизного податку реєстрації акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних / розрахунку коригування протягом більш як 120 календарних днів після дати, на яку платник податку зобов`язаний скласти акцизну накладну / розрахунок коригування, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, на які платник податку зобов`язаний скласти таку акцизну накладну / розрахунок коригування.

З аналізу наведених законодавчих положень, які діяли станом на момент виникнення спірних правовідносин, вбачається, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) можуть застосовуватись до платників податку за порушення ним граничних термінів реєстрації акцизних накладних / розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних лише у разі наявності його вини у такому порушенні.

У свою чергу, на спростування висновків перевірки представником позивача зазначено, що Товариством з обмеженою відповідальністю Анріка вчинялись дії, направлені на своєчасну реєстрацію спірних акцизних накладних. Проте, з незалежних від платника податків причин, останні не були прийняті та зареєстровані у встановленому для цього порядку.

Так, з наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що акцизна накладна від 07.07.2017 №798 декілька разів направлялась засобами електронного зв`язку для реєстрації (1) 21.07.2017 о 14:58, яка доставлена у поштову скриньку ДФС України 21.07.2017 о 14:58:50, (2) 22.07.2017 о 09:32, яка доставлена у поштову скриньку ДФС України 24.07.2017 о 09:53:49. При цьому, згідно з квитанцією №1 від 24.07.2017 о 10:11 документ не прийнято із зазначенням причини неприйняття відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру акцизних накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 №114, операційний день для реєстрації документів триває щодня з 8 до 19 годин , а згідно з квитанцією №2 від 24.07.2017 о 10:46, документ має статус прийнятого.

Щодо акцизної накладної від 07.07.2017 №799 представником позивача також надано суду докази неодноразового направлення останньої для реєстрації, а саме: 21.07.2017 о 18:37, 22.07.2017 о 09:32 та 24.07.2017 о 10:17. У повідомленні від 24.07.2017 о 10:19 зазначено, що звіт доставлено у поштову скриньку ДФС України 24.07.2017 о 09:53:54, а відповідно до квитанції №2 від 24.07.2017 о 10:57, вказана накладна має статус прийнятої.

Щодо акцизної накладної від 07.07.2017 №800 представником позивача надано суду докази її направлення з метою здійснення реєстрації 22.07.2017 о 09:11, яка доставлена у поштову скриньку ДФС України, згідно з повідомленням, 24.07.2017 о 09:59:47 та 24.07.2017 о 10:37 набула статусу прийнятої.

Щодо акцизної накладної від 07.07.2017 №803 представником позивача надано суду наступні докази її направлення з метою здійснення реєстрації: (1) 21.07.2017 о 18:37, яка доставлена у поштову скриньку ДФС України 21.07.2017 о 18:37:22, (2) 22.07.2017 о 09:32, яка доставлена у поштову скриньку ДФС України 24.07.2017 о 10:32. При цьому, лише згідно з квитанцією №2 від 24.07.2017 о 10:48, вказана акцизна накладна набула статусу прийнятої.

З огляду на викладене вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю Анріка вчинялись дії, направлені на своєчасну реєстрацію спірних акцизних накладних, а саме: у період з 21.07.2017 до 22.07.2017 включно. Проте, останні не були зареєстровані у той самий день, зважаючи на те, що такі накладні направлялись протягом операційного дня з 8 до 19 години, а контролюючим органом не надсилались квитанції про неприйняття останніх. Протилежного відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено, а з матеріалів справи не вбачається.

Отже, враховуючи вчинення позивачем дій, спрямованих на реєстрацію акцизних накладних від 07.07.2017 №800, №803, №799, №798 у межах граничних термінів, які, при цьому, не були прийняті контролюючим органом з незалежних від позивача причин, що свідчить про відсутність у нього вини у допущенні такого порушення, суд дійшов до висновку про безпідставність висновків перевіряючих, на підставі яких винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 25.10.2017 №0024244004, як наслідок, останнє є протиправним та підлягає скасуванню.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення останніх у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи платіжного доручення від 03.09.2018 №1404673875, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 1 762,00 грн., який підлягає присудженню на користь останнього у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 12, 77, 139, 246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 25.10.2017 №0024244004.

Присудити здійснені Товариством з обмеженою відповідальністю Анріка (код ЄДРПОУ 39478951, адреса: 01042, м. Київ, вул. Патріса Лумумби, 3) документально підтверджені судові витрати у розмірі 1 762,00 грн. (однієї тисячі семисот шістдесяти двох грн. 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок