Постанова

від 27.11.2019 по справі 160/4275/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 листопада 2019 року м. Дніпросправа № 160/4275/19

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,

за участю секретаря судового засідання Чорнова Є.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.06.2019 року (суддя Златін С.В., м. Дніпро) у справі № 160/4275/19

за позовом Державного підприємства Східний гірничо-збагачувальний комбінат

до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби

про визнання протиправним та скасування наказу, -

встановив:

У травні 2019 року ДП Східний ГЗК звернулось до суду із адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати наказ Офісу великих платників податків ДФС від 26.04.2019 № 959 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ДП Східний ГЗК (а.с. 5-9).

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.06.2019 позовні вимоги задоволено.

Вказане рішення мотивоване відсутністю підстав для проведення Офісом великих платників податків ДФС документальної позапланової виїзної перевірки ДП Східний ГЗК на підставі п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, оскільки податковим органом не надано доказів встановлення недостовірних даних, що містяться у податкових деклараціях з ПДВ, поданих платником податків (а.с. 103-109).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Офіс великих платників податків ДФС оскаржив його в апеляційному порядку.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначив про наявність визначених п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України підстав для проведення позапланової перевірки позивача. Зокрема, скаржник вказав на те, що за результатами співставлення даних, що містяться у наданій ДП Східний ГЗК податковій звітності з ПДВ з даними, що містяться у ЄРПН та податковій інформації, яка була отримана та опрацьована податковим органом відповідно до ст. 72, 73, 74 Податкового кодексу України, встановлено факти, що свідчать про недостовірність визначення позивачем податкового кредиту та фінансового результату по взаємовідносинах з ТОВ Компанія СТ ГРУП у березні-вересні 2017 року. Зазначені обставини, враховуючи норми п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, стали підставою для звернення Офісу великих платників податків ДФС до ДП Східний ГЗК із запитом про надання пояснень та їх документального підтвердження, на який підприємством хоча і були надані документи, проте не у повному обсязі. З огляну на ненадання платником податків повного обсягу визначених у запиті податкового органу документів, враховуючи норми п.п. 78.1.1, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, скаржником було винесено наказ про проведення перевірки позивача, який є правомірним та обґрунтованим. Також скаржник вказав на те, що спірний наказ містить усі передбачені нормами Податкового кодексу України необхідні реквізити, а певні його недоліки не є підставою для визнання його протиправним за умови можливості ідентифікації з його змісту фактичних підстав для проведення перевірки. Враховуючи вищевикладене, скаржник просить рішення суду першої інстанції скасувати та винести нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, у якому проти вимог апеляційної скарги заперечив, посилаючись на відсутність визначених п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України підстав для проведення позапланової перевірки. Зокрема, позивач зазначив про своєчасне надання ним на запит податкового органу повного обсягу документів, що були витребувані скаржником. При цьому позивач звернув увагу на відсутність законодавчо визначених підстав для звернення скаржника до ДП Східний ГЗК із вказаним запитом, оскільки останній містить лише припущення податкового органу щодо можливості порушення підприємством норм чинного законодавства та можливість наявності недостовірних даних у поданій ним податковій звітності з ПДВ. Натомість факт правильності зазначених позивачем у вказаній податковій звітності даних підтверджено зареєстрованими у ЄРПН відповідно до вимог чинного законодавства України податковими накладними, які відповідно до норм п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України є єдиною підставою для формування платником податків податкового кредиту з ПДВ. Крім того, позивач зазначив про індивідуальний характер юридичної відповідальності платника податків, враховуючи який він не має нести відповідальність за недотримання податкового законодавства його контрагентом - ТОВ Компанія СТ ГРУП . Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, позивач вказав на протиправність оскаржуваного наказу, обґрунтованість рішення суду першої інстанції та необхідність відмови у задоволенні апеляційної скарги.

У судовому засіданні 27.11.2019 представники сторін викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї позиції підтримали.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції правильно встановлено та сторонами не заперечується, що, враховуючи норми п. 73.3 ст. 73 та на підставі п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, Офіс великих платників податків ДФС звернувся до ДП Східний ГЗК із письмовим запитом про надання пояснень та їх документальних підтверджень, який було отримано платником податків 16.10.2017 (а.с. 12-13).

У вказаному вище запиті податковий орган повідомив позивача про те, що виявлено недостовірність даних, які містяться у податковій звітності позивача за липень - вересень 2017 року, внаслідок неправомірного визначення податкового кредиту на суму 274,8 тис. грн. З даних ЄРПН, даних звітності постачальників товарів (робіт, послуг) видно документально оформлені проведені з порушенням законодавства господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ Компанія СТ ГРУП , яке виконувало для позивача підрядні роботи відповідно до договору підряду

№ 555/05 від 05.07.2016 на суму ПДВ 383,4 тис. грн. Вивчивши дані реєстру податкових накладних, податковий орган дійшов висновку про неможливість встановити, які саме підрядні роботи виконувало для позивача ТОВ Компанія СТ ГРУП із штатної чисельністю 1 особа.

З огляду на викладене, у запиті від 07.11.2017 № 57144/10/28-10-46-15 скаржник просив позивача надати наступні документи: договори та специфікації до них, на виконання яких були проведені операції; задекларований податковий кредит з ПДВ при придбанні товарів (робіт, послуг) підтвердити копіями видаткових накладних, актами приймання-передачі, сертифікатами походження тощо; первинні документи щодо транспортування товару (товарно-транспортні накладні, тощо), а також інформацію про вантажно-розвантажувальні роботи; документально оформлені повноваження осіб на здійснення господарської операції, які безпосередньо здійснювали передачу та одержання товару; витяг із журналу обліку довіреностей; регістри бухгалтерського обліку, до яких внесено інформацію з запитуваних первинних документів; документи, відповідно до яких проводились розрахунки між підприємствами за отримані товари (роботи, послуги); стан розрахунків на початок та кінець періоду взаємовідносин (копії платіжних доручень, векселів, актів взаємозаліку).

ДП Східний ГЗК листом від 29.11.2017 року № 18/7151, копія якого міститься у матеріалах справи, надав письмові пояснення та копії наступних первинних документів: договору від 05.07.2016 № 555/05, аналізу виконання договору від 05.07.2016 № 555/05; податкової накладної від 30.06.2017 № 3, довідки про вартість робіт за червень 2017 року, договору від 28.07.2016 № 636/05, аналізу виконання договору від 28.07.2016 № 636/05, податкової накладної від 09.08.2017 № 2, від 16.08.2017 № 4 та від 29.08.2017 № 6, довідки про вартість робіт за серпень 2017 року, листа від 21.03.2017 № 3, листа від 23.03.2017 № 05-17/1533, витягу з бухгалтерського реєстру, аналізу платіжних доручень, довідки про кредиторську заборгованість, оборотно-сальдової відомості (14-16).

Вказаний лист, згідного рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, отримано податковим органом 05.12.2017 (а.с. 16, зворот).

Однак, скаржник, оцінивши пояснення позивача та їх документальне підтвердження, встановив, що позивачем документи надано не у повній відповідності до всієї запитуваної інформації. Зокрема, позивачем не надано відповідачу сертифікати якості, паспорти якості готової продукції та товарно-матеріальних цінностей (геомембрани Garbofol HDP), які використані у проведенні будівельних робіт та займають 98% вартості робіт, проведених на підставі укладених договорів з контрагентом-постачальником; товарно-транспортні накладні (шляхові листи) на поставку товарно-матеріальних цінностей (геомембрани Garbofol HDP) до місця ремонту на об`єкті позивача та актів приймання-передачі відповідно до умов договору; документально оформлених повноваженнь осіб на здійснення господарської операції, які безпосередньо здійснювали передачу та одержання товарів, робіт, послуг, довіреностей та книг обліку довіреностей, журналів реєстрації довіреностей, журналів обліку видачі довіреностей для отримання товарно-матеріальних цінностей та/або витягів із журналу обліку довіреностей; журналів заявок на видачу працівникам контрагентів - постачальників товарів, робіт послуг, перепусток та/або тимчасових перепусток; журналів реєстрації проходження інструктажу з питань охорони праці працівників підрядної та/або субпідрядної організації; інформації стосовно видачі особистих перепусток працівникам підрядної організації та/або субпідрядної організації, переліку особистих перепусток працівників ТОВ Компанія СТ ГРУП або субпідрядної організації (відповідно не можливо встановити чисельність працівників підрядної організації та/або субпідрядної організації, які перебували на об`єкті позивача у червні та липні 2017 року); положення Про пропускний та внутрішньо об`єктовий режим на підприємстві позивача; ліцензій, спеціальних дозволів та/або свідоцтв на право провадження окремих видів діяльності відповідно до Закону України Про ліцензування певних видів господарської діяльності та відповідно до умов договору підряду від 05.07.2016 року № 555/05, та від 28.07.2016 року № 636/05; документів працівників, що підтверджують кваліфікацію спеціалістів та протокол атестації на знання працівників організацій підрядників, контрагентів - постачальників товарів, робіт, послуг.

Враховуючи ненадання платником податків усіх витребуваних у запиті від 07.11.2017

№ 57144/10/28-10-46-15 документів, на підставі п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України Офісом великих платників ДФС винесено наказ від 26.04.2019 № 959 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ДП Східний ГЗК , у якому зазначено про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ДП Східний ГЗК (код ЄДРПОУ 14309787) за адресою: 50101, Україна, Дніпропетровська область, пр-т. Металургів, 36-б, тривалістю 5 робочих днів, з 07.05.2019 року. Перевірку наказано провести з питання дотримання вимог податкового законодавства України по взаємовідносинах з ТОВ Компанія СТ ГРУП (код ЄДРПОУ 36797940) у червні, серпні 2017 року з їх відображенням у деклараціях з ПДВ за червень, серпень 2017 року або в наступних податкових періодах (місяцях) та показників фінансової звітності з їх відображення у декларації з податку на прибуток підприємств за три квартали 2017 року або в наступних податкових періодах (роках) згідно з правилами податкового обліку.

Вказаний наказ разом із повідомленням на перевірку № 21/28-10-46-15 від 26.04.2019 вручено позивачу 02.05.2019 (а.с. 10-11).

Вважаючи протиправним винесення Офісом великих платників податків ДФС наказу від 26.04.2019 № 959, ДП Східний ГЗК оскаржив його у судовому порядку.

При вирішенні спору колегія суддів виходить з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та сторонами не заперечується, що позивач мав право на оскарження наказу від 26.04.2019 № 959 у порядку адміністративного судочинства до суду, оскільки це є єдиним способом його захисту від протиправних дій податкового органу щодо призначення перевірки.

Також судом першої інстанції правильно встановлено та сторонами під час апеляційного розгляду не спростовано факт виконання податковим органом вимог п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України щодо вручення платнику податків копії наказу на проведення перевірки, а також направлення на її проведення. При цьому, оскаржуваний наказ та направлення містять усі необхідні реквізити.

Що стосується наявності підстав для винесення оскаржуваного наказу, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо їх відсутності.

Так, судом першої інстанції правильно прийнято до уваги, що за змістом пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється у разі виявлення податковим органом недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Отже, передумовою для призначення перевірки на підставі п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України має бути сукупність двох обставин, а саме: виявлення недостовірності, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, та ненадання платником податків пояснень та їх документального підтвердження на письмовий запит контролюючого органу.

З дотриманням балансу публічних і приватних інтересів встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. Невиконання вимог пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Вищенаведене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 27 січня 2015 року у справі №21-425а14.

Зі змісту запиту від 07.11.2017 № 57144/10/28-10-46-15 вбачається, що останній направлений у зв`язку з отриманням саме податкової інформації, яка свідчить про порушення платником податків податкового законодавства, а саме: з даних ЄРПН, даних звітності постачальників товарів (робіт, послуг) видно документально оформлені проведені з порушеннях законодавства господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ Компанія СТ ГРУП (код ЄДРПОУ 36797940), яке виконувало для позивача підрядні роботи згідно договору підряду № 555/05 від 05.07.2016 року за суму ПДВ 383,4 тис. грн.

Саме отримання податковим органом вказаної вище податкової інформації стало підставою для висновку про недостовірність даних, які містяться у податковій декларації позивача за липень - вересень 2017 року.

Отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного податкового та іншого не врегульованого Податковим кодексом України законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є підставою для проведення позапланової документальної перевірки на підставі п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Зокрема, відповідно до п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку отримання податковим органом інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

В свою чергу, як вже було зазначено раніше, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (на який посилається податковий орган у спірному наказі) передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється у разі виявлення контролюючим органом недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Скаржником ані під час розгляду справи у суді першої інстанції, ані під час апеляційного розгляду не надано належних доказів того, що саме недостовірність даних, які містяться у податковій декларації позивача за липень - вересень 2017 року, стала підставою для направлення запиту від 07.11.2017 № 57144/10/28-10-46-15 та призначення перевірки на підставі п.п.78.1.4 ст. 78 та ст. 79 Податкового кодексу України.

При цьому, колегія суддів зазначає, що під недостовірністю даних слід розуміти недостовірність відомостей у числових значення податкової декларації, порушення порядку та підстав заповнення окремих її рядків, тощо.

Податковим органом не надано суду саме доказів виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків.

З урахуванням зазначеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що перевірка платника податків мала бути призначена відповідно до п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, а не згідно з п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Аналогічну позицію займає і Верховний Суд у постанові від 11.06.2019 року по справі

№ 826/5811/17.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.06.2019 року у справі № 160/4275/19 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 04.12.2019 р.

Головуючий суддя О.М. Панченко

Суддя В.Є. Чередниченко

Суддя С.М. Іванов