Постанова

від 04.12.2019 по справі 640/6445/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/6445/19 Суддя (судді) першої інстанції: Погрібніченко І.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді: Чаку Є.В.

суддів: Єгорової Н.М., Мєзєнцева Є.І.

за участю секретаря: Муханькової Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 вересня 2019 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестбудперспектива" до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестбудперспектива" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування рішення відповідача про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень у формі листа, затвердженого наказом від 05 квітня 2019 року №409; зобов'язання відповідача надати ТОВ Інвестбудперспектива містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки для проектування об'єкта будівництва: реконструкція з розширенням магазинів на вул. Декабристів, 6 у Дарницькому районі м. Києва.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 вересня 2019 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення, оформлене листом, затверджене Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05 квітня 2019 року №409 про відмову у наданні ТОВ Інвестбудперспектива містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для проектування об'єкта будівництва: реконструкція з розширенням магазинів на вул. Декабристів, 6 у Дарницькому районі м. Києва. Зобов'язано відповідача повторно розглянути заяву ТОВ Інвестбудперспектива від 29 березня 2019 року щодо надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для проектування об'єкта будівництва: реконструкція з розширенням магазинів на вул. Декабристів, 6 у Дарницькому районі м. Києва, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати останнє та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову. На думку апелянта, зазначене рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим та прийнятим з дотриманням норм процесуального та матеріального права.

Судове засідання проведено без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною 2 ст. 308 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Інвестбудперспектива" з метою отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для проектування об'єкта будівництва: проектування об'єкта реконструкції з розширенням магазинів на вул. Декабристів, 6 у Дарницькому районі звернулося до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з відповідною заявою.

Листом, затвердженим наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05 квітня 2019 року №409, повідомлено позивача про те, що Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відповідно до пункт 3 частини 4 статті 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності відмовляє у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта реконструкції з розширення магазинів на вул.Декабристів,6 у Дарницькому районі, у зв'язку з невідповідністю намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, оскільки відповідно до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 року № 370/1804, земельна ділянка за функціональним призначенням відноситься до території вулиць і доріг".

Не погоджуючись з вказано відмовою та вважаючи оскаржуване рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Земельним кодексом України (далі - ЗК України), Законом України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 р. № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 Положення про Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) затвердженого Розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації 27.01.2011 №90 встановлено, що Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підпорядковується Київському міському голові, підзвітний та підконтрольний Київській міській раді, а з питань виконання функцій державної виконавчої влади - Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

Підпунктом 6.43 пункту 6 зазначеного Положення встановлено, що Департамент відповідно до визначених галузевих повноважень виконує такі завдання, зокрема, надає містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва. Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: отримання замовником або проектувальником вихідних даних; розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; затвердження проектної документації; виконання підготовчих та будівельних робіт; прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Пунктом 1 частини першої статті 29 зазначеного Закону встановлено, що основними складовими вихідних даних є містобудівні умови та обмеження.

Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва (ч.2 ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються: копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію; копія документа, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації); викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; витяг із Державного земельного кадастру. Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об'єкта будівництва. Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним. Витяг з містобудівного кадастру для формування містобудівних умов та обмежень до документів замовника додає служба містобудівного кадастру (у разі її утворення) (ч.3 ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

Частиною 4 ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є: неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень; виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці; невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.

Частиною шостою статті 29 вказаного Закону встановлено, що надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову в їх наданні здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви, затверджується наказом такого органу.

В даному випадку, відмовляючи позивачу у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта реконструкції з розширення магазинів на вул.Декабристів,6 у Дарницькому районі, відповідач виходив з того, що наміри забудови не відповідають вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, оскільки відповідно до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 року № 370/1804, земельна ділянка за функціональним призначенням відноситься до території вулиць і доріг".

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Частиною першою статті 15 зазначеного Закону встановлено, що до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки, зокрема: цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); відомості про обмеження у використанні земельних ділянок.

Статтею 20 Закону України "Про Державний земельний кадастр" встановлено, що відомості Державного земельного кадастру є офіційними. Внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру є обов'язковим.

Згідо наявного у матеріалах справи витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0002797032019 від 28 лютого 2019 року, земельна ділянка площею 0,0573 га (кадастровий номер: 8000000000:90:157:0072), що розташована за адресою: м. Київ, Дарницький район, вул. Декабристів, 6, належить до категорії земель: землі житлової та громадської забудови; цільове призначення: 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі; вид використання: для експлуатації та обслуговування магазинів.

Рішенням Київської міської ради від 23 лютого 2017 року №984/1988 Про передачу ТОВ Інвестбудперспектива земельної ділянки для експлуатації та обслуговування магазинів на вул. Декабристів, 6 у Дарницькому районі м. Києва затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ Інвесбудперспектива для експлуатації та обслуговування магазинів на вул. Декабристів, 6 у Дарницькому районі м. Києва (категорія земель - землі житлової та громадської забудови, заява ДЦ №01038-000227644-014 від 30 листопада 2016 року, справа Д-7686).

У матеріалах справи також наявний висновок Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) щодо відповідності заявленої ініціативи містобудівній документації або ситуації, а також щодо наявних містобудівних умов і обмежень, що мають бути враховані при розробці документації із землеустрою №7898/0/12-4/19-16 від 03 серпня 2016 року, у відповідності до якого містобудівна характеристика земельної ділянки: відповідно до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28 березня 2002 року №370/1804, земельна ділянка за функціональним призначенням відноситься до території багатоповерхової житлової забудови, території громадських будівель і споруд, території вулиць і доріг (уточнюється червоними лініями). У вказаному висновку також зазначено, що містобудівні обмеження та умови землекористування, які мають бути визначені для даної земельної ділянки в проекті землеустрою згідно з чинним містобудівним законодавством, відповідними нормами та правилами, зокрема земельну ділянку надати поза межами червоних ліній вулиць.

Крім того, у матеріалах справи наявне викопіювання з топографо - геодезичного плану М1:2000 та матеріали топографо - геодезичних вишукувань М 1:500 з нанесенням червоних ліній, які підтверджують факт того, що земельна ділянка площею 0,0573 га (кадастровий номер: 8000000000:90:157:0072), що розташована за адресою: м. Київ, Дарницький район, вул. Декабристів, 6 не потрапляє в межі червоних ліній вулиці та не відноситься до території вулиць і доріг, позивачем долучено до матеріалів справи.

Вказані документи спростовують посилання відповідача на те, що земельні ділянки щодо яких позивач хоче отримати містобудівні умови та обмеження забудови за функціональним призначенням відносяться до території вулиць і доріг.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Беручи до уваги те, що підстава для відмови позивачу у видачі містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта реконструкції з розширення магазинів на вул.Декабристів,6 у Дарницькому районі є необгрунтованою, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо наявності підстав для задоволення вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення, оформленого листом, затвердженим Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05 квітня 2019 року №409 про відмову у наданні ТОВ Інвестбудперспектива містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для проектування об'єкта будівництва: реконструкція з розширенням магазинів на вул. Декабристів, 6 у Дарницькому районі м. Києва.

При цьому, суд першої інстанції правильно зазначив, що оскільки під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем не було надано будь - яких матеріалів, на підставі яких останнім було прийнято спірне рішення, у суду відсутня можливість перевірити факт виконання або невиконання відповідачем всіх необхідних умов для його прийняття, а відтак, зобов'язання суб'єкта владних повноважень надати містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки для проектування об'єкта будівництва: реконструкція з розширенням магазинів на вул. Декабристів, 6 у Дарницькому районі м. Києва буде передчасним, у зв'язку із чим, підстави для задоволення відповідної вимоги позивача відсутні.

Водночас, враховуючи всі обставини справи, суд дійшов правильного висновку про необхідність зобов'язання Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повторно розглянути заяву ТОВ Інвестбудперспектива від 29 березня 2019 року щодо надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для проектування об'єкта будівництва: реконструкція з розширенням магазинів на вул. Декабристів, 6 у Дарницькому районі м. Києва, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

Доводи апелянта про те, що Генеральний план міста Києва був затверджений у 2002 році, а Закон України Про державний кадастр приймався у 2012 році, у зв'язку з чим відповідач в межах своєї компетенції керується містобудівною документацією на місцевому рівні, а саме Генеральним планом міста Києва, колегія суддів вважає необґрунтованими, з огляду не наступне.

Суд звертає увагу на те, що цільове призначення земельної ділянки (категорія земель та певний вид використання земельної ділянки в межах відповідної категорії земель) в розумінні Земельного кодексу України та функціональне призначення території в розумінні Генерального плану м. Києва, як містобудівної документації, розробленої відповідно до містобудівного законодавства та державних будівельних норм, не є тотожними і однорідними поняттями в регулюванні земельних правовідносин, оскільки в межах певної функціональної території міста Києва, визначеної містобудівною документацією, зокрема Генеральним планом м. Києва, можуть бути різні цільові призначення земельних ділянок.

Так, стаття 1 Закону України Про землеустрій містить визначення поняття цільове призначення земельної ділянки , згідно з яким це є її використання за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Таким чином, цільове призначення конкретної земельної ділянки фіксується у рішенні уповноваженого органу про передачу її у власність або надання у користування та в документі, що посвідчує право на земельну ділянку.

У відповідності до частини першої статті 17 Закону № 3038-VI генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Згідно зі змістом статті 19 Земельного кодексу України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Як вбачається зі змісту частини першої статті 20 Земельного кодексу України, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Частиною п'ятою даної статті визначено, що види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Кожна категорія земель має узагальнене цільове призначення, що визначає специфіку її особливого правового режиму.

Так, земельні ділянки, віднесені до однієї категорії, можуть використовуватися за різними видами цільового призначення.

Згідно з п. 5.8. ДСТУ-Н Б Б.1.1-12:2011 Настанова про склад та зміст плану зонування території (зонінг) , затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15 грудня 2011 року № 345, схема зонування складається, як правило, з основних типів зон: громадські; житлові; рекреаційні; курортні; зони транспортної інфраструктури; зони інженерної інфраструктури; комунально-складські; виробничі; спеціальні; зони земель історико-культурного призначення; зона земель природно-заповідного фонду.

В містобудівних регламентах для кожної територіальної зони встановлюються: переважні види використання; супутні види дозволеного використання; допустимі види використання.

Тобто, нормативно-правовими актами, що регламентують порядок розроблення і затвердження містобудівної документації, визначено, що така документація визначає функціональне призначення територій, а не види використання земельних ділянок.

Частиною першою статті 193 Земельного кодексу України встановлено, що державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Отже, відомості щодо цільового призначення земельної ділянки, відповідно до приписів вищевказаних правових норм, відображуються у державному земельному кадастрі, а не генеральному плані населеного пункту, який, в силу приписів частини першої статті 16 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , розробляється з урахуванням його даних.

Відповідно до вимог частин першої, другої статті 36 Закону України Про Державний земельний кадастр , на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, оприлюднюються відомості про Генеральний план м. Києва та про цільове призначення земельних ділянок.

Відомості, зазначені у частині першій цієї статті, підлягають оприлюдненню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, з моменту їх внесення до Державного земельного кадастру.

Як зазначалось вище, у матеріалах справи наявний витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0002797032019 від 28 лютого 2019 року, в якому зазначено, що земельна ділянка площею 0,0573 га (кадастровий номер: 8000000000:90:157:0072), що розташована за адресою: м. Київ, Дарницький район, вул. Декабристів, 6, належить до категорії земель: землі житлової та громадської забудови; цільове призначення: 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі; вид використання: для експлуатації та обслуговування магазинів.

Зазначене підтверджується також змістом договору оренди земельної ділянки, а якому зазначено, що цільовим призначенням земельної ділянки за адресою: м. Київ, Дарницький район, вул. Декабристів, 6, є: 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Вказане підтверджує право позивача на планування та забудову орендованої ним земельної ділянки в межах її цільового призначення, визначеного в Державному земельному кадастрі.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, апеляційна скарга Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не підлягає задоволенню, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 вересня 2019 року підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 вересня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: Н.М. Єгорова

Є.І. Мєзєнцев