Постанова

від 04.12.2019 по справі 640/4643/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/4643/19 Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Єгорової Н.М., Мєзєнцева Є.І.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Торгмікс" до Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Торгмікс" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.12.2018 року № 0895481212 та № 0895561212.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2019 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. На думку апелянта, судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням державної фіскальної служби у м. Києві проведено камеральну перевірку Приватного підприємства "Торгмікс" з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати орендної плати за землю, результати якої оформлені Актом №6838/26-15-12-12-12 від 10.09.2018 року.

Перевіркою встановлено факт несвоєчасної сплати ПП "Торгмікс" податкових зобов`язань по орендній платі за землю з юридичних осіб.

04.12.2018 року Головним управлінням державної фіскальної служби у м. Києві було винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0895561212, яким за затримку на 30, 30, 29, 29, 29, 29, 28, 28, 28, 27, 27, 27, 27, 24, 22, 10 календарних днів сплати суми грошового зобов`язання в розмірі 85 846, 50 грн. ПП "Торгмікс" зобов`язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 8 584, 65 грн.;

- №08955481212, яким за затримку на 61, 61,61, 60, 60, 59, 58, 58, 58, 58, 58, 57, 56, 55, 53, 53, 31, 31 календарних днів сплати суми грошового зобов`язання в розмірі 399183, 05 грн. ПП "Торгмікс" зобов`язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 79 836, 61 грн.

Позивач, не погоджуючись з вказаними рішеннями відповідача, звернувся з даним позовом до суду.

З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 46.1 статті 46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Приписи пп. 49.1, 49.2 ст. 49 ПК України визначають, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Положеннями пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 ПК України визначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює 49.18.1. календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Одночасно, норми п.п.287.1.- 287.3 ст. 283 цього Кодексу визначають, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пункт 102.1. статті 102 ПК України передбачено, що контролюючий орган має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку зокрема подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Згідно пункту 126.1 статті 126 ПК України якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

В даному випадку, як правильно зазначив суд першої інстанції, ПП "Торгмікс" подано до ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві податкові декларації з плати за землю №9023513023 від 18.02.2017 року, згідної якої позивачем самостійно визначено податкові зобов`язання суми орендної плати з юридичних осіб у розмірі 345 149, 92 грн. (28 762, 49 грн. щомісячно) та №9025204721 від 19.02.2018 року, згідної якої позивачем самостійно визначено податкові зобов`язання суми орендної плати з юридичних осіб на 2018 рік у розмірі 345 149, 92 грн. (28 762, 49 грн. щомісячно).

Згідно наявних у матеріалах справи платіжних доручень, позивачем вчасно та у визначеному розмірі протягом 2017-2018 року сплачувалась орендна плата за землю, зокрема це платіжні доручення на суму 28762,49 грн. з призначенням платежу орендна плата земельної ділянки за відповідний місяць від 28.02.2017 року №208, від 28.03.2017 року №221 від 28.04.2017 року №240, від 29.05.2017 року №262, від 26.06.2017 року №285, від 24.07.2017 року, від 23.06.2017 року, від 29.09.2017 року, від 30.10.2017 року, від 29.11.2017 року, від 29.11.2017 року №208, від 22.12.2017 року, від 09.01.2018 року №402, від 20.02.2018 року, від 27.03.2018 року №443, від 26.04.2018 року №461, від 27.05.2018 року №482, від 16.06.2018 року №505, від 22.07.2018 року №532, від 27.06.2018 року, від 18.09.2018 року, від 29.10.2018 року, від 24.11.2018 року, від 24.12.2018 року, від 23.01.2019 року.

27.09.2019 року ПП "Торгмікс" було подано до ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві податкову декларацію з плати за землю за 2019 рік, згідної якої позивачем самостійно визначено податкові зобов`язання суми орендної плати з юридичних осіб на 2019 рік у розмірі 431 437, 40 грн. та 35 953, 12 грн. щомісячно.

Згідно платіжних доручень від 15.02.2019 року та від 28.02.2019 року №666 та №667 позивачем було сплачено 35 600, 00 грн. та 354,00 грн. відповідно з призначенням платежу орендна плата земельної ділянки за січень 2019 року Без ПДВ .

Всі наведені вище копії платіжних доручень містять печатку банку з написом Проведено банком .

Враховуючи викладене у сукупності, колегія суддів вважає, що ПП Торгмікс було вчасно виконано усі зобов`язання щодо перерахування коштів до бюджету за 2017 та 2018 роки.

У свою чергу, апелянтом ні до суду першої інстанції ні до суду апеляційної інстанції не було надано належних доказів правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень від 04.12.2018 року №0895561212 та №08955481212, а також доказів порушення позивачем строків сплати самостійно визначених грошових зобов`язань з орендної плати за землю.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги не дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню.

Згідно з частинами першою-третьою ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 04.12.2019 року.

Головуючий суддя: Є.В Чаку

Судді: Н.М. Єгорова

Є.І. Мєзєнцев