Постанова

від 05.12.2019 по справі зд/380/25/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2019 рокуЛьвів№ 857/10214/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Шевчук С.М.,

суддів Кухтея Р.В., Носа С.П.,

за участі секретаря судового засідання Ігнатищ Л.М.,

представника позивача Мазана О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2019 року про забезпечення позову (постановлену в м. Львів судом під головуванням судді Грень Н.М., ухвала оголошена 23.08.2019) у справі провадження № ЗД/380/25/19 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ГрантЗахід про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ГрантЗахід" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним, скасування наказу та зобов`язання вчинити дії, суд-

ВСТАНОВИВ:

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА

В серпні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю ГрантЗахід (далі - ТОВ ГрантЗахід) звернулося до суду із заявою про забезпечення позову, якою просить вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії пункту 31 Додатку 2 до наказу Державної архітектурно - будівельної інспекції України № 33-Л від 14.06.2019 в частині анулювання дії ліцензії від 27.09.2017р. реєстраційний запис 201304289, виданої ТОВ ГрантЗахід (код ЄДРПОУ 41468942) на провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми та значними наслідками, до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

Вказана заява обґрунтована протиправністю наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України №33-Л від 14.06.2019, яким ТОВ ГрантЗахід анульовано ліцензію на провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми та значними наслідками. Вважає, що вказаний наказ прийнятий на підставі перевірки, де перевіряючими допущено ряд порушень. Також заявник посилається на те, що між ним та третіми особами укладено договори на виконання робіт, які є діючими, проте ДАБІ України своїми діями з анулювання ліцензії перешкоджає виконанню вказаних договорів та свідчить про очевидну небезпеку заподіяння шкоди його правам та інтересам, оскільки існує ймовірність безпідставного зупинення господарської діяльності. Крім того, зупинення проведення робіт може мати наслідком несплати податків, зборів до бюджету в силу відсутності обігових коштів і як наслідок, може спричинити затримку, а то і не виплату заробітної плати працівникам.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2019 року заяву ТОВ ГрантЗахід про забезпечення позову задоволено. Зупинено дію пункту 31 Додатку 2 до наказу Державної архітектурно - будівельної інспекції України № 33-Л від 14.06.2019 в частині анулювання дії ліцензії від 27.09.2017р. реєстраційний запис 201304289, виданої ТОВ ГрантЗахід (код ЄДРПОУ 41468942) на провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми та значними наслідками, до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

Не погоджуючись з постановленням такої ухвали, Державна архітектурно-будівельна інспекція України подала на неї апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу.

На підтвердження доводів апеляційної скарги скаржник зазначає, що суд першої інстанції неповністю з`ясував обставини, що мають значення для справи, виніс оскаржувану ухвалу з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не врахував співмірність наслідків забезпечення позову, оскільки у разі продовження ТОВ ГрантЗахід будівельних робіт, якщо в ході судового розгляду справи по суті буде встановлено правомірність анулювання його ліцензії на виконання таких робіт, то це може потягти порушення значно більшого кола осіб, ніж наведені в заяві про забезпечення позову. Також зауважує, що наявність укладених договорів про виконання робіт та регулювання трудових відносин на підприємстві жодним чином не спростовує необхідності належного виконання обов`язків щодо дотримання забудовником законодавства у сфері містобудівної діяльності.

ТОВ ГрантЗахід у встановлений судом строк подав відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначає, що обраний ним спосіб забезпечення адміністративного позову відповідає його предмету та вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених вимог. Вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та виніс ухвалу з додержанням норм матеріального і процесуального права, вживаючи заходи забезпечення позову, які є співмірними заявленим позовним вимогам. Просить залишити апеляційну скаргу ДАБІ України без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

Відповідач був повідомлений про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги у відповідності до вимог ст.124 КАС України, шляхом надіслання повідомлень на електронну пошту, зазначену даним учасником справи, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази. В судове засідання не прибув, про причини неприбуття не повідомив. Клопотань про відкладення слухання справи не направляв.

ІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Судом встановлено, що за результатами проведеного Департаментом Державної архітектурно-будівельно інспекції у м. Києві планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання ТОВ ГрантЗахід як суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками, складено акт від 10.06.2019 року №б/н, яким встановлено порушення абзацу 4 статті 11 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 року № 877-V, зокрема підприємством не надано документи у визначений для перевірки термін (а.с.15-21).

Листом Департаменту ДАБІ у м.Києві від 03.07.2019 №10/26-10/0307/08 повідомлено ТОВ ГрантЗахід про те, що ДАБІ України прийнято наказ від 14.06.2019р. №33-Л Про результати розгляду питань щодо ліцензування , згідно якого прийнято рішення анулювати дію ліцензії на провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми та значними наслідками (реєстраційний запис 2013042859) ТОВ ГрантЗахід (код ЄДРПОУ 41468942) (а.с.23).

До матеріалів справи долучений витяг з наказу ДАБІ України від 14.06.2019р. №33-Л та Додаток 2 до нього, згідно якого ТОВ ГрантЗахід анульовано ліцензію на підставі абз. 12 п.21 Порядку ліцензування господарської діяльності, пов`язаної зі створенням об`єктів архітектури, затвердженого ПКМ України від 05.12.2007 №1396 (а.с.27-28).

ТОВ ГрантЗахід подано до суду заяву про забезпечення позову з означеним вище проханням.

ІІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалюючи судове рішення про задоволення заяви про забезпечення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що в разі якщо дію п.31 додатку 2 до наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України №33-Л від 14.06.2019 року в частині анулювання ліцензії від 27.09.2017року, реєстраційний запис 201304289, виданої позивачу, не буде зупинено до розгляду справи по суті, то вказане може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає апеляційну скаргу обґрунтованою з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (ч.2 ст.150 КАС України).

Відповідно до частини першої статті 151 КАС України суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію індивідуального акту або нормативно-правового акту.

Згідно роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову та Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2008 року № 2 Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ , при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Частиною 2 ст. 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Судом встановлено, що позивачем оскаржується п.31 додатку 2 до наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України №33-Л від 14.06.2019року в частині анулювання ліцензії від 27.09.2017року, реєстраційний запис 201304289, виданої позивачу. В обґрунтування заяви позивач покликався на обставини щодо очевидної протиправності вищевказаного пункту наказу та на те, що Державна архітектурно-будівельна інспекція України своїми діями щодо анулювання ліцензії перешкоджає виконанню договорів, укладених позивачем з третіми особами, що свідчить про очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам заявника, оскільки існує ймовірність безпідставного зупинення його господарської діяльності, що призведе до несплати податків, невиплати заробітної плати.

Стосовно ж доводів позивача з приводу очевидності ознак протиправності названого пункту наказу та порушення прав позивача, то пропри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх якість : вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваного рішення поза обґрунтованим сумнівом.

Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими ч. 2 ст. 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення.

Твердження про очевидність порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неприпустимості забезпечення позову з підстав очевидної протиправності оскаржуваного пункту наказу, позаяк його оцінку стосовно правомірності чи протиправності може бути надано виключно за наслідками розгляду справи по суті заявлених позовних вимог, а не на стадії забезпечення позову.

Водночас, як слідує із змісту оскаржуваної ухвали, судом першої інстанції забезпечено позов з підстав того, що анулювання ліцензії перешкоджає виконанню договорів, укладених позивачем з третіми особами, що свідчить про очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам заявника, оскільки існує ймовірність безпідставного зупинення його господарської діяльності, що призведе до несплати податків, невиплати заробітної плати. Невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Однак, колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції не погоджується, оскільки рішення суду за позовами про оскарження наказу про анулювання ліцензії не потребує виконання. Рішення в такій категорії справ полягає у констатації факту правомірності оскаржуваного рішення і позбавлення його правових наслідків шляхом скасування. Тому у справі за таким позовом не може бути ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду в подальшому. Отже і заходів забезпечення позову вони не потребують.

Щодо доводів позивача про ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту чи поновлення порушених прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, то приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції звернув увагу, що небезпеку порушення прав позивач вбачав у ймовірному зупиненні його господарської діяльності внаслідок невиконання господарських договорів, що призведе до несплати податків, невиплати заробітної плати.

Натомість, як слідує із частини 6 статті 154 КАС в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання.

Тобто, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування: або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись в тому, що існують підстави для забезпечення позову.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, зокрема заяви про забезпечення позову, позивач на підтвердження доводів щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії п.31 додатку 2 до наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України №33-Л від 14.06.2019року (в частині анулювання ліцензії) не надав жодних доказів, укладення господарських договорів з суб`єктами господарської діяльності, виконання яких неможливе без анульованої ліцензії. Також позивач не надав доказів того, що вся без виключення його господарська діяльність є такою, що пов`язана з ліцензованим видом діяльності.

З огляду на це колегія суддів вважає необґрунтованим належними у справі доказами висновок суду першої інстанцій з приводу того, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до зупинення господарської діяльності позивача, що в свою чергу ускладнить чи унеможливить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Відтак, зазначені позивачем у клопотанні про забезпечення позову доводи не свідчать про наявність законних та переконливих підстав для вжиття заходів забезпечення позову, передбачених статтею 151 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, позивачем не доведено необхідність вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням положень частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги відповідача про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову у спосіб, заявлений позивачем.

Викладене свідчить про те, що оскаржуване судове рішення ухвалено судом з істотним порушенням норм процесуального права, а саме статті 150 КАС України, а тому його слід скасувати і у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовити.

Аналогічна позиція відображена у постановах ВС від 18.01.2019 року у справі №826/5369/18, від 10 жовтня 2019 року у справі №640/8252/19, від 20 вересня 2019 року у справі №809/195/18.

Керуючись ст. 308, ст. 315, ст. 317, ст. 321, ст. 325, ст. 328, ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України задовольнити.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2019 року про забезпечення позову у справі за провадженням №ЗД/380/25/19 скасувати.

Ухвалити постанову, якою Товариству з обмеженою відповідальністю ГрантЗахід у задоволенні заяви про забезпечення позову у справі за провадженням №ЗД/380/25/19 - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення. У випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. М. Шевчук судді Р. В. Кухтей С. П. Нос Повне судове рішення складено 05 грудня 2019 року.