Ухвала

від 04.12.2019 по справі 910/17017/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

04.12.2019Справа № 910/17017/19 Суддя Господарського суду міста Києва Карабань Я.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Текур

до 1) Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мурської Наталії Василівни ,

2) Міністерства юстиції України,

3) Товариства з обмеженою відповідальністю ПАЛП МІЛЛ ПРІНТ

про визнання протиправними рішень та скасування реєстраційних дій

без виклику сторін

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Текур звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до 1) Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мурської Наталії Василівни , 2) Міністерства юстиції України та 3) Товариства з обмеженою відповідальністю ПАЛП МІЛЛ ПРІНТ про визнання протиправними рішень та скасування реєстраційних дій.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/17017/19, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 17.12.2019.

04.12.2019 суддею Господарського суду міста Києва Карабань Я.А. подано заяву про самовідвід від розгляду справи № 910/17017/19, яка обґрунтована тим, що предметом позову є визнання протиправними та скасування рішень про реєстрацію права власності на об`єкти нерухомі, оскільки вказані реєстраційні дії були вчиненні під час арешту, який було накладено на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14.11.2019 ОСОБА_1 у справі №757/60304/19-к, який є близьким родичем її чоловіка.

Розглянувши вказану заяву, суд дійшов висновку щодо її задоволення з урахуванням наступного.

Відповідно до частин 1, 9 статті 39 Господарського процесуального кодексу України що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Частиною 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Слід зазначити, що згідно з частиною 1 статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України Про міжнародне приватне право , Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до статті 9 Конституції України, статті 19 Закону України Про міжнародні договори України і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами документів, ратифікованих законами України.

Положеннями частини 1 статті 1 Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.

Водночас, статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

В силу Європейської Хартії Про закон Про статус суддів судді при виконанні своїх обов`язків повинні бути доступними та виявляти повагу по відношенню до осіб, які до них звертаються; повинні турбуватися про підтримання високого рівні компетентності, необхідного рівня вирішення справ в кожному конкретному випадку, оскільки від рішень судді залежить гарантія прав особи.

Відповідно до п. 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, передбачено, що незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: Ніхто не може бути суддею у власній справі . Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Одночасно, статтею 15 Кодексу суддівської етики також визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Положення зазначеної коментованої статті випливають з принципу об`єктивності, визначеному у Бангалорських принципах поведінки суддів, відповідно до якого об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалено Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006р. №2006/23 від 19.05.2006р., незалежність судових органів є передумовою забезпечення правопорядку та основною гарантією справедливого вирішення справи в суді. Отже, суддя має відстоювати та втілювати в життя принцип незалежності судових органів в його індивідуальному та колективному аспектах.

Пунктом 1.1 Бангалорських принципів поведінки суддів передбачено, що суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою. Одночасно, вказаними Принципами унормовано, що об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Згідно з п. п. 2.1, 2.2 Бангалорських принципів поведінки суддів при виконанні своїх обов`язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів. Поведінка судді в процесі засідання та за стінами суду має сприяти підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі до об`єктивності суддів та судових органів.

Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Означеним пунктом до таких випадків віднесено, зокрема, те, що у судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається.

У справі П`єрсак проти Бельгії (Piersack v. Belgium) від 1 жовтня 1982 р. Європейський суд з прав людини, встановивши порушення положень частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначив, що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є законні сумніви, повинен вийти зі складу суду.

У п. 132 рішення Європейського суду з прав людини у справі Гарабін проти Словаччини (Harabin v. Slovakia) від 20 лютого 2013 року зазначено, що існування національних процедур для забезпечення неупередженості, а саме правил, що регулюють відвід судді, є важливим фактором. Такі правила виявляють особливу увагу національного законодавства до усунення всіх обґрунтованих сумнівів у неупередженості судді чи суду і є спробою забезпечити неупередженість, усуваючи причини таких сумнівів. На додаток до забезпечення відсутності упередженості як такої, ці правила спрямовані на усунення будь-яких проявів упередженості і таким чином слугують зміцненню довіри громадськості до суду.

За таких обставин, враховуючи вищенаведене у сукупності, з метою дотримання принципів здійснення правосуддя, приписів статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,, а також з метою виключення обставин, які можуть поставити під сумнів неупередженість судді при розгляді даної справи, недопущення у сторін чи інших осіб будь-яких сумнівів у безсторонності суду, суд дійшов висновку щодо задоволення заяви судді Карабань Я.А. про самовідвід від розгляду позовної заяви за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Текур до 1) Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мурської Наталії Василівни, 2) Міністерства юстиції України, 3) Товариства з обмеженою відповідальністю ПАЛП МІЛЛ ПРІНТ про визнання протиправними рішень та скасування реєстраційних дій (унікальний номер судової справи № 910/17017/19).

Керуючись приписами ст.ст.11, 35, 39 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити заяву судді Карабань Я.А. від 04.12.2019 про самовідвід від розгляду позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Текур до 1) Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мурської Наталії Василівни, 2) Міністерства юстиції України, 3) Товариства з обмеженою відповідальністю ПАЛП МІЛЛ ПРІНТ про визнання протиправними рішень та скасування реєстраційних дій.

2. Відвести суддю Карабань Я.А. від розгляду позовної заяви у справі № 910/17017/19.

3. Матеріали справи № 910/17017/19 передати уповноваженій особі для вирішення питання про автоматизований розподіл справи.

4. Згідно ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції.

Суддя Я.А.Карабань