Ухвала

від 04.12.2019 по справі 19/906/68/13-г

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"04" грудня 2019 р. Справа № 19/906/68/13-г

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Коломис В.В.

судді Саврій В.А.

судді Миханюк М.В.

перевіривши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Енергогруп" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 23 травня 2019 року (повний текст скалдено 28.05.2019) у справі №19/906/68/13-г (суддя Костриця О.О.)

за заявою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Капітал" Гусара І.О.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Енергогруп"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вейбрідж Кепітал"

за участю третіх осіб , які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів:

1) Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Михайленка С.А.

2) Приватного нотаріуса Коростенського міського округу Житомирської області Івчука С.С.

про скасування свідоцтв про придбання нерухомого майна, скасування державної реєстрації прав власності, визнання договору іпотеки недійсним, скасування державної реєстрації іпотеки та скасування державної реєстрації обтяження

у межах справи №19/906/68/13-г

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Нафтогаз"

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Капітал"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 23 травня 2019 року у справі №19/906/68/13-г заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Капітал" Гусара І.О. до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Енергогруп" (м.Київ) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Вейбрідж Кепітал" (м.Київ) за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Михайленка С.А. та Приватного нотаріуса Коростенського міського округу Житомирської області Івчука С.С. про скасування свідоцтв про придбання нерухомого майна, скасування державної реєстрації прав власності, визнання договору іпотеки недійсним, скасування державної реєстрації іпотеки та скасування державної реєстрації обтяження в межах справи №19/906/68/13-г , задоволено частково.

Скасовано свідоцтво про придбання нерухомого майна серія та номер: 302, видане 26.02.2016 Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком Сергієм Анатолійовичем.

Скасовано державну реєстрацію права власності за номером запису про право власності - 13459570, дата державної реєстрації - 26.02.2016, реєстратор - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Михайленко Сергій Анатолійович.

Скасовано свідоцтво про придбання нерухомого майна серія та номер: 1165, видане Приватним нотаріусом Коростенського міського нотаріального округу Івчуком Станіславом Станіславовичем.

Скасовано державну реєстрацію права власності за номером запису про право власності - 13458022, дата державної реєстрації - 26.02.2016, реєстратор - Приватний нотаріус Коростенського міського округу Житомирської області Івчук Станіслав Станіславович.

Визнано недійсним договір іпотеки від 20.09.2017 № 2601, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фактор Енергогруп" (м. Київ, вул. Боричів Тік, буд. 35-В, ідентифікаційний код 37333655) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вейбрідж Кепітал" (01015, м. Київ, вул. Редутна, буд. 21, ідентифікаційний код 41415529), в частині передачі Товариством з обмеженою відповідальністю "Фактор Енергогруп" в іпотеку рухомого та нерухомого майна автомобільної заправної станції, що має балансову вартість 2880500,00 грн станом на 01.08.2017, що розташоване за адресою: Житомирська область, м. Коростень, вул. Красіна (теперішня назва - Героїв Чорнобиля), буд. 9, та складається з нерухомого майна - будівлі АЗС, що включає споруду літери "а", загальною площею 61,8 кв.м. і рухомого майна, а саме: вітрина профільна; джерело безперебійного живлення APC Smart 1000 USB; дизель генератор РН-30Е2 с АТ 163 в шумопоглинаючому капоті; кондиціонер Samsung 08; контролер РЕ 2012.03.; лічильник електронний EMS ARMP 3*220/380 10 (100) 3tar, місце оператора, паливно-роздаточна колонка Quantium під 4 вида палива; світлова стела; системний блок з комплектуючими та ПО; спец.СКАА для АЗС "Марія-ЛТ-Орион" з ПО, стоянка автомобільна; тумба кухонна.

Скасовано державну реєстрацію іпотеки за номером 22458949 від 20.09.2017, здійснену державним реєстратором приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком Сергієм Анатолійовичем.

Скасовано державну реєстрацію обтяження за номером 22458724 від 20.09.2017, здійснену державним реєстратором приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком Сергієм Анатолійовичем.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Енергогруп" (м.Київ, вул. Боричів Тік, будинок 35-В, ідентифікаційний код 37333655) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Капітал" (Житомирська область, Черняхівський район, смт. Черняхів, вул. Куйбишева, буд. 77, ідентифікаційний код 31871186) - 10565,50 грн витрат по сплаті судового збору.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вейбрідж Кепітал" (01015, м.Київ, вул. Редутна, будинок 21, ідентифікаційний код 41415529) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Капітал" (Житомирська область, Черняхівський район, смт. Черняхів, вул. Куйбишева, буд. 77, ідентифікаційний код 31871186) - 2881,50 грн витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фактор Енергогруп" звернулось до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Житомирської області скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Капітал" Гусара І.О. відмовити.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що подана апеляційна скарга не відповідає вимогам ст.ст. 256, 258 ГПК України з наступних підстав.

Статтею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги. Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 ГПК України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п.п.7 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору за подання до господарського суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду встановлюються у таких розмірах - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, апелянт звертаючись до суду з апеляційною скаргою повинен був сплатити судовий збір в розмірі 1921,00 грн.

Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, скаржником не додано доказів сплати судового збору; в додатках до апеляційної скарги відсутні такі докази також.

Відтак, з огляду на викладене, до апеляційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору, що в порядку ч.2 ст.260 ГПК України є підставою для застосування наслідків, передбачених ст.174 ГПК України, а саме залишення апеляційної скарги без руху.

Згідно ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Всупереч нормам ГПК України апеляційна скарга на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 23 травня 2019 року у справі №19/906/68/13-г подана скаржником 26 листопада 2019 року, тобто з пропуском строку в більш ніж 6 місяців з дня постановлення оскаржуваної ухвали.

Одночасно апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали, в якому останній просить визнати поважною причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Житомирської області від 23 травня 2019 року у справі №19/906/68/13-г та поновити пропущений строк.

Розглянувши клопотання скаржника про поновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що викладені в ньому причини не є поважними з огляду на наступне.

Згідно ч.1 ст.119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини цього пропуску поважними.

Відповідну заяву (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження може бути викладено в апеляційній скарзі чи в окремому документі, і в останньому випадку її має бути подано одночасно з апеляційною скаргою.

Тобто, законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити - з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає поновленню.

Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Колегія суддів зазначає, що суд може поновити строк на апеляційне оскарження лише у виняткових випадках, тобто причини поновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не враховувати який вважалось би несправедливим та таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Для поновлення строку на апеляційне оскарження суд має встановити наявність відповідних обставин, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, що може використовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена 23 травня 2019 року, а повний текст складено 28 травня 2019 року.

Звертаючись до суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції та обґрунтовуючи причини пропуску відповідного строку, апелянт вказує на те, що у ТОВ "Фактор Енергогруп" було змінено керівництво і про існування ухвали товариство не знало.

Однак, вказані обставини пропуску строку на апеляційне оскарження, на які посилається скаржник, не можуть бути прийняті до уваги судом апеляційної інстанції як поважні, оскільки позов у даній справі було подано до юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Енергогруп", а не безпосередньо до її керівника.

Крім того, наявні в матеріалах справи клопотання про долучення до матеріалів справи копій документів від 15.04.2019, клопотання про проведення судового засіданні в режимі відеоконференції від 10.05.2019, клопотання від 20.05.2019, як і апеляційна скарга підписані генеральним директором ТОВ "Фактор Енергогруп" - Горбуновим О.В. (а.с. 121, 180-184, 201-203).

Згідно ч.2 ст.256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Відповідно до ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доствлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Слід зазначити, що матеріали справи містять рекомендоване повідомлення про вручення поштового відпралення (вх.№14704 від 03.06.2019), з якого вбачається, що копію оскаржуваної ухвали отримано представником ТОВ "Фактор-Енергогруп" - 31.05.2019, що в свою чергу свідчить про обізнанність апелянта з оскаржуваною ухвалою ще з 31 травня 2019 року.

Таким чином, процесуальна бездіяльність відповідача-1 не може ставити під сумнів здійснення судочинства судом відповідно до вимог процесуального закону, а наведені стороною спору у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження обставини не є об`єктивно непереборними і виникли внаслідок недобросовісного здійснення учасником справи своїх процесуальних прав, що не може вважатися поважною причиною, яка перешкоджала заявнику подати апеляційну скаргу у встановлений законодавством строк.

Частиною 4 статті 13 ГПК України зазначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З урахуванням викладеного, наведені у клопотанні скаржником підстави пропуску ним процесуального строку на подання апеляційної скарги, не визнаються поважними та підлягають відхиленню.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

У справі "Плевін проти України", рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 року, суд постановив, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.

У справі "Мушта проти України", рішення Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 року, суд постановив, що норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (inter alia), який полягає у тому, що у разі винесення судом остаточного рішення у справі, таке рішення не може бути піддано сумніву (рішення у справі Brumaresku v Romania [GC], №28342/95, п. 61, ЄСПЛ 1999-VII). Принцип правової визначеності передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рябих проти Росії").

Право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (пункти 22 - 23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006р.).

У пункті 41 рішення від 03.04.2008р. "Пономарьов проти України" Суд вказав, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи є підстави для поновлення строків для оскарження, виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків.

Отже, встановлений ст.119 ГПК України строк подання апеляційної скарги і є тим обмеженням доступу до суду, що забезпечує дотримання принципу юридичної визначеності. У разі відсутності поважних причин та правових підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження такі обмеження правомірно застосовуються судом.

Зважаючи на приписи статті 74 ГПК України, поважність обставин, які стали причиною пропуску встановленого законом процесуального строку повинна доводити та сторона, яка на такі обставини посилається.

Частиною 2 статті 260 ГПК України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу (залишення без руху).

Відповідно до положень ч.3 ст.260 ГПК України, апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до приписів ч.1 ст.174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи те, що наведені заявником апеляційної скарги підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

При цьому, суд звертає увагу скаржника на те, що у відповідності до приписів п.4 ст.260 ГПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Питання про відмову у відкритті апеляційного провадження вирішується не пізніше пяти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків (ч.3 ст.261 ГПК України).

Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Енергогруп" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 23 травня 2019 року у справі №19/906/68/13-г залишити без руху.

2. Товариству з обмеженою відповідальністю "Фактор Енергогруп" протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки: звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку, вказавши інші підстави для поновлення строку, та сплатити судовий збір у встановленому порядку і розмірі.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Миханюк М.В.