Постанова

від 14.11.2019 по справі 914/1495/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2019 р. м. Київ Справа№ 914/1495/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

при секретарі судового засідання Денисюк І.Г.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 14.11.2019

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2019 (повний текст підписано 28.02.2019)

у справі №914/1495/18 (суддя Трофименко Т.Ю.)

за позовом Фізичної особи-підприємця Чекан Світлани Богданівни

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА"

про стягнення 2 500 000,00 грн. страхового відшкодування

В судовому засіданні 14.11.2019 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.02.2019 у справі №914/1495/18 позовні вимоги фізичної особи-підприємця Чекан Світлани Богданівни задоволено частково: вирішено стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія УНІКА на користь Фізичної особи-підприємця Чекан Світлани Богданівни страхове відшкодування у розмірі 2 250 000,00 грн.; в іншій частині в позові відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2019 року у справі № 914/1495/18; ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Фізичної особи-підприємця Чекан Світлани Богданівни про стягнення 2 283 750,00 грн. відмовити у повному обсязі.

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2018 Фізична особа-підприємець Чекан Світлана Богданівна (надалі позивач, ФОП Чекан С.Б.) звернулась до Господарського суду Львівської області з позовом до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія УНІКА (надалі ПАТ СК УНІКА , відповідач) про стягнення страхового відшкодування за Договором добровільного страхування наземного транспорту КАСКО № 014074/4610/0000182 від 15.11.2016 в розмірі 2 500 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 27.09.2018 справу направлено за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Позов обґрунтований тим, що всупереч вимогам законодавства та умовам Договору страхування № 014074/4610/0000182 від 15.11.2016 відповідач не виконав взятих на себе зобов`язань, оскільки не сплатив страхове відшкодування за страховим випадком Незаконне заволодіння , який стався із автомобілем Land Rover Range Rover, державний номер НОМЕР_1 . Право вимоги до відповідача набуто позивачем внаслідок укладення 21.05.2018 Договору відступлення права вимоги, у зв`язку з чим позивач просив суд стягнути з ПАТ СК УНІКА 2 500 000,00 грн. страхового відшкодування.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.02.2019 у справі №914/1495/18 позов ФОП Чекан С.Б. задоволено частково.

Задовольняючи частково вимоги позивача, місцевий господарський суд виходив з наявності правових підстав для виплати страхового відшкодування за договором страхування № 014074/4610/0000182 від 15.11.2016, яке за умовами договору має бути виплаченим з урахуванням франшизи в розмірі 10%.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач 19.03.2019 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2019 у справі № 914/1495/18, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ФОП Чекан С.Б. відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на наступне:

- обставина щодо накладення арешту на транспортний засіб, що був згодом викрадений у страхувальника, була підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування; така обставина має істотне значення, взагалі, для прийняття транспортного засобу на страхування страховиком, оскільки якби страховик був обізнаний про таку обставину, він би не уклав договір страхування або уклав його на інших умовах, наприклад без ризику незаконне володіння або за іншою ціною (іншим розміром страхового платежу); дана обставина унеможливлює реалізацію ліквідних залишків пошкодженого транспортного засобу у випадку його конструктивного знищення та передачу права власності на транспортний засіб у разі незаконного заволодіння та сплати страховиком страхового відшкодування;

- пунктом 6.3 договору страхування встановлений обов`язок страхувальника при укладенні договору надати страховику інформацію про всі обставини, що мають суттєве значення для визначення ступеню страхового ризику та надалі інформувати страховика про будь-яку зміну ступеню страхового ризику;

- обтяження на транспортний засіб Land Rover Range Rover, державний номер НОМЕР_1 було накладено ухвалою Золочівського районного суду Львівської області 10 березня 2016; договір страхування укладено 15 листопада 2016, тобто через 8 місяців після накладення арешту; а отже перед укладанням договору страхування, страхувальник був обізнаний про це, однак ним було приховано та свідомо замовчано таку обставину, як існування грошового зобов`язання у вигляді відшкодування шкоди, заподіяної злочином;

- під час розслідування заявленого випадку, страхувальником було надано пояснення щодо незаконного заволодіння, що підтверджує свідоме приховування обставин арешту транспортного засобу, оскільки пункт 22 пояснення містить питання до страхувальника щодо існування боргового зобов`язання на транспортний засіб, обіцянок продати, подарувати тощо; проте страхувальник зробив позначку ні , що прямо доводить факт свідомого приховування/замовчування існування судового спору про відшкодування збитків, в результаті чого було накладено арешт на застрахований транспортний засіб;

- пунктом 11.1.6 договору передбачено, що підставою для відмови страховика у виплаті страхового відшкодування є невиконання страхувальником умов договору;

- пунктом 10.7 договору страхування передбачено, що обов`язковою передумовою для виплати страхового відшкодування та складання страхового акту є укладання договору відмови страхувальника від своїх прав на це майно і передача цих прав страховику абандон), що укладається між страховиком та страхувальником;

- позивач у справі не є власником викраденого транспортного засобу, а тому передати право власності страховику на викрадений транспортний засіб не зможе;

- в ухваленому рішенні суд покладає обов`язок ініціювання укладення договору відмови від своїх прав на застрахований транспортний засіб (направлення проекту такого договору) на страховика, що не відповідає умовам договору та не кореспондується із нормами чинного законодавства, оскільки ні договором страхування, ні законодавством не покладено такого обов`язку саме на страховика, навпаки, за природою права власності саме власник може зробити дії, направлені на відчуження об`єкту власності (ст.ст. 317, 347 ЦК України);

- обтяження рухомого майна у вигляді арешту спірного транспортного засобу унеможливлює укладання договору передачі прав на таке майно, а отже є односторонньою відмовою від виконання обов`язку страхувальника за договором; відповідно страхувальник знав про існування такого обтяження і передбачаючи настання таких наслідків, уклав договір страхування;

- п. 1 ст. 21 Закону України Про страхування та п. 6.3.1 договору страхувальник зобов`язаний вчасно сплачувати страхові платежі;

- згідно з пп. 2 п. 1.2.8 договору встановлений строк сплати чергової частини платежу, а саме до 15.02.2017 у розмірі 22 562, 50 грн.;

- на листі, який прийнято судом як доказ, що був покладений в основу прийнятого рішення, міститься вихідна дата реєстрації, а саме 22.02.2017, отже страхувальником був пропущений строк сплати страхового платежу і договір страхування припинено з 15 лютого 2017;

- відповідно до п. 12.11 договору страхування, транспортний засіб було прийнято на страхування без урахування зносу на деталі, що замінюються під час ремонту, проте дана умова не розповсюджується на випадки незаконного заволодіння транспортного засобу;

- п. 10.2.2 договору передбачений знос за період дії договору, починаючи із дати набуття чинності базовий знос за третій рік експлуатації відповідно до п. 10.2.3 складає 10%, відповідно 2 400 000,00 грн. страхова сума із застосуванням коефіцієнту зносу за 146 днів, а розмір страхового відшкодування мав би скласти 2 150 000,00 грн.;

- фізична особа-підприємець Чекан С.Б. є неналежним позивачем у справі за договором страхування, оскільки дозвіл на перехід прав з боку страховика не надавався, а договір страхування переукладений не був.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2019 відкрито апеляційне провадження у справі, розгляд справи призначено на 16.05.2019.

Ухвалами від 16.05.2019, 20.06.2019, 04.07.2019 у розгляді апеляційної скарги оголошувалась перерва.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2019 справу №914/1495/18 призначено до розгляду в режимі відеоконференції на 12.09.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2019 відкладено розгляд справи №914/1495/18, справу призначено до розгляду в режимі відеоконференції на 17.10.2019.

12.09.2019 до справи отримано заяву представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про залучення останніх третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

30.09.2019 та 15.10.2019 до суду від представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

15.10.2019 до суду від представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надійшла заява про прийняття участі в режимі відеоконференції.

16.10.2019 та 17.10.2019 до суду від позивача отримані заперечення на заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про залучення їх до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Під час судового засідання в апеляційній інстанції 17.10.2019 була виявлена технічна несправність у функціонуванні камер відеоконференцзв`язку, тому розгляд справи не відбувся.

До справи під час апеляційного провадження позивачем подано відзив на апеляційну скаргу та додаткові пояснення (отримані судом 19.06.2019) щодо клопотання про залучення довідки від 16.05.2019 Пустомитівського відділу поліції ГУ Національної поліції у Львівській області; 16.10.2019 та 17.10.2019 до справи залучені заперечення на заяву про залучення до участі у справі третіх осіб; 25.06.2019 від відповідача, отримані заперечення на відзив на апеляційну скаргу та додаткові пояснення позивача.

Клопотання представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про їх залучення до участі у справі третіми особами апеляційним судом відхилено, з огляду на положення ст. 50 ГПК України, оскільки наведені мотиви у заяві не свідчать, що рішення у даній справі щодо стягнення страхового відшкодування за договором страхування може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін спору.

У заяві не зазначено, на які права чи обов`язки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та яким чином може вплинути рішення суду у справі між страховиком та особою, якій страхувальником передано право вимоги страхового відшкодування.

Клопотання про зупинення провадження у справі судом не розглядалося, оскільки заявлено не сторонами у справі.

Явка представників сторін

Представник відповідача в судових засіданнях апеляційної інстанції підтримував доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судових засіданнях апеляційної інстанції заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень (ч. 3 ст. 120 ГПК України).

Учасники процесу були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

15.11.2016 між ПАТ Страхова компанія УНІКА (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю Айрон ХКВС (страхувальник, вигодонабувач) укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту КАСКО , на умовах якого взято на страхування транспортний засіб автомобіль Land Rover Range Rover, державний номер НОМЕР_1 , 2014 року випуску.

11.04.2017 в с. Солонка Пустомитівського району Львівської області на території АЗС ОККО мало місце незаконне заволодіння автомобілем Land Rover Range Rover, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю Айрон ХКВС .

12.04.2017 за фактом незаконного заволодіння вказаним транспортним засобом за заявою директора Товариства з обмеженою відповідальністю Айрон ХКВС Слідчим відділом Пустомитівського відділення поліції Франківського відділу поліції ГУНП у Львівській області було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017140270000664 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.

12.04.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю Айрон ХКВС звернулося до ПАТ Страхова компанія УНІКА із заявою № 00221909 про подію, що має ознаки страхового випадку.

Листом № 6123 від 17.08.2017 ПАТ Страхова компанія УНІКА повідомило страхувальника про перевірку відомостей стосовно страхового випадку 11.04.2017 з автомобілем Land Rover Range Rover, державний номер НОМЕР_1 , та відстрочення прийняття рішення до завершення з`ясування причин та обставин страхового випадку.

ПАТ Страхова компанія УНІКА листом за вих. № 8092 від 03.11.2017 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю Айрон ХКВС у виплаті страхового відшкодування на підставі п.п. 11.1.3, 11.1.6, 11.5 Договору страхування, посилаючись на те, що ТОВ Айрон ХКВС було приховано, замовчано та не було повідомлено ПАТ СК УНІКА про всі обставини, що мають суттєве значення для визначення ступеню страхового ризику під час укладання договору та надалі не було проінформовано страховика про зміну ступеню страхового ризику, оскільки страховику стало відомо, що на момент укладення договору на автомобіль Land Rover Range Rover, державний номер НОМЕР_1 , було накладено арешт ВДВС Пустомитівського РУЮ у Львівській області.

Право вимоги щодо страхової виплати в розмірі 2 500 000,00 гривень за Договором добровільного страхування наземного транспорту КАСКО №014074/4610/0000182 від 15.11.2016, включаючи права вимоги до правонаступників Боржника або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржника, за Договором добровільного страхування наземного транспорту КАСКО № 014074/4610/0000182 від 15.11.2016, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до нього перейшло до позивача у даній справі (ФОП Чекан С.Б.) на підставі договору, укладеного 21.05.2018 з Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія КОЗАКОВ І ПАРТНЕРИ .

Відповідно до положень вказаного договору (преамбула визначення термінів ) право вимоги - належне Первісному кредитору (ТОВ Фінансова компанія КОЗАКОВ І ПАРТНЕРИ ) право на стягнення з ПРАТ СК УНІКА страхової виплати в розмірі 2 500 000,00 грн. за Договором добровільного страхування наземного транспорту КАСКО №014074/4610/0000182 від 15.11.2016, що набуте Первісним кредитором на підставі укладеного з ТзОВ АЙРОН ХКВС (код ЄДРПОУ: 34986883) договору № 58 про відступлення прав вимоги від 21.05.2018.

Так, відповідно до обставин, встановлених рішенням у вказаній справі:

- ухвалою Золочівського районного суду Львівської області від 10.03.2016 у справі № 445/532/16-ц накладено арешт на транспортний засіб Land Rover Range Rover , д.н.з. НОМЕР_1 , який належить Товариству з обмеженою відповідальністю Айрон ХКВС , а також заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю Айрон ХКВС вчиняти будь-які реєстраційні дії, спрямовані на відчуження або обтяження транспортного засобу Land Rover Range Rover , д.н.з. НОМЕР_1 . Копію цією ухвали направлено для виконання у ВДВС Пустомитівського РУЮ у Львівській області.

- на підставі вказаної ухвали 14.03.2016 державним виконавцем Пустомитівського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області накладено арешт на майно боржника - транспортний засіб Land Rover Range Rover , д.н.з. НОМЕР_1 ,

- обставини накладення арешту на застрахований за договором автомобіль ще до укладання договору страхування, неповідомлення страхувальником страховика про всі обставини, що мають суттєве значення для визначення ступеню страхового ризику під час укладення Договору страхування та надалі про зміну ступеню страхового ризику, а саме, про існування обмежень на забезпечений транспортний засіб стали підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування за страховим випадком незаконне заволодіння , що стався 11.04.2017;

- окрім того, відмовляючи у виплаті страхового відшкодування, відповідач також посилався на те, що під час досудового розслідування Слідчим відділом Пустомитівського відділення поліції Франківського відділу поліції ГУНП у Львівській області було виявлено обман по результатах опитування керівника ТОВ Айрон ХКВС із застосуванням поліграфа щодо перевірки обставин викрадення автомобіля.

У п.п. 6.3.2-6.3.3 Договору страхування встановлено, що страхувальник зобов`язаний при укладенні договору надати страховику інформацію про всі обставини, що мають суттєве значення для визначення ступеня страхового ризику та надалі інформувати страховика про будь-яку зміну ступеня страхового ризику; під час дії Договору протягом 5 (п`яти) робочих днів письмово повідомити Страховика про нові обставини, які впливають на ступінь страхового ризику (продаж ТЗ, заміна кузова або двигуна, переобладнання, яке потребує реєстрації таких змін у компетентних органах, видача довіреності з правом розпорядження ТЗ іншій особі, укладання іншого договору страхування ТЗ, передача ТЗ в оренду (суборенду) з метою прокату, передача у заставу, лізинг (сублізинг), користування або дарування, втрата ключів або реєстраційних документів, укладання попереднього договору купівлі-продажу, отримання завдатку).

Підстави для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування визначені ст. 26 Закону України Про страхування , перелік таких підстав невичерпний, в ч. 2 вказаної статті закону передбачено, що умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону.

Умовами договору підстави для відмови страховика у виплаті страхового відшкодування визначені у п. 11.1 Договору страхування, такими є:

11.1.1. навмисні дії Страхувальника, його посадових осіб, працівників або осіб, які мають повноваження діяти від його імені, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на дії, пов`язані з виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, в стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна, життя, здоров`я, честі, гідності та ділової репутації. Кваліфікація таких дій встановлюється відповідно до чинного законодавства України;

11.1.2. вчинення Страхувальником, його посадовою особою, працівником або особою, яка має повноваження діяти від його імені, умисного злочину, що призвів до страхового випадку;

11.1.3. подання Страхувальником свідомо неправдивих відомостей, що зазначаються у п.1. про предмет Договору або про факт настання страхового випадку;

11.1.4. отримання Страхувальником повного відшкодування збитків від особи, винної у їх заподіянні;

11.1.5. несвоєчасне повідомлення Страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення Страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру або роз міру збитків;

11.1.6 невиконання Страхувальником умов Договору;

11.1.6.1 власноручної відмови від отримання відшкодування;

11.1.7. залишення місця події, що створило Страховику перешкоди у визначенні обставин, характеру та/або розміру збитків;

11.1.8. відмова від проходження токсико-хімічного дослідження на вимогу працівників правоохоронних органів, СБУ, ЗСУ, тощо;

11.1.9. інші випадки, передбачені законом.

За висновками суду першої інстанції відсутні підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування, про які зазначив відповідач у листі № 8092 від 03.11.2017, за передбачених наведеними умовами договору страхування та нормами законодавства, оскільки:

- умовами договору страхування та нормами чинного законодавства не передбачено обов`язок страхувальника повідомляти про перебування об`єкта страхування (автомобіля) під обтяженням, а відповідачем в свою чергу жодним чином не обґрунтовано, що інформація має суттєве значення та яким чином вона впливає на визначення ступеня страхового ризику;

- відомості щодо обтяження транспортного засобу не входять до складу тих, що зазначаються у п.1 про предмет Договору страхування;

- відомості від органу досудового розслідування про виявлений обман за наслідками опитування гр. ОСОБА_3 не підтверджують подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про факт настання страхового випадку.

В частині відсутності у страховика обов`язку щодо виплати страхового відшкодування, через несплату на дату події чергового платежу страхувальником, та припинення дії договору страхування відповідно до п.п. 5.1-5.3.1 договору, судом першої інстанції враховано наступне:

- відповідачем не заперечується, що страхувальником був сплачений страховий платіж в загальному розмірі 22 652,50 грн. за перший період страхування, який закінчився 15.02.2017;

- пунктом 1.2.7 Договору страхування строк дії договору визначено з 00 год. 00 хв. 16 листопада 2016 до 24 год. 00 хв. 15 листопада 2017;

- відповідно до п. 1.2.8 Договору страхування, порядок сплати страхового платежу: 1) 22 562,5 грн. до 15.11.2016; 2) 22 562,5 грн. до 15.02.2017; 3) 22 562,5 грн. до 15.05.2017; 4) 22 562,5 грн. до 15.08.2017;

- позивачем було подано до суду лист ПАТ Страхова компанія УНІКА № 216544 від 22.02.2017, підписаний головним фахівцем Департаменту врегулювання збитків Іващук М.В., про те, що виплата страхового відшкодування за Договором страхування у розмірі 29 338,90 грн. була зарахована в рахунок погашення несплаченої частини страхового платежу; заборгованість по сплаті страхового платежу становить 38 348,60 грн.;

- оскільки можливість утримання страховиком суми несплаченої частини страхового платежу з суми страхового відшкодування передбачена пунктом 10.10 Договору страхування, судом взято до уваги вказаний документ як належний доказ відсутності простроченої заборгованості по сплаті відповідної частини страхового платежу за Договором страхування, та зроблено висновок, про відсутність підстав вважати Договір страхування припиненим на момент настання страхового випадку.

Доводи відповідача про неналежне оформлення вказаного листа, оскільки вихідна кореспонденція відповідача містить іншу порядкову інформацію, а такий лист підписаний бути не міг у зв`язку з відпусткою Іващука М.В. на момент його підписання, судом першої інстанції відхилені як необґрунтовані, оскільки не є переконливими та підтверджуються виключно внутрішніми документами ПАТ Страхова компанія УНІКА ;

- доказів проведення службового розслідування з приводу неправомірного підписання зазначеного листа та/або притягнення до відповідальності винних осіб в матеріалах справи немає; а відповідачем в ході розгляду справи не заявлялося відповідних клопотань про призначення експертизи, пов`язаної з визначенням походження спірного листа;

- факт виникнення страхового випадку із застрахованим автомобілем (виплата за яким була зарахована як страховий платіж) відповідачем не спростований та був підтверджений його представником в судовому засіданні 20.02.2019.

В частині порушення п. 10.7 Договору страхування, за яким право власності на транспортний засіб страховику передано не було, суд першої інстанції дійшов наступних висновків:

- відповідно до п. 10.7 Договору страхування, у разі настання страхового випадку за ризиком незаконне заволодіння Страховик здійснює виплату страхового відшкодування в розмірі страхової суми за відрахуванням франшизи, але лише за умови початку кримінального провадження згідно з чинним законодавством та у разі внесення відомостей про незаконне заволодіння ТЗ до Єдиного реєстру досудових розслідувань, при умові надання всіх необхідних для виплати страхового відшкодування документів, передбачених п.10.4;

- обов`язковою передумовою для виплати страхового відшкодування та складання страхового акту є укладання договору відмови Страхувальника від своїх прав на це майно і передача цих прав страховику (абандон), що укладається між страховиком та страхувальником/власником транспортного засобу;

- жодних доказів щодо ініціювання відповідачем укладення вказаного договору (направлення його проекту позивачу тощо) в матеріали не подано;

- вказана обставина є передумовою для виплати страхового відшкодування, а не підставою для відмови у її виплаті страховиком.

Виходячи з наведеного, за рішенням суду першої інстанції відсутність абандону не є такою обставиною, що свідчить про необхідність відмови у виплаті страхового відшкодування у даному випадку.

Доводи відповідача щодо неналежного позивача у спорі, оскільки згоди на укладення договорів відступлення відповідач не надавав, а також відсутність у Законі України Про страхування норм, якими передбачено право переходу вимоги від страхувальника до іншої особи, суд першої інстанції правильно відхилив з посиланням на положення ст. 22 Закону України Про страхування , які стосуються договорів страхування, укладених страхувальниками-фізичними особами; а також взяв до уваги, що доказів визнання договорів відступлення права вимоги від 21.05.2018 недійсними у судовому порядку подано не було.

Встановивши, що визначений позивачем розмір страхового відшкодування 2 500 000,00 грн. не відповідає умовам Договору страхування, оскільки позивачем в порядку пункту 10.7 Договору страхування не здійснено відрахування франшизи у розмірі, визначеній пунктом 1.2.2 договору, що складає 10%, суд визнав належним до сплати позивачу розмір страхового відшкодування в сумі 2 250 000,00 грн. (2 500 000 х 10%).

Апеляційний господарський суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення - скасуванню виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджено, встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами у справі, що ухвалою Золочівського районного суду Львівської області від 10.03.2016 у справі № 445/532/16-ц накладено арешт на транспортний засіб Land Rover Range Rover , д.н.з. НОМЕР_1 , який належить Товариству з обмеженою відповідальністю Айрон ХКВС , а також заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю Айрон ХКВС вчиняти будь-які реєстраційні дії, спрямовані на відчуження або обтяження транспортного засобу Land Rover Range Rover , д.н.з. НОМЕР_1 ; копію цією ухвали направлено для виконання у ВДВС Пустомитівського РУЮ у Львівській області.

До справи долучено постанову про закінчення виконавчого провадження від 17.05.2016 ВП 50483049, якою підтверджено, що актом державного виконавця від 16.05.2016 керівнику ТОВ Айрон ХКВС Карпенко У.С. доведено до відома ухвалу № 445/532/16-ц від 10.03.2016, видану Золочівським районним судом Львівської області про заборону ТОВ Айрон ХКВС вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження або обтяження транспортного засобу Land Rover Range Rover, д.н.з. НОМЕР_1 , легковий універсал-В, чорного кольору, 2014 р.в.

Таким чином, на дату укладення договору страхування №014074/4610/0000182 від 15.11.2016 страхувальнику були відомі обставини накладення арешту ухвалою Золочівського районного суду Львівської області від 10.03.2016 на автомобіль, який став предметом страхування, однак вказані обставини не були повідомлені страховій компанії.

Згідно з п. 6.3.2 договору страхування, страхувальник зобов`язаний при укладенні договору надати страховику інформацію про всі обставини, що мають суттєве значення для визначення ступеня страхового ризику та надалі інформувати страховика про будь-яку зміну ступеня страхового ризику.

Накладення арешту на автомобіль, щодо якого укладається договір страхування, суттєво впливає на визначення ступеню страхового ризику, оскільки в такому випадку, зокрема, за страховим випадком незаконне заволодіння унеможливлено передачу права власності на транспортний засіб (п.10.7 договору) та реалізацію ліквідних залишків пошкодженого транспортного засобу у випадку його конструктивного знищення (п. 10.8.1 договору).

У формі пояснення наданого страхувальником під час розслідування заявленого випадку, у п. 22 було зроблено відмітку ні на запитання щодо існування боргового зобов`язання на транспортний засіб, обіцянок продати, подарувати тощо; тоді як перебування автомобіля під арештом в якості забезпечення виконання судового рішення про відшкодування завданої шкоди внаслідок скоєння злочину у загальному розмірі 3 246 921,00 грн. свідчить про зворотнє, є підтвердженням свідомого приховування/замовчування існування судового спору про відшкодування збитків, в результаті чого було накладено арешт на застрахований в подальшому транспортний засіб.

Невиконання страхувальником умов договору є підставою для відмови страховика у виплаті страхового відшкодування згідно п. 11.1.6 договору страхування.

У відповідності до п. 10.7 договору страхування:

- у разі настання страхового випадку за ризиком Незаконне заволодіння Страховик здійснює виплату страхового відшкодування в розмірі страхової суми за відрахуванням франшизи, але лише за умови початку кримінального провадження згідно з чинним законодавством та у разі внесення відомостей про незаконне заволодіння ТЗ до Єдиного реєстру досудових розслідувань, при умові надання всіх необхідних для виплати страхового відшкодування документів, передбачених п.10.4;

- обов`язковою передумовою для виплати страхового відшкодування та складання страхового акту є укладання договору відмови Страхувальника від своїх прав на це майно і передача цих прав Страховику (абандон), що укладається між страховиком та страхувальником/власником транспортного засобу.

Зазначені умови договору страхувальником не виконані, а позивачем у даній справі виконані бути не можуть, оскільки ФОП Чекан С.Б. не є власником викраденого транспортного засобу, передати право власності страховику на викрадений транспортний засіб не може.

Обтяження рухомого майна у вигляді арешту транспортного засобу унеможливлює укладання договору передачі прав на таке майно, а отже є односторонньою відмовою від виконання обов`язку страхувальника за договором.

Про існування такого обтяження страхувальник знав ще під час укладення договору страхування, та, враховуючи умови договору страхування, свідомо міг передбачити настання таких наслідків.

Згідно приписів ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами, відповідно, саме на визначених умовах у п. 10.7 договору страхування може бути здійснено виплату страхового відшкодування за ризиком Незаконне заволодіння , тобто після укладання договору відмови Страхувальника від своїх прав на це майно із передачею цих прав Страховику (абандон), що укладається між страховиком та страхувальником/власником транспортного засобу.

Обов`язковість здійснення страхової виплати на умовах договору передбачено і спеціальними положеннями: ч. 1 ст. 990 ЦК України, ч. 1 ст. 25 Закону України Про страхування , і саме в цій частині судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального права за встановлених обставин накладення арешту на автомобіль та неукладення зі страховиком договору відмови Страхувальника від своїх прав на транспортний засіб Land Rover Range Rover, д.н.з. НОМЕР_1 із передачею цих прав Страховику (абандон).

Посилання апелянта на приписи ст.ст. 317, 347 ЦК України, за якими саме власник може відмовитися від права власності на майно, заявивши про це або вчинивши інші дії, які свідчать про його відмову від права власності, суд апеляційної інстанції визнає обґрунтованими, що підтверджує помилковість зроблених висновків суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги про припинення договору страхування з 15 лютого 2017 через несплату чергового страхового платежу та неправомірне врахування судом посилання позивача на лист ПАТ Страхова компанія УНІКА № 216544 від 22.02.2017, підписаний головним фахівцем Департаменту врегулювання збитків Іващук М.В., апеляційним судом не приймаються, оскільки в цій частині судом першої інстанції правильно надано оцінку усім обставинам в сукупності з урахуванням також наступного.

Відповідачем під час судового розгляду справи не представлено доказів виплати страхового відшкодування у зв`язку із пошкодженням застрахованого автомобіля 13.02.2017, щодо зарахування якого в оплату чергового платежу за договором зазначено у листі від 22.02.2017.

Факт здійснення розслідування та врегулювання страхового випадку із прийняттям рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування (лист за вих. № 8092 від 03.11.2017) підтверджує визнання страховиком дії договору страхування на час настання страхового випадку 11.04.2017 внаслідок його поновлення на умовах договору, оскільки можливість утримання страховиком суми несплаченої частини страхового платежу з суми страхового відшкодування передбачена пунктом 10.10 договору страхування.

Підстави для виплати страхового відшкодування на умовах укладеного договору страхування за встановлених обставин справи відсутні, місцевий господарський суд не звернув уваги на вищезазначені умови договору страхування та дійшов помилкових висновків про задоволення позову ФОП Чекан С.Б.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа Серявін та інші проти України (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга ПАТ СК УНІКА підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2019 у справі № 914/1495/18 підлягає скасуванню з вищевикладених підстав, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

У відповідності до ст. 129 ГПК України судові витрати за розгляд позовної заяви покладаються на позивача, а також, у зв`язку із задоволенням апеляційної скарги відповідача, з позивача підлягають стягненню судові витрати за подання відповідачем апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2019 у справі №914/1495/18 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2019 у справі №914/1495/18 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Чекан Світлани Богданівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" (01032,м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 70-А, ідентифікаційний код 20033533) 56 250,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

6. Матеріали справи №914/1495/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено 06.12.2019.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді А.І. Тищенко

Ю.Б. Михальська