Постанова

від 03.12.2019 по справі 917/996/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2019 р. Справа № 917/996/18

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Тихий П.В., суддя Сіверін В.І., суддя Терещенко О.І.,

за участю секретаря судового засідання Беккер Т.М.

та представників:

позивача - не з`явився;

відповідача - Колесніков В.О. (посв. ПТ №2357 від 09.10.2018, дов. б/н від 11.11.2019);

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжгосподарський комбікормовий завод" (вх.№3228П/1-43) на рішення господарського суду Полтавської області від 12.09.2019 (суддя Солодюк О.В., повний текст складено 23.09.2019) у справі

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Курортний 139", м. Миргород, Полтавська область,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжгосподарський комбікормовий завод", с. Білики, Миргородський район, Полтавська область,

про стягнення 87 160,95 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Курортний 139" (далі - ОСББ "Курортний 139") звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжгосподарський комбікормовий завод" (далі - ТОВ "Міжгосподарський комбікормовий завод"), в якому (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог вх. №280 від 14.01.2019) просило стягнути з відповідача на свою користь суму основного боргу в розмірі 65 335,57 грн., суму збитків від інфляції в розмірі 20 218,25 грн., 3% річних в розмірі 4 059,98 грн., пеню в розмірі 5 538,30 грн., борг по внескам на капітальний ремонт покрівлі в розмірі 19 737,00 грн.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 12.09.2019 у справі №917/996/18 позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Міжгосподарський комбікормовий завод" на користь ОСББ "Курортний 139" 62 270,72 грн. - основного боргу, 2 025,44 грн. - 3% річних, 7 208,99 грн. - інфляційних втрат, 19 737,00 грн. - борг по внескам на капітальний ремонт покрівлі та 1 762,00 грн. - витрат по сплаті судового збору. Видано наказ після набрання рішенням законної сили. В решті позову - відмовлено.

Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, вважає його незаконним, просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 12.09.2019 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Також просить прийняти та врахувати заперечення на ухвалу суду першої інстанції від 01.02.2019 про відмову у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, яка не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, але має суттєве значення для правильного вирішення спору.

Системою автоматизованого розподілу судових справ між суддями 22.10.2019 для розгляду справи №917/996/18 визначено колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Тихий П.В., суддя Сіверін В.І., суддя Терещенко О.І.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.10.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Міжгосподарський комбікормовий завод" на рішення господарського суду Полтавської області від 12.09.2019 у справі №917/996/18. Розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Позивачу встановлено строк на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Сторони 11.11.2019 звернулись до суду з клопотанням (вх.№10590), в якому просять визнати (затвердити) мирову угоду укладену між ОСББ "Курортний 139" та ТОВ "Міжгосподарський комбікормовий завод", і закрити провадження у справі №917/996/18; повідомити учасників справи про розгляд справи та провести розгляд справи за їх участю.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.11.2019 клопотання представників сторін про розгляд апеляційної скарги в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи задоволено. Призначено справу № 917/996/18 до розгляду на "03" грудня 2019 р. о 12:00 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 115. Викликано в судове засідання учасників процесу з належним чином оформленими повноваженнями. Доведено до відома учасників апеляційного провадження, що нез`явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою розгляду апеляційної скарги по суті.

Присутній в судовому засіданні 03.12.2019 уповноважений представник відповідача проти затвердження мирової угоди у зазначеній в заяві редакції не заперечує.

ОСББ "Курортний 139" було належним чином повідомлено про час та місце судового засідання, про що свідчить наявне в матеріалах справи зворотне повідомлення про вручення поштового відправлення уповноваженій особі під підпис 15.11.2019. Проте, позивач наданим йому процесуальним правом не скористався, в судове засідання свого уповноваженого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи положення ч.12 ст.270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю позивача.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши в судовому засіданні уповноваженого представника відповідача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дійшла висновку про часткову відмову в задоволенні апеляційної скарги, з урахуванням наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 18.08.2018 (а.с.29-33) засновниками ОСББ "Курортний 139", (ідентифікаційний код 40517239, місцезнаходження: 37600 Полтавська область, м. Миргород, вул. Гоголя, будинок 139) є співвласники багатоквартирного будинку.

Відповідно до п. 1 розд. І Статуту ОСББ "Курортний 139" (а.с.44-52) об`єднання створено власниками квартир та нежитлових приміщень (далі - співвласники), багатоквартирного будинку № 139 (далі - будинок), що розташований по вул. Гоголя, м. Миргород, Полтавська область, відповідно до Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Об`єднання діє відповідно до Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", чинного законодавства України та Статуту (п. 2 розд. І Статуту).

Метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом (п. 1 розд. ІІ Статуту).

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 134-135) ТОВ "Міжгосподарський комбікормовий завод" є власником нежитлового приміщення загальною площею 1060,50 м кв. за адресою: Полтавська область, м. Миргород, вул. Гоголя, буд. 139.

Посилаючись на Закон України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", Статут Об`єднання, рішення загальних зборів позивача, останній зазначає, що всупереч вищезазначених актів, відповідач не виконує обов`язку щодо сплати щомісячних внесків, а також заборгував позивачу внесок на капітальний ремонт покрівлі в сумі 19 737,00 грн., що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в розмірі 62 270,72 грн., 3% річних в розмірі 2 025,44 грн., інфляційних втрат в розмірі 7 208,99 грн., боргу по внескам на капітальний ремонт покрівлі в розмірі 19 737,00 грн., та відмовив в решті позову через безпідставність заявлених вимог.

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням, відповідач звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 12.09.2019 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Протягом апеляційного розгляду скарги сторони у справі №917/996/18 звернулись до суду зі спільною заявою про затвердження мирової угоди.

Розглянувши вищевказану заяву, та вислухавши в судовому засіданні пояснення уповноваженого представника відповідача, колегія суддів зазначає про таке.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 192 Господарського процесуального кодексу України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією самою ухвалою одночасно закриває провадження у справі (п. 4 ст. 192 Господарського процесуального кодексу України).

В силу п. 7 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.

У відповідності до ст. 274 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу. Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статтей 191, 192 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.

Дослідивши зміст поданої на затвердження суду мирової угоди, колегія суддів встановила, що її умови стосуються прав та обов`язків сторін щодо предмету позову, мирова угода укладена в інтересах сторін, не зачіпає інтересів третіх осіб, не суперечить вимогам чинного законодавства та підписана уповноваженими особами.

Як вже зазначалось вище, в судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 03.12.2019 представник відповідача підтримав спільну заяву про укладення мирової угоди.

З огляду на наведене, беручи до уваги, що уповноважений представник відповідача (апелянт) додатково (в судовому засіданні) підтримав свої наміри щодо укладення мирової угоди, заперечення проти її укладення від позивача не надходили, колегія суддів дійшла висновку про можливість її затвердження судом.

Також суд зауважує, що у зв`язку із закриттям провадження у справі на підставі затвердження мирової угоди повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (ч. 3 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України).

Крім того, оскільки ТОВ "Міжгосподарський комбікормовий завод" в апеляційній скарзі просить суд скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 12.09.2019 повністю, а предмет мирової угоди стосується лише частини рішення про задоволення позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про таке.

Відповідно до ст. 1 Закон України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон) об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використання їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Співвласниками багатоквартирного будинку є власники квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку.

Об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між власниками.

Майно об`єднання утворюється з: майна, переданого йому співвласниками у власність; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.

Майно, придбане об`єднанням за рахунок внесків та платежів співвласників, є їхньою спільною власністю (ст. 4 Закону).

Відповідно до ст. 10 Закону вищим органом управління об`єднання є загальні збори. До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься, зокрема, питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд.

Згідно ст. 15 Закону співвласник зобов`язаний, зокрема, виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі, виконувати передбачені статутними документами обов`язки перед об`єднанням.

Згідно ст. 17 Закону для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право, зокрема, вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Відповідно до п. 3 розд. ІІІ Статуту позивача (а.с. 44-52) до виключної компетенції загальних зборів належать, зокрема, питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд.

Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до Статуту, є обов`язковим для всіх співвласників (п. 10 розд. ІІІ Статуту).

Згідно п. 2 розд. ІV Статуту позивача сплата встановлених загальними зборами об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до ремонтного, резервного та іншого фондів у розмірах і в строки, що встановлені загальними зборами об`єднання, є обов`язковою для всіх співвласників.

Співвласник зобов`язаний, зокрема, виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі, виконувати передбачені статутними документами обов`язки перед об`єднанням (п. 2 розд. V Статуту).

Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до протоколу №1 від 12.05.2016р. (а.с.9-10) рішенням загальних установчих зборів ОСББ "Курортний 139" затверджено кошторис на утримання будинку та прибудинкової території (а.с.16) та структуру внесків членів об`єднання, розмір яких становить: 2,01 грн. за 1 кв.м. (для нежитлових приміщень, а.с.17).

Згідно витягу з протоколу № 6 загальних зборів позивача від 09.10.2016 р. (а.с.133) вирішено термін та порядок оплати внесків за утримання будинку проводити щомісячно не пізніше 10 числа, що настає за розрахунковим.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем по внескам виникла з 11.11.2016 р. (за жовтень 2016 року).

Як вірно встановив суд, та не заперечується сторонами, з урахуванням вищезазначених норм Закону, Цивільного кодексу України, Статуту та рішення загальних зборів позивача, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 65 335,57 грн. основного боргу підлягають задоволенню частково в сумі 62 270,72 грн., як такі, що обґрунтовані та підтверджені наявними доказами.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь 3 064,85 грн. (внески за грудень 2018 р.) задоволенню не підлягають, оскільки позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу станом на 01.01.2019 р., яка становить 62 270,72 грн. Заборгованість відповідача перед позивачем за грудень 2018 р. виникає з 11.01.2019 р. (строк сплати - не пізніше 10 числа, що настає за розрахунковим, тобто, до 10.01.2019 р.).

Відповідно, вимоги позивача про стягнення з відповідача 4 059,98 грн. - 3% річних та 20 218,25 грн. - збитків від інфляції на підставі ст. 625 ЦК України підлягають задоволенню частково в сумі 2 025,44 - 3% річних та 7 208,99 грн. - інфляційних, тому місцевий господарський суд правомірно відмовив позивачу в стягненні решти інфляційних та 3% річних.

Стосовно вимог щодо стягнення 5 538,30 грн. пені за період з 01.06.2016 по 31.05.2018 колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплати неустойки.

Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. ст. 547, 548 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно ч.4 ст. 231 Господарського кодексу України, якщо розмір штрафних санкцій законом не визнано, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно ч. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" №543/96-ВР від 22.11.1996 (із змінами та доповненнями) розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 1 вищезазначеного Закону платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Будь - який договір щодо стягнення пені за прострочення сплати внесків на утримання будинку і прибудинкової території, укладений між співвласниками та позивачем в матеріалах справи відсутній.

В якості правових підстав на підтвердження позовних вимог в частині стягнення пені, позивач посилається на положення на ст. ст. 10, 15, 17 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та пункт 10 Розділу ІІІ Статуту позивача.

Проте, як вірно вказав господарський суд Полтавської області, статті 10, 15, 17 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та пункт 10 Розділу ІІІ Статуту позивача не встановлюють відповідальність співвласників у вигляді пені за несвоєчасну сплату внесків.

Відповідно до п.2 розділу VI Статуту позивача за рішенням загальних зборів може запроваджуватися пеня за несвоєчасну сплату співвласниками, встановлених загальними зборами внесків та платежів, у тому числі відрахувань до ремонтного, резервного та інших фондів.

В матеріалах справи відсутні докази щодо наявності рішення загальних зборів позивача, яким би встановлювався розмір пені, як вид відповідальності.

За таких обставин, суд першої інстанції, з яким погоджується судова колегія, дійшов правомірного висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 5 538,30 грн. пені є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Апеляційні вимоги ТОВ "Міжгосподарський комбікормовий завод" в частині відмови в задоволенні позову не підтверджені належними доказами, спростовуються матеріалами справи, тому у суду апеляційної інстанції відсутні правові підстави для їх задоволення.

Враховуючи, що предмет мирової угоди стосується лише частини рішення про задоволення позовних вимог, провадження у справі №917/996/18 підлягає закриттю в цій частині, а рішення господарського суду Полтавської області від 12.09.2019 у даній справі - визнанню нечинним також в цій частині.

З огляду на той факт, що висновки суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову відповідають в повній мірі приписам законодавства та фактичним обставинам справи, судова колегія Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про часткову відмову в задоволенні апеляційної скарги та залишення рішення господарського суду Полтавської області від 12.09.2019 у справі №917/996/18 в цій частині без змін.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 192, 231, 232, 240, 254, 269, 270, 274 - 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИЛА:

1. Заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Курортний 139" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжгосподарський комбікормовий завод" про затвердження мирової угоди задовольнити.

2. Затвердити мирову угоду у справі №917/996/18 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Курортний 139" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжгосподарський комбікормовий завод" про стягнення заборгованості, на наступних умовах:

"МИРОВА УГОДА

01 листопада 2019 р. м. Полтава

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Курортний 139", в особі Голови ОСББ Сереброва Ніна Миколаївна, яка діє на підставі Статуту та рішення загальних зборів, з однієї сторони та Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжгосподарський комбікормовий завод", в особі директора Мельник О.І., який діє на підставі Статуту, з іншої сторони, на підставі ст.ст. 191, 192, 274 ГПК України з метою мирного вирішення спору уклали мирову угоду по справі №917/996/18 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Курортний 139" до ТОВ "МКЗ" про стягнення заборгованості на зазначених умовах:

1. Сторони домовились врегулювати спір по справі №917/996/18 шляхом підписання мирової угоди.

2. Позивач визнає, що заборгованість Відповідача на момент укладення цієї Мирової угоди у розмірі 84 033,16 грн. (62 270,72 грн. - основний борг; 2 025,44 грн. - 3% річних; 19 737,00 грн. - боргу по внескам на капітальний ремонт покрівлі), яка задоволена Рішенням господарського суду Полтавської області від 12.09.2019 року по справі № 917/996/18, погашена повністю шляхом виконання Відповідачем робіт, необхідних для утримання спільного майна.

3. Позивач відмовляється від вимог про стягнення з Відповідача 7 208,99 грн. - інфляційних витрат.

4. Відповідач зобов`язується відшкодувати Позивачу судові витрати у розмірі 1 762,00 грн. понесені останнім при зверненні до суду протягом 15 (п`ятнадцять) календарних днів з моменту затвердження цієї мирової угоди судом, шляхом перерахування на поточний рахунок Позивача.

5. Сторони підтверджують, що всі викладені умови цієї мирової угоди відповідають їх реальному волевиявленню та інтересам, а також породжують появу наслідків, зазначених в тексті цієї мирової угоди. Сторонам відомо, що наслідком укладання цієї мирової угоди є закриття провадження у даній справі, а отже повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

6. Сторони підтверджують, що особи, які підписали від імені Сторін цю мирову угоду мають всі необхідні повноваження на підписання цієї мирової угоди і не мають будь-яких обмежень їх повноважень.

7. Позивач та Відповідач заявляють, що ні в процесі укладення цієї Мирової угоди, ні в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права будь-яких третіх осіб, в тому числі й держави.

8. Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Курортний 139" відмовляється від будь-яких претензій до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжгосподарський комбікормовий завод".

9. Дана мирова угода набуває чинності з дня її затвердження господарським судом і є обов`язковою для позивача та відповідача.

10. Дана мирова угода укладена у трьох примірниках: один примірник залишається в матеріалах справи № 917/996/18, другий примірник залишається у позивача, третій примірник залишається у відповідача.

Підписи сторін:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Курортний 139"Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжгосподарський комбікормовий завод" код ЄДРПОУ - 40517239код ЄДРПОУ - 00687310 37600, Полтавська область, м. Миргород, вул. Гоголя, 139 37661, вул. Леніна, 46, с. Білики, Миргородського району, Полтавської області Голова ОСББ

---

Н.М. СереброваДиректор

---

О.І. Мельник. "

3. Мирова угода набирає чинності з моменту затвердження її Східним апеляційним господарським судом.

4. В задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжгосподарський комбікормовий завод" відмовити частково.

5. Визнати нечинним рішення господарського суду Полтавської області від 12.09.2019 у справі №917/996/18 в частині задоволення позовних вимог.

6. Провадження у справі №917/996/18 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжгосподарський комбікормовий завод" на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Курортний 139" 62 270,72 грн. - основного боргу, 2 025,44 грн. - 3% річних, 7 208,99 грн. - інфляційних втрат, 19 737,00 грн. - боргу по внескам на капітальний ремонт покрівлі - закрити.

7. В решті рішення господарського суду Полтавської області від 12.09.2019 у справі №917/996/18 залишити без змін.

8. Постанова Східного апеляційного господарського суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, через Східний апеляційний господарський суд або безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст складено 05.12.2019.

Головуючий суддя П.В. Тихий

Суддя В.І. Сіверін

Суддя О.І. Терещенко