Рішення

від 28.11.2019 по справі 904/4444/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.2019 Справа № 904/4444/19 за позовом IТT PRODUCTION LLP, м. Лондон

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РОВЛЕН", м. Дніпро

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "УНТИР", м. Москва

третя особа-2, яка не самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:Nichefinder (S`PORE) PTE LTD

про визнання припиненим зобов`язання

Суддя Ліпинський О.В.

Секретар судового засідання Перебийніс О.О.

Представники:

від позивача Єнакієва О.В. адвокат

від відповідача Тарапатов Д.С. адвокат

від третьої особи-1 не з`явився

від третьої особи-2 не з`явився

Стислий зміст позовних вимог

Компанія ITT PRODUCTION LLP (далі Позивач) звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Ровлен (далі Відповідач), в якому просить:

- визнати припиненим зобов`язання ITT PRODUCTION LLP щодо сплати 1 250 925,00 доларів США за договором від 04.01.2007 року перед Nichefinder (S'PORE) PNE LTD.

- визнати договір співробітництва № 1, який 03.12.2018 року укладено між ТОВ Ровлен та ITT PRODUCTION LLP діючим.

В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач посилається на те, що Відповідачем 20.08.2019 року направлено повідомлення про розірвання Договору співробітництва № 1 від 03.12.2018, з підстав неналежного виконання Позивачем своїх договірних зобов`язань перед Nichefinder (S'PORE) PNE LTD за договором від 04.01.2007 року. При цьому, за доводами Позивача зобов`язання перед Nichefinder (S'PORE) PNE LTD, є виконаними в повному обсязі, що свідчать про безпідставність одностороннього розірвання Відповідачем спірного договору співробітництва.

Стислий зміст заперечень відповідача

Заперечуючи проти позову, Відповідач зазначив, що відповідно до умов п. 3.4.6. укладеного сторонами Договору співробітництва, Позивач взяв на себе зобов`язання щодо своєчасно виконання своїх грошових зобов`язань за договорами поставки, договорами купівлі-продажу, кредитними договорами, договорами позики, іпотеки, укладеними з будь-якими третіми особами. В силу умов п. 6.3. Договору співробітництва, невиконання сторонами таких зобов`язань перед третіми особами, може бути підставою для розірвання договору односторонньому порядку.

Зважаючи на те, що 10.06.2019 року ТОВ Унтир направило на адресу Позивача претензію про погашення заборгованості в сумі 1 250 925,00 доларів США, яка виникла за договором від 04.01.2007 року, укладеним між Позивачем та Компанією Nichefinder (S'PORE) PNE LTD, Відповідач вважає, що Позивач порушив умови п. 3.4.6. Договору співробітництва, що і стало підставою для одностороннього розірвання вказаного правочину.

Стислий зміст пояснень Третьої особи-1

Товариство з обмеженою відповідальністю Унтир подало суду відзив на позов (пояснення третьої особи в розумінні ст. 168 ГПК України), за змістом якого просило відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог, посилаючись на те, що Компанія ITT PRODUCTION LLP не здійснила на користь Компанії Nichefinder (S'PORE) PNE LTD оплату поставленого товару на суму 1 250 925,00 доларів США, право вимоги щодо стягнення вартості якого, ТОВ Унтир набуло на підставах, що зазначені в претензії від 10.06.2019. Розгляд справи № 904/4444/19 Третя особа-1 просила здійснювати за наявними в матеріалах справи доказами, без участі ТОВ Унтир .

Стислий зміст пояснень Третьої особи-2

Компанія Nichefinder (S'PORE) PNE LTD надалі суду письмові пояснення за змістом яких зазначила, що 04.01.2007 року між Позивачем та Третьою особою-2 був укладений договір, на виконання якого Nichefinder (S'PORE) PNE LTD поставило на адресу ITT PRODUCTION LLP товар. Згідно умов п. 8.4. зазначеного договору, ITT PRODUCTION LLP перерахувала в повному обсязі всі суми, належні до оплати за поставлений товар. Відсутність будь-яких не погашених зобов`язань ITT PRODUCTION LLP перед Nichefinder (S'PORE) PNE LTD за Договором від 04.01.2007 підтверджується актом від 19.08.2019 та доповненнями від 30.10.2019.

Таким чином, як зазначає Третя особа-2, платіжні зобов`язання Компанії ITT PRODUCTION LLP перед Компанією Nichefinder (S'PORE) PNE LTD щодо будь-яких поставок і рахунків-фактури за договором від 04.01.2007 року були належним чином, і повністю виконані (в тому числі і станом на 01.02.2016 року), будь-яка заборгованість перед Компанією Nichefinder (S'PORE) PNE LTD відсутня, що підтверджує обґрунтованість заявлених позовних вимог. Розгляд справи Третя особа-2 просила проводити без її участі, з урахуванням наданих пояснень та матеріалів справи.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2019 року відкрито провадження у справі № 904/4444/19, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 29.10.2019 року. До участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, залучено ТОВ Унтир .

04.11.2019 року, за клопотанням сторін, до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, залучено Компанією Nichefinder (S'PORE) PNE LTD.

19.11.2019 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті в засіданні на 28.11.2019 року.

27.11.2019 року до суду надійшло клопотання Третьої особи-1 про відкладення судового засідання на 28.12.2019 року. Клопотання мотивовано необхідністю додаткового часу на призначення представника, ознайомлення з матеріалами справи і здійснення всіх необхідних процесуальних дій.

Дане клопотання відхилено судом з постановленням ухвали без виходу до нарадчої кімнати, з оголошенням висновку та мотивів, з яких суд дійшов такого висновку.

Під час розгляду справи по суті, представник позивача підтримав позовні вимоги, просив задовольнити їх у повному обсязі. Представник Відповідача проти позову заперечував.

В порядку ст. 233, 240 ГПК України, в судовому засіданні 28.11.2019 року оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, складання повного рішення відкладено на строк до десяти днів із дня закінчення розгляду справи.

Обставини справи які визнаються судом встановленими

Як убачається з матеріалів справи, 03.12.2018 року між ТОВ Ровлен (Сторона-1, Відповідач) та Компанією ITT PRODUCTION LLP (Сторона-2, Позивач) укладено Договір співробітництва № 1.

Згідно умов п. 1.1. Договору співробітництва, цей договір є основним документом, що регулює співробітництва сторін. Сторони співпрацюють одна з одною з метою підвищення ефективності господарської діяльності кожної з сторін, зокрема,збільшення прибутків, обсягів реалізації товарів та послуг, підвищення ділової репутації Сторони-2, сприяння Стороні-2 у своєчасному виконанні прийнятих на себе зобов`язань за договорами з іншими особами.

Відповідно до п. 3.4.6. Договору співробітництва, Сторона-2 (Позивач) взяла на себе зобов`язання щодо своєчасно виконання своїх грошових зобов`язань за договорами поставки, договорами купівлі-продажу, кредитними договорами, договорами позики, іпотеки, укладеними з будь-якими третіми особами.

За змістом умов п. 6.3. Договору співробітництва, сторони погодили, що при невиконанні Стороною-2 умов цього Договору, він може бути розірваний в односторонньому порядку за ініціативою Сторони-1, у випадку порушення Стороною-2 своїх обов`язків згідно із цим Договором та іншими договорами, які укладені між Стороною-2 та третіми особами до підписання цього Договору та після його підписання.

20.08.2019 року Відповідач направив Позивачу повідомлення про розірвання Договору співробітництва в односторонньому прядку, за змістом якого зазначив, що на адресу ITT PRODUCTION LLP надійшла претензію ТОВ Унтир про погашення заборгованості за договором від 04.01.2007 в сумі 1 250 925 доларів США.

Враховуючи зазначене, Відповідач дійшов висновку, що ITT PRODUCTION LLP порушені грошові зобов`язання, передбачені п. 3.4.6. Договору співробітництва № 1 від 03.12.2018 року, що є підставою, враховуючи приписи п. 6.3. вказаного Договору, для його розірвання в односторонньому порядку.

Таким чином, Відповідач повідомив, що Договір співробітництва № 1 від 03.12.2018 року вважається розірваним у зв`язку з неналежним виконанням ITT PRODUCTION LLP своїх зобов`язань перед третьою особою.

Позивач вважає дії Відповідача щодо одностороннього розірвання Договору незаконними, в зв`язку із чим, звернувся з даним позовом про визнання припиненим зобов`язання перед третьою особою, яке стало підставою для розірвання договору, а також, про визнання діючим спірного договору співробітництва.

Як свідча надані у справу докази, 04.01.2007 року між Компанією Nichefinder (S'PORE) PNE LTD (Продавець) та Компанією ITT PRODUCTION LLP (Покупець) був укладений договір (далі Договір поставки), згідно якого Продавець зобов`язався поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах даного Договору.

Умовами п. 10.3. Договору поставки, його сторони передбачили, що положення, не врегульовані даним Договором, регулюються положеннями діючого законодавства України.

За доводами Позивач, які визнаються учасниками справи та не підлягають доказуванню в силу приписів ч. 1 ст. 75 ГПК України, на виконання вищезазначеного договору від 04.01.2007 року Nichefinder (S'PORE) PNE LTD (Продавець) поставив ITT PRODUCTION LLP (Покупцю) товару, у тому числі, на суму 1 250 925,00 доларів США.

Як убачається з матеріалів справи, 10.06.2019 року ТОВ Унтир звернулося до Компанії ITT PRODUCTION LLP із претензією на суму 1 250 925,00 доларів США.

Зазначену претензію мотивовано тим, що 04.08.2005 року між Акціонерним Комерційним банком Промсвязьбанк та Nichefinder (S'PORE) PNE LTD був укладений генеральний договір № Э-009 про загальні умови факторингового обслуговування експортних поставок. Відповідно до умов зазначеного договору Nichefinder (S'PORE) PNE LTD, безвідклично та безумовно зобов`язалося відступити банку (Експорт-фактору) грошові вимоги, що витікають із поставок продавцем товарі, виконання робіт або надання послуг іноземним дебіторам на умовах відстрочення платежу (не більш дев`яноста днів) протягом строку дії договору, а Експорт-фактор зобов`язується здійснити фінансування продавця в рахунок зазначених грошових вимог у строки й у порядку, передбаченими додатковим договором.

Відповідно до п. 1.2. Договору, протягом дії договору будь-яке грошове зобов`язання до будь-якого з іноземних дебіторів переходить до Експорт-фактора в момент його виникнення.

Таким чином, як зазначила Третя особа-1 в претензії, усі права вимоги Nichefinder (S'PORE) PNE LTD до покупців по сплаті ціни поставленого товару, що витікають із вищевказаних зовнішньоторговельних контрактів, перейшли до АКБ Промсвязьбанк .

У свою чергу, на підставі договору відступлення права вимоги № 8309-02-16-12 від 26.02.2016 року, укладеного між АКБ Промсвязьбанк в якості цедента та ТОВ Унтир в якості цесіонарія, усі права вимоги за угодою перейшли від первісного кредитора до ТОВ Унтир , у тому числі право вимоги за укладеним між Nichefinder (S'PORE) PNE LTD та ITT PRODUCTION LLP договором від 04.01.2007 року.

Надані у справу докази, зокрема, складений між Компанією Nichefinder (S'PORE) PNE LTD (Продавець) та Компанією ITT PRODUCTION LLP (Покупець) акт узгодження розрахунків від 19.08.2019 та доповнення до нього від 30.10.2019, свідчать про те, що Покупець здійснив розрахунки за поставлений Продавцем в рамках договору поставки від 04.01.2007 року товар, і станом на 01.02.2016 року заборгованість в повному обсязі була погашена.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України, положення якого застосовуються до Договору поставки від 04.01.2007 року в силу визначених в п. 10.3. умов, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Прийнявши виконання зобов`язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі (ч. 1 ст. 545 ЦК України).

Як вище встановлено судом, прийнявши виконання зобов`язання за Договором поставки від 04.01.2007, Компанія Nichefinder (S'PORE) PNE LTD (Продавець) підтвердила одержання виконання станом на 01.02.2016 року, шляхом підписання двостороннього акту узгодження розрахунків.

Таким чином, з урахуванням наведених вище положень матеріального закону, зобов`язання ITT PRODUCTION LLP по договору поставки від 04.01.2007 року, припинилося у повному обсязі з 01.02.2016 року виконанням, проведеним належним чином.

При цьому, суд звертає увагу, що обставини укладення Генерального договору № Э-009 про загальні умови факторингового обслуговування експортних поставок, а також Договору відступлення права вимоги № 8309-02-16-12 від 26.02.2016 року, на які посилалася Третя особа-1 в претензій від 10.06.2019 року, і які за її доводами свідчать про перехід права вимоги за Договором поставки від 04.01.2007 року до ТОВ Унтир , не мають правового значення для висновків суду щодо припинення зобов`язання ITT PRODUCTION LLP виконанням, проведеним належним чином, адже за відсутності доказів письмового повідомлення боржника (ITT PRODUCTION LLP) про заміну кредитора у зобов`язанні до його виконання, тобто до 01.02.2016 року, ризики настання несприятливих наслідків, несе новий кредитор. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредитору є належним виконанням (ч. 2 ст. 516 ЦК України).

Розглянувши позов в частині вимог про визнання діючим договору співробітництва № 1, який 03.12.2018 року укладено між ТОВ Ровлен та ITT PRODUCTION LLP, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до приписів ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання.

Так, листом за № 20 від 20.08.2019 року Відповідач повідомив Позивача про розірвання договору співробітництва у зв`язку з неналежним виконання Позивачем своїх грошових зобов`язань перед Nichefinder (S'PORE) PNE LTD за договором поставки від 04.01.2007 року.

Як вище встановлено судом, зобов`язання ITT PRODUCTION LLP перед Nichefinder (S'PORE) PNE LTD по договору поставки від 04.01.2007 року, виконано Позивачем у повному обсязі станом на 01.02.2016 року. Таким чином, повідомлення Відповідача про розірвання договору співробітництва, з посиланням на невиконання Позивачем обов`язку за вказаним вище договором поставки, є безпідставною та необґрунтованою.

Відповідно до ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відтак зазначена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Способи захисту цивільного права та інтересів зазначені в ст. 16 Цивільного кодексу України.

У вказаній нормі визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Зі змісту ч. 3 ст. 16 Цивільного кодексу України вбачається, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Заявлені позивачем вимоги мають ознаки аналогії способу захисту, що передбачений п. 3 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України.

Крім того, законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст.ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (ст.ст. 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема ст. 16 Цивільного кодексу України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

З огляду на зміст вимоги Відповідача про розірвання договору співробітництва, яка ґрунтується на невиконанні Позивачем умов договору поставки, укладеного з Третьою особою-2, суд вважає, що обраний Позивачем спосіб захисту, є цілком ефективним та обґрунтованим, оскільки у повній мірі захищає оспорювані права останнього.

Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, судам належить зважати й на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У п. 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

Крім того, Суд вказав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом. Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005р. (заява №38722/02).

Іншими словами, у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Тим більше, що пріоритет міжнародного договору за наявності колізій з внутрішнім законодавством надає судам України досить широкі повноваження при обранні джерела права для вирішення конкретного спору.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з визнанням зобов`язань позивача за договором від 04.01.2007 року припиненими, а договору співробітництва № 1 від 03.12.2018 року діючим.

Судові витрати

Згідно вимог ст. 129 ГПК України, судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати припиненим зобов`язання ITT PRODUCTION LLP щодо сплати 1 250 925 доларів США за договором від 04.01.2007 року перед Nichefinder (S'PORE) PNE LTD.

Визнати договір співробітництва № 1, який 03.12.2018 року укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю Ровлен та ITT PRODUCTION LLP, діючим.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ровлен (49000, м. Дніпро, вул.. Михайла Грушевського, буд. 4-Д, код ЄДРПОУ 42512740) на користь ITT PRODUCTION LLP (12 Gateway Mews, Bounds Green, London, England/ N11 2 UT) 3842,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів із дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 06.12.2019

Суддя О.В. Ліпинський