Рішення

від 26.11.2019 по справі 906/812/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2019 р. м. Житомир Справа № 906/812/19

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Сікорської Н.А.

секретар судового засідання: Гребенніковій Н.П.

за участю представників сторін:

прокурор: Шевчук М.М, посвідчення № 038611 від 11.01.2016;

від позивача: Окушко О.В., дов. № 03-26/2450 від 27.12.2018

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Виконувача обов`язків керівника Коростишівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Коростишівської міської ради

до Малого приватного підприємства "Ілона"

про стягнення заборгованості за договором оренди в сумі 170057,23 грн та повернення земельної ділянки

Процесуальні дії по справі.

Прокурором подано позов в інтересах держави в особі Коростишівської міської ради до Малого приватного підприємства "Ілона" про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за землю в розмірі 170057,23 грн. та повернення Коростишівській міській раді земельної ділянки площею 0,6246 га, кадастровий номер - 1822510100:01:013:0146, яка розташована за адресою м. Коростишів, вул. Суворова,79.

Ухвалою господарського суду від 12.08.2019 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 26.09.2019.

Ухвалою господарського суду від 26.09.2019 суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів. Відклав підготовче засідання на 29.10.2019.

В судовому засіданні від 29.10.2019 суд оголосив перерву до 11.11.2019.

04.11.2019 на адресу господарського суду від відповідача надійшло клопотання про застосування строків позовної давності.

08.11.2019 до суду від Коростишівської міської ради надійшло клопотання про долучення до матеріалів документів: угоди від 18.10.2019 про припинення договору оренди земельної ділянки № 118 від 19.12.2012, акту приймання - передачі від 18.10.2019 земельної ділянки до договору оренди земельної ділянки №118 від 19.12.2012, копіі витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 07.11.2018 щодо припинення договору оренди земельної ділянки №118 від 19.12.2012.

В судовому засіданні від 11.11.2019 суд прийняв до розгляду заяву Коростишівської місцевої прокуратури № 34-73-76 від 08.11.2019 про зменшення розміру позовних вимог та постановив ухвалу про вирішення спору в частині стягнення заборгованості в межах вимог, викладених у клопотанні № 34-73-76 від 08.11.2019, а саме: про стягнення 169876,54 грн., про що згідно ч. 5 ст. 233 ГПК України, занесено запис до протоколу судового засідання від 11.11.2019.

В підготовчому судовому засіданні від 11.11.2019 розглядалась заява Коростишівської міської ради та МПП "Ілона" від 18.10.2019 про затвердження мирової угоди.

З даного питання суд постановив ухвалу про відмову в задоволенні заяви від 18.10.2019 про затвердження мирової угоди, про що в порядку ч. 5 ст. 233 ГПК України занесено запис до протоколу судового засідання від 11.11.2019.

Крім того, 11.11.2019 на адресу господарського суду від Коростишівської місцевої прокуратури надійшло клопотання № 34-73-78 від 08.11.2019 про закриття провадження у справі за відсутністю предмета спору в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 144783,61 грн та в частині повернення Коростишівській міській раді земельної ділянки площею 0,6246 га, кадастровий номер - 1822510100:01:013:0146, яка розташована за адресою м. Коростишів, вул. Суворова,79.

Ухвалою від 11.11.2019 суд закрив підготовче провадження та призначив справу № 906/812/19 до судового розгляду по суті на 26.11.2019.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позовні вимоги прокурора (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) обґрунтовані тим, що відповідач не виконав свої зобов`язання в частині сплати орендної плати за договором оренди земельної ділянки № 188 від 19.12.2012 за період з 01.05.2016 по 19.12.2017, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 169876,54 грн.

Водночас, прокурор зазначає, що відповідно до п. 8, договор закінчив свою дію 19.12.2017. Відповідач до орендодавця із заявою про пролонгацію договору не звертався та в порушення умов договору та чинного законодавства земельну ділянку за актом прийому передачі не повернув.

Обґрунтовуючи підстави звернення до суду в інтересах держави в особі Коростишівської міської ради, прокурор зазначає, що Коростишівською міською радою не вжито заходів для стягнення заборгованості та повернення земельної ділянки. До бюджету не надходить плата за користування земельною ділянкою, що є істотним порушенням земельного законодавства.

Прокурор в судовому засіданні підтримав вимоги в частині стягнення з відповідача 25092,93 грн заборгованості.

Водночас, просив закрити провадження у справі в частині стягнення 144783,61 заборгованості та в частині повернення земельної ділянки на підставі п. 2 ч.1 ст. 231 ГПК України.

Повідомив суд про сплату відповідачем на користь прокуратури Житомирської області судового збору в сумі 4471,86 грн.

Відповідач відзиву, в порядку ст. 165 ГПК України, не подав. В судове засідання представника не направив, про причини його неявки суд не повідомив.

04.11.2019 відповідач подав заяву про застосування строків позовної давності, відповідно до якої просить застосувати строк позовної давності до вимог прокурора в частині стягнення заборгованості з орендної плати за землю за період з 01.05.2016 по 31.07.2016 (а. с. 113-114).

Відповідно до ст. 42 ГПК України, учасники справи, серед іншого, мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

В ході розгляду даної справи господарським судом Житомирської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

Враховуючи, що явка представника відповідача обов`язковою не визнавалась, суд вважає за можливе вирішити спір без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

В ході розгляду даної справи судом було досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

19.12.2012 між Коростишівською міською радою (орендодавець, позивач) та Малим приватним підприємством "Ілона" (орендар, відповідач) укладено договір оренди земельної ділянки № 188 (а.с. 15 зворотна сторона - 17).

Відповідно до п. 1 договору, орендодавець - Коростишівська міська рада на підставі рішення Коростишівської міської ради двадцять третьої сесії шостого скликання № 467 від 22.11.2012 року "Про поновлення договорів оренди земельних ділянок несільськогосподарського призначення" надає, а орендар МПП "Ілона" приймає в строкове платне користування на умовах оренди земельну ділянку для розширення території існуючої виробничої бази по обробці граніту за адресою: м.Коростишів, Житомирської області, вул. Суворова,79.

За умовами п.2 договору, в оренду передається земельна ділянка - землі несільськогосподарського призначення , загальною площею 0,6247 га., кадастровий номер 1822510100:01:013:0146.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 560793,19 грн, згідно витягу від 26.01.2012 року за № 01-12/176 Управління Держкомзему у Коростишівському районі (п. 5 договору).

Приписами п. 8 договору сторони погодили, що договір укладено на 5 років з моменту укладання договору. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за дев`яносто днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно п. 9 договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в сумі - 56079,32 грн. в рік, що становить 10 % від нормативної грошової оцінки.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції (п. 10 договору).

У пункті 11 договору сторони дійшли згоди, що орендна плата вноситься у строки - до 30 числа щомісяця за попередній місяць.

Пунктом 20 договору передбачено, що передача земельної ділянки Орендарю здійснюється у термін 5 днів після реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

За умовами п. 21 договору, після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Відповідно до п. 36 договору, дія договору припиняється, зокрема, у разі закінчення його строку.

Прокурор, вказуючи на невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати за період з 01.05.2016 по 19.12.2017, що призвело до виникнення у відповідача станом на день звернення до суду заборгованості в розмірі 169876,54 грн., звернувся до суду в інтересах держави в особі позивача з вимогою про стягнення заборгованості та повернення земельної ділянки з підстав припинення дії договору.

В ході розгляду справи відповідач сплатив частину заборгованості в сумі 144783,61, що підтверджується банківською випискою (а.с. 107).

18.10.2019 позивачем та відповідачем укладено угоду про припинення до Договору оренди земельної ділянки № 188 від 19.12.2012 (а.с. 63).

На виконання умов зазначеної вище угоди, 18.10.2019 сторони підписали акт приймання-передачі від 18.10.2019, за яким відповідач повернув земельну ділянку площею 0,6246 га, кадастровий номер - 1822510100:01:013:0146, яка розташована за адресою: м. Коростишів, вул. Суворова,79, до Коростишівської міської ради (а.с. 108).

07.11.2019 факт припинення дії Договору оренди земельної ділянки № 188 від 19.12.2012 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (а.с. 109).

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно зі ст. 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Частиною 1 ст. 3 Земельного кодексу України унормовано, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Частиною 1 ст. 2 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтями 93 та 96 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі зобов`язані, зокрема, забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.

Поняття договору оренди землі визначено ст. 13 Закону України "Про оренду землі", за приписами якої договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 632 Цивільного кодексу ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Згідно з нормами ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ч. 1, 3, 4 ст. 286 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначення її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Орендна плата відповідно до ст. 21 цього ж закону це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до п. "в" ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону. Орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати (ст. ст. 21, 24 Закону України "Про оренду землі", ст. 206 Земельного кодексу України).

Положеннями ст.ст. 24, 25 Закону України "Про оренду землі" визначено права та обов`язки орендодавця і орендаря, а саме: орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; своєчасного внесення орендної плати. Орендар, у свою чергу, має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження та зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

За змістом п. 11 договору сторони погодили, що орендна плата вноситься у строки до 30 числа щомісяця за попередній місяць.

У пункті 9 договору сторони визначили, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в сумі - 56079,32 грн. (п`ятдесят шість тисяч сімдесят дев`ять гривень 32 копійки) в рік, що становить 10 % від нормативної грошової оцінки

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції (п. 10 договору).

Відповідно до розрахунку позивача (а.с.95) розмір заборгованості відповідача станом на момент звернення до суду становив 169876,54 грн. (за період з 01.05.2016 по 19.12.2017).

Під час розгляду справи в суді відповідач сплатив частину суми основного боргу у розмірі 144783,61 грн., що вказує на відсутність предмету спору в цій частині позовних вимог.

Судом досліджено банківську виписку від 23.10.2019 про перерахування коштів в сумі 144783,61 грн. і встановлено, що кошти відповідачем були сплачені на виконання умов мирової угоди від 18.10.2019.

Як наголошувалось вище, в підготовчому засіданні від 11.11.2019 суд розглядав заяву Коростишівської міської ради та МПП "Ілона" від 18.10.2019 про затвердження мирової угоди, однак в її задоволенні відмовив.

Разом з тим, оскільки кошти відповідачем перераховувались на виконання мирової угоди, суд дослідив зміст вказаної угоди і встановив, що Коростишівська міська рада та МПП "Ілона", підписуючи угоду, обумовили, що кошти в сумі 144783,61 грн. є заборгованістю відповідача по сплаті орендної плати за період з 01.08.2016 по 19.12.2017.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

За приписами п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З огляду на викладене суд закриває провадження у справі в частині стягнення з відповідача 144783,61 грн заборгованості зі сплати орендної плати за землю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України

Таким чином, станом на день вирішення спору заборгованість відповідача зі сплати орендної плати складає 25092,93 грн. і є заборгованістю за період з 01.05.2016 по 31.07.2016.

Проте, як наголошувалось вище, відповідачем заявлено клопотання про застосування до вимог прокурора щодо стягнення заборгованості за період з 01.05.2016 по 31.07.2016 позовної давності.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Загальні положення щодо позовної давності та порядку її обчислення, що підлягають застосуванню під час вирішення спорів між сторонами у зобов`язаннях, визначені у главі 19 ЦК України.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності обчислюється за правилами статті 261 Кодексу, частина перша якої пов`язує його з днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За приписами ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Як видно з матеріалів справи прокурор звернувся до суду 07.08.2019.

Дослідивши розрахунок заборгованості з орендної плати (а.с. 4, 95) суд встановив, що прокурор звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача суми заборгованості з орендної плати за травень 2016 року в розмірі 8364,31 грн (яка мала бути сплачена за умовами договору до 30.06.2016) та за червень 2016 (яка мала бути сплачена за умовами договору до 30.07.2016) в розмірі 8364,31грн поза межами трирічного строку позовної давності.

За таких обставин, встановивши обґрунтованість вимог прокурора в частині стягнення заборгованості з орендної плати за оренду землі у травні- червні 2016 року в розмірі 16728,62 грн, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в цій частині з підстав спливу позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем у справі.

Щодо стягнення заборгованості за оренду в липні 2016 року в сумі 8364,31 грн., яка мала бути сплачена до 30.08.2016, то в цій частині вимог трирічний строк позовної давності на момент звернення з позовом до суду не пропущено, тому підлягає задоволенню.

Стосовно вимоги прокурора про повернення земельної ділянки суд дійшов наступних висновків.

За приписами ст. 34 ЗУ "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов`язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов`язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

Отже, у відповідача виникає обов`язок повернути орендовану земельну ділянку згідно з вимогами ст. 34 Закону України "Про оренду землі", як наслідок припинення або розірвання договору оренди землі.

Як встановлено судом договір оренди земельної ділянки № 188 від 19.12.2012 укладено строком на 5 років з моменту укладення договору.

За приписами ст.31 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент укладення договору) договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Аналогічні положення містяться в п. 36 договору оренди.

Закінчення строку дії договору оренди є підставою для повернення орендодавцю об`єкту оренди.

Як встановлено судом, під час вирішення спору в суді між орендодавцем (позивачем) та орендарем (відповідачем) підписано акт від 18.10.2019 приймання-передачі, за яким відповідач повернув земельну ділянку площею 0,6246 га, кадастровий номер - 1822510100:01:013:0146, яка розташована за адресою: м. Коростишів, вул. Суворова,79, до Коростишівської міської ради (а.с. 108)

07.11.2019 припинення дії Договору оренди земельної ділянки № 188 від 19.12.2012 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (а.с. 109).

Тобто, відповідач добровільно повернув земельну ділянку позивачу, що вказує на відсутність предмету спору в цій частині вимог.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З огляду на вищевикладене, провадження у справі в частині повернення позивачу земельної ділянки площею 0,6246 га, кадастровий номер 18222510100:01:013:0146, яка розташована за адресою м.Коростишів , вул. Суворова, 79, слід закрити на підставі п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України.

Згідно із ч. 2, 3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову на суму 8364,31 грн.

В частині стягнення 16728,62 грн. основного боргу суд відмовляє в позові.

В частині стягнення з відповідача 144783,61 грн. основного боргу суд закриває провадження у справі на підставі п. 2 ч.1 ст. 231 ГПК України за відсутністю предмету спору.

В частині позовних вимог про повернення земельної ділянки суд закриває провадження у справі на підставі п. 2 ч.1 ст. 231 ГПК України за відсутністю предмету спору.

На підставі ст. 129 ГПК України, судовий збір судом не розподіляється, оскільки відповідач в добровільному порядку сплатив судовий збір на користь прокуратури Житомирської області в розмірі 4471,86 грн., про що зазначено прокурором в клопотанні про закриття провадження у справі, поданому до суду 11.11.2019.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Малого приватного підприємства "Ілона" (12501, Житомирська область, м. Коростишів, вул. Суворова,79, код ЄДРПОУ 20415128) на користь Коростишівської міської ради (12501, Житомирська область, м. Коростишів, вул. Володимирська,1, код ЄДРПОУ 04053660) 8364,31 грн. заборгованості по сплаті орендної плати.

3. Відмовити в частині позовних вимог про стягнення 16728,62 грн. заборгованості по сплаті орендної плати.

4. Закрити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Малого приватного підприємства "Ілона" заборгованості в сумі 144783,61 грн. за п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

5. Закрити провадження у справі в частині позовних вимог про повернення земельної ділянки площею 0,6246 га, кадастровий номер 1822510100:01:013:0146, яка розташована за адресою м. Коростишів, вул. Суворова,79 за п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 06.12.19

Суддя Сікорська Н.А.

Віддрукувати:

1- в справу

2- Коростишівська місцева прокуратура (12501, м.Коростишів, вул. Шевченка,5) (рек. з повід)

3- позивачу (рек. з повід)

4- відповідачу (рек. з повід.)

5- Прокуратура Житом. обл. (рек. з повід).