Рішення

від 05.12.2019 по справі 905/1869/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.12.2019 Справа № 905/1869/19

Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Доннік А.В.,

розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріупольська автобаза» , м.Маріуполь

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» , м. Маріуполь

про стягнення 10751,31грн.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

В судовому засіданні оголошувалась

перерва з 14.11.2019 по 05.12.2019.

Суть спору: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Маріупольська автобаза» , м. Маріуполь, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» , м. Маріуполь про стягнення 10751,31грн., в тому числі 6797,88грн. - заборгованість, 268,00грн - 3% річних, 3139,08грн.- пеня та 546,35 грн. - інфляційне збільшення боргу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору перевезення №04/01-17 від 04.01.2017 в частині оплати за надані послуги позивачем, що стало підставою для нарахування пені, 3% річних та інфляційних витрат.

Ухвалою суду від 22.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 905/1869/19; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

15.11.2019 на адресу суду від позивача надійшла заява №111/01 від 11.11.2019, за змістом якої позивач зазначив, що 31.10.2019 сума основного боргу відповідачем сплачена у повному обсязі у зв`язку з чим просить зменшити позовні вимоги, а саме: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріупольська автобаза» грошові кошти в сумі 4106,77грн., а саме 3% річних у розмірі 280,00грн., пені у розмірі 3280,42грн., інфляційне збільшення боргу у розмірі 546,35грн.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Дослідивши заяву (клопотання) позивача про зменшення позовних вимог, що відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України, суд приймає її до розгляду, спір вирішується з урахуванням вказаної заяви.

Позивач в судові засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач в судові засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.

За висновками суду відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, виходячи з наступного.

За змістом наявного у матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача на теперішній час є: 87510, Донецька область, м.Маріуполь, пр.Луніна, 2. Аналогічна адреса зазначена в позовній заяві.

Приймаючи до уваги направлення господарським судом поштової кореспонденції за юридичною адресою відповідача, яка наявна в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи.

Суд вважає можливим розглянути справу відповідно до вимог ст.ст. 165, 202 ГПК України у відсутності представників позивача та відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

З`ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, суд встановив:

04.01.2017 між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю «Маріупольська автобаза» (Перевізник) та відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю «СРЗ» (Замовник) укладений договір перевезення №04/01-17 (Договір), згідно з п.1.1. якого Замовник надає для перевезення вантаж, а Перевізник зобов`язується доставити ввірений йому Замовником (або зазначеним Замовником Вантажовідправником) вантаж в пункт призначення та видати його Замовнику або іншій особі, зазначеній Замовником як Вантажоодержувач, що має право на одержання вантажу, а Замовник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену цим договором плату.

Розділом 4 договору сторони узгодили вартість послуг та порядок розрахунків, зокрема, п.4.1. передбачено, що вартість перевезення визначається за договірною ціною в залежності від використання та пробігу автомобіля з урахуванням нульового пробігу та часу подачі та повернення автомобіля. Тарифи за час та км пробігу можуть змінюватись в залежності від рівня цін, інфляції та чинного податкового законодавства.

Відповідно до п.4.2. договору розрахунки здійснюються Замовником шляхом перерахування на поточний рахунок Перевізника авансового платежу в розмірі 100% передоплати на підставі рахунків Перевізника.

Згідно з п.4.3. договору після виконання замовлення (заявки) Перевізник виставляє Замовнику рахунок за фактично виконані послуги з перевезення вантажів на підставі транспортної документації. При ритмічних перевезеннях протягом місяця виставляється рахунок за результатами місяця. Дані рахунки Замовник зобов`язаний оплатити протягом 3-х банківських днів.

За змістом п.5.1. договору у випадку невиконання або неналежного виконання обов`язків за договором сторони несуть відповідальність в межах чинного законодавства.

Пунктами 7.1., 7.2. договору передбачено, що всі спірні питання, які виникли в процесі виконання договору, сторони будуть вирішувати шляхом переговорів або в претензійному порядку. У випадку не досягнення згоди по спірним питанням, спори передаються на розгляд згідно з законодавством України.

Згідно з п.8.1. договір вступає в силу з моменту підписання і діє до 31.12.2017, а в частині проведення розрахунків до повного виконання.

Договір підписано повноважними представниками сторін без зауважень та скріплено печатками.

Відповідно до п.1 Додаткової угоди №2 від 22.12.2017 до Договору перевезення №04/01-17 від 04.01.2017 строк дії договору №04/01-17 від 04.01.2017 пролонговано до 31.12.2018.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст.901 Цивільного кодексу України встановлено, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що позивач на виконання умов вищезазначеного договору надав послуги, що підтверджується актом надання послуг №111 від 31.05.2018 на суму 13297,88грн. з ПДВ, в акті є посилання на рахунок на оплату №117 від 31.05.2018.

В матеріалах справи наявний рахунок на оплату №117 від 31.05.2018 на суму 13297,88грн. Позивач наполягає, а відповідач не спростовує, що рахунок отриманий представником відповідача 11.06.2018.

Акт надання послуг оцінюється судом як підтвердження юридичними особами - позивачем та відповідачем, факту вчинення господарської операцій надання послуг на суму 13297,88грн.

Відповідно до п.4.3. договору після виконання замовлення (заявки) Перевізник виставляє Замовнику рахунок за фактично виконані послуги з перевезення вантажів на підставі транспортної документації. При ритмічних перевезеннях протягом місяця виставляється рахунок за результатами місяця. Дані рахунки Замовник зобов`язаний оплатити протягом 3-х банківських днів.

Як вказує позивач, відповідач встановлений договором обов`язок по оплаті послуг в повній мірі та у передбачений договором строк не виконав на дату подачі позову сума боргу складає 6797,88грн.

За твердженням позивача, 31.10.2019 відповідачем була сплачена сума основного боргу за договором перевезення №04/01-17 від 04.01.2017 в розмірі 6797,88грн.

В силу того, що відповідачем були порушені зобов`язання за договором, позивач просить (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 280,00грн., пені у розмірі 3280,42грн., інфляційне збільшення боргу у розмірі 546,35грн.

Матеріалами справи доведено факт виконання позивачем своїх зобов`язань відповідно до умов договору перевезення №04/01-17 від 04.01.2017 в частині надання транспортних послуг, тому, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

За приписами ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, позивачем нараховані 3% річних у сумі 280,00грн., суд перевірив розрахунок 3% річних та встановив, що він є більшим ніж заявлено позивачем, при винесенні рішення суд обмежений розміром позовних вимог, визначеним позивачем, з огляду на вищевикладене, задоволенню підлягають 3% річних у сумі 280,00грн. за період з 15.06.2018 по 30.10.2019.

Позивачем нараховані інфляційні витрати в сумі 546,35грн., суд перевірив розрахунок інфляційних витрат та встановив, що він є більшим ніж заявлено позивачем.

З огляду на вищевикладене, задоволенню підлягають нараховані інфляційні витрати в сумі 546,35грн. за період з липня 2018 року по жовтень 2019 року.

Крім того, позивачем була нарахована пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань в розмірі 3280,42грн. за період з 15.06.2018 по 30.10.2019.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ст.546 Цивільного кодексу України).

За приписами ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пеня, за визначенням ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов`язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання.

З ч.1 ст.547 Цивільного кодексу України вбачається, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов`язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

За змістом ч.4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Разом з тим, згідно зі ст.1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Умови договору перевезення №04/01-17 від 04.01.2017 не містять погодження сторін щодо застосування штрафних санкцій у вигляді сплати пені (з встановленням її розміру) за прострочення виконання відповідачем взятого на себе зобов`язання зі сплати наданих послуг, внаслідок чого вимога про стягнення пені в сумі 3280,42грн. не ґрунтується на нормах діючого законодавства та положеннях договору, а тому не підлягає задоволенню.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача внаслідок його неправильних дій.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 4, 13, 74, 75, 76, 129 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріупольська автобаза» , м.Маріуполь до Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» , м. Маріуполь про стягнення 4106,77грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» (87510, Донецька обл., м.Маріуполь, вул.Луніна, буд.2, ЄДРПОУ 32183383) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріупольська автобаза» (87541, Донецька обл., м.Маріуполь, вул.Воїнів-визволителів, буд.1, ЄДРПОУ 05419123) 3% річних у сумі 280,00грн., інфляційне збільшення боргу у сумі 546,35грн., судовий збір в сумі 1921,00грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення підписано 05.12.2019.

Суддя Г.Є. Курило