Рішення

від 03.12.2019 по справі 909/1002/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.12.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1002/19

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П. А., секретар судового засідання Кучма І. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго", вул. Індустріальна, буд. 34, м. Івано-Франківськ,76014

до відповідача: Комунальне некомерційне підприємство "Коломийська центральна районна лікарня" Коломийської районної ради, вул. Родини Крушельницьких, буд. 26, м. Коломия, 78200

про стягнення заборгованості в сумі 216 243 грн 89 к.

за участю:

Від позивача: Олігардський М.В., (посвідчення №001707 від 07.07.17 - адвокат)

від відповідача: Лейбюк Б.Б. -довіреність б/н від 28.11.2019.

в с т а н о в и в

Приватне акціонерне товариство "Прикарпаттяобленерго" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Коломийської центральної районної лікарні про стягнення заборгованості в сумі 216243,89 грн.

Приватне акціонерне товариство "Прикарпаттяобленерго" (далі позивач) звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Коломийської центральної районної лікарні вул. Родини Крушельницьких, буд. 26, м. Коломия (далі відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 216243,89грн. заборгованості, у тому числі - 100937,24 грн. - заборгованість за спожиту електричну енергію,79670,85грн.. - пеня, 24836,97 - інфляційні, 10798,83грн.. - відсотки річних.

Ухвалою суду від 17.09.2019 відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 03.10.2019. Ухвалою - повідомленням Господарського суду Івано-Франківської області від 03.10.2019 розгляд справи відкладено на 22.10.2019. Ухвалою суду від 22.10.2019 суд постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 05.11.2019. Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 05.11.2019 здійснено заміну найменування відповідача у справі на Комунальне некомерційне підприємство "Коломийська центральна районна лікарня" Коломийської районної ради.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просить суд позовні вимоги задовольнити, посилаючись на підписаний сторонами процесу акт звірки розрахунків від 01.01.2019.

28.11.2019 відповідач направив суду письмові пояснення ( вх. 20892/19). Відповідач проти позову заперечує частково, визнає наявність заборгованості у розмірі 102417,23грн.

Розглянувши та дослідивши подані сторонами документи і матеріали, вислухавши представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

Між Відкритим акціонерним товариством "Прикарпаттяобленерго" (змінено на Приватне акціонерне товариство "Прикарпаттяобленерго", постачальник ), та Коломийською центральною районною лікарнею ((змінено на на Комунальне некомерційне підприємство "Коломийська центральна районна лікарня" Коломийської районної ради, споживач), укладено договір про постачання електричною енергією № 27064 від 23.02.2011р., (далі - Договір - 1).

Відповідно до умов п. 1 Договору постачальник продає електричну енергію Споживачу для потреб електроустановок Споживача з дозволеною потужністю 192,0 кВА (кВт), а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.

Пунктом 2.1. Договору 1 сторони погодили, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України, Правилами користування електричною енергією (далі-ПКЕЕ).

Відповідно до п. 2.2.2 Договору-1, Постачальник електричної енергії зобов`язується постачати Споживачу електроенергію в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору (додаток 1 "Обсяги постачання електричної енергії...), а споживач зобов`язувався дотримуватися режиму споживання електричної енергії

(п. 2.3.2 Договору) та оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку 2 "Порядок розрахунків" та додатку 9 Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії (п. 2.3.3 Договору).

Згідно п. 2 Додатку до Договору-1 щомісячно 25 числа календарного місяця споживач направляє уповноваженого представника до відповідної районної філії Постачальника для подання додатку 6 "Акт про використану електричну енергію", та одержання відповідних рахунків на оплату.

Згідно п. 3 Додатку 2 до Договору-1 щомісячно Споживач проводить остаточний розрахунок по усіх платежах, передбачених даним договором, протягом 5 операційних днів з дня отримання рахунку.

У листопаді 2018р. Коломийською центральною районною лікарнею подано Акт про використану електроенергію у філію Приватного акціонерного товариства Прикарпаттяобленерго Коломийський МРЕМ , згідно якого ним спожито 4676кВт*год. електричної енергії на суму 13588,70грн. Враховуючи заборгованість за використану електроенергію станом на 01.11.2018р. в сумі 9860,24грн., Коломийській центральній районній лікарні було пред`явлено до оплати рахунок № 27064/1 від 20.11.2018р. за використану електричну енергію за листопад 2018р. на суму 23448,94 грн, який був вручений представнику Відповідача особисто, про що свідчить його підпис.

20.11.2018р. Коломийською центральною районною лікарнею було частково оплачено вищевказаний рахунок в сумі 9860,24грн.

У грудні 2018р. Коломийською центральною районною лікарнею подано Акт про використану електроенергію у філію Приватного акціонерного товариства Прикарпаттяобленерго Коломийський МРЕМ, згідно якого ним спожито 11050 кВт*год. електричної енергії на суму 32111,88грн. Враховуючи заборгованість за використану електроенергію станом на 01.12.2018р. в сумі 13588,70грн., Коломийській центральній районній лікарні було пред`явлено до оплати рахунок № 27064/1 від 13.12.2018р. за використану електричну енергію за грудень 2018р. на суму 45700,58грн, який був вручений представнику Відповідача особисто, про що свідчить його підпис та в порушення договірних зобов`язань залишився не оплаченим.

Відповідно до п. 4.2.1 Договору-1 за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань споживач сплачує пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочки по день фактичної оплати, 10% річних, інфляційні збитки.

За розрахунковими даними Позивача, пеня нарахована станом на 01.01.2019р. та складає 11829,85грн.

За розрахунковими даними Позивача, станом на 01.01.2019р. відповідачу нараховано З % річних в сумі 4006,89грн. та інфляційні збитки станом на 01.01.2019р. в сумі 3973,41грн.

26.01.2007року Приватним акціонерним товариством "Прикарпаттяобленерго" та Коломийською центральною районною лікарнею укладено договір про постачання електричною енергією № 219 (Договір - 2).

Відповідно до п. 1 Договору - 2 постачальник продає електричну енергію Споживачу для потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 1132,00 кВА (кВт), а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.

Пунктом 2.1. Договору -2 сторони погодили, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України, Правилами користування електричною енергією (далі-ПКЕЕ).

Відповідно до п. 2.2.2 Договору-2, Постачальник електричної енергії зобов`язується постачати Споживачу електроенергію, як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору (додаток 1 "Обсяги постачання електричної енергії...), а споживач зобов`язувався дотримуватися режиму споживання

електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього Договору та режиму роботи електроустановки (п.2.3.2 Договору) та оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку 2 "Порядок розрахунків" та додатку 9 Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії (п. 2.3.3 Договору).

Згідно п. 2 Додатку до Договору-2 щомісячно 20 числа календарного місяця споживач направляє уповноваженого представника у відділ збуту відповідної районної філії Постачальника для подання додатку 6 "Акт про використану електричну енергію", та одержання відповідних рахунків на оплату.

Згідно п. 3 Додатку 2 до Договору-2 щомісячно Споживач проводить остаточний розрахунок по усіх платежах, передбачених даним договором, протягом 5 операційних днів з дня отримання рахунку.

У грудні 2018р. Коломийською центральною районною лікарнею подано Акт про використану електроенергію у філію Приватного акціонерного товариства Коломийський МРЕМ , згідно якого ним спожито 80994 кВт*год електричної енергії на суму 235 372,80грн.

Враховуючи заборгованість за використану електроенергію станом на 01.12.2018р. в сумі 285 785,38грн., Коломийській центральній районній лікарні було пред`явлено до оплати рахунок № 260219/1 від 13.12.2018р. за використану електричну енергію за грудень 2018р. на суму 521158,18грн, який був вручений представнику Відповідача особисто, про що свідчить його підпис.

У позовній заяві позивач вказує, що Коломийською центральною районною лікарнею частково було оплачено 19.12.2018р. вищевказаний рахунок на суму 1500грн., 2350грн., 3500грн. та 24100грн. - 20.12.2018р. -100 000грн, 115 000грн., 26.12.2018р. - 100,00грн, 4181,67грн., 5570,00грн., 9621,85грн., 169 998,00грн. та 28.12.2018р.- 30 000,00грн. Загальна сума оплат по рахунку № 260219/1 від 13,12.2018р. в грудні 2018р. становила 465 921,52грн., а залишок заборгованості становить 55 236,66грн.

Відповідно до п. 4.2.1 Договору-2 за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань споживач сплачує пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочки по день фактичної оплати, 10% річних, інфляційні збитки.

За розрахунковими даними позивача, пеня нарахована станом на 01.01.2019р. та складає 67 841грн.

За розрахунковими даними позивача, станом на 01.01.2019р. відповідачу нараховано 3% річних в сумі 6791,94грн. та інфляційні збитки станом на 01.01.2019р. в сумі 20863,56грн.

Позивачем проведено нарахування відповідачу 216243,89грн. заборгованості, в тому числі: 100937,24грн.-заборгованості за спожиту електроенергію; 79 670,85грн.-пеня; 24836,97грн.-інфляційні збитки; 10 798,83грн.- проценти річних.

Спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ст.275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - ч.1 ст.530 ЦК України.

Приписами ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до пункту 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем за спожиту активну електричну енергію в сумі 100937,24грн. . на час прийняття рішення не сплачена, розмір вказаних заборгованостей відповідають фактичним обставинам справи, підтверджується документально, відповідачем не заперечуються , отже є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Оскільки, сума основного боргу відповідачем своєчасно не сплачена, має місце прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

В силу ст.546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Приписами ст.625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов`язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Пунктом 4.2.1 Договору -1 та Договору - 2 сторони погодили, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4 цього Договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, 10% річних та інфляційні збитки.

Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору (ст.ст. 612, 625 ЦК України).

У зв`язку з тим, що відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання по сплаті отриманої електричної енергії, позивачем нараховано до стягнення по Договору -1 :

11829,85грн. пені., 3% річних в сумі 4006,89грн. та інфляційні збитки в сумі 3973,41грн.

У зв`язку з тим, що відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання по сплаті отриманої електричної енергії, позивачем нараховано до стягнення по Договору -2 :

67841,00грн. пені., 3% річних в сумі 6791,94грн. та інфляційні збитки в сумі 20863,56грн.

Доказів часткових оплат відповідачем отриманих послуг позивачем не надано.

Суд перевірив правильність нарахування позивачем пені, 3% річних з урахуванням поданих позивачем доказів , прийшов до висновку що до стягнення підлягають:

- по Договору 1 - 631,04грн. пені за період з 19.12.2018 по 01.01.2019 на суму боргу 45700,58грн,

- по Договору 2 - 735,10 грн. пені за період з 19.12.2018 по 01.01.2019 на суму боргу 53236,66грн.

- по Договору 1 - 52,59грн. 3% річних за період з 19.12.2018 по 01.01.2019 на суму боргу 45700,58грн,

- по Договору 2 - 61,26грн. 3% річних за період з 19.12.2018 по 01.01.2019 на суму боргу 53236,66грн.

Що стосується нарахування позивачем інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п. п. 3.2 п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань ).

Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція). При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України Про індексацію грошових доходів населення у наступному місяці.

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, у вигляді стягнення інфляційних втрат за такий місяць.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 24.04.2019 року у справі № 910/5625/18, від 13.02.2019 року у справі № 924/312/18 та від 05.07.2019 року у справі № 905/600/18.

Враховуючи, період розрахунку індексу інфляції з 19.12.2018 по 01.01.2019 , суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заявлених позивачем інфляційних втрат.

Щодо посилання позивача на акт звірки взаєморозрахунків між позивачем та відповідачем станом на 01.01.2019, як доказ, що підтверджує наявність зобов`язання за господарським договором, суд зазначає наступне.

Документальним підтвердженням виконання сторонами умов договору є належним чином оформлені первинні документи.

Відповідно до ст. 1 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним є документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно з ст.9 цього Закону до первинних документів належать документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. При цьому вони повинні містити певний перелік даних, які включають в себе, серед іншого, зміст та обсяг господарської операції. Виходячи із цих норм до первинних документів можуть бути віднесені: господарський договір і документи, що підтверджують його виконання (акти прийому - передачі товару, розрахункову документацію і т. д.).

Таким чином, акт звірки взаєморозрахунків не можна вважати документом, що підтверджує наявність зобов`язання за господарським договором, оскільки він не відповідає вимогам до первинних документів. Акт звірки взаєморозрахунків не є договором/ правочином, який може змінювати умови іншого договору/ правочину, в тому числі за яким можуть відступатися права або переводитись боргові зобов`язання на іншу особу.

Як зазначено у постанові Вищого господарського суду України від 14.04.2014 року по справі №908/3427/13, акт звiрки є документом, за яким пiдприємства звiряють бухгалтерський облiк операцiй, а наявнiсть чи вiдсутнiсть будь-яких зобов`язань сторiн пiдтверджується первинними документами (договором, розрахунками, тощо). Вiдповiдно акт звiрки не може використовуватись як письмова форма визнання боргу. Первиннi документи повиннi мiстити дату здiйснення господарської операцiї, суму платежу або суму на яку проведено залiк, iншi реквiзити. Саме такi первиннi документи, а не складенi на їх пiдставi акти звiрки взаємних розрахункiв, виступають належними доказами у пiдтвердження проведення тiєї чи iншої господарської операцiї, здiйснення тих чи iнших дiй, виконання цивiльних прав та обов`язкiв.

Як встановлено ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 79 Кодексу передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

В порядку, передбаченому ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як роз`яснено у п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення", рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 100 937,24грн. заборгованості за спожиту електроенергію, 1366,14грн. пені та 113,85грн. -3% річних є обгрунтованими та підлягають до задоволення, в частині стягнення 10684,98грн. - 3% річних , 78304,71грн. пені та 24836,97грн. інфляційних втрат слід відмовити, як такі що недоведені, необґрунтовані, непідтверджені належними і допустимими доказами

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона, згідно ст.74 ГПК України, повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Щодо судових витрат, то суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За поданий позов позивач сплатив судовий збір у розмірі 3243,66грн. (1,5 % від ціни позову). Отже, до стягнення з відповідача належить 1536,29грн. судового збору, судовий збір у розмірі 1707,37грн. залишити за позивачем.

Щодо заявленого позивачем у позовній заяві клопотання про відшкодування йому судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 11200, 00грн. яку він поніс у зв"язку з розглядом справи, то слід зазначити наступне.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать також витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

При поданні позовної заяви позивач надав попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які очікував понести ПАТ "Прикарпаттяобленерго".

Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Позивачем, на підтвердження заявлених до відшкодування витрат за послуги адвоката надано: копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Оліградського М.В. серія ІФ № 001207 від 07.07.2017, копію Договору про надання професійної правничої допомоги № 2019/12 від 02.01.2018, копію додаткового правочину № 2019/2208 від 21.10.2019, акт приймання-передачі за договором про надання правничої допомоги № 2019/12 від 02.01.2019 від 21.10.2019, оригінал платіжного доручення № 27631 від 21.10.19.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Відповідно до ч.4 ст.129 ГПК інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача 5264,00грн. відшкодування витрат за послуги адвоката.

Керуючись ст. 530, 546, 549, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст. 173, 230, 216, 275 Господарського кодексу України, ст. 73, 74, 86, 123, 129, 232, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в

позов Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" до Комунального некомерційного підприємства "Коломийська центральна районна лікарня" Коломийської районної ради, вул. Родини Крушельницьких, буд. 26, м.Коломия про стягнення заборгованості в сумі 216 243 грн 89 к. задовольнити частково.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Коломийська центральна районна лікарня" Коломийської районної ради, вул. Родини Крушельницьких, буд. 26, м. Коломия (Код ЄДРПУО 25596594) на користь Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго", вул. Індустріальна, буд. 34, м. Івано-Франківськ (Код ЄДРПОУ 42566969) - 100 937,24грн. заборгованості за спожиту електроенергію, 1366,14грн. пені, 113,85грн. -3% річних, 1536,29грн. судового збору та 5264,00грн. відшкодування витрат за послуги адвоката.

Видати наказ.

В решта позовних вимог - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06.12.2019

СУДДЯ ШКІНДЕР П.А.