Рішення

від 26.11.2019 по справі 910/13016/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.11.2019Справа № 910/13016/19

За позовомДержавного підприємства "Державний проектний інститут "ДІПРОВЕРФ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-Телеком" простягнення 107 414,19 грн. Суддя Борисенко І.І.

Секретар судового засідання Холодна Н.С.

Представники сторін:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - Виноградний О.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Державний проектний інститут "ДІПРОВЕРФ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-Телеком" про стягнення 107 414,19 грн., з яких: 93 707,24 грн. - заборгованість за оренду плату, 868,82 грн. 3% річних, та 10 026,91 грн. пеня, 2811,22 грн. штраф.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором оренди нерухомого майна №019/11/18/4689П.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання у справі призначено на 29.10.2019.

У судовому засіданні 29.10.2019 судом оголошено перерву до 26.11.2019.

04.11.2019 відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позов визнав, разом з тим, просив відстрочити стягнення боргу до кінця 2019 року.

Відповідно до ч.ч.2,4,5 ст. 191 ГПК України, до ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Судом роз`яснено відповідачу наслідки відповідних процесуальних дій щодо визнання позову та одночасно встановлено, що відзив про признання позову подано уповноваженою особою (генеральним директором Стукач О.Г.), окрім того судом не встановлено, що визнання позову відповідачем у справі суперечить закону, порушує права чи інтереси інших осіб або суперечить інтересам особи, яку він представляє.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №019/11/18/4689П від 30.11.2018 (надалі - Договір) державне підприємство Державний проектний інститут ДІПРОВЕРФ (надалі як Орендодавець ) передає, а товариство з обмеженою відповідальністю СВ-Телеком (надалі як Орендар ) приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлові приміщення на 4 поверсі будівлі літера А загальною площею 54,7 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Преображенська, 25, що перебуває на балансі ДП ДІПРОВЕРФ (надалі - Майно або орендоване приміщення).

Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженою Постановою КМУ від 04.10.1995 р. (надалі як Методика розрахунку ), та умов Договору.

Орендна плата за базовий місяць розрахунку - липень 2018 р. - становить 11 959,37 грн. (без ПДВ).

Орендна плата за перший місяць оренди - листопад 2018 р. - встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за серпень, вересень, жовтень, листопад 2018 р. (п.3.1 Договору). Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п.3.3 Договору).

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством (п.3.2 Договору).

Згідно з підпунктом б пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (надалі також як ПКУ ) об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку (абз.6 пункт 188.1 статті 188 ПКУ).

З числа об`єктів оподаткування відповідно до підпункту 196.1.15 пункту 196.1 статті 196 ПКУ виключені операції з оплати орендної плати чи концесійного платежу за договорами відповідно оренди чи концесії цілісного майнового комплексу державного чи комунального підприємства (його структурного підрозділу), якщо орендодавцями чи концесієдавцями за договорами виступають органи державної влади чи органи місцевого самоврядування, а платежі відповідно до закону зараховуються до Державного бюджету України або місцевого бюджету.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу платник ПДВ зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, послуги з надання орендодавцем державного майна в оренду є об`єктом оподаткування ПДВ, незалежно від того, чи розподіляє орендар суму орендної плати, чи перераховує її на рахунок орендодавця в повному обсязі (крім операцій, визначених підпунктом 196.1.15 пункту 196.1 статті 196 Кодексу).

На дату виникнення податкових зобов`язань з ПДВ державне підприємство - орендодавець (незалежно від того, чи розподіляє орендар суму орендної плати, чи перераховує її на рахунок орендодавця в повному обсязі) складає податкову накладну на всю суму орендної плати, передбачену договором оренди, без урахування витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна та комунальних послуг і енергоносіїв.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць (п.13 Методики розрахунку).

Як встановлено судом на виконання умов договору орендодавець передав, а орендар прийняв в користування - нежитлові приміщення на четвертому поверсі будівлі літера АЗ загальною площею 54.7 м2, що розміщене за адресою: м. Київ, вул. Преображенська, 25, (далі - Майно), що перебуває на балансі Державного підприємства Державний проектний інститут Діпроверф , код ЄДРПОУ 14311465.

Орендна плата за Договором перераховується до Державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 30% до 70% щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітнім з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених КМУ і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж (п.3.6 Договору).

Як зазначено вище, п. 3.6 Договору передбачено, що орендна плата підлягає сплаті Орендарем щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітнім.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України (надалі також як ЦК України ) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст. 509 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.530 ЦК України).

Частиною 1 статті 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до частин 1, 2 та 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з п. 3 ст. 18, п. п. 1, 3 ст. 19 Закону України "Про орендну плату державного та комунального майна" орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

За таких обставин, оскільки однією із кваліфікуючих ознак договору найму є його оплатний характер, за користування найманим майном з наймача обов`язково стягується орендна плата.

Відповідно до п.3.6 договору орендна плата сплачується орендарем на рахунок підприємства-балансоутримувача, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі.

Частина перша статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Доказів сплати орендної плати в порядку визначеному умовами договору матеріали справи не містять.

Однак, починаючи з січня 2019 р. Орендар не виконує зобов`язання зі сплати Орендодавцю орендної плати в повному обсязі. Орендна плата за січень 2019, лютий 2019, березень 2019. Квітень 2019, травень 2019 p., червень 2019, липень 2019 p., серпень 2019 p., тобто за 8 місяців оренди за Договором, не сплачена.

Надання послуг оренди протягом січня-серпня 2019р. також підтверджується підписаними Позивачем та Відповідачем актами надання послуг №127 від 31.01.2019, №269 від 28.02.2019, №409 від 31.03.2019, №547 від 30.04.2019, №688 від 31.05.2019, №826 від 30.06.2019, №970 від 31.07.2019 p., №1114 від 31.08.2019 р.

На дату подання Позову сума основного боргу зі сплати орендної плати за 8 місяців оренди становить 93 707,24 грн.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд визнає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача суми орендної плати за період з січня-серпня 2019 року, у зв`язку з чим суд дійшов до висновку про задоволення вимоги про стягнення з відповідача 93 707,24 грн. орендної плати.

Також, позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 868,82 грн. 3% річних.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або Законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи 3% річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Приймаючи до уваги вищенаведені приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов`язання відповідачем вимагати сплати останнім проценти річних від простроченої суми, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд визнав його обґрунтованим та дійшов до висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3% річних в загальній сумі 868,82.

Що стосується позовної вимоги про стягнення 10 026,91 грн. пені та 2 811,22 грн. штрафу, суд зазначає наступне.

Статті 216-218 Господарського кодексу України передбачають, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема, є господарські санкції.

У відповідності до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У відповідності до п. 3.7 Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.

Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Положеннями статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Відповідно до статті 3 Закону розмір такої пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Приймаючи до уваги, що наявність простроченої заборгованості відповідача перед позивачем у досліджуваний період підтверджується матеріалами справи, розмір заявленої до стягнення пені не перевищує встановленого статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" граничного розміру, та період нарахування відповідає вимогам ч.6 ст. 232 ГК України, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог, відповідно до розрахунку позивача, дійшов висновку про задоволення стягнення пені за несвоєчасну оплату орендної плати повністю у розмірі 10 026,91 грн.

Згідно з п.3.8 договору у разі, якщо на дату сплати орендної сплати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж 3 місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості.

Розрахований Позивачем розмір штрафу складає 2 811,22 грн. та визнається судом обґрунтованим, а вимога такою, що підлягає задоволенню.

Відповідачем позов визнано в повному обсязі.

У задоволенні клопотання про відстрочення суми боргу до кінця 2019 року суд відмовляє, виходячи з наступного.

В основу доводів про відстрочення виконання рішення суду відповідач посилається на тяжке фінансове становище останнього, проте жодних доказів на підтвердження скрутного фінансового становища відповідача суду не надано.

Самі лише доводи та посилання викладені в клопотанні про відстрочення виконання рішення суду без доказів на підтвердження цих доводів, на думку суду не є підставою для відстрочення виконання рішення суду.

Згідно ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частина 2 ст. 617 ЦК України та ч. 2 ст. 218 ГК України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Окрім того, статтею 1 ЦК України визначено, що однією із ознак майнових відносин є юридична рівність їх учасників.

Відтак, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов`язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

За відсутності подання жодних доказів в обґрунтування заявленого клопотання про відстрочення виконання рішення суду, суд відмовляє у задоволенні поданого клопотання.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 73, 74, 76 - 80, 129, 231, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

Позов Державного підприємства "Державний проектний інститут "ДІПРОВЕРФ" задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-Телеком" (04107, м. Київ, вул. Дмитрівська, 37-А, ідентифікаційний код 32425264) на користь Державного підприємства "Державний проектний інститут "ДІПРОВЕРФ" (03110, м. Київ, вул. Преображенська, 25, ідентифікаційний код 14311465) заборгованість у розмірі 93 707 (дев`яносто три тисячі сімсот сім) грн. 24 коп., 10 026 (десять тисяч двадцять шість) грн. 91 коп. пені, 2 811 (дві тисячі вісімсот одинадцять) грн. 22 коп. штрафу, 868 (вісімсот шістдесят вісім) грн. 82 коп. 3% річних та судовий збір в розмірі 1 921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 04.12.2019

Суддя І.І. Борисенко