Рішення

від 02.12.2019 по справі 910/13312/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.12.2019Справа № 910/13312/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., за участі секретаря судового засідання Топіхи І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження

позовну заяву Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія "Київводоканал" , м. Київ

до Житлово-будівельного кооперативу Верстат-13 , м. Київ

про стягнення 73 834,67 грн,

Представники:

від позивача: Карандюк Ю.О.;

від відповідача: не з`явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу Верстат-13 про стягнення 73 834,67 грн, у тому числі: 56 465,45 грн - основного боргу, 2 999,30 грн - інфляційних втрат, 996,15 грн - 3% річних, 10 550,50 грн - пені, 2 823,27 грн - штрафу, нарахованих у зв`язку з невиконанням відповідачем грошових зобов`язань за договором № 09034/4-08 від 13.04.2010 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо своєчасної оплати наданих послуг згідно договору №09034/4-08 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 04.11.2019.

04.11.2019 позивачем подано до суду довідку за №11088/8/8/02-19 від 23.10.2019, з якої вбачається, що станом на 21.10.2019 заборгованість ЖБК Верстат-13 складає 6 406,86 грн.

У судове засідання 04.11.2019 з`явився представник позивача, позовні вимоги з урахуванням наданої довідки підтримав в повному обсязі. Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

У зв`язку з неявкою представника відповідача, суд оголосив у судовому засіданні перерву до 02.12.2019.

У судове засідання 02.12.2019 з`явився представник позивача. Представник відповідача вдруге у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Крім того, представником позивача надано письмові пояснення, в яких зазначено, що після звернення до суду з цим позовом, відповідачем частково сплачено суму боргу, тому позивач просить суд стягнути з ЖБК Верстат-13 заборгованість за надані послуги з постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі в розмірі 6 406,86 грн, інфляційні втрати в розмірі 2 999,30 грн, 3% річних в розмірі 996,15 грн, пеню в розмірі 10 550,50 грн та штраф в розмірі 2 823,27 грн.

Отже, ураховуючи надані позивачем письмові пояснення та довідку №11088/8/8/02-19 від 23.10.2019, яка подана до початку розгляду справи по суті, суд дійшов висновку, що позивачем зменшено розмір позовних вимог, відповідно суд приймає до розгляду заявлені позовні вимоги у зменшеному розмірі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

13.05.2010 між Відкритим акціонерним товариством Акціонерна компанія "Київводоканал" , правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Акціонерна компанія "Київводоканал" (далі - постачальник/позивач) та Житлово-будівельним кооперативом Верстат-13 (далі - абонент/відповідач) укладено договір на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднанні мережі № 09034/4-08.

Відповідно до п. 1.1 договору сторони погодили, що даний договір укладається у відповідності із Законом України "Про питну воду та питне водопостачання".

За цим договором постачальник зобов`язався надати абоненту послуги з постачання питної води та на підставі пред`явленого абонентом дозволу на скид стічних вод у систему каналізацій м. Києва приймати від нього стічні води у систему каналізацій м. Києва відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва, а абонент зобов`язувався здійснити своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановленні Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190, (далі - Правила користування), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002, зареєстрованих в Міністерстві юстиції 26.04.2002 за № 403/6691 (в подальшому Правила приймання), а також дотримуватись норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

В силу положень п. 1.3. договору обсяг води, що підлягає постачанню та прийняттю в систему каналізації, надається абонентом у вигляді нормативного розрахунку, який узгоджується з постачальником і є невід`ємною частиною договору. Обсяг поставки води підлягає узгодженню з постачальником кожного наступного року з моменту укладання договору. Загальний обсяг поставлених за цим договором послуг визначається загальною кількістю наданих абоненту протягом дії договору кубічних метрів води та прийнятих у міську каналізацію стічних вод.

Пунктом 2.1.1. договору сторони передбачили, що облік поставленої води та прийнятих стоків здійснюється за показаннями водолічильника, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених Правилами користування. У випадку наявності у абонента декількох об`єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих за абонентом.

Згідно з п. 2.1.2. договору, зняття показань з водолічильника (-ків) здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника у присутності представника абонента у строки згідно з графіком обслуговування постачальника. Для абонента із стабільним об`ємом водопостачання (30 м. куб. із незначним коливанням) зняття показань з лічильника може здійснюватись постачальником поквартально, при цьому останній направляє абоненту щомісячно розрахункові документи на оплату наданих послуг, виходячи із його середньодобового споживання води. Показання лічильника за відповідний період можуть бути прийнятті до розрахунків постачальником від абонента в письмовому вигляді. В разі, якщо абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показань, дані, що зняті постачальником є підставою для виставлення платіжних документів на оплату наданих послуг.

Умовами пункту 2.1.5. договору визначено, що абонент веде первинний облік водоспоживання та водовідведення у Журналі обліку споживання води (пронумерований, прошитий та скріплений печаткою), який заповнюється абонентом та представником постачальника.

Відповідно до п. 2.1.6. договору, облікові дані абонента щодо кількості та вартості спожитих ним послуг підлягають обов`язковому звірянню у постачальника. Абонент щоквартально, не пізніше 10-го числа наступного за звітним кварталом місяця та в інші строки (за письмовою вимогою постачальника) направляє до останнього письмовий звіт по обсягам наданих послуг та проводить з останнім звіряння обсягів наданих послуг у відповідному обліковому періоді, а також звіряння по проведених розрахунках за надані послуги. Для проведення звіряння абонент направляє свого представника до постачальника із необхідними обліковими та бухгалтерськими документами. Звіряння вважається проведеним з моменту отримання постачальником підписаного повноважними особами акту звіряння розрахунків. В разі невиконання абонентом цього пункту договору, облікові дані постачальника щодо кількості та вартості наданих послуг та проведення абонентом розрахунків вважаються безумовно погодженими абонентом.

Згідно з п. 2.2.2. договору, у розрахункових документах зазначаються вартість та кількість наданих послуг за відповідний період, а також розмір діючих тарифів. Оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у п`ятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента. За згодою постачальника оплата може здійснюватися іншими способами, що не суперечать чинному законодавству України. В разі утворення боргу оплата за надані послуги, що надходить від абонента, незалежно від зазначеного в платіжному документі призначення платежу, першочергово зараховується постачальником в погашення боргу.

У разі неотримання від постачальника поточного щомісячного розрахункового документа, абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг не пізніше 5-го числа наступного місяця платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води (п. 2.2.3. договору).

Пунктом 2.2.4. договору передбачено, що у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі, абонент зобов`язаний у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента, письмово повідомити про це постачальника та у цей же термін направити представника з обґрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова абонента оплатити розрахунковий документ постачальника вважатиметься безпідставною.

У відповідності до п. 4.2. договору, у разі порушення строків виконання зобов`язання по оплаті за надані послуги, абонент сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені припиняється через рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з п. 4.6. договору за безпідставну відмову оплатити направлений рахунок або вимогу щодо оплати абонент сплачує постачальнику штраф у розмірі 5% від суми, яку відмовився сплатити.

Даний договір укладено строком на один рік і набуває чинності з моменту його підсипання сторонами. Договір вважається пролонгованим на новий строк, якщо за 20 днів до припинення його дії жодна із сторін письмово не повідомить про це іншу сторону. Відносини сторін до укладення нового договору регулюються даним договором (п. 7.1. договору).

Доказів про припинення договірних відносин сторонами не надано.

Отже, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що у період з 01.05.2018 по 30.06.2019 за відповідачем утворилась заборгованість за надання послуг з водопостачання та водовідведення за кодом 8-928 та кодом 8-50928 у розмірі 56 465,45 грн. Разом із тим, позивач зазначає, що після звернення до суду з цим позовом відповідачем було здійснено часткову оплату, внаслідок чого заборгованість останнього складає 6 406,86 грн.

Крім того, Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" просить суд стягнути з відповідача 996,15 грн - 3 % річних за період з 29.05.2018 по 30.06.2019, 2 999,30 грн. - інфляційних втрат за період з 29.05.2018 по 30.06.2019, 10 550,50 грн. - пені за період з 26.07.2018 по 30.06.2019 та штрафу у розмірі 5 % від суми заборгованості - 2 823,27 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Так, згідно ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України , за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

За приписами ст.ст. 3 , 629 Цивільного кодексу України цивільне законодавство ґрунтується на принципах справедливості, добросовісності та розумності та передбачає обов`язковість виконання договірних зобов`язань.

Відповідно до ст. 16 Закону України Про житлово-комунальні послуги порядок надання житлово-комунальних послуг має відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування системи питного водопостачання, спрямовані на гарантоване забезпечення населення якісною та безпечною для здоров`я людини питною водою регулюються Законом України Про питну воду та питне водопостачання .

Відповідно до ст. ст. 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

За змістом ст. 1 Закону України Про питну воду та питне водопостачання централізоване питне водопостачання - господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об`єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов`язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води. Централізоване водовідведення - господарська діяльність із відведення та очищення комунальних та інших стічних вод за допомогою комплексу об`єктів, споруд, колекторів, трубопроводів, пов`язаних єдиним технологічним процесом.

Відповідно до ст. 19 Закону України Про питну воду та питне водопостачання , послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору.

Статтею 22 Закону України Про питну воду та питне водопостачання визначено, що споживачі питної води зобов`язані, зокрема своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов`язання за договором належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами про зняття показань з приладу обліку по коду 8-928 та по коду 8-50928 за період з 01.05.2018 по 30.06.2019, які підписані представниками сторін.

Слід зазначити, що відповідач про незгоду щодо кількості або вартості отриманих за спірний період послуг не повідомляв, свого представника з необхідними обліковими документами для проведення звіряння та підписання акту не направляв. Тому, в силу положень договору, кількість та вартість наданих позивачем з травня 2018 року по червень 2019 року послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі вважаються безумовно погодженими ЖБК Верстат , при цьому, останній за надані послуги у період з 01.05.2018 по 30.06.2019 в повному обсязі не розрахувався.

Разом з тим, з наданих позивачем письмових пояснень вбачається, що відповідачем після звернення позивача до суду з цим позовом, було сплачено 70 506,41 грн, які згідно умов договору першочергово позивачем зараховано в погашення поточної заборгованості, а решту 50 058,59 грн зараховано в оплату заборгованості за позовний період.

Отже, оскільки відповідачем сплачено грошові кошти у розмірі 50 058,59 грн. в рахунок погашення заборгованості після звернення позивачем до суду, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення з ЖБК Верстат-13 заборгованості за надані послуги згідно договору №09034/4-08 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі в розмірі 6 406,86 грн обґрунтованими, які відповідно підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Пунктом 2.2.2. договору сторонами погоджено, що у розрахункових документах зазначаються вартість та кількість наданих послуг за відповідний період, а також розмір діючих тарифів. Оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у п`ятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента. За згодою постачальника оплата може здійснюватися іншими способами, що не суперечать чинному законодавству України. В разі утворення боргу оплата за надані послуги, що надходить від абонента, незалежно від зазначеного в платіжному документі призначення платежу, першочергово зараховується постачальником в погашення боргу.

У разі неотримання від постачальника поточного щомісячного розрахункового документа, абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг не пізніше 5-го числа наступного місяця платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води (п. 2.2.3. договору).

На підтвердження направлення до банківської установи відповідача розрахункових документів, позивачем надано довідку з реєстром відправки платіжних документів АТ Банк Кредит Дніпро № 55/9-1107 від 26.07.2019, з якої вбачається виконання позивачем п. 2.2.2. договору.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору №09034/4-08 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі, та положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 6 406,86 грн підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 996,15 грн - 3 % річних за період з 29.05.2018 по 30.06.2019, 2 999,30 грн. - інфляційних втрат за період з 29.05.2018 по 30.06.2019, 10 550,50 грн. - пені за період з 26.07.2018 по 30.06.2019 та штрафу у розмірі 5 % від суми заборгованості - 2 823,27 грн.

Так, відповідно до п. 4.2. договору, у разі порушення строків виконання зобов`язання по оплаті за наданні послуги, абонент сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Нарахування пені припиняється через рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Оскільки положення договору містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 Господарського кодексу України, то нарахування штрафних санкцій не припиняється зі сплином 6 місяців.

Так, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив надані позивачем розрахунки та встановив, що заявлені до стягнення суми інфляційних втрат, пені, 3% річних та штрафу є арифметично правильними та обґрунтованими.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія "Київводоканал" задовольнити.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу Верстат-13 (03146 , місто Київ, вулиця Героїв Космосу, 19; ідентифікаційний код - 22885757 ) на користь Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, місто Київ, вулиця Лейпцизька, 1-А; ідентифікаційний код - 03327664) 6 406 (шість тисяч чотириста шість) грн 86 коп. - заборгованості, 10 550 (десять тисяч п`ятсот п`ятдесят) грн 50 коп. - пені, 996 (дев`ятсот дев`яносто шість) грн 15 коп. - 3% річних, 2 999 (дві тисячі дев`ятсот дев`яносто дев`ять) грн 30 коп. - інфляційних втрат, 2 823 (дві тисячі вісімсот двадцять три) грн 27 коп. - штрафу у розмірі 5 % від суми заборгованості та 1 921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн 00 коп. - судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено: 06.12.2019.

Суддя В.В. Бондарчук