Рішення

від 06.12.2019 по справі 911/2286/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2019 р. м. Київ Справа № 911/2286/19

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лісопромисловий холдинг» , м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Біогазенерго» , Київська обл., Іванківський р-н., смт. Іванків

про стягнення 96941,61 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лісопромисловий холдинг» (позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Біогазенерго» , в якій з урахуванням заяви про усунення недоліків у позовній заяві, просить стягнути з відповідача 88000,00 грн. боргу, 8222,93 грн. пені та 718,68 грн. 3% річних, всього 96941,61 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем не виконано зобов`язання щодо оплати отриманої сировини за договором № 25/19 від 25.02.2019 р., укладеним між позивачем та відповідачем, у зв`язку з чим позивач, посилаючись на ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути 88000,00 грн. боргу та 718,68 грн. 3% річних, а також згідно з п. 6.3 договору 8222,93 грн. пені.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.10.2019 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання; запропоновано відповідачу протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду: заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків; клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін; запропоновано позивачу до 08.11.2019 р. подати до суду відповідь на відзив; запропоновано відповідачу до 08.11.2019 р. надати до суду заперечення на відповідь на відзив.

07.11.2019 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та надання часу для примирення сторін, в якому відповідач просить суд відкласти розгляд справи, та надати час для підписання сторонами спільної мирової угоди, з умовами якої сторони, які повноважні на вчинення дій пов`язаних із підписанням спільної мирової угоди, будуть ознайомлені раніше.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін чи заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України сторонами до суду не подано.

Клопотання про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає, оскільки дана справа розглядається за правилами спрощеного провадження без виклику сторін, відтак у суду відсутні підстави для відкладення розгляду даної справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 192 ГПК України сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

Однак, спільної письмової заяви про укладення між позивачем та відповідачем мирової угоди, до суду не надходило.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 165 ГПК України, та відзив до суду не надіслав.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності суд

ВСТАНОВИВ:

25.02.2019 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Лісопромисловий холдинг (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Біогазенерго (покупець) було укладено договір № 25/19.

Відповідно до п. 2.1 договору на умовах даного договору постачальник зобов`язується доставити та передати у власність покупцеві сировину, а покупець прийняти та оплатити поставлений обсяг сировини.

Згідно з п. 4.1 договору прийом-передача сировини здійснюється сторонами у кількості, якості, асортименті, а також у місці, в строки та за цінами, що визначаються за згодою сторін у додатках, які є невід`ємними частинами цього договору.

Прийом-передача сировини оформлюється шляхом складання та підписання повноважними представниками сторін акту прийому-передачі сировини та/або інших документів, з обов`язковим наданням сторонами усіх супровідних документів (п. 4.3 договору).

Пунктом 4.4 договору встановлено, що датою прийому-передачі сировини вважається дата підпису повноважними представниками сторонами акту прийому-передачі та/або інших супровідних документів.

Пунктом 4.5 договору передбачено, що перехід права власності на сировину від постачальника до покупця відбувається в момент підписання повноважними представниками сторін акту прийому-передачі та/або інших супровідних документів.

Ціна сировини визначається сторонами при підписанні додатків, які є невід`ємною частиною цього договору. Ціну може бути змінено виключно за згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до цього договору. Оплата отриманої сировини здійснюється покупцем шляхом перерахування на банківський рахунок постачальника суми, що дорівнює ціні отриманої сировини, після підписання сторонами акту прийому-передачі (пункт 5.1 договору);

Сторонами договору підписано Специфікацію № 1 на сировину, що буде передана постачальником покупцеві (додаток № 1 до договору), якою вони погодили вид сировини - відходи деревини (кускові), одиницю виміру - м.куб, кількість - 2000, ціну - 250,00 грн. (без ПДВ), на загальну суму 600000,00 грн. (з ПДВ) та термін поставки - з 25.02.2019 р. по 31.12.2019 р.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно положень статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 108000,00 грн., що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними № 1 від 26.02.2019 р. на суму 27000,00 грн., № 2 від 02.03.2019 р. на суму 27000,00 грн., № 3 від 20.03.2019 р. на суму 27000,00 грн., № 4 від 21.03.2019 р. на суму 27000,00 грн., а також товарно-транспортними накладними № 1 від 26.02.2019 р., № 2 від 02.03.2019 р., № 3 від 20.03.2019 р., № 4 від 21.03.2019 р.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Вказана норма кореспондується з п. 5.1 договору, яким встановлено, що оплата отриманої сировини здійснюється покупцем після підписання сторонами акту прийому-передачі та/або інших супровідних документів.

Відповідно до ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Листом № 1305-19 від 13.05.2019 р. ТОВ Біогазенерго гарантувало погашення грошових зобов`язань, що виникли за договором № 25/19 від 25.02.2019 р. за період з лютого по квітень 2019 р., у строк до 15.06.2019 р.

Відповідачем за отриманий товар було сплачено 20000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 10466 від 05.08.2019 р.

Здійснена відповідачем часткова оплата у сумі 20000,00 грн. зарахована позивачем в рахунок погашення заборгованості за видатковою накладною № 1 від 26.02.2019 р.

Решта поставленого позивачем товару на суму 88000,00 грн. залишилась не неоплаченою відповідачем.

Згідно з приписами статтей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 88000,00 грн. за поставлений позивачем товар станом на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то позовна вимога про стягнення з відповідача 88000,00 грн. заборгованості підлягає задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 8222,93 грн. пені.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до п. 6.3 договору за прострочення строків оплати за отриману сировину покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час такого прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Позивач просить стягнути 8222,93 грн. пені, нарахованої на заборгованість відповідача за кожною видатковою накладною окремо, а саме: за видатковою накладною № 1 від 26.02.2019 р. на суму 27000,00 грн. за період з 17.06.2019 р. по 05 .08.2019 р. та на суму 7000,00 грн. за період з 06 .08.2019 р. по 12.09.2019 р.; за видатковою накладною № 2 від 02.03.2019 р. на суму 27000,00 грн. за період з 17.06.2019 р. по 12.09.2019 р.; за видатковою накладною № 3 від 20.03.2019 р. на суму 27000,00 грн. за період з 17.06.2019 р. по 12.09.2019 р.; за видатковою накладною № 4 від 21.03.2019 р. на суму 27000,00 грн. за період з 17.06.2019 р. по 12.09.2019 р.

Однак, при здійсненні розрахунку пені за видатковою накладною № 1 від 26.02.2019 р. позивачем не враховано, що день фактичної сплати суми заборгованості (05.08.2019 р.) не включається в період часу, за який здійснюється стягнення пені на суму сплати .

Враховуючи викладене, відповідно до вірного розрахунку, здійсненого судом за зазначений позивачем період, сума пені нарахованої на заборгованість відповідача за видатковою накладною № 1 від 26.02.2019 р. на суму 27000,00 грн. за період з 17.06.2019 р. по 04 .08.2019 р. та на суму 7000,00 грн. за період з 05 .08.2019 р. по 12.09.2019 р.; за видатковою накладною № 2 від 02.03.2019 р. на суму 27000,00 грн. за період з 17.06.2019 р. по 12.09.2019 р.; за видатковою накладною № 3 від 20.03.2019 р. на суму 27000,00 грн. за період з 17.06.2019 р. по 12.09.2019 р.; за видатковою накладною № 4 від 21.03.2019 р. на суму 27000,00 грн. за період з 17.06.2019 р. по 12.09.2019 р. є більшою від заявленої позивачем, однак стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 8222,93 грн. пені в межах заявлених позовних вимог.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 718,68 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 718,68 грн., нарахованих на заборгованість відповідача за кожною видатковою накладною окремо, а саме: за видатковою накладною № 1 від 26.02.2019 р. на суму 27000,00 грн. за період з 17.06.2019 р. по 05 .08.2019 р. та на суму 7000,00 грн. за період з 06 .08.2019 р. по 12.09.2019 р.; за видатковою накладною № 2 від 02.03.2019 р. на суму 27000,00 грн. за період з 17.06.2019 р. по 12.09.2019 р.; за видатковою накладною № 3 від 20.03.2019 р. на суму 27000,00 грн. за період з 17.06.2019 р. по 12.09.2019 р.; за видатковою накладною № 4 від 21.03.2019 р. на суму 27000,00 грн. за період з 17.06.2019 р. по 12.09.2019 р.

Однак, при здійсненні розрахунку 3% річних за видатковою накладною № 1 від 26.02.2019 р. позивачем не враховано, що день фактичної сплати суми заборгованості (05.08.2019 р.) не включається в період часу, за який здійснюється стягнення 3% річних в сумі сплати .

Отже, відповідно до вірного розрахунку, здійсненого судом за зазначений позивачем період, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 717,05 грн. 3% річних, нарахованих на заборгованість відповідача за видатковою накладною № 1 від 26.02.2019 р. на суму 27000,00 грн. за період з 17.06.2019 р. по 04 .08.2019 р. та на суму 7000,00 грн. за період з 05 .08.2019 р. по 12.09.2019 р.; за видатковою накладною № 2 від 02.03.2019 р. на суму 27000,00 грн. за період з 17.06.2019 р. по 12.09.2019 р.; за видатковою накладною № 3 від 20.03.2019 р. на суму 27000,00 грн. за період з 17.06.2019 р. по 12.09.2019 р.; за видатковою накладною № 4 від 21.03.2019 р. на суму 27000,00 грн. за період з 17.06.2019 р. по 12.09.2019 р.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Лісопромисловий холдинг» підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України покладається судом на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Біогазенерго» (07201, Київська обл., Іванківський р-н., смт. Іванків, вул. Розважівська, буд. 192, код 33593431) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лісопромисловий холдинг» (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 34, оф. 409, код 39888967) 88000,00 грн. (вісімдесят вісім тисяч грн. 00 коп.) боргу, 8222,93 грн. (вісім тисяч двісті двадцять дві грн. 93 коп.) пені, 717,05 (сімсот сімнадцять грн. 05 коп.) 3% річних та 1920,97 грн. (одну тисячу дев`ятсот двадцять грн. 97 коп.) судового збору.

2. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України .

У той же час згідно з пунктом 17.5 Перехідних Положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено 06.12.2019 р.

Суддя О.О. Рябцева