Рішення

від 25.11.2019 по справі 916/2774/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" листопада 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2774/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.

секретар судового засідання Драганова А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Шелфер Два" (01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 31)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрюгдистрибьюшн" (65007, м. Одеса, вул. Генерала Цвєтаєва, буд. 3/5)

про стягнення 215 866,75 грн

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

16.09.2019р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Шелфер Два" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрюгдистрибьюшн", в якій просить суд стягнути з відповідача основний борг у сумі 125 016,06 грн, штраф у сумі 12 501,60 грн, пеню у сумі 76 259,79 грн, 10% річних у сумі 2 089,30 грн, а також судовий збір у сумі 3 238 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки №2105/19 від 21.05.2019р. в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.09.2019р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Шелфер Два" на підставі ч.1 ст.174 ГПК України залишено без руху.

Вказаною ухвалою позивачу встановлено десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду доказів відправлення відповідачу позовної заяви листом з описом вкладення.

На виконання ухвали суду від 23.09.2019р до канцелярії суду 02.10.2019р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Шелфер Два" надійшла заява про усунення недоліків з додатком, згідно якої позивач такі недоліки усунув.

Приймаючи до уваги усунення позивачем недоліків, ухвалою суду від 07.10.2019 р. відкрито провадження у справі № 916/2774/19, прийнято справу до розгляду за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на "28" жовтня 2019 р. о 14:30.

15.10.2019 р. до канцелярії суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Шелфер Два" надійшла заява, згідно якої позивач просив суд розгляд справи №916/2774/19 проводити за його відсутності.

Ухвалою суду від 28.10.2019р. підготовче засідання у справі №916/2774/19 відкладено на 13.11.2019р. о 12 год. 50 хв. Крім того, вказаною ухвалою було визначено дату та час судового засідання для розгляду справи по суті, а саме 25.11.2019р. о 14:00.

Ухвалою від 13.11.2019р. судом закрито підготовче провадження, із призначенням справи №916/2774/19 до розгляду по суті в засіданні суду на раніше визначені дату та час - 25.11.2019р. о 14 год. 00 хв.

Представник позивача у судове засідання 25.11.2019р. не з`явився.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрюгдистрибьюшн", про час та місце судових засідань повідомлявся належним чином шляхом надсилання ухвал суду на його юридичну адресу, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.38-41), у судові засідання не з`являвся, про поважність причин відсутності не повідомляв, відзив на позовну заяву не надав.

За змістом ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Приймаючи до уваги, що ухвала про відкриття провадження у справі була повернута від відповідача з відміткою поштової установи „за закінченням терміну зберігання» (а.с.64-67), суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до п.9 ст.165 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.05.2019р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Шелфер Два" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрюгдистрибьюшн" (Покупець) було укладено договір поставки №2105/19 (а.с.25-27), відповідно до умов якого Постачальник зобов`язався систематично постачати та передавати у власність Покупця товар, на підставі заявлених Покупцем замовлень на постачання, а Покупець зобов`язався приймати цей товар та оплачувати його на умовах, визначених даним Договором.

Предметом поставки (товаром) є непродовольча продукція, перелік якої зазначається Покупцем в замовленнях на постачання (п.1.2. договору).

За умовами розділу 3 договору Постачальник постачає товар в асортименті і в кількості, зазначеній в замовленні на постачання, протягом 7 календарних днів від дати одержання замовлення Покупцем (п.3.1. договору). Поставка проводиться Постачальником, або Покупцем за взаємною домовленістю Сторін відповідно до кожного замовлення на постачання (п.3.2. договору).

Відповідно до пунктів 4.1., 4.2. договору товар продається Постачальником Покупцю за цінами, встановленими Постачальником на момент отримання замовлення. Ціну Договору складає вартість поставленого товару згідно з видатковими накладними.

Згідно п. 5.1. договору після отримання покупцем товару, він повинен сплатити його вартість протягом 30 банківських днів з дня отримання товару. Датою отримання товару вважається дата підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної, виписаної Продавцем.

Оплата проводиться шляхом перерахунку на банківський рахунок Постачальника грошових коштів, обумовлених Постачальником на окремо замовлену партію товару.

Відповідно до п. 6.1. договору Товар вважається переданим та переходить у власність Покупця з моменту підписання Сторонами видаткової накладної.

Даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2019р.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як встановлено судом з матеріалів справи, на виконання умов договору поставки №2105/19 від 21.05.2019р. позивачем було поставлено відповідачу товар, перелічений у наявних в матеріалах справи підписаних сторонами видаткових накладних (а.с.21-22), на загальну суму 125 016,06 грн.

Однак, за твердженням позивача, отриманий відповідачем товар у сумі 125 016,06 грн Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрюгдистрибьюшн", в порушення прийнятих на себе зобов`язань, сплачено не було.

З метою досудового врегулювання спору, як вказує позивач, Товариством з обмеженою відповідальністю "Шелфер Два" на адресу відповідача було направлено претензію про сплату заборгованості за поставлений товар, яка залишилась без відповіді та задоволення.

Враховуючи вищезазначене та те, що належних доказів, які б спростовували наявність заборгованості у розмірі 125 016,06 грн відповідач, згідно приписів ст.ст. 74, 76-77 ГПК України, суду не надав, та вказана заборгованість підтверджується матеріалами справи, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Шелфер Два" в цій частині цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Аналізуючи вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 76 259,79 грн, штрафу у розмірі 12 501,60 грн, 10% річних у розмірі 2 089,30 грн, суд вказує наступне.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Положеннями частини 2 ст. 343 Господарського кодексу України, які кореспондуються із статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", встановлено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 7.1. договору у разі несвоєчасної сплати товару в термін, зазначений у п.5.1. даного Договору, Покупець сплачує Постачальнику за кожний день прострочення пеню, яка становить 1% від вартості товару, за кожний день прострочення, що діяла протягом терміну затримки оплати.

Здійснюючи перевірку наведеного позивачем у позовній заяві розрахунку пені, судом встановлено його помилковість, з огляду на неврахування положень ч.2 ст. 343 ГК України.

З огляду на зазначене, судом, за допомогою системи "Ліга-Закон", в межах наведеного позивачем строку 61 день, починаючи з 13.07.2019р. (дата початку нарахування штрафних санкції), здійснено власний розрахунок пені на суму основного боргу.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 125016.06 13.07.2019 - 18.07.2019 6 17.5000 % 0.096 %* 719.27 125016.06 19.07.2019 - 05.09.2019 49 17.0000 % 0.093 %* 5706.21 125016.06 06.09.2019 - 11.09.2019 6 16.5000 % 0.090 %* 678.17

Таким чином, загальна сума пені за договором складає 7103,65 грн, з огляду на що вимоги позивача в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до п.7.2. договору у разі прострочення оплати товару більш ніж 10 днів Покупець додатково сплачує штраф у розмірі 10% від вартості товару.

Відповідно до ч.2 ст.549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною 2 статті 231 ГК України. При цьому в інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.04.2019р. у справі №917/194/18).

Перевіривши розрахунок штрафу, наведений у позовній заяві позивачем, з урахуванням наявності факту прострочення оплати, суд вважає його вірним, а вимоги в цій частині цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.7.3. договору якщо Покупець прострочив виконання грошового зобов`язання він зобов`язаний сплатити інфляційні витрати за весь час прострочення, а також 10% річних від простроченої суми.

Перевіривши наведений позивачем у позовній заяві розрахунок 10% річних, сума яких склала 2 089,30 грн , суд вважає його вірним, а вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги часткове задоволення позову, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129,232,233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрюгдистрибьюшн" (65007, м. Одеса, вул. Генерала Цвєтаєва, буд. 3/5, код ЄДРПОУ 39987368) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шелфер Два" (01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 31, код ЄДРПОУ 37814266) основний борг у сумі 125 016 /сто двадцять п`ять тисяч шістнадцять/ грн 06 коп., штраф у сумі 12 501 /дванадцять тисяч п`ятсот одна/ грн 60 коп., пеню у сумі 7 103 /сім тисяч сто три/ грн 65 коп., 10% річних у сумі 2 089 /дві тисячі вісімдесят дев`ять/ грн 30 коп., судовий збір у сумі 2 200 /дві тисячі двісті/ грн 66 коп.

3. В задоволенні решти позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 05 грудня 2019 р.

Суддя Ю.М. Щавинська