Рішення

від 27.11.2019 по справі 914/1249/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.2019 справа № 914/1249/19

Господарський суд Львівської області в складі:

судді Запотічняк О.Д.

за участю секретаря судових засідань Кравець О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» , м.Київ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «СОМАРВ» , м.Львів,

про стягнення 23 421,24грн,

за участю представників сторін:

від позивача: Деркач О.Р.;

від відповідача: Кушнір Т.В.

Обставини справи.

Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «СОМАРВ» про стягнення 23 421,24грн.

Ухвалою від 04 липня 2019 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначив розгляд справи по суті в судовому засіданні на 30 липня 2019р.

В судовому засіданні 30 липня 2019р. було оголошено перерву до 03 вересня 2019р.

В судове засідання 03 вересня 2019р. з`явилися представники сторін, надали пояснення по суті спору.

Згідно ухвали від 03 вересня 2019р., суд перейшов від розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до розгляду справи №914/1249/19 за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження та призначив підготовче засідання на 01.10.2019р.

У зв`язку із неявкою представника позивача в підготовче засідання 01 жовтня 2019р., суд відклав підготовче засідання на 22 жовтня 2019 року.

В підготовчому засіданні 22 жовтня 2019 року оголошувалась перерва до 04 листопада 2019 року.

Ухвалою від 04 листопада 2019 року, суд закрив підготовче провадження у справі №914/1249/19 та призначив розгляд справи по суті в судовому засіданні на 19 листопада 2019 року.

В судовому засіданні 19 листопада 2019р. було оголошено перерву до 27 листопада 2019р.

В судове засідання 27 листопада 2019 року з`явилися представники сторін, надали пояснення по суті спору.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач відповідно до умов договору оренди приміщення від 23.09.2016р. згідно акту здачі-приймання приміщення від 10.10.2016р. отримав у користування (оренду) приміщення яке знаходиться за адресою: 79049, м. Львів, вул. Кос-Анатольського, 2, має загальну площу 15 кв.м. і знаходиться у власності позивача на підставі договору купівлі-продажу.

Договір оренди був підписаний сторонами із використанням електронного цифрового підпису (ЕЦП). Відповідно до п.7.1. Договору, цей Договір вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення електронного-цифрового підпису усіма його сторонами і діє з 28.09.2016р. по 27.09.2017р.

Відповідно до умов п.2.1-2.4 Договору: «Приміщення передається ОРЕНДОДАВЦЕМ і приймається ОРЕНДАРЕМ в оренду на умовах сплати останнім плати за користування Приміщенням шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок, зазначений ОРЕНДОДАВЦЕМ.

Орендна плата підлягає сплаті до 20 числа поточного місяця за наступний місяць оренди (розрахунковий), із розрахунку 210,00 грн. за 1 кв.м., в т.ч. ПДВ 35,00 грн, а за всю орендовану площу 3150,00 грн., вт.ч ПДВ - 525,00 грн., у тому числі за перший місяць оренди та починає нараховуватись з моменту підписання акту здачі-приймання приміщення.

Позивач стверджує, що відповідач свої зобов`язання за договором оренди ТОВ «Компанія «Сомарв» не виконує належним чином та не вносить орендну плату з грудня 2016 року. Станом на 13.06.2019 р. сума заборгованості за оренду Приміщення, згідно вищевказаного Договору складає 22050.00 грн

За неналежне виконання договірних зобов`язань, позивач нарахував відповідачу 212.04 грн -3% річних, 1159.2 грн -інфляційних втрат.

Заперечення відповідач проти позову.

Відповідачем подано письмовий відзив на позовну заяву в якому позовні вимоги відповідач заперечує повністю. Свої заперечення відповідач мотивує тим, що позивачем не доведено за допомогою належних та допустимих доказів факт отримання відповідачем ЄЦП та відповідно підписання ним договору оренди і акту передачі майна в оренду. Позивачем не надано доказів, що відповідач звертався до акредитованого центру сертифікації ключів, щоб отримати електронний цифровий підпис особисто або через представника, сертифікатів відповідності ключа. Також відповідач звертає увагу на те, що позовна заява не містить обґрунтованого розрахунку, а відтак невідомо за який період виникла заборгованість.

Відповідь позивача на відзив відповідача.

Позивачем подано письмову відповідь на відзив відповідача, в якій позивач зазначає, що доводи відповідача викладені у відзиві, є безпідставними, необґрунтованими та такими, що суперечать нормам чинного законодавства.

Зокрема позивач вважає хибними твердження відповідача про те, що долучені до справи договір оренди від 23.09.2016 та акт здачі-приймання приміщення від 10 жовтня 2016 року, є непідписані сторонами а відтак є неналежним та недопустимим доказом.

Позивач зазначає, що в силу положень ст. 205 УК України, за попередньою домовленістю між АТ КБ Приватбанк та ТзОВ Компанія Сомарв , договір та акт здачі-приймання приміщення були підписані із використанням електронного цифрового підпису (ЕЦП) в порядку передбаченому Законом України Про електронні документи та електронний документообіг , та Законом України Про електронний цифровий підпис .

При зверненні до суду з позовом, були подані роздруковані паперові копії договору оренди та акту здачі-приймання, а також надавалися файли підтвердження підписання зазначених документів.

Згідно файлів підтвердження ЕЦП, наданих суду в роздруківках, вбачається, що документ підписано з боку ПриватБанку Креденцем Олександром Васильовичем, сертифікат видано АЦСК ПАТ КБ ПРИВАТБАНК , реєстраційний номер сертифіката: 0 НОМЕР_1 , дата видачі: 15.02.2016 09:53:17; з боку ТОВ «Компанія «Сомарв» ОСОБА_1 , сертифікат видано АЦСК ПАТ КБ ПРИВАТБАНК реєстраційний номер сертифіката: 0084 НОМЕР_2 , дата видачі: 06.10.2016 16:05:43.

Наявність підписів можливо перевірити на сайті АЦСК ПАТ КБ ПРИВАТБАНК , перетягнувши оригінал файлу у вікно Онлайн-сервісу: https://acsk.privatbank.ua/service .

В підтвердження факту отримання відповідачем електронного цифрового підпису, позивачем надано кваліфіковані сертифікати відкритого ключа.

Також позивач звертає увагу на те, що разом з позовної заявою, суду було надано виписку по рахунку ТОВ "Компанія "СОМАРВ» № НОМЕР_3 у період з 26.09.2016 по 10.06.2019 рр. та розрахунок заборгованості, з аналізу яких можна дійти висновку про часткове виконання Відповідачем своїх обов`язків зі сплати орендних платежів, а саме 3150.00 грн (06.10.2016р), що в свою чергу повністю узгоджується з сумою орендної плати за 1 місяць оренди (п. 2.2. Договору) та 2235.48 грн. (17.10.2016 р.).

В спростування доводів відповідача, щодо невизначення періоду виникнення заборгованості, позивач зазначає, що оскільки між сторонами не було підписано акту повернення майна з оренди, попри те, що відповідач залишив приміщення раніше строку закінчення його дії, з метою фіксації суми боргу за фактичний час використання приміщення, та недопущення нарахування орендної плати за період коли приміщення були звільнені, в бухгалтерському обліку банку було припинено нарахування орендної плати з липня 2017р. Таким чином останнім місяцем за який нарахована орендна плата є червень 2017р.

Також позивачем подано додаткові письмові пояснення, щодо спростування тверджень відповідача викладених у відзиві.

Зокрема позивач звертає увагу на те, що 24.12.2015 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ТзОВ «Сомарв» код ЄДРПОУ: 39776085, в особі директора Сольського В.С., діючого на підставі статуту, укладено Заяву про приєднання до умов і правил надання банківських послуг, згідно якої сторони погодили наступне: «підписавши цю заяву, висловлюю свою згоду з Умовами та Правилами надання банківських послуг (знаходяться на сайті банку ) , Тарифами банку, які разом із цією заявою становлять Договір банківського обслуговування. Підписавши цю заяву, у порядку чинного законодавства засвідчую згоду на ведення з ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» документообігу, у тому числі підписання угод, договорів, додаткових угод до них, заяв, актів, платіжних та інших документів, як шляхом власноручного підписання, так і шляхом накладення електронного цифрового підпису, що отримано в порядку, який передбачено Умовами та Правилами надання банківських послуг. Своїм підписом я приєднуюсь і зобов`язуюсь виконувати умови, що викладено в Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах ПриватБанку - Договорі банківського обслуговування в цілому... »

Правилами надання банківських послуг, які розміщено на сайті банку www.pb.ua (з чим Відповідач ознайомився та надав свою згоду), регламентована Заява про реєстрацію для отримання посиленого сертифіката відкритого ключа, яка, зокрема, але не виключно, подається в електронному вигляді за допомогою АЦСК АТ КБ «ПРИВАТБАНК» .

Так, відповідно до п. 4.3.1. Регламенту, «Відкритий та особистий ключі підписувача може бути згенеровані за допомогою надійного засобу ЕЦП самостійно, на особистому обладнанні.

Згенерований особистий ключ підписувача захищається паролем та записується на носій ключової інформації. Надійні засоби ЕЦП, що надаються заявнику, формують відкритий ключ підписувача у відкритому форматі.

Надійні засоби ЕЦП надаються підписувачу у вигляді інсталяційного пакету на оптичному носії інформації (СД-диску) або завантажуються підписувачем самостійно з відповідного розділу електронного інформаційного ресурсу (web- сторінки) АЦСК.

Позивач вважає, що таким чином спростовуються посилання Відповідача на обов`язкову присутність заявника при процедурі реєстрації в АЦСК, оскільки обов`язкова присутність при реєстрації має місце в момент, коли особа стає клієнтом банку, а часовий проміжок між реєстрацією клієнта і генерацією йому сертифікатів не регламентований чинним законодавством.

Заперечення відповідача на відповідь на відзив позивача.

Відповідачем подано письмові заперечення на пояснення позивача викладені у відповіді на відзив, у яких відповідач звертає увагу на наступне.

Відповідач посилається на положення ст. 207 ЦК України, яка визначає, що використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідач не надавав згоду на підписання Договору оренди із використанням ЕЦП, і позивачем не надано жодних доказів існування такої згоди, а відтак в силу положень

ст. 207 Цивільного кодексу України, Договір оренди б/н від 23.09.2016року не може вважатися таким, що вчинений у письмовій формі.

Також відповідач звертає увагу на те, що надані Позивачем копії сертифікатів відкритого ключа не містять обов`язкових реквізитів, зокрема повно назви юридичної особи відповідно до статуту (положення) та ідентифікаційного коду за ЄДРПОУ, що унеможливлює однозначне визначення належності сертифіката Відповідачу серед інших сертифікатів, сформованих у акредитованому центрі.

Свої доводи відповідач також аргументує тим, що згідно п. 4.2. Регламенту під процедурою реєстрації заявника розуміється внесення відповідних відомостей юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців до списку (реєстру) підписувачів АЦСК. Процедура реєстрації заявника виконується тільки у робочий час в АЦСК або його відокремленому пункті реєстрації в присутності заявника на підставі заяви на виготовлення ключів та посиленого сертифіката підписувача АЦСК.

Однак, жодних вищенаведених дій Позивачем вчинено не було, Відповідач не подавав та не підписував заяву на виготовлення ключів. Позивачем не доведено факт підписання Договору акредитованого центру та заявники про надання послуг ЕЦП.

Також відповідач посилається на те, що позивачем не надано доказів ознайомлення відповідача із Регламентом Регламенту роботи Акредитованого центру сертифікації ключів Публічного акціонерного товариства „Комерційний банк Приватбанк", що передбачено п. 4.1 самого регламенту.

Письмові пояснення позивача на заперечення відповідача.

Позивач вважає, що твердження відповідача про непроходження процедури ознайомлення із вимогами регламенту є хибними, оскільки у Правилах надання банківськіх послуг, які розміщено на сайті банку www//pb.ua . (з чим Відповідач ознайомився та надав свою згоду) є розділ, який присвячено електронному цифровому підпису.

Пункт 2.8.3.3.6. Правил, передбачає, що клієнт підтверджує, що ознайомився і згоден з політикою сертифікації і умовами обслуговування посилених сертифікатів, викладеними в Регламенті Центру та «Правилах посиленої сертифікації» , інших законодавчих і нормативних документах щодо ЕЦП, розповсюджуваних Центральним засвідчувальним органом на: http://www.czo.gov.ua

Відповідно до п. 1.1. Регламенту, регламент встановлює загальні порядок та умови представлення АЦСК підписувану, послуг щодо виготовлення та видачі посилених сертифікатів відкритого ключа, та додаткових послуг щодо обслуговування посилених сертифікатів відкритого ключів. При цьому підписувач укладає відповідний договір або підписує анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг. шо розмішені на сайті Банку та таким чином, приєднався до Регламенту та зобов`язується виконувати його.

Також позивач посилається на те, що коли фізична чи юридична особа стає «клієнтом» Банку, вона подає, зокрема, але не виключно, перелічені вище документи. У разі, коли, «клієнт» Банку приймає рішення отримати ЕЦП в АЦСК АТ КБ «ПРИВАТБАНК» , Банк використовує документи, які зберігаються в ньому.

Тому, для отримання ЕЦП в АЦСК АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від «клієнта» Банку не вимагається повторно надавати вказані документи.

Щодо незазначення повної назви юридичної особи та ідентифікаційного коду за ЄДРПОУ у сертифікаті, то позивач зазначає, що регулювання форми та інших особливостей сертифіката відкритого ключа, здійснюється Наказом Міністерства юстиції України від 20.08.2012 № 1236/5/453 «Про затвердження вимог до форматів, структури та протоколів, що реалізуються у надійних засобах електронного цифрового підпису» .

Відповідно до п. 3.5. Наказу, реквізити підписувача: повне (або офіційне скорочене) найменування організації - юридичної особи - підписувача або прізвище ім`я та (за наявності) по батькові фізичної особи - підписувача, що відповідають формату commonName , визначеному у пункті 3.5. цього розділу.

Тобто, Наказом не вимагається зазначення повного найменування юридичної особи та коду за ЄДРПОУ. Натомість, ці дані містять файли підтвердження ЕЦП, які додавались до Позовної заяви, в якості підтвердження підписання договору оренди та акту здачі-приймання.

Крім того, на електронну адресу суду, було надіслано договір, для можливості особисто переконатись у цілісності та справжності підписів, перетягнувши оригінал файлу у вікно Online-сервісу, https:acsk.ptivatbank.ua/service.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, повно, всебічно і об`єктивно оцінивши докази, дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач стверджує, що 23.09.20116р. між Акціонерним товариства Комерційний банк «Приватбанк» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «СОМАРВ» (орендар) було укладено договір оренди приміщення на підставі якого відповідач отримав у користування (оренду) приміщення загальною площею 15 кв.м., яке знаходиться за адресою: 79049, м. Львів, вул. Кос-Анатольського, 2, та зобов`язався сплачувати орендну плату. Договір оренди був підписаний сторонами із використанням електронного цифрового підпису (ЕЦП).

Оскільки відповідач не виконує належним свої зобов`язання за договором та не вносить орендну плату з грудня 2016 року, позивач звернувся із даним позовом до суду та просить стягнути з відповідача заборгованість 22050.00 грн , а також нараховані 212.04 грн -3% річних та 1159.2 грн -інфляційних втрат.

В той же час відповідач взагалі заперечує факт отримання ЕЦП та відповідно підписання ним договору оренди і акту передачі майна в оренду.

Відповідно до положень ст. 237 ГПК України, при ухваленні рішення суд зокрема вирішує , чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

За таких обставин суд вважає за необхідне дослідити, чи було укладено між позивачем та відповідачем договір оренди приміщення загальною площею 15 кв.м., яке знаходиться за адресою: 79049, м. Львів, вул. Кос-Анатольського, 2.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як передбачено ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Згідно з ч.1 ст.283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Вказані приписи кореспондуються з ч. 1 ст. 759 ЦК України .

Позивачем долучено до матеріалів справи договір оренди приміщення від 23.09.20116р. укладений між Акціонерним товариства Комерційний банк «Приватбанк» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «СОМАРВ» (орендар), за умовами якого орендар отримав у користування (оренду) приміщення загальною площею 15 кв.м., яке знаходиться за адресою: 79049, м. Львів, вул. Кос-Анатольського, 2, та зобов`язався сплачувати орендну плату. Договір оренди був підписаний сторонами із використанням електронного цифрового підпису (ЕЦП).

Також позивачем долучено справи акт здачі-приймання приміщення від 10.10.2016р. згідно якого приміщення яке знаходиться за адресою: 79049, м. Львів, вул. Кос-Анатольського, 2, загальною площею 15 кв.м., було передано в користування орендарю.

Відповідно до п.7.1. Договору, цей Договір вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення електронного-цифрового підпису усіма його сторонами і діє з 28.09.2016р. по 27.09.2017р.

Як стверджує позивач, договір оренди був підписаний сторонами із використанням електронного цифрового підпису (ЕЦП).

Відповідно до ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до положень ст. 793 ЦК України, договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі.

Статтею 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до статтей5-7 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг , електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму.

Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

У разі надсилання електронного документа кільком адресатам або його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.

Якщо автором створюються ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ та документ на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу.

Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред`явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії.

Відповідно до ст. 12 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг , перевірка цілісності електронного документа проводиться шляхом перевірки електронного цифрового підпису.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про електронний цифровий підпис , який був чинним станом на 23.09.2016р., електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору

електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за

допомогою відкритого ключа;

Відповідно до ст. 3 Згаданого закону, електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті.

Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Відповідно до ст. 4 Закону України Про електронний цифровий підпис , електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів.

Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.

Суд звертає увагу на те, що Закон України Про електронний цифровий підпис втратив чинність 07.11.2018р., у зв`язку із прийняттям Закону України "Про електронні довірчі послуги".

Відповідно до п. 5 прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про електронні довірчі послуги", електронний цифровий підпис та посилений сертифікат відкритого ключа, що його підтверджує, видані відповідно до вимог Закону України "Про електронний цифровий підпис" до набрання чинності цим Законом, використовуються користувачами електронних довірчих послуг, кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг, які продовжують їх обслуговувати, відповідно як кваліфікований електронний підпис та кваліфікований сертифікат електронного підпису до закінчення строку дії посиленого сертифіката відкритого ключа, але не пізніше двох років з дня набрання чинності цим Законом.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем надано роздруковані паперові копії договору оренди від 23.09.2016р. та акту здачі-приймання від 10.10.2016р., а також файли підтвердження підписання зазначених документів.

Зокрема, згідно файлів підтвердження ЕЦП, наданих суду в роздруківках, вбачається, що документ підписано з боку ПриватБанку Креденцем Олександром Васильовичем, сертифікат видано АЦСК ПАТ КБ ПРИВАТБАНК , реєстраційний номер сертифіката: 0 НОМЕР_1 , дата видачі: 15.02.2016 09:53:17; з боку ТОВ «Компанія «Сомарв» ОСОБА_1 Степановичем, сертифікат видано АЦСК ПАТ КБ ПРИВАТБАНК реєстраційний номер сертифіката: 0084 НОМЕР_2 , дата видачі: 06.10.2016 16:05:43.

Також судом було здійснено перевірку наявності цифрових підписів на згаданих документах, шляхом вкладення оригіналів цифрових документів договору та акту, наданих позивачем, у вікно Онлайн-сервісу: https://acsk.privatbank.ua/service на сайті АЦСК ПАТ КБ ПРИВАТБАНК , в результаті чого було підтверджено підписання договору та акту зі сторони позивача та відповідача цифровими підписами.

Щодо тверджень відповідача про те, що він не отримував електронного цифрового підпису, а відтак і не міг підписати договір та акт, то такі спростовуються долученими до справи кваліфікованим сертифікатом відкритого ключа, який був дійсний в період із 06.10.2016р. до 06.10.2017р.

Також позивачем долучено до матеріалів справи заяву від 24.12.2015р. про приєднання до умов і правил надання банківських послуг укладену між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ТзОВ «Сомарв» код ЄДРПОУ: 39776085, в особі директора Сольського В.С., діючого на підставі статуту, згідно якої сторони погодили наступне: «підписавши цю заяву, висловлюю свою згоду з Умовами та Правилами надання банківських послуг (знаходяться на сайті банку ) , Тарифами банку, які разом із цією заявою становлять Договір банківського обслуговування. Підписавши цю заяву, у порядку чинного законодавства засвідчую згоду на ведення з ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» документообігу, у тому числі підписання угод, договорів, додаткових угод до них, заяв, актів, платіжних та інших документів, як шляхом власноручного підписання, так і шляхом накладення електронного цифрового підпису, що отримано в порядку, який передбачено Умовами та Правилами надання банківських послуг. Своїм підписом я приєднуюсь і зобов`язуюсь виконувати умови, що викладено в Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах ПриватБанку - Договорі банківського обслуговування в цілому... »

Правилами надання банківських послуг, які розміщено на сайті банку www.pb.ua (з чим Відповідач ознайомився та надав свою згоду), регламентована Заява про реєстрацію для отримання посиленого сертифіката відкритого ключа, яка, зокрема, але не виключно, подається в електронному вигляді за допомогою АЦСК АТ КБ «ПРИВАТБАНК» .

Так, відповідно до п. 4.3.1. Регламенту, «Відкритий та особистий ключі підписувача може бути згенеровані за допомогою надійного засобу ЕЦП самостійно, на особистому обладнанні.

Згенерований особистий ключ підписувача захищається паролем та записується на носій ключової інформації. Надійні засоби ЕЦП, що надаються заявнику, формують відкритий ключ підписувача у відкритому форматі.

Надійні засоби ЕЦП надаються підписувачу у вигляді інсталяційного пакету на оптичному носії інформації (СД-диску) або завантажуються підписувачем самостійно з відповідного розділу електронного інформаційного ресурсу (web- сторінки) АЦСК.

Таким чином, відповідач був ознайомлений із правилами та умовами надання банківських послуг, в яких містяться норми про ЕЦП.

Суд також звертає увагу на долучену позивачем до матеріалів справи виписку по рахунку ТОВ "Компанія "СОМАРВ» № НОМЕР_3 у період з 26.09.2016 по 10.06.2019 рр. та розрахунок заборгованості, з яких вбачається, що відповідачем здійснювалось часткове виконання своїх обов`язків зі сплати орендних платежів, а саме 3150.00 грн (06.10.2016р), що в свою чергу повністю узгоджується з сумою орендної плати за 1 місяць оренди (п. 2.2. Договору) та 2235.48 грн. (17.10.2016 р.).

Наведене безумовно свідчить, що відповідачем визнавався факт укладення договоруу оренди, та здійснювалось його часткове виконання.

Окрім того, позивачем долучено до справи копію листа за підписом директора ТОВ "Компанія "СОМАРВ» В.Сольського, адресованого ЗГРУ ПАТ КБ Приватбанк про дострокове припинення договору оренди укладеного між ПАТ КБ Приватбанк та ТзОВ Компанія СОМАРВ .

В даному листі йде мова про договір оренди від 15 серпня 2016 р., однак враховуючи, що жодною із сторін не надано доказів існування будь яких інших орендних відносин, окрім тих, які зафіксовані в договорі оренди від 23.09.2016р., суд вважає, що відповідний лист стосується безпосередньо цього договору, а щодо дати допущено описку.

Таким чином, враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку, що 23.09.20116р. між Акціонерним товариства Комерційний банк «Приватбанк» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «СОМАРВ» (орендар) було укладено договір оренди приміщення на підставі якого відповідач отримав у користування (оренду) приміщення загальною площею 15 кв.м., яке знаходиться за адресою: 79049, м. Львів, вул. Кос-Анатольського, 2.

В той же час, суд звертає увагу на те, що Відповідно до п.7.1. Договору, цей Договір вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення електронного-цифрового підпису усіма його сторонами і діє з 28.09.2016 р. по 27.09.2017 р.

В той же час, п. 73 даного договору передбачено, що він може бути розірваний з ініціативи орендаря за умови направлення орендодавцеві письмового повідомлення в строк не менше ніж за один місяць до дати розірвання договору, Договір вважається розірваним у дату що зазначена у повідомленні.

Оскільки у повідомленні про розірвання договору, відповідачем не було визначено дати з якої договір вважається розірваним, а такий лист отримано банком 20.04.2017р., суд дійшов висновку, що договір є розірваним з 21.05.2017р., тобто через місяць з моменту отримання орендодавцем повідомлення про розірвання договору.

Відповідно до положень ст.762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму (ч. 2 ст. 762 ЦК України ).

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. 5 ст. 762 ЦК України ).

Відповідно до умов п.2.1 - 2.4 Договору: Приміщення передається ОРЕНДОДАВЦЕМ і приймається ОРЕНДАРЕМ в оренду на умовах сплати останнім плати за користування Приміщенням шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок, зазначений ОРЕНДОДАВЦЕМ. Орендна плата підлягає сплаті до 20 числа поточного місяця за наступний місяць оренди (розрахунковий), із розрахунку 210,00 грн. за 1 кв.м., в т.ч. ПДВ 35,00 грн, а за всю орендовану площу 3150,00 грн., вт.ч ПДВ - 525,00 грн., у тому числі за перший місяць оренди та починає нараховуватись з моменту підписання акту здачі-приймання приміщення. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць підлягає індексації з коефіцієнтом рівним 1 (одиниці).

Відповідно до п. 4.2.7. Договору, відповідач зобов`язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі відповідно до умов цього Договору.

Згідно із ч.1 ст.526 ЦК України , зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 525 , 526 , 530 ЦК України , якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства.

Однак відповідач систематично не виконував взяті на себе договірні зобов`язання щодо сплати орендної плати, у зв`язку із чим в нього виникла заборгованість, яка, як стверджує позивач, станом на 13.06.2019 р. становила 23 421,24 грн.

Однак, як вбачається із долученого позивачем розрахунку, орендна плата нараховувалась ним по червень 2017 р, в той же час, як встановлено судом, договір оренди було розірвано із 21.05.2017р.

Тому судом проведено перерахунок та встановлено, що до стягнення підлягає основна заборгованість в сумі 17 782,26грн за період із 10.10.2016р. до 21.05.2017р.

Відповідно до ст. 610 ЦК України , порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ст.611 ЦК України , у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно із положеннями ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України : боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За неналежне виконання договірних зобов`язань, позивач нарахував відповідачу 212.04 грн -3% річних, 1159.2 грн -інфляційних втрат.

Судом проведено перевірку ь здійснених позивачем розрахунків 3% річних та інфляційних втрат, та встановлено, що такі здійснені невірно, зокрема невірно визначено період за який здійснювались нарахування.

Провівши перерахунок, суд дійшов висновку, що до стягнення підлягають 3% річних в сумі 142,94грн та інфляційні втрати в сумі 806,40 грн.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.76 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України , суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладені обставини, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково в сумі 18 731,60 грн з яких: 17 782,26грн основного боргу, 142,94грн 3% річних та 806,40грн інфляційних втрат.

В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір в сумі 1921,00 грн.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, оскільки позовні вимоги задоволено судом частково, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1 536,36 грн.

Окрім того, у відзиві на позовну заяву відповідач просить суд стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 11 375,00грн.

В судовому засіданні 27.11.2019р. представник відповідача зазначив, що докази понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу будуть подані після ухвалення рішення.

Відповідно до положень ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до п. 5 ч.6 ст. 238 ГПК України, у разі необхідності у резолютивній частині рішення також вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дата, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру, понесених нею судових витрат.

За таких обставин суд вважає за необхідне призначити судове засідання для вирішення питання розподілу судових витрат ( витратна професійну правничу допомогу).

Керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 76, 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд , -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «СОМАРВ» (79066, м.Львів, вул Величковського,44/24, ідентифікаційний код 39776085 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (01001, м.Київ, вул.грушевського,1Д, ідентифікаційний ккод 14360570) - 17 782,26грн боргу, 142,94 грн 3% річних, 806,40грн інфляційних втрат, 1 536,36грн судового збору.

3. Призначити судове засідання для вирішення питання розподілу судових витрат на 05.12.2019р. на 10год 00хв. Позивачу подати докази понесення витрат на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

6. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 06.12.2019р.

Суддя Запотічняк О.Д.