Рішення

від 06.12.2019 по справі 922/3246/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/3246/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікс Маркет" (93404, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вул. Сметаніна, будинок 3-А; ідент. код 33432796)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Далєд Нью Груп" (61024, місто Харків, вул. Пушкінська, будинок 79/5, офіс 141; ідент. код 41694693)

про стягнення 141812,00 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мікс Маркет" 04.10.2019 звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Далєд Нью Груп" про стягнення з відповідача безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 141812,00 грн., які були помилково перераховані на поточний рахунок, що належить ТОВ "Далєд Нью Груп". Посилаючись на приписи ст.ст. 1212, 1213 ЦК України, позивач вважає, що вказані грошові кошти підлягають поверненню на користь ТОВ "Мікс Маркет". Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на помилкове перерахування грошових коштів та зазначає, що у сторін між собою відсутні договірні відносини.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.10.2019 р. постановлено прийняти позовну заяву ТОВ "Мікс Маркет" до розгляду та відкрити провадження у справі № 922/3246/19, розгляд якої вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, копія ухвали суду про відкриття провадження у справі від 09.10.2019 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 61024, місто Харків, вул. Пушкінська, будинок 79/5, офіс 141.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 09.10.2019 була повернута до суду з довідкою пошти про повернення з посиланням на інші причини, що не дали змоги виконати обов`язок щодо пересилання.

Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак суд визнає, що відповідачі були належним чином повідомлені про факт відкриття провадження у даній справі, як того вимагають приписи ст.ст. 120, 242 ГПК України, проте не скористались своїм правом на надання відзиву на позов.

Клопотання від сторін, в порядку ч. 5 ст. 252 ГПК України, щодо проведення розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

З урахуванням приписів ст. 251-252 ГПК України, відповідачеві було встановлено строк у 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов.

Відповідачем будь-яких доказів або заяв по суті спору до матеріалів справи станом на 06.12.2019 р. не надано.

Відтак суд визнає, що відповідач був належним чином повідомлений про факт відкриття провадження у даній справі, проте не скористався своїм правом на надання відзиву на позов.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Мікс Маркет" (позивач) у листопаді 2018 року було перераховано на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Далєд Нью Груп" (відповідач) грошові кошти у загальному розмірі 141812,00 грн., а саме на підставі платіжного доручення № 2940 від 13.11.2018 року на суму 11000,00 грн. з призначенням платежу: "Оплата за послуги щодо розроблення рекламного дизайну АЗС згідно договору № РД161018 від 16.10.2018 р." та на підставі платіжного доручення № 2972 від 16.11.2018 року на суму 31812,00 грн. з призначенням платежу: "Оплата за матеріали згідно договору № 01112018 від 01.11.2018 р.".

Як вказує позивач, зазначені кошти були перераховані відповідачу помилково, договірні відносини між сторонами відсутні, у зв`язку з чим позивачем було направлено на адресу відповідача лист-вимогу за вих. № 77 від 22.05.2019 року, про повернення грошових коштів у сумі 141812,00 грн., перерахованих на підставі платіжних доручень № 2940 від 13.11.2018 року та № 2972 від 16.11.2018 року у 7 денний термін.

Матеріалами справи підтверджується звернення позивача з листом-вимогою до відповідача (а.с. 12-14)

Разом з тим вимога позивача не була виконана та грошові кошти не були повернуті товариству з обмеженою відповідальністю "Мікс Маркет".

Тобто станом на час звернення позивача до суду за захистом своїх порушених майнових прав, за твердженнями позивача, не поверненими відповідачем залишились безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 141812,00 грн., які за твердженнями позивача підлягають стягненню з відповідача на підставі ст. 1212 ЦК України.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 2 жовтня 2013 року № 6-88цс13 предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань iз набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однiєю особою (набувачем) за рахунок iншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбiльшення майна у iншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або вiдсутностi збільшення на стороні потерпілого; 4) вiдсутнiсть правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

Матеріалами справи підтверджено факт перерахування позивачем на рахунок відповідача грошових коштів у розмірі 141812,00 грн., свідченням чого є наявні у матеріалах справи платіжні доручення № 2940 від 13.11.2018 року та № 2972 від 16.11.2018 року (а.с. 9-10), що відповідачем не спростовано, як і не доведено підставності отримання вказаних грошових коштів.

Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір вважається укладеним, якщо його сторони у відповідній формі дійшли згоди у відношенні всіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, істотними умовами договору є предмет, ціна та строк. Договір, в якому сторони не досягли згоди щодо таких умов не може вважатися укладеним.

Згідно зі ст. 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно з ч. 8 ст. 181 Господарського кодексу України якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо виконання неукладеного договору, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Як вказує позивач і матеріали справи не містять доказів зворотного, між сторонами не було укладено у будь-який спосіб договору, а відтак і виникнення договірних зобов`язань з відповідачем, тобто посилання позивача на приписи ст.1212 ЦК України, є обґрунтованими та належним чином доведеними.

В свою чергу, відповідачем, у відповідності до приписів чинного процесуального закону, не спростовано належними та допустимими доказами викладені позивачем у позові обставини щодо відсутності правових підстав для перерахування позивачем спірних грошових коштів. Жодних документальних доказів на підтвердження існування між сторонами договірних відносин відповідачем також не надано.

Таким чином, перераховані позивачем на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 141812,00 грн., з урахуванням приписів ст. 1212 Цивільного кодексу України, вважаються такими, що безпідставно набуті відповідачем.

З огляду на вищевикладені факти встановлені судом та підтверджені матеріалами справи, суд визнає правомірною та обґрунтованою вимогу позивача про повернення безпідставного перерахованих відповідачу грошових коштів на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 141812,00 грн. визнаються судом такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі

Відповідно до частини 2 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру позовних вимог. Згідно з приписами ч. 9 ст. 129 ГПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір вник внаслідок неправомірних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Зважаючи на те, що спір виник у зв`язку з неповернням відповідачем безпідставно збережених коштів у добровільному порядку, що доведено позивачем, а також враховуючи сплату позивачем за подання позову судового збору у мінімальному розмірі визначеному ЗУ "Про судовий збір", суд керуючись приписами ст. 129 ГПК України, вважає за можливе судовий збір у розмірі 1921 грн., сплачений позивачем, покласти на відповідача у повному обсязі та стягнути з останнього на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Далєд Нью Груп" (61024, місто Харків, вул. Пушкінська, будинок 79/5, офіс 141; ідент. код 41694693) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікс Маркет" (93404, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вул. Сметаніна, будинок 3-А; ідент. код 33432796) 141812,00 грн. основного боргу та 1921,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).

Відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено "06" грудня 2019 р.

Суддя М.І. Шатерніков