Рішення

від 04.12.2019 по справі 212/8218/19

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 212/8218/19

2/212/3066/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2019 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Дехти Р.В., за участі секретаря судового засідання засідання Більченко Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті кривий Ріг, в порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України , за відсутності осіб, які беруть участь у справі та без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін за позовом ПРИВАТНОГО акціонерного товариства КРИВОРІЖХЛІБ до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу ,-

В С Т А Н О В И В:

25 вересня 2019 року Приватне акціонерне товариство Криворіжхліб (далі - ПрАТ Криворіжхліб ) звернулось до Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.

Позивач зазначив, що 27 березня 2018 року сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля Управління патрульної поліції в м. Кривий Ріг марки Toyota Prius д/н НОМЕР_1 та автомобіля марки ГАЗ 33021 СПГ д/н НОМЕР_2 під керуванням працівника ПрАТ Криворіжхліб ОСОБА_1 . В наслідок ДТП автомобіль Управління патрульної поліції в м. Кривий Ріг отримав механічні пошкодження.

Постановою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04.04.2018 року по справі №212/2106/18 (далі - Постанова) винним у скоєнні ДТП визнано ОСОБА_1 .

Публічним акціонерним товариством Національна акціонерне страхова компанія Оранта (далі - ПАТ НАСК Оранта ), з якою ПрАТ Криворіжхліб укладений та діяв договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, виплачено страхове відшкодування Управління патрульної поліції в м. Кривий Ріг.

Оскільки ОСОБА_1 на час скоєння ДТП перебував у трудових відносинах з ПрАТ Криворіжхліб , відповідальність за шкоду завдану ним несе ПрАТ Криворіжхліб .

Обов`язок по відшкодуванню завданої ОСОБА_1 шкоди ПрАТ Криворіжхліб виконано, а тому на підставі статті 1191 ЦК України позивач має право регресної вимоги відшкодування з відповідача ОСОБА_1 . Тому, ПрАТ Криворіжхліб звернулось до суду з позовом і просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача шкоду в порядку регресу у розмірі 17 859,00 грн та суму сплаченого судового збору у розмірі 1921 грн.

Ухвалою суду від 04 жовтня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено до судового розгляду на 04 листопада 2019 року.

Через неявку до суду відповідача розгляд справи відкладено на 04 грудня 2019 року.

Представник позивача судове засідання не з`явився, до початку розгляду справи надав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення - не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся неодноразово належним чином. Про причини неявки суду не повідомив, у запропонований судом строк відзиву на позовну заяву не надав, клопотань щодо відкладення розгляду справи до суду також надано не було .

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Наявних у справі матеріалів про права та обов`язки сторін, достатньо для її розгляду у відсутності відповідача.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи судом встановлено, що у період з 20.07.2017 року по 30.09.2018 рік ОСОБА_1 перебував з ПрАТ Криворіжхліб у трудових відносинах, виконуючи обов`язки водія, що підтверджується наказами № 333-к від 19.07.2017 року, № 580-к від 30.09.2018 року, від 08.02.2017 року №67.

27 березня 2018 року на перехресті вулиць Січеславська та Електрична у місті Кривому Розі сталася дорожньо-транспортна пригода.

Відповідно до постанови Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04.04.2018 по справі №212/2106/18 винним у скоєнні ДТП визнано ОСОБА_1 .

Відповідач вчинив дорожньо-транспортну пригоду під час виконання трудових обов`язків та перебування у трудових відносинах з ПрАТ Криворіжхліб .

Причиною ДТП, як зазначено в Постанові, послугувало те, що ОСОБА_1 перед виїздом у рейс не перевірив і не забезпечив технічно справний стан транспортного засобу - автомобілю марки ГАЗ 33021 СПГ д/н НОМЕР_2 , не був уважним, не стежив за технічним справним станом транспортного засобу, внаслідок чого під час руху відбувся зрив лівого заднього колеса, що здійснило зіткнення зі службовим автомобілем Управління патрульної поліції в м. Кривий Ріг, автомобіль марки Toyota Prius д/н НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження.

Згідно Розрахунку страхового відшкодування Публічного акціонерного товариства Національна акціонерне страхова компанія Оранта від 31.08.2019 вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Toyota Prius становила 18369,00, в т.ч. франшиза 510 грн.

Зазначена шкода особисто винуватцем ДТП не була відшкодована потерпілій особі.

Страховою компанією -ПАТ НАСК Оранта виплачено страхове відшкодування за завдані ОСОБА_1 збитки в розмірі 17 859,00 грн.

В свою чергу, ПАТ НАСК Оранта керуючись ст. 38.1.1. Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , ст.1172 Цивільного кодексу України, направило до ПрАТ Криворіжхліб претензію від 24.01.2019 №1190-01/16 з вимогою відшкодування збитків в регресному порядку з ПрАТ Криворіжхліб .

ПрАТ Криворіжхліб платіжним дорученням від 16.04.2019 № 3828 перерахувало суму 17 859,00 гривень на рахунок ПАТ НАСК Оранта .

Вирішуючи питання про обґрунтованість позовних вимог суд враховує наступні норми Закону.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У відповідності до ч.1 ст.1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Підставою регресного позову є відповідальність заподіювача шкоди за завдану шкоду та факт виплати позивачем, що пред`явив регресну вимогу, певної грошової суми в рахунок відшкодування завданої шкоди.

Право зворотної вимоги виникає лише після того, як відбулася виплата.

Крім того, ч.1 ст.130 КЗпП України встановлено, що працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок покладених на них трудових обов`язків.

Вказану позицію цілком підтримує частина третя пункту третього Постанови Пленуму Верховного суду України від 29.2.1992р. № 14 Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками : за шкоду, заподіяну внаслідок порушення трудових обов`язків, працівник несе відповідальність перед підприємством (установою, організацією), з яким перебуває у трудових відносинах. За вимогами інших осіб, що ґрунтуються на неналежному виконанні працівником своїх трудових обов`язків (відшкодування шкоди їх майну, здоров`ю…), в силу ст.441 ЦК України, відповідає підприємство, перед яким винний працівник несе матеріальну відповідальність у порядку регресу за нормами трудового законодавства.

Відповідно до п.6 постанови Пленуму ВССУ від 01 березня 2013 року "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" - фізична чи юридична особа, яка відшкодувала шкоду, завдану її працівником при виконанні трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) чи цивільно-правового договору, має право зворотної вимоги (регресу) до такого працівника - фактичного завдавача шкоди - у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до п.20 постанови Пленуму ВССУ №14 від 29.12.92 року "Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками" - право регресної вимоги до працівника виникає з часу виплати підприємством, організацією, установою сум третій особі і з цього ж часу обчислюється строк на пред`явлення регресного позову.

Як встановлено, на виконання претензії, 16 квітня 2019 року ПрАТ Криворіжхліб було сплачено ПАТ НАСК ОРАНТА в рахунок відшкодування шкоди загальну суму 17 859,00 грн.

Отже, перебіг строку на протязі якого позивач має право звернутися до суду з даним позовом до відповідача розпочався з 16 квітня 2019 року. Тому звернувшись до суду з позовом у вересня 2019 року позивач строк звернення до відповідача не пропустив.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно статті 141 ЦПК України судовий збір, сплачений позивачем під час звернення до суду підлягає стягненню з відповідачів у рівних частинах. Згідно матеріалів справи, загальна сума сплаченого судового збору дорівнює 1921,00 гривень.

Керуючись ст. ст. 10, 76, 83, 95, 133, 141, 259, 265 - 268 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ПРИВАТНОГО акціонерного товариства КРИВОРІЖХЛІБ до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ПРИВАТНОГО акціонерного товариства КРИВОРІЖХЛІБ , код ЄДРПОУ 00381522 в порядку зворотної вимоги вартість виплаченого відшкодування в сумі 17859 (сімнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят дев`ять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ПРИВАТНОГО акціонерного товариства КРИВОРІЖХЛІБ , код ЄДРПОУ 00381522 судові витрати по сплаті судового збору в розміри 1921 гривня 00 копійок.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Повне рішення буде складено до 09 грудня 2019 року.

Суддя Р.В.Дехта