Рішення

від 15.11.2019 по справі 185/8289/19

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 185/8289/19

Провадження № 2/185/4061/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2019 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді - Зінченко А.С., за участю секретаря судового засідання - Кучеренко Ю.М., прокурора Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області - Ленченко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу ЄУ № 185/8289/19 за позовом виконуючого обов`язки керівника Павлоградської місцевої прокуратури О.Коршун в інтересах держави в особі Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення збитків, завданих кримінальним правопорушенням, -

В С Т А Н О В И В :

05 вересня 2019 року виконуючий обов`язки керівника Павлоградської місцевої прокуратури О.Коршун в інтересах держави в особі Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в якому просить стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , солідарно на користь Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ:04338948, шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок вчинення кримінального правопорушення в розмірі 13410 (тринадцять тисяч чотириста десять) грн. 62 коп. на рахунок №33114331004515 (отримувач УК у Павлоградському районі, ОТГ Межиріч, 24062100, код ЄДРПОУ37936882, МФО 899998, банк отримувач Казначейство України (ЕАП).

Прокурор на обґрунтування своїх вимог послався на те, що вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02.03.2018 року №185/5273/17, який набрав законної сили 03.04.2018, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 КК України та призначено йому покарання у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн., ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 КК України та призначено йому покарання у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта у сумі 990 (дев`ятсот дев`яносто ) грн. Зазначеним вироком суду встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 10.02.2017 року прибувши на ділянку місцевості - полезахисну лісову смугу, площею не менше 1,4292 га, розташованому на землях Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровській області де з використанням бензопили марки Партнер АЯ 46, а також бензопили марки Партнер АЮ 77 зрубаличотири дерева породи акація, діаметром на пні 36см, діаметром на пні 30см, діаметром на пні 28см, діаметром на пні 15см., а також зрубали одне сухе дерево породи осика, діаметром на пні 12 см., чим відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 року за № 665 Про затвердження такси для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної лісу , завдали істотної матеріальної шкоди інтересам держави в сфері охорони природного навколишнього середовища на загальну суму 13410 грн. 62 коп. Оскільки відповідачі своїми незаконними діями заподіяли шкоду державі в особі Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровській області, а в добровільному порядку відшкодувати її відмовляються, позивач звертається до суду.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01.10.2019 відкрито загальне позовне провадження по вищевказаній справі та призначено справу до підготовчого судового засідання.

Позивач в підготовчому судовому засіданні підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідачі у підготовче судове засідання не з`явилися, надали до суду заяви, згідно яких просили розглянути справу без їх участі, позовні вимоги визнали повністю.

Згідно ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Частиною 4 ст. 206 ЦПК України встановлено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд дослідивши матеріали цивільної справи, вважає що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 66 Конституції України , кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Згідно з частиною другою статті 24 ЛК України збитки, завдані внаслідок порушення прав власників лісів, лісокористувачів та громадян, підлягають відшкодуванню в повному обсязі відповідно до закону.

Пунктом 1 частини першої статті 105 ЛК України передбачено, що порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Статтею 107 ЛК України встановлено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

За змістом статей 68 , 69 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 ЦК України , відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст. 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто діє презумпція вини завдавача шкоди.

Під час розгляду справи встановлено, що факт вчинення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кримінального правопорушення, що підтверджується вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02.03.2018 року №185/5273/17, який набрав законної сили 03.04.2018. Згідно зазначено вироку, 10.02.2017 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з використанням бензопили зрубали чотири дерева породи акація, діаметром на пні 36см, діаметром на пні 30см, діаметром на пні 28см, діаметром на пні 15см., а також зрубали одне сухе дерево породи осика, діаметром на пні 12 см., чим відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 року за № 665 Про затвердження такси для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної лісу , завдали істотної матеріальної шкоди інтересам держави в сфері охорони природного навколишнього середовища на загальну суму 13410 грн. 62 коп. (а.с. 21-22).

Відповідно до висновку експерта №2916/2917-17 за результатами проведення судової економічної експертизи у кримінальному провадженні № 12017040370000403 від 26.06.2017, розмір заподіяної шкоди, заподіяної невідомими лісо порушниками пошкодженням дерев до ступеня припинення росту, в лісосмузі в межах Межиріцької сільради 10.02.2017 від 15.06.2017 є документально та нормативно обґрунтованим та складає 13410,77 грн.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Виходячи з вищенаведеного, керуючись принципом верховнства права, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог та стягненню з відповідачів на користь позивача збитків, завданих кримінальним правопорушенням.

Згідно ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 5,12,13, 81, 89, 258,259,263-265,268,273 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву виконуючого обов`язки керівника Павлоградської місцевої прокуратури О.Коршун в інтересах держави в особі Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення збитків, завданих кримінальним правопорушенням - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , солідарно на користь Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ:04338948, шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок вчинення кримінального правопорушення в розмірі 13410 (тринадцять тисяч чотириста десять) грн. 62 коп. на рахунок №33114331004515 (отримувач УК у Павлоградському районі, ОТГ Межиріч, 24062100, код ЄДРПОУ37936882, МФО 899998, банк отримувач Казначейство України (ЕАП).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , судовий збір на користь держави в сумі 384,20 грн. з кожного окремо.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя А. С. Зінченко