Рішення

від 02.12.2019 по справі 151/733/19

ЧЕЧЕЛЬНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 151/733/19

Провадження № 2/151/420/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2019 року

Чечельницький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Моцного В.С.

при секретарі: Сутовській А.В.

за участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Чечельник Вінницької області в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін, цивільну справу №151/733/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Поповогребельської сільської ради в Чечельницькому районі Вінницької області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Поповогребельської сільської ради Чечельницького району Вінницької області про визнання права власності на нежитлову будівлю, яка розташована в АДРЕСА_1 за набувальною давністю , мотивуючи тим, що з 1996 року працювала в СТОВ агрофірма "Нива" на посаді завідуючої складом. У 2003 році господарським судом Вінницької області було порушено провадження у справі за заявою Бершадської МДПІ до СТОВ агрофірма "Нива" про визнання банкрутом. Рішенням господарського суду Вінницької області від 21 серпня 2007 року СТОВ агрофірма "Нива" було ліквідоване. У квітні 2006 року, в рахунок погашення заборгованості по зарплаті в сумі 2250 грн., СТОВ агрофірма "Нива" передало їй приміщення складу, що знаходилось на території недіючої тракторної бригади, що знаходиться по АДРЕСА_1 . Документи про право власності на зазначену будівлю оформити не встигла, так як накладна та акт прийому-передачі приміщення були втрачені, а СТОВ агрофірма "Нива" ліквідовано.

Позивач посилаючись на норми ст.344 ЦК України вважає себе добросовісним набувачем зазначеного майна та продовжує безперервно, відкрито володіти придбаним майном більше десяти років. Крім того, має на руках оригінали документів на вищевказану нежитлову виробничу будівлю, що додатково підтверджує той факт, що вона володіє вказаною нерухомістю добросовісно. Просить визнати за неюправо власності за набувальною давністю: на нежитлову будівлю, загальною площею 328,3 кв.м,розташовану в АДРЕСА_1

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, з підстав викладених у позові, просить його задовольнити.

Представник відповідача в.о. сільського голови Поповогребельської сільської ради Чечельницького району Вінницької області Н.Макарівська в судове засідання не з`явилася, однак направила до суду письмову заяву про слухання справи за її відсутності , позов визнає в повному обсязі, не заперечує проти його задоволення.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Суд, вислухавши позивача, свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які підтвердили те, що позивач дійсно отримала вищевказану нежитлову будівлю в рахунок зарплати і безперервно продовжує нею користуватися, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги доведені повністю та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Судом установлено, що в АДРЕСА_1 розташована нежитлова будівля, загальною площею 328,3 кв.м., що підтверджується технічним паспортом на виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, виготовлений станом на 21 квітня 2019 року.

Як вбачається із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за рішенням Господарського суду Вінницької області від 31.08.2007 року, справа №5/421-03, припинено юридичну особу СТОВ "АГРОФІРМА "НИВА" у звя`зку з визнанням її банкрутом.

З довідки Поповогребельської сільської ради Чечельницького району Вінницької області №879 від 24.10.2019 року вбачається, що виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами (нежитлова будівля), якою користується ОСОБА_1 знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Із довідки КП "Тульчинське МБТІ" №787 від 29 жовтня 2019 року вбачається, що станом на 31.12.2012 року згідно архівних даних, право власності на нерухоме майно, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 - не зареєстроване.

Як вбачається з показів позивача і це ніким не оспорюється, ОСОБА_1 з квітня 2006 року безперервно володіє та користується нежитловою будівлею по АДРЕСА_1 , а також підтримує будівлю в належному стані, оскільки на момент її придбання вона була в неналежному стані.

Згідно ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Згідно Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав відповідно до частини першої статті 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.

При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК).

Враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду.

Можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.

Виходячи зі змісту частини першої статті 344 ЦК, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв`язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.

Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (пункт 5 частини першої статті 19Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"). (п. 14 Постанови)

Згідно ч. 4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до п.24 ч. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Приймаючи до уваги, що вищевказане приміщення нежитлової будівлі набуте позивачем правомірно, тобто вона добросовісно заволоділи майном і продовжують відкрито, безперервно володіти ним більше десяти років і іншим шляхом визнати за нею право власності неможливо, а також те, що відповідачем позов визнано, суд вважає, за можливе задовольнити позовні вимоги, оскільки визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи, інтереси інших осіб.

Керуючись ст.344 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 211, 258-259, 263-265, 268, 274-279, 352, 354ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Прийняти визнання позову відповідачем.

Позовну заяву задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , картка платника податків НОМЕР_1 , (місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ) право власності на нежитлову будівлю, загальною площею 328,3 кв.м,розташовану в АДРЕСА_1 за набувальною давністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повний текст судового рішення виготовлено 06 грудня 2019 року.

Суддя