Рішення

від 22.11.2019 по справі 509/551/19

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 509/551/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2019 року року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Кириченко П.Л.,

при секретарі Осадченко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Овідіополь Овідіопольського району Одеської області цивільну справу за позовом Заступника прокурора Одеської області (далії по тексту прокурор) в інтересах Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області (далії по тексту сільська рада ) до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

07 лютого 2019 року прокурор в інтересах сільської ради звернувся з позовом до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки, в якому просив витребувати у ОСОБА_1 на користь Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області земельну ділянку загальною площею 0,1000 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5123781300:03:001:0795 та стягнути з відповідача судові витрати.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що рішення суду, на підставі якого з державної власності вибула земельна ділянка загальною площею 0,1000 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5123781300:03:001:0795 в даний час скасоване, внаслідок чого вищевказана ділянка підлягає поверненню у власність Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області.

В ході судового розгляду прокурор та представник сільської ради надали заяви про розгляд справи у письмовому провадженні, просили позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач до суду не з`явився , хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи .

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до думки про доцільність задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Так судом встановлено, що рішенням Київського районного суду м. Одеси від 17.12.2007 року по справі № 2-7574/07 за ОСОБА_2 визнано право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5123781300:03:001:0795; зобов`язано Одеську регіональну філію Державного підприємства Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах видати державний акт про право приватної власності на земельну ділянку та зареєструвати її у відповідному реєстрі.

В подальшому, 21.12.2007 ухвалою Київського районного суду м. Одеси по справі №2-7574/07 рішення Київського районного суду м. Одеси по справі №2-7574/07 від 17.12.2007 р. скасовано, а провадження по справі закрито.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 24.12.2009 р. вказані вище рішення від 17.12.2007 та ухвала від 21.12.2007 Київського районного суду м. Одеси скасовані, справа направлена на новий розгляд до суду.

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області по справі №2/951/10 позовні вимоги залишено без розгляду.

Таким чином, рішення суду, на підставі якого з державної власності вибула земельна ділянка загальною площею 0,1000 га., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5123781300:03:001:0795 в даний час скасоване.

В подальшому, на підставі договору купівлі - продажу земельної ділянки від 29.07.2008 вказану земельну ділянку відчужено на користь ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 від 26.04.2000, виданий Київським РВ ГУМВС у м. Одесі) , що підтверджується Державним актом серії ЯЖ №312769, реєстраційний номер НОМЕР_2 ).

Зазначене підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Статтею 126 ЗК України (чинною на момент відчуження земельної ділянки) та п. 1.1. Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 №9 43 передбачено, що право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.

Відповідно до п. 1.16 вказаної Інструкції, технічна документація із складання державного акта на право власності на земельну ділянку включає виписку з рішення відповідної ради або державної адміністрації про надання у постійне користування, передачу у власність або продаж земельної ділянки, договір відчуження земельної ділянки (договір купівлі-продажу, дарування, міни, інші цивільно-правові угоди), а також рішення суду.

У даному випадку таке рішення суду скасовано ухвалою суду, який його приймав, як незаконне.

Відповідно до ст. 126 ЗК України, право власності на земельну ділянку оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Згідно п. 12 ЗК України (чинного на момент відчуження земельної ділянки), до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють міські ради.

Відповідно до п. 1 ст. 10, п. 5 ст. 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , ради представляють інтереси територіальної громади та відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні здійснюють повноваження власника майна.

Згідно ст. 83 ЗК України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Статтею 122 ЗК України, передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Отже, власником спірної земельної ділянки, в тому числі на момент її незаконного вибуття з комунальної власності, є Дальницька сільська рада Овідіопольського району Одеської області, як орган, який уповноважений розпоряджатися землями комунальної власності у межах населених пунктів та яка в межах компетенції не приймала жодних рішень щодо передачі цієї ділянки у власність відповідачам.

Згідно ст. 321 ЦК України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник на свій розсуд володіє, користується та розпоряджається належним йому майном.

Відповідно до ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Таким чином, в результаті прийняття рішення суду щодо визнання права власності на спірну земельну ділянку, котре було скасовано, з комунальної власності територіальної громади Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області, без волі власника, вибула земельна ділянка загальною площею, 0,1000 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5123781300:03:001:0795, яка в даному випадку підлягає витребуванню із чужого незаконного володіння на користь позивача.

Відповідно до листа ПП "Дельта-Консалдінг" вартість земельної ділянки площею 0,1000 га, станом на 14.12.2018 р. становить 2 228,800 грн.

Відповідно до п. 25, 26 постанови пленуму ВССУ № 5 від 07.02.2014 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав , згідно положень ч.1 ст. 388 ЦК України, власник має право витребувати своє майно із чужого незаконного володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем. При цьому суд має встановити, чи була воля власника на передачу права володіння іншій особі.

Таким чином, статтею 388 ЦК України передбачено можливість витребування майна власником від добросовісного набувача, такі випадки обмежені та можуть мати місце за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він його передав, поза їх волею.

Під час відчуження об`єктів комунальної власності воля територіальної громади, як власника майна, оформлюється, відповідно до п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , рішенням органу місцевого самоврядування.

Отже, територіальна громада, як власник об`єкту комунальної власності, делегує відповідному органу місцевого самоврядування (раді) повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені в її інтересах, виключно у спосіб та в межах повноважень передбачених законодавством.

Тобто, воля територіальної громади, як власника може виражатись лише у таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади.

А тому, здійснення відповідною радою права власності, зокрема розпорядження майном не у спосіб та не у межах повноважень, передбачених законом, не може оцінюватись вираженням волі територіальної громади, як власника, на вибуття такого майна з його (власника) володіння.

Такого висновку щодо застосування положень ст. 388 ЦК України дійшов Верховний Суд України у своїй постанові від 05.10.2016 у справі №916/2129/15.

Верховний Суд України під час розгляду вказаної справи дійшов до висновку, що положення законодавства про позовну давність до позовних вимог про витребування майна в порядку ст. 388 ЦК України не застосовується. Так, право особи на власність підлягає захисту протягом усього часу наявності у особи титулу власника.

Враховуючи викладене, строк позовної давності передбачений ст. 257 ЦК прокуратурою області не пропущений.

Як зазначено вище, спірна земельна ділянка незаконно вибула з комунальної власності, а органом місцевого самоврядування в особі Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області не вжито заходів щодо відновлення порушеного права територіальної громади на неї, у зв`язку із чим прокурор самостійно звернувся до суду із даним позовом.

Тож, виходячи з вищенаведеного - суд приходить до висновку про доцільність задоволення позовної заяви заступника прокурора Одеської області в інтересах органу місцевого самоврядування в особі: Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки.

При поданні позову прокурор сплатив судовий збір у повному обсязі, суд прийшов до висновку, що позов є обґрунтованим, а тому відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь прокуратури Одеської області підлягає стягненню судовий збір у розмірі 34 392,5 грн.

Керуючись ст.ст. 2,15,76-80,141 258,263-265 ЦПК України, ст. 388 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Заступника прокурора Одеської області в інтересах органу місцевого самоврядування в особі: Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки - задовольнити.

Витребувати у ОСОБА_1 на користь Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області земельну ділянку загальною площею 0,1000 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5123781300:03:001:0795 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Прокуратури Одеської області судовий збір в сумі 34 392,5 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: Кириченко П.Л.