Рішення

від 02.10.2019 по справі 160/7130/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2019 року Справа № 160/7130/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС у Дніпропетровській області) від 03.06.2019 року № 314160-5353-0464 про визначення ОСОБА_1 суми податкового зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб у розмірі 57996,71 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач відчужив об`єкт нерухомості, який знаходиться на орендованій позивачем земельній ділянці, право оренди земельної ділянки позивача за договором є припиненим в силу закону. Відтак, оскільки відсутні підстави для визначення грошового зобов`язання, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідач надав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що відповідно до п.288.1 ст.288 ПКУ визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. 28.04.2004 року між ОСОБА_2 та Дніпропетровською міської радою укладений договір оренди земельної ділянки у АДРЕСА_1 . Ділянка передана до 18.02.2019 року. Повернення земельної ділянки оформлюється відповідним актом приймання-передачі земельної ділянки. До повернення в установленому договором порядку земельної ділянки орендар є платником орендної плати за земельну ділянку. На підставі отриманої інформації контролюючим органом винесено податкове повідомлення рішення про визначення грошового зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб.

Тому відповідачем вірно прийнято оспорюване рішення, а позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що податкові зобов`язання за оскаржуваним рішенням (орендна плата) визначені позивачу за 2019 рік за нотаріально посвідченим договором від 28.04.2004 р. оренди земельної ділянки (кадастровий номер 1210100000:09:265:0117) за адресою: АДРЕСА_1 укладеним строком на 15 років для фактичного розміщення складу.

На підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 19.03.2012 р. позивач передав у власність ТОВ "Такт" (код ЄДРПОУ 21858879) все нерухоме майно що розташовано на цій земельній ділянці. Права власності на це нерухоме майно зареєстроване за ТОВ "Такт" та підтверджується витягом про державну реєстрацію прав від 25.04.2012 р. № 33945610.

Згідно витягу про державну реєстрацію прав від 25.04.2012 р. № 33945610 встановлено, що новим власником нерухомого майна (будівлі та споруди за адресою: Дніпропетровськ, вул. Малиновського, будинок 98а) є товариство з обмеженою відповідальністю "Такт".

Нотаріально посвідченою заявою від 22.05.2013 р., у зв`язку з відчуженням усього належного ОСОБА_1 нерухомого майна на вказаній земельній ділянці за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу від 19.03.2012 р. на користь ТОВ "Такт" (код ЄДРПОУ 21858879), позивач повідомив Дніпропетровську міську раду про припинення права користування вказаною земельною ділянкою відповідно до закону та повноважень органу місцевого самоврядування, заявив про добровільну відмову від неї; просив розірвати договір оренди, та не заперечував проти вилучення земельної ділянки на користь ТОВ "Такт" (нового власника нерухомого майна).

13.07.2016 р. рішенням Дніпропетровської міської ради від № 222/11 клопотання ТОВ "Такт" від 20.10.2014 р. № 36/5435 було розглянуто та надано останньому дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) для розміщення придбаних ним будівель та споруд щодо вказаної земельної ділянки від якої позивач відмовився через припинення права власності на ці будівлі, споруди.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд при винесенні рішення виходить з наступного.

Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (пп. 14.1.136 и. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об`єктом оподаткування - земельна ділянка, надана в оренду (п. 288.2 - 288.3 ст. 288 Податкового кодексу України).

Пунктом 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним та Цивільним кодексами України, Законом України від 6 жовтня 1998 року № 161 "Про оренду землі", іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди.

Частинами 1 та 2 статті 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

У той же час, частинами першою та другою статті 120 Земельного кодексу України визначено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Згідно з ст. 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків).

Положеннями ст. 31 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі припиняється у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю чи споруду, розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Також, частиною третьою ст. 7 Закону України "Про оренду землі" визначено, що до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Отже, з аналізу наведених правових норм слідує, що у разі виникнення у іншої особи права власності на житловий будинок, будівлю чи споруду право попереднього користувача на земельну ділянку припиняється з огляду на закон, без оформлення припинення права будь-якими актами та документами. Ця норма є імперативною, відхід від неї на підставі договору не допускається. Договір оренди при цьому не припиняється в цілому, а тільки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки.

Таким чином, з наведеного слідує, що з часу коли ТОВ "Такт" набуло у власність комплекс будівель та споруд, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , у ОСОБА_1 в силу положень ч. 1, ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України у поєднанні з положеннями ст. 377 Цивільного кодексу України припинилося право користування земельними ділянками, на яких розташовані ці об`єкти.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 11.02.2015р. у справі №6-2цс15 та від 13.04.2015р. у справі №6-253 цс16, в яких зазначено, що в такому випадку закріплюється загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду.

Таким чином, за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 120 Земельного кодексу України, особа, яка набула права власності на будівлю чи споруду стає користувачем земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику.

Таким чином, приймаючи до уваги встановлені судом фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими врегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 03.06.2019 року № 314160-5353-0464 про визначення ОСОБА_1 суми податкового зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб у розмірі 57996,71 грн. та наявність підстав для його скасування.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 768,40 грн., що документально підтверджується платіжною квитанцією №0.0.1419903800.1 від 25.07.2019 року, який підлягає стягненню з ГУ ДФС України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Таким чином, адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.243-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 03.06.2019 року №314160-5353-0464 про визначення ОСОБА_1 суми податкового зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб у розмірі 57996,71 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова