Ухвала

від 06.12.2019 по справі 160/12074/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

06 грудня 2019 року Справа 160/12074/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю МЕГАРОСТ до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

02 грудня 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами поштового зв`язку надійшла позовна заява ТОВ МЕГАРОСТ до ГУ ДПС у Дніпропетровській області, ДПС України, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області в особі Комісії ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 09.11.2018 року № 983561/38333525, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 59 від 07.11.2017 року;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 59 від 07.11.2017 року.

Вказані позовні вимоги вмотивовані тим, що в рамках здійснення господарської діяльності ТОВ МЕГАРОСТ в адресу ТОВ АЗОВМАСТ було поставлено товари: присадка ССК-400 кількістю 2.404 т. та присадка С5А В кількістю 2.578 т. на загальну суму 533 212.56 гри. (88 868,76 грн. ПДВ). Реалізація товару підтверджується належним чином оформленою видатковою накладною від 07.11.2017 року №РН-0711-14. Транспортування вищевказаного товару здійснено вантажним автомобілем перевізником ФОП ОСОБА_1 (товарно-транспортна накладна № 0711-14 від 07.11.2017 року). Сплата за поставлений товар була здійснена у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями від 20.11.2017 року №411 на суму 200 000,00 грн., №27 від 21.11.2017 року на суму 200 000,00 грн. та №28 від 22.11.2017 року у сумі 143 777,36 грн. Реалізовану продукцію ТОВ МЕГАРОСТ придбало за договором поставки № 9.1/15 від 12.01.2015 року у ТОВ ЛІНКОР (видаткова накладна № РН-0000023 від 19.02.2015 року 190403, № 190402 від 19.04.2015 року), а саме присадку ССК-400 кількістю 6.900 т. та присадку С5А В кількістю 7,4 т. Транспортування здійснювалось на підставі товарно-транспортної накладної від 19.02.2015 року №19/02 вантажним автомобілем вантажним перевізником ГОВ АН-ТРАНС зі складу ТОВ ЛІНКОР на територію орендованого складу ТОВ МЕГАРОСТ за адресою: 49049, м.Дніпро, вул. Верхоянська, буд. 49. На виконання вимог статей 187, 201 ПК України ТОВ ЛІНКОР були складені податкові накладні від 06.02.2015 року №11, від 17.02.2015 року № 26. Сплата за реалізований товар на підставі вищезазначених накладних була здійснена у повному обсязі на підставі платіжних доручень №2672 від 06.02.2015 року та №2703 від 17.02.2015 року. На виконання вимог статей 187, 201 ПК України ТОВ ЛІНКОР були складені податкові накладні від 06.02.2015 року №11, від 17.02.2015 року № 26. Сплата за реалізований товар на підставі вищезазначених накладних була здійснена у повному обсязі на підставі платіжних доручень №2672 ід 06.02.2015 року та №2703 від 17.02.2015 року. З метою належного виконання договірних зобов`язань з ТОВ АЗОВМАСТ та на виконання вимог статей 187, 201 ПК України ТОВ МЕГАРОСТ було складена та направлена на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкова накладна № 59 від 07.11.2017 року. Проте, згідно з отриманою квитанцією реєстрація вищевказаної податкової накладної була зупинена із зазначенням: Документ доставлено до ДФС України. ДОКУМЕНТ ПРИЙНЯТО. РЕЄСТРАЦІЯ ЗУПИНЕНА. Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пункту 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТЗЕД 3811". Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Проте, у вищезазначеній квитанції не зазначено, які саме документи згідно з вичерпним переліком слід надати до перевірки, що були б достатні для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Отже, дані обставини свідчать про те, що таке рішення відповідача не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень, що перешкоджає платнику податків своєчасно та в повній мірі виконати свої обов`язки та скористатись своїми правами, передбаченими чинним податковим законодавством, яким врегульовано порядок реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних. На виконання п.15 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018 року Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок), відповідно до якого письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування, ТОВ МЕГАРОСТ подало пояснення та копії документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено (від 07.11.2017 № 59.) Проте, рішенням Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, від 09.11.2018 року № 983561/38333525 було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 59 від 09.11.2018 року. Вважаючи таке рішення безпідставним та необґрунтованим, позивач звернувся до суду із даною позовною заявою.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.12.2019 року зазначена вище справа розподілена та 03.12.2019 року передана судді Пруднику С.В.

Відповідно до п. п. 3 та 6 ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Позовна заява подана до суду з порушенням норм ст. ст. 160, 161 КАС України та підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

За приписами ч. 1, 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 4 ст. 122 КАС України встановлено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Статтею 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 цієї статті рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 цієї статті визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Отже, пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу.

Водночас, пунктом 56.19 статті 56 ПК України, за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду.

Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Судом також враховано правовий висновок судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду, викладений у постанові від 11.10.2019 по справі № 640/20468/18, відповідно до якого рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Суд встановив, що позивач оскаржує рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області в особі Комісії ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 09.11.2018 року № 983561/38333525, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 59 від 07.11.2017 року.

Однак, у позовній заяві позивач не зазначив чи скористався правом на досудове врегулювання спору в порядку ст. 56 Податкового кодексу України зі скаргою на оскаржуване рішення.

Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Матеріали позовної заяви не містять достатніх даних на підтвердження обставин, на які посилається позивач, зокрема, відсутні відомості подання або неподання скарги на оскаржуване рішення, рішення за результатами розгляду скарги та не зазначено про причини неможливості її подання.

У свою чергу, із даною позовною заявою позивач звернувся до суду лише 28.11.2019 (направлена засобами поштового зв`язку), тобто після спливу тримісячного строку або шестимісячного для звернення до адміністративного суду.

Проте в порушення вимог статті 161 КАС України позивач не додав до матеріалів позову відповідної заяви про поновлення строку та доказів поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, про залишення адміністративного позову без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - 10 (десять) днів з дня вручення ухвали (ч. 2 ст. 169 КАС України).

Керуючись ст. 160, ч.1 ст. 169, ст. ст. 248, 256 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю МЕГАРОСТ до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії- залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду:

- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням підстав для поновлення такого строку;

- уточненої позовної заяви із копією для вручення відповідачам із зазначенням відомостей з приводу того, чи скористався правом на досудове врегулювання спору в порядку ст. 56 Податкового кодексу України зі скаргою на оскаржуване рішення та подання про це відповідних доказів.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 2, частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С. В. Прудник