Рішення

від 26.11.2019 по справі 562/187/19

ЗДОЛБУНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 562/187/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2019 р. Здолбунівський районний суд

Рівненської області

в складі: головуючого судді Шуляка А.С.

при секретарі Солдатовій О.Д.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника органу опіки та піклування Галузи В.П.

розглянувши у приміщенні Здолбунівського районного суду у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Служба у справах дітей Здолбунівської районної державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про виключення запису про батька з актового запису про народження дитини-

в с т а н о в и в:

У січні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обгрунтування своїх вимог позивач зазначила, що перебуваючи з відповідачем у шлюбі, який на даний час розірвано, у них народилася спільна дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказує, що донька хворіє та має інвалідність з дитинства, перебуває на обліку Здолбунівської ЦРЛ. Відповідач протягом тривалого часу не піклувався про фізичний та духовний розвиток доньки, не цікавився долею, станом її здоров`я, не виявляв бажання побачитися, не давав гроші на лікування, що свідчить про ухилення ним від виконання своїх батьківських обов`язків.

21 січня 2019 року відповідачем ОСОБА_3 подано зустрічний позов до ОСОБА_1 у якому просить виключити запис про його батьківство в актовому записі № 9 від 10 січня 2013 року про народження ОСОБА_4 . Стверджує, що має сумніви щодо його батьківства відносно дитини ОСОБА_4 , а тому просить призначити у справі судово-медичну експертизу.

В судовому засіданні позивачка та її представник ОСОБА_2 вимоги первісного позову підтримали повністю та просили задовільнити їх. Щодо задоволення зустрічного позову заперечували, посилаючись на висновок судово-медичної експертизи.

Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги за первісним позовом не визнав, а позовні вимоги за зустрічною позовною заявою підтримав. Суду пояснив, що він має намір приймати участь у вихованні дитини, але позивачка не надає йому такої можливості.

Представник органу опіки та піклування Здолбунівської районної державної адміністрації Рівненської області Галуза В.П. просила задовольнити первісний позов, підтримавши висновок органу опіки та піклування Здолбунівської РДА Рівненської області про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 . Заперечила щодо задоволення вимог за зустрічною позовною заявою.

Заслухавши пояснення позивача, її представника ОСОБА_2 , відповідача, представника органу опіки та піклування Здолбунівської районної державної адміністрації Рівненської області Галузи В.П., дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що сторони з 28 липня 2012 року по 09 липня 2014 року перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про народження дитини та рішенням суду про розірвання шлюбу.

ОСОБА_5 хворіє та має інвалідність з дитинства, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 26.12.2016 року. Крім цього, вона перебуває на обліку у Здолбунівській центральній районній лікарні, що підтверджується медичними висновками № 2519/319 від 28.11.2016 року та № 3168 від 16.11.2018 року.

Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 29.04.2014 року було стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 у розмірі 1/3 частини від всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 01.04.2014 року і до її повноліття.

Відповідно до ст.141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст.150 СК України батьки зобов`язані виховувати своїх дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний і моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона (він) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до роз`яснень викладених в п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав , позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Згідно п.16 вказаної постанови Пленуму, ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Згідно довідки про склад сім`ї Богдашівської сільської ради від 26.12.2018 року № 2666 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , разом з матір`ю ОСОБА_1 .

Як вбачається з акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї ОСОБА_1 у будинку АДРЕСА_2 за місцем проживання малолітньої ОСОБА_4 створені всі відповідні умови для повноцінного проживання та виховання останньої. Батько ОСОБА_3 у вихованні доньки не допомагає, кошти на лікування не надає.

Згідно довідки Дошкільного навчального закладу № 3 Ладоньки Здолбунівської міської ради Рівненської області № 76 від 26 грудня 2018 року за період з 09 серпня 2015 року батько ОСОБА_3 участі у вихованні малолітньої доньки ОСОБА_6 не приймав.

Належних та допустимих у розумінні ст.ст.57, 58 ЦПК України доказів на спростування доводів позивача за первісним позовом ОСОБА_1 про ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини відповідачем не надано, що також і спростовуєйого посилання на те, що позивачка не надає йому можливості приймати участь у вихованні дитини.

20.11.2019 року Здолбунівською районною державною адміністрацією надано висновок органу опіки та піклування № 2874/01-25/19 про доцільність позбавлення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 батьківських прав стосовно малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Таким чином, суд вважає встановленим у судовому засіданні, що відповідач ОСОБА_3 ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню відносно його доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не піклується про її здоров`я, фізичний, моральний та духовний розвиток, матеріально не утримує, тому первісний позов про позбавлення батьківських прав є обґрунтованим та підлягає до задоволення у повному обсязі.

Разом з цим, що стосується зустрічного позову, то у його задоволенні необхідно відмовити з огляду на наступне.

Частинами 1, 2 ст.136 Сімейного кодексу України (далі СК України) визначено, особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.

Частиною 1 ст.13 та частиною 1 ст.81 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. (стаття 76 ЦПК України)

Як вбачається з висновку експерта № 103-195-2019 від 19 серпня 2019 року вірогідність підтвердження біологічного батьківства ОСОБА_3 відносно ОСОБА_4 складає величину не менш ніж 99,99 %.

Жодного доказу, котрий спростовував би відомості, викладені у вказаному висновку та підтверджував доводи, викладені ОСОБА_3 у зустрічному позові останнім не надано.

Таким чином, суду надано достатньо доказів для того, аби стверджувати про те, що відповідач ОСОБА_3 є біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому у задоволенні його зустрічного позову слід відмовити.

На підставі ст.141 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_3 на користь держави необхідно стягнути судовий збір в сумі 768 грн. 40 коп.

Керуючись ст.ст.12, 13, 57-58, 81, 82, 141, 189, 197, 198, 200, 263, 265 ЦПК України, на підставі ст.ст.136, 141, 150, 164, 165 СК України, суд -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовільнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (іпн НОМЕР_2 , прож. АДРЕСА_3 ) батьківських прав відносно його доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (іпн НОМЕР_2 , прож. АДРЕСА_3 ) на користь держави судовий збір в сумі 768 грн. 40 коп. (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 Код отримувача (ЄДРПУО): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку (IBAN): UA798999980000031211256026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (іпн НОМЕР_2 , прож. АДРЕСА_3 ) в задоволенні зустрічного позову про виключення запису про батька з актового запису про народження відмовити.

Рішення може бути оскарженим в Рівненський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається в Рівненський апеляційний суд через Здолбунівський районний суд Рівненської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 05 грудня 2019 року.

Суддя