Рішення

від 04.12.2019 по справі 569/6966/19

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/6966/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2019 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Гордійчук І.О.

секретар судового засідання Михайленко О.С.

за участі представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Маковей О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГТО", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ФОП ОСОБА_3 про захист прав споживачів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 , звернувшись до Рівненського міського суду Рівненської області із позовом до ТОВ ГТО , просить стягнути з відповідача на її користь матеріальну шкоду у розмірі 25143,64 грн. та моральну шкоду у розмірі 10000 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 03 вересня 2018 року між ним та турагентом ФОП ОСОБА_3 , яка діяла відповідно до Агентського договору на реалізацію туристичних продуктів № 14С-51 від 05 травня 2014 року та реалізовувала туристичні продукти від імені туристичного оператора за дорученням Уповноваженого турагента - ТОВ АЙТІ Системс (It Tour), було укладено договір на туристичне обслуговування №896124. Турагентом було реалізовано турпродукт - проживання на двох в п`ятизірковому готелі в м. Аланія у період з 04.09.2018 року по 12.09.2018 pоку, з перельотом, трансфером, медичним страхуванням, що підтверджується заявкою туриста на бронювання туристичних послуг, яка є додатком № 1 до договору № 896124 на туристичне обслуговування від 03.09.2018 року. Даний турпродукт було оплачено в повному обсязі на суму 24 873,42 грн. Після здійснення оплати за туристичні послуги він отримав ваучер №245702-6315597. Однак, після прибуття в Туреччину, їх було поселено в готель Ganita Holiday Village , який згідно до інформації, наведеної на сайті туроператора, мав категорію три зірки, що не відповідало їх замовленню. Умови в готелі також не відповідали рівню п`ятизіркового готелю: антисанітарні умови в номері, технічні несправності замків, великі черги в їдальні, брудний посуд, персонал не встигав обслуговувати номери. Крім того, вони додатково оплатити вартість оренди сейфу у розмірі 10 доларів США, що підтверджується квитанцією № 0833 від 07.09.2018 р, оскільки він не входив у вартість проживання в готелі. Одразу після прибуття до готелю він повідомив турагента про те, що запропонований готель не відповідає заявці і вони не бажають проживати в ньому, а також висловив свої претензії гіду туроператора JoinUp . Відповідач рекомендував звернутися до гіда з метою перевірки вільних місць в інших готелях, однак гід відповів, що всі питання потрібно вирішувати з туроператором, який бронював готель. Вони готові були внести доплату за поселення в інший готель, однак, на таку пропозицію ні відповідач, ні гід відповіді не надали. Туроператором не було запропоновано ні альтернативних варіантів проживання, ні еквівалентного транспорту для повернення до місця відправлення. З електронної переписки турагента з відповідачем вбачається, що турагент повідомляв відповідача про їх незадоволення з приводу заселення в необумовлений готель та вимогу пересилити нас, на що отримано відповідь, що готель Ganita Holiday Village HV1 - 1 категорії та прирівнюється до п`ятизіркових готелів. Однак, у заявці вказано саме готель категорії 5 зірок, а не HV1. Після повернення в Україну він неодноразово звертався до відповідача через турагента з вимогою відшкодувати збитки, завдані внаслідок неналежного виконання своїх зобов`язань за договором. 02 січня 2019 року відповідачу через турагента направлено претензію, в якій, окрім вимоги про відшкодування мені різниці між запропонованими послугами (проживання в п`ятизірковому готелі) і тими, які були надані. 18 березня 2019 року він отримав від відповідача через турагента відповідь на дану претензію, яка є беззмістовною. Тому вважає, що відповідач повинен відшкодувати збитки в розмірі вартості туристичного продукту - 24873,42 грн. а також витрати на оренду сейфу у сумі 270,22 грн., що еквівалентно 10 доларам США згідно офіційного курсу НБУ на дату подання позову. Крім того, діями відповідача завдано моральної шкоди, яка полягає у моральних стражданнях, нервових переживаннях, стресі, позбавленні можливості повноцінного відпочинку та оздоровлення. Завдану моральну шкоду оцінює в розмірі 10000 грн.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 квітня 2019 року, указану справу розподілено судді Гордійчук І.О.

Ухвалою суду від 10 квітня 2019 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.

29 травня 2019 року від представника відповідача - адвоката Маковей О.Г. до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позову він просив відмовити, оскільки вважає його необґрунтованим. Вказав що під час виконання договору на туристичне обслуговування №896124 від 09 вересня 2018 року приймаючою компанією VIX Group було повідомлено про те, що адміністрація готелю Fortuna (Аlапуа) 5* скасувала заброньоване відповідачем розміщення, в зв`язку із відсутністю вільних номерів і як наслідок, розмістити позивача у заброньованому готелі не було можливості. На виконання вимог ст.20 Закону України Про туризм відповідач з метою продовження туристичного обслуговування через приймаючу компанію надав позивачу альтернативне розміщення в готелі Ganita Holiday Village , який за своєю класифікацію на час здійснення туристичної подорожі мав категорію HV-1. Позивач погодився із альтернативним розміщенням, про що свідчить та обставина, що він спожив його в повному обсязі, адже факт проживання в готелі в період з 04.09.2018 року по 12.09.2018 року визнається ним повністю. Крім того, вартість розміщення в період з 04 вересня 2018 року по 12 вересня 2018 року у замовленому готелі Fortuna (Аlапуа) 5* становить 384 долари США, а в альтернативному Ganita Holiday Village HV-1 - 412 доларів США. А тому підстави для відшкодування різниці між запропонованими та наданими послугами відсутні, оскільки розміщення у готелі Ganita Holiday Village HV-1 виявилось дорожчим, аніж розміщення в готелі Fortuna (Аlапуа) 5* . Крім цього, відповідно до пункту 8.1. договору від 03 вересня 2018 року, по претензіям з якості обслуговування, фактів ненадання туристичних послуг турист зобов`язаний проінформувати приймаючу компанію безпосередньо під час знаходження в країні перебування. Претензії туриста повинні бути зафіксовані в письмовій формі, завірені підписом офіційного представника приймаючої компанії, а також зроблені відповідні записи у туристичному ваучері. Проте, в супереч відповідного положення договору, позивач не виконав вимоги щодо письмової форми претензії до туроператора. Крім того, вимагаючи в якості відшкодування шкоди повну вартість туристичного продукту, позивач не надає жодних доказів спричинення такої шкоди відповідачем, а також алгоритму визначення її розміру. Відповідач повністю виконав вимоги визначені законом, при цьому позивач повністю погодився із запропонованою альтернативою, підтвердивши цей факт своїми діями (прийняттям альтернативи і фактичним проживанням в іншому готелі). Також позивач не наводить доказів факту спричинення моральної шкоди, не наводить причинно-наслідкового зв`язку між діями (бездіяльністю) відповідача та настанням такої шкоди, а також жодним чином обґрунтовує визначення розміру такої шкоди.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити з підстав, указаних у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, у його задоволенні просив відмовити, посилаючись на обставини, викладені у відзиві.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ФОП ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

З`ясувавши доводи та аргументи сторін, наведені в заявах по суті справи, та висловлені у судовому засіданні, обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши зібрані у справі докази, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

03 вересня 2018 року між позивачем ОСОБА_2 та турагентом ФОП ОСОБА_3 , яка діяла відповідно до Агентського договору на реалізацію туристичних продуктів № 14С-51 від 05 травня 2014 року та реалізовувала туристичні продукти від імені туристичного оператора за дорученням Уповноваженого турагента - ТОВ АЙТІ Системс (It Tour), було укладено договір на туристичне обслуговування №896124.

Відповідно до п.1.1 договору, турагент, який діє від імені та за дорученням туроператора It Tour за встановлену договором плату, за дорученням та замовленням туриста зобов`язується надати посередницькі послуги з реалізації туристу туристичного продукту, попередньо сформованого туроператором на 2 особи, з наданням послуг, які визначені у заявці туриста на бронювання туристичних послуг, яка є додатком №1 до нього договору і є його невід`ємною частиною.

Крім того, п.2.1 указаного договору передбачено, що турагент обов`язаний надавати туристу необхідну і достовірну інформацію про туристичний продукт, сформований туроператором.

Як убачається із заявки туриста на бронювання туристичних послуг (додатку №1 до договору на туристичне обслуговування №896124 від 03 вересня 2018 року) турагентом було заброньовано тур в м. Анталія (Туреччина) терміном з 04 вересня 2018 року до 12 вересня 2018 року на 9 ночей, на 2 туристів, по маршруту Київ-Анталія (номер рейсу PS5611) та Анталія-Київ (номер рейсу PS5612), із бронюванням готелю Fortuna 5* у м. Аланія з 04.09.2018 року до 12.09.2018 року, харчування - Al. Прізвища осіб, які подорожують з туристом - Ostapchuk Viktor, Ostapchuk Tetiana, тип розміщення - Standart Room. Тип трансферу - груповий, також оплачена медична страховка.

Згідно рахунку-підтвердження туроператора ТОВ ГТО від 03.09.2018 року, вартість туру становить 24873,42 грн.

Даний тур було оплачено позивачем в повному обсязі, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера від 03.09.2018 р. на суму 24873,42 грн.

Після здійснення оплати за туристичні послуги ТОВ ГТО надало позивачу ваучер №245702-6315597, яким підтверджено реалізацію позивачу ОСОБА_4 та його дружні туру в м. Анталія (Туреччина) терміном з 04 вересня 2018 року до 12 вересня 2018 року на 9 ночей, на 2 туристів, по маршруту Київ-Анталія (номер рейсу PS5611) та Анталія-Київ (номер рейсу PS5612), із проживанням в готелі Fortuna 5* у м. Аланія з 04.09.2018 року до 12.09.2018 року, харчування - Al, тип розміщення - Standart Room. Трансфер - аеропорт- готель-аеропорт.

Як вбачається з пояснень представника ТОВ ГТО , під час виконання вказаного вище договору приймаючою компанією VIX Group було повідомлено про те, що адміністрація готелю Fortuna (Аlапуа) 5* скасувала заброньоване відповідачем розміщення у зв`язку із відсутністю вільних номерів, а тому розмістити позивача у заброньованому готелі не було можливості.

Тому після прибуття позивача та його дружини в Туреччину туроператор ТОВ ГТО надав позивачу альтернативне розміщення в готелі Ganita Holiday Village , який за своєю класифікацію на час здійснення туристичної подорожі мав категорію HV-1.

Позивач ОСОБА_2 разом із дружиною поселилися у готелі Ganita Holiday Village 04 вересня 2018 року та проживали у ньому до 12 вересня 2018 року, що підтверджується реєстраційною картою туристів.

Як стверджує позивач, відповідно до інформації, наведеної на сайті туроператора, категорія даного готелю - три зірки, що не відповідало їх замовленню. Умови в готелі також не відповідали рівню п`ятизіркового готелю: антисанітарні умови в номері, технічні несправності замків, великі черги в їдальні, брудний посуд, персонал не встигав обслуговувати номери. Крім того, вони додатково оплатити вартість оренди сейфу у розмірі 10 доларів США, що підтверджується квитанцією № 0833 від 07.09.2018 р, оскільки він не входив у вартість проживання в готелі. Одразу після прибуття до готелю він повідомив турагента про те, що запропонований готель не відповідає заявці і вони не бажають проживати в ньому, а також висловив свої претензії гіду туроператора JoinUp . Відповідач рекомендував звернутися до гіда з метою перевірки вільних місць в інших готелях, однак гід відповів, що всі питання потрібно вирішувати з туроператором, який бронював готель. Вони готові були внести доплату за поселення в інший готель, однак, на таку пропозицію ні відповідач, ні гід відповіді не надали.

Позивач ОСОБА_2 , звернувшись до суду з позовом про стягнення з ТОВ ГТО матеріальної та моральної шкоди, вважає, що відповідачем було порушено зобов`язання, встановлені договором на туристичне обслуговування та вимоги Закону України Про туризм , оскільки готель Ganita Holiday Village , в який їх поселили, не відповідав категорії п`ятизіркового готелю, який зазначений у договорі. При цьому туроператором не було запропоновано альтернативних варіантів проживання, а також транспорту для повернення до місця відправлення. Таким чином їх з дружиною відпочинок було зіпсовано, у зв`язку з чим йому було завдано моральної шкоди, яка полягає у моральних стражданнях, нервових переживаннях, стресі та позбавленні можливості повноцінного відпочинку та оздоровлення.

Представник відповідача, заперечуючи проти позову, стверджує, що заброньоване відповідачем розміщення було скасоване у зв`язку із відсутністю вільних номерів у готелі, а тому розмістити позивача у заброньованому готелі не було можливості. Відповідач з метою продовження туристичного обслуговування через приймаючу компанію надав позивачу альтернативне розміщення в готелі Ganita Holiday Village , який за своєю класифікацію на час здійснення туристичної подорожі мав категорію HV-1. Позивач погодився із альтернативним розміщенням, про що свідчить та обставина, що він спожив його в повному обсязі, адже факт проживання в готелі в період з 04.09.2018 року по 12.09.2018 року визнається ним повністю. Крім цього, пред`являючи претензії до туроператора, позивач всупереч п.8.1 договору не виконав вимоги щодо письмової форми звернення до туроператора. Також вважає, що позивач не наводить доказів факту спричинення моральної шкоди, не наводить причинно-наслідкового зв`язку між діями (бездіяльністю) відповідача та настанням такої шкоди, а також жодним чином не обґрунтував визначений ним розмір такої шкоди.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог суд виходить із наступного.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України , частини першої статті 4 ЦПК України , кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України , договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із частиною першою-третьою статті 20 Закону України Про туризм за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, який укладає договір безпосередньо або через турагента) зобов`язується надати за замовленням іншої сторони (туриста) комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобов`язується оплатити його.

До договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом.

Договір на туристичне обслуговування укладається в письмовій чи електронній формі відповідно до закону.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно частини п`ятою статті 653 ЦК України , якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Позивач, звернувшись до суду з позовом, просить стягнути з ТОВ ГТО на його користь матеріальну шкоду в сумі 25143,64 грн., яка складається із збитків у розмірі вартості туристичного продукту у сумі 24873,42 грн., а також витрати на оренду сейфу у розмірі 270,22 грн., що еквівалентно 10 доларам США згідно офіційного курсу НБУ на дату подання позову). Вказує, що відповідач порушив зобов`язання, встановлені договором та вимоги Закону України Про туризм , оскільки їх з дружиною було поселено в готель Ganita Holiday Village , який не відповідав категорії п`ятизіркового готелю, який зазначений у договорі. При цьому туроператором не було запропоновано альтернативних варіантів проживання, а також транспорту для повернення до місця відправлення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги в частині матеріальної шкоди позивач посилається на положення частини 1 статті 33 Закону України Про туризм , яка встановлює, що суб`єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, що завдало шкоду, зобов`язаний відшкодувати туристу збитки у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно положень статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, вимагаючи в якості відшкодування шкоди повну вартість туристичного продукту, позивач не надав жодних доказів спричинення такої шкоди відповідачем.

Відповідно до п.11 ст.20 Закону України Про туризм якщо під час виконання договору на туристичне обслуговування туроператор не в змозі надати значну частину туристичного продукту, щодо якого відповідно до договору на туристичне обслуговування сторони досягли згоди, туроператор повинен з метою продовження туристичного обслуговування вжити альтернативних заходів без покладення додаткових витрат на туриста, а в разі потреби відшкодувати йому різницю між запропонованими послугами і тими, які були надані. У разі неможливості здійснення таких заходів або відмови туриста від них туроператор зобов`язаний надати йому без додаткової оплати еквівалентний транспорт для повернення до місця відправлення або іншого місця, на яке погодився турист, а також відшкодувати вартість ненаданих туроператором туристичних послуг і виплатити компенсацію у розмірі, визначеному в договорі за домовленістю сторін.

Як встановлено судом, оскільки розмістити позивача у заброньованому готелі не було можливості у зв`язку з відсутністю вільних номерів, на виконання вимог ст.20 Закону України Про туризм відповідач з метою продовження туристичного обслуговування через приймаючу компанію надав позивачу альтернативне розміщення в готелі Ganita Holiday Village , який за своєю класифікацію на час здійснення туристичної подорожі мав категорію HV-1. Позивач погодився із альтернативним розміщенням, адже прибувши в запропонований готель, продовжив у ньому проживати до кінця туру, у зв`язку з чим вжив його в повному обсязі. Указаний факт підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами.

Разом з тим, як убачається із поданих представником відповідача довідок №13 та №14 від 24.05.2019 року, вартість розміщення в період з 04 вересня 2018 року по 12 вересня 2018 року у замовленому готелі Fortuna (Аlапуа) 5* становила 384 долари США, а в альтернативному Ganita Holiday Village HV-1 - 412 доларів США. А тому підстави для відшкодування різниці між запропонованими та наданими послугами відсутні, оскільки розміщення у готелі Ganita Holiday Village HV-1 було дорожчим, аніж розміщення в готелі Fortuna (Аlапуа) 5* .

Крім цього, відповідно до пункту 8.1. договору на туристичне обслуговування №896124 від 03 вересня 2018 року, по претензіям з якості обслуговування, фактів ненадання туристичних послуг турист зобов`язаний проінформувати приймаючу компанію безпосередньо під час знаходження в країні перебування. Претензії туриста повинні бути зафіксовані в письмовій формі, завірені підписом офіційного представника приймаючої компанії, а також зроблені відповідні записи у туристичному ваучері.

Проте, в супереч відповідного положення договору, позивач не виконав вимоги щодо письмової форми претензії до туроператора. Адже, як убачається з позовної заяви, усі претензії щодо неналежного виконання умов договору він висловлював турагенту по телефону. Також суду не надано належних та допустимих доказів відмови ОСОБА_2 від туру та його вимоги про надання еквівалентного транспорту для повернення до місця відправлення або іншого місця, на яке він погодився.

Окрім того, позивач не надав суду належних та допустимих доказів, здійснення ним додаткових витрат на оренду сейфу по вині туроператора ТОВ ГТО .

Відтак претензії позивача суд вважає необґрунтованими.

Що стосується позовної вимоги про стягнення з відповідача ТОВ ГТО на користь позивача ОСОБА_2 моральної шкоди у розмірі 10000 грн., суд виходить із наступного.

За змістом пункту 4 частини першої статті 611 ЦК України моральна шкода підлягає відшкодуванню у разі порушення зобов`язань у договірних правовідносинах у випадку встановлення такої відповідальності законом або договором.

Поняття моральної (немайнової) шкоди і порядок її відшкодування визначено у статті 23 ЦК України .

Згідно з положеннями частини першої статті 25 Закону України Про туризм туристи і екскурсанти мають право, зокрема, на відшкодування моральних збитків у разі невиконання або неналежного виконання умов договору.

Зобов`язання з відшкодування шкоди як майнової, так і моральної є безпосереднім наслідком правопорушення, тобто порушення охоронюваних законом суб`єктивних особистих немайнових і майнових прав та інтересів учасників цивільних відносин.

Також у п.5 постанови Пленуму ВСУ Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди зазначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Однак, позивач не надав суду доказів факту спричинення йому моральної шкоди саме відповідачем, протиправності діяння її заподіювача, наявності причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні, а також жодним чином обґрунтував визначення розміру такої шкоди.

Оскільки доказів порушення відповідачем законодавства у галузі туристичної діяльності (невиконання або неналежного виконання умов договору на туристичне обслуговування) суду не надано, тому позовна вимога про стягнення моральної шкоди також задоволенню не підлягає.

Посилання позивача на приписи Закону України Про захист прав споживачів , як на підставу позовних вимог, не є обґрунтованим, оскільки не узгоджується з умовами укладеного сторонами договору та спростовується обставинами, встановленими судами.

Керуючись ст.ст. 10 , 12 , 81 , 89 , 258-259 , 263-265 , 268 ЦПК України , суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГТО", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 про захист прав споживачів - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський Рівненської області (пп.15.5 п.15 ч.1 Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 3 жовтня 2017 року) протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.

Позивач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю ГТО , місцезнаходження: 01011, м. Київ, вул. Рибальська, 8, офіс 99, ЄДРПОУ 33151628.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 06 грудня 2019 року.

Суддя І.О.Гордійчук