Рішення

від 03.12.2019 по справі 824/1187/19-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/1187/19-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лелюка О.П.,

за участю:

секретаря судового засідання - Кіщук О.І.,

представників позивача - Бобика Й.Б. та Пославського В.С.,

представника відповідача - Драган О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Букпромобладнання» до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Букпромобладнання» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0048575505 від 16 липня 2019 року.

В обґрунтування заявлених вимог вказано про безпідставність притягнення позивача до відповідальності за несвоєчасну реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №3 від 02 квітня 2019 року, оскільки позивачем вжито всіх необхідних заходів для реєстрації цієї податкової накладної для ТОВ Компанія Стінгрей на загальну суму 1681837,50 грн, в тому числі 280306,25 грн, а також включено у податкове зобов`язання звітного періоду та сплачено вчасно суму податку, при цьому не завдавши шкоди бюджету. Зазначено, що для реєстрації податкової накладної о 10:31:23 год. 30 квітня 2019 року відправлено запит №3048704. Однак, витяг про реєстраційну суму не надійшов та станом на час написання позовної заяви перебувала в стані відправлено . Вказано, що податкова накладна №3 від 02 квітня 2019 року не зареєстрована через можливий збій електронної системи, що можна підтвердити тим фактом, що 30 квітня 2019 року о 12:46 год товариством відправлено податкову декларацію з екологічного податку, яка також станом на час написання позовної заяви перебувала в стані відправлено .

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено її розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання; встановлено строк для подання заяв по суті справи.

Від відповідача надійшов відзив, у якому він просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказував, що податкове повідомлення - рішення №0048575505 від 16 липня 2019 року винесено правомірно, а тому не підлягає скасуванню. Наголошував на тому, що доводи позивача в позовній заяві не підтверджуються фактичними обставинами справи і відповідно не спростовують висновки матеріалів камеральної перевірки, якою встановлено несвоєчасну реєстрацію податкової накладної №3 від 02 квітня 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме із затримкою 3 дні.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали з підстав, наведених у позові. Правом подати відповідь на відзив позивач не скористався.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позову заперечував, посилаючись на доводи, викладені у відзиві.

Допитана судом як свідок ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пояснила, що працює головним бухгалтером товариства з обмеженою відповідальністю «Букпромобладнання» . Вказала, що 30 квітня 2019 року нею вчинялись дії щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №3 від 02 квітня 2019 року, однак таку з невідомих для неї причин зареєстровано не було. 03 травня 2019 року нею повторно вчинялись дії щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №3 від 02 квітня 2019 року і таку було зареєстровано 03 травня 2019 року.

Заслухавши пояснення осіб, які прибули в судове засідання, дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на підставі підпункту 19-1.1.1, підпункту 19-1.1.2 пункту 19-1.1 статті 19-1, підпункту 20.1.4, підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України старшим державним ревізором-інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб Сторожинецького управління ГУ ДФС у Чернівецькій області Довгаль В.І. проведено камеральну перевірку щодо своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Перевірка проводилась 18 червня 2019 року, за результатами якої складено акт про результати камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН товариством з обмеженою відповідальністю «Букпромобладнання» ЄДРПОУ (38252724) за квітень 2019 року №2590/24-13-55-05/38252724 від 18 червня 2019 року, в якому зафіксовано порушення пункту 201.10 статті 201 ПК України в частині несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, податкову накладну від 02 квітня 2019 року №3 на суму 280306,25 грн зареєстровано товариством з обмеженою відповідальністю «Букпромобладнання» 03 травня 2019 року, тобто із затримкою 3 дні.

Зазначено, що відповідальність платника передбачена пунктом 120-1.1 статті 120-1 розділу ІІ ПК України.

На підставі акта про результати камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних №2590/24-13-55-05/38252724 від 18 червня 2019 року, 16 липня 2019 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0048575505, яким за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених пунктом 201.10 статті 201 та згідно із пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 280306,25 грн застосовано штраф в розмірі 10 % у сумі 28030,63 грн.

За таких обставин, не погоджуючись із прийнятим відповідачем податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи спір, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України №2755-VI від 02 грудня 2010 року (далі - ПК України).

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Статтею 75 ПК України визначені види перевірок.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Порядок проведення камеральної перевірки визначений статтею 76 ПК України, згідно якої камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу. Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Із наведених норм вбачається, зокрема, що метою камеральної перевірки є перевірка своєчасності реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); ґ) виключено; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) виключено; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; ї) виключено; й) індивідуальний податковий номер.

Згідно пункту 201.2 статті 201 ПК України форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна / розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1 .3 статті 200 1 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200 1 .3 статті 200 1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку за такою операцією.

Крім цього, постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246), який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр).

Пунктом 4 Порядку №1246 визначено, що до Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200 1.3, 200 1.9 статті 200 1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній / розрахунку коригування.

Пунктами 12-15 Порядку №1246 передбачено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС. У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Отже, складання податкової накладної та її реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена законодавцем як обов`язок. У разі порушення строків реєстрації податкової накладної застосовуються штрафні санкції згідно з ПК України.

Відповідальність за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та допущення помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної передбачена статтею 120-1 ПК України.

Зокрема, згідно пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Отже, головною умовою для застосування штрафної санкції відповідно до вищезазначеної норми є відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Указаний факт надає право контролюючому органу провести перевірку та застосувати до платника податків фінансову відповідальність за виключенням випадку коли податкову накладну, що не надається отримувачу (покупцю), складено на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Вказане вище узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 816/1488/17, яка враховується судом в силу частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як вбачається із матеріалів справи, за результатами проведеної камеральної перевірки контролюючим органом встановлено несвоєчасну реєстрацію позивачем в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 02 квітня 2019 року №3 на суму 280306,25 грн, а саме - затримку на 3 дні (останній день реєстрації в межах встановленого законом строку - 30 квітня 2019 року, однак зареєстровано - 03 травня 2019 року).

Відносно указаного факту позивач не заперечував.

За таких обставин та за відсутності у даних спірних відносинах правових підстав, передбачених пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, для звільнення від відповідальності за вказане вище порушення, відповідачем правомірно застосовано до позивача штрафні санкції за затримку реєстрації податкової накладної на 15 і менше календарних днів в розмірі 10% від суми ПДВ 280306,25 грн - 28030,63 грн на підставі пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

Відтак, при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0048575505 від 16 липня 2019 року відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Правові підстави для його скасування відсутні.

Щодо доводів позивача в обґрунтування даного позову варто зазначити наступне.

Так, в ході судового розгляду справи позивач фактично не заперечував несвоєчасну реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 02 квітня 2019 року №3 (останній день реєстрації в межах встановленого законом строку був 30 квітня 2019 року, а зареєстровано - 03 травня 2019 року). Водночас вказував про причини, що зумовили несвоєчасну реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних вказаної вище податкової накладної. Зокрема, зазначав що для реєстрації податкової накладної від 02 квітня 2019 року №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних 30 квітня 2019 року о 10:31:23 год. було відправлено запит №3048704. Однак, витяг про реєстраційну суму не надійшов та станом на час написання позовної заяви перебуває в стані відправлено . Вказував, що податкова накладна №3 від 02 квітня 2019 року не зареєстрована через можливий збій електронної системи, що можна підтвердити тим фактом, що 30 квітня 2019 року о 12:46 год товариством відправлено податкову декларацію з екологічного податку, яка також станом на час написання позовної заяви перебувала в стані відправлено .

Проте, такі доводи позивача є безпідставними, оскільки не ґрунтуються на нормах податкового законодавства, яким не передбачено звільнення платника податків від фінансової відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних в залежності від причин, які зумовили невиконання покладеного на нього законом обов`язку реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом граничного строку, передбаченого пунктом 201.10 статті 201 ПК України.

При цьому позивачем не було наведено причин та, відповідно, не надано належних доказів неможливості здійснити реєстрацію податкової накладної від 02 квітня 2019 року №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних до 30 квітня 2019 року - останнього дня в межах граничного строку реєстрації названої податкової накладної.

Крім цього, щодо посилань позивача на запит №3048704, наданих в обґрунтування вчинення 30 квітня 2019 року дій по реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 02 квітня 2019 року №3, то такі суд оцінює критично, оскільки у вказаному запиті не відображено інформації про те, що він стосується саме податкової накладної від 02 квітня 2019 року №3.

Доводи ж позивача про те, що податкова накладна №3 від 02 квітня 2019 року не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 30 квітня 2019 року через можливий збій електронної системи є лише припущенням та не підтвердженні жодними належними доказами.

Щодо показів свідка - головного бухгалтера товариства з обмеженою відповідальністю «Букпромобладнання» ОСОБА_1 відносно обставин вчиненню нею усіх можливих дій по реєстрації 30 квітня 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 02 квітня 2019 року №3, то такі суд оцінює критично, оскільки у разі нездійснення реєстрації вказаної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних така особа не була позбавлена можливості повторно 30 квітня 2019 року вчинити відповідні дії, як було здійснено 03 травня 2019 року.

При цьому суд також вважає за доцільне зазначити, що пунктом 25 Порядку №1246 визначено, що платник податку через електронний кабінет шляхом перегляду в режимі реального часу має доступ до даних ЄРПН щодо складених ним чи його контрагентами податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Враховуючи усі складові реєстрації податкової накладної, з метою з`ясування обставин, за якими протягом операційного дня (30 квітня 2019 року) не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної, позивач мав можливість через Електронний кабінет шляхом перегляду в режимі реального часу переглянути дані ЄРПН щодо складених ним податкових накладних або ж звернутись до Центру обслуговування платників податків за своїм місцезнаходженням чи на гарячу лінію з детальним описом ситуації.

Однак, як повідомив свідок, указаного нею зроблено не було.

Відтак, суд вважає безпідставними твердження позивача про вжиття ним усіх необхідних заходів для реєстрації податкової накладної від 02 квітня 2019 року №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних в межах строку, визначеного пунктом 201.10 статті 201 ПК України.

Щодо посилань позивача, наданих в судовому засіданні в обґрунтування позову, на положення пункту 201.10 статті 201 ПК України, а саме на те, що якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних, - то такі є безпідставними, оскільки, як уже зазначалось вище, позивач визнавав факт несвоєчасної реєстрації ним податкової накладної від 02 квітня 2019 року №3. Указані доводи позивача не спростовують правомірність прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, яким притягнуто позивача до фінансової відповідальності за несвоєчасну реєстрацію названої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статей 74 -76 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно частин першої - третьої статі 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що відповідач як суб`єкт владних повноважень довів правомірність оскаржуваного рішення. Натомість доводи позивача, з огляду на вище викладене, є безпідставними та не свідчать про обґрунтованість позову, а тому такий задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Чернівецький окружний адміністративний суд до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Оскільки в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 06 грудня 2019 року.

Повне найменування учасників справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Букпромобладнання» (Чернівецька область, Сторожинецький район, с. Костинці, вул. Головна, 1а, 59011), відповідач - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200-А, м. Чернівці, 58013).

Суддя О.П. Лелюк