Рішення

від 05.12.2019 по справі 826/13328/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 грудня 2019 року № 826/13328/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Айті-Солюшнс доДержавної фіскальної служби України, Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, Головного управління ДФС у м. Києві, Комісії Головного управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації провизнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії

представники сторін:позивача - Бекіров С.Н., відповідача 1, 2 та 4 - не з`явилися; відповідача-2 - не з`явився, ВСТАНОВИВ:

20.08.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю Айті-Солюшнс (надалі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної фіскальної служби України (надалі - відповідач-1), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України № 655032/38239436 від 18.04.2018 і № 655031/38239436 від 18.04.2018 про відмову в реєстрації податкових накладних № 8 від 06.03.2018 та № 12 від 06.03.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 8 від 06.03.2018 та № 12 від 06.03.2018.

В якості підстав позову позивач зазначив, що 07.02.2018 між позивачем та ПАТ Солді і Ко було укладено договір поставки № ITS-221/01-18, за умовами якого позивач зобов`язався поставити обладнання; 08.02.2018 покупець сплатив на користь позивача передоплату в розмірі 342 580,33 грн.; 08.02.2018 позивачем було складено податкову накладну № 4 на суму 342 580,33 грн., яку 28.02.2018 фіскальний орган зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних; проте реєстрацію податкових накладних № 8 від 06.03.2018 та № 12 від 06.03.2018 (оформлених позивачем в рамках співробітництва за договором поставки № ITS-221/01-18 від 07.02.2018) було зупинено із посиланням на п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку; відповідно до наказу Міністерства фінансів України № 567 від 22.05.2018 позивач надав контролюючому органу первинні документи на підтвердження реальності господарської операції; проте відповідачами протиправно та необґрунтовано відмовлено у реєстрації податкових накладних № 8 та № 12 від 06.03.2018; дії відповідачів протирічать положенням ст. 201 ПК України, Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою КМУ № 1246 від 29.12.2010 та Порядку зупинення реєстрації податкових накладних, затвердженого Постановою КМУ № 117 від 21.02.2018.

Справу відповідно до протоколу автоматизованого розподілу було передано судді Пащенку К.С.

04.09.2018 ухвалою суду було відкрито провадження в адміністративній справі № 826/13328/18 та призначено підготовче судове засідання на 18.10.2018.

В судовому засіданні 18.10.2018 суд заслухав пояснення представника позивача та поставив на обговорення питання щодо залучення Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, до участі у справі в якості співвідповідача.

Представник позивача не заперечував щодо залучення Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, до участі у справі в якості співвідповідача.

Ухвалою від 18.10.2018 суд залучив Комісію Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, до участі у справі в якості співвідповідача.

Розгляд справи було відкладено на 15.11.2018.

09.11.2018 до суду від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-1 просить суд в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції відповідач-1 зазначає, що відповідно до п. 7 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою КМУ № 117 від 21.02.2018, реєстрація податкової накладної зупиняється, якщо за результатами моніторингу виявлено, що податкова накладна відповідає критеріям ризиковості; п. 14 вказаного Порядку встановлено вичерпний перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної; позивачем не було надано первинних документів на підтвердження реальності проведеної господарської операції; за таких обставин в реєстрації податкових накладних було відмовлено; дії контролюючого органу повністю відповідають вимогам Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою КМУ № 117 від 21.02.2018.

В судове засідання 15.11.2018 представники сторін не з`явились.

Ухвалою від 15.11.2018 суд закрив підготовче провадження по справі № 826/13328/18 та призначив справу до судового розгляду по суті на 19.12.2018.

19.11.2018 до суду від відповідача-1 надійшло клопотання про залучення до участі у справі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві в якості співвідповідача по справі.

В судовому засіданні 19.12.2018 суд, заслухавши пояснення представника позивача, ухвалив залучити до участі у справі Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві та Комісію Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, до участі у справі в якості співвідповідачів. Розгляд справи був відкладений на 19.02.2019.

11.02.2019 до суду від відповідача-3 надійшов відзив на позовну заяву, аналогічний за змістом до відзиву на позовну заяву відповідача-1.

В судове засідання 19.02.2019 представники сторін не з`явились. Розгляд справи було відкладено на 04.03.2019.

В судовому засіданні 04.03.2019 суд заслухав пояснення представників позивача та відповідача-3, та, дослідивши докази по справі, поставив на обговорення питання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Представники сторін не заперечували проти розгляду справи в порядку письмового провадження. Суд ухвалив відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України розглядати справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

07.02.2018 між ТОВ Айті-Солюшнс (постачальник) та ПАТ Солді і Ко (покупець) було укладено договір поставки № ITS-221/01-18, відповідно до п.п. 1.1., 1.2., 2.1., 2.2., 2.4., 2.5., 4.1. якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця обладнання окремими партіями за цінами, в асортименті та кількості, відповідно до умов цього договору, а покупець зобов`язується оплатити товар і прийняти його на встановлених цим договором умовах; загальна кількість та обсяг товару, що постачається за даним договором, визначається сторонами у специфікації (додаток № 1 до договору), що є невід`ємною частиною даного договору; товар поставляється покупцеві протягом 60 робочих днів з дати надходження 50% коштів за товар на розрахунковий рахунок постачальника згідно специфікації до договору; специфікація повинна містити найменування та кількість товару; місцем відвантаження товару є склад покупця, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Сирецька, 28/2; доставка здійснюється силами та за рахунок постачальника; право власності на товар, а також ризик випадкового знищення чи пошкодження товару переходить від постачальника покупцеві в момент передачі товару та підписання сторонами видаткових накладних та товаро-транспортних накладних; передача товару від постачальника покупцю здійснюється за видатковою накладною, що підписується уповноваженими представниками сторін; дата, вказана у видатковій накладній про прийняття товару, після підписання покупцем, є датою отримання товару покупцем; сума даного договору складає 685 160,70 грн. з ПДВ.

Сторони також підписали специфікацію до договору № ITS-221/01-18 від 07.02.2018, в якій зазначили найменування, кількість та вартість товару й робіт з встановлення й налаштування.

08.02.2019 ПАТ Солді і Ко перерахувало на рахунок позивача передплату за товар в розмірі 342 580,33 грн.

06.03.2018 позивач поставив, а ПАТ Солді і Ко прийняв товар на загальну суму 671 160,70 грн., що підтверджується видатковою накладною № 58.

06.03.2018 між сторонами було підписано Акт надання послуг № 58, яким підтверджується, що позивач виконав роботи з встановлення та налаштування на загальну суму 14 000,00 грн. , а ПАТ Солді і Ко прийняло результати вказаних робіт.

20.03.2018 ПАТ Солді і Ко перерахувало на рахунок позивача 342 580,37 грн. в якості остаточного розрахунку за договором № ITS-221/01-18 від 07.02.2018.

Транспортування товару здійснювалось ФОП ОСОБА_1 на підставі укладеного із позивачем договору надання транспортних послуг № 01/2018 від 16.01.2018. Так, 05.03.2018 позивачем було надано ФОП ОСОБА_1 заявку на доставку товару за адресою: АДРЕСА_1 Факт оплати вказаного перевезення підтверджується платіжним дорученням № 2534 від 22.03.2018, копія якого наявна в матеріалах справи.

За вказаною господарською операцією поставки позивачем було складено податкові накладні № 8 та № 12 від 06.03.2018, які 28.03.2018 направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Податкові накладні прийнято ДФС, реєстрацію податкових накладних зупинено, оскільки податкові накладні відповідають вимогам п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач звернувся до контролюючого органу із поясненнями щодо господарської операції з постачання товару, та надав первинні документи (договір поставки, банківські виписки, платіжні доручення, декларації про відповідність, тощо), що підтверджують факт проведення господарської операції, по якій було оформлено податкові накладні № 8 та № 12 від 06.03.2018.

Відповідачем-4 було прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних № 655032/38239436 від 18.04.2018 і № 655031/38239436 від 18.04.2018. Підставою відмови у вказаному рішенні зазначено: ненадання платником податку копій документів: розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків; документів, що підтверджують відповідність продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством .

Позивач оскаржив рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в адміністративному порядку.

За результатами розгляду скарг позивача Комісією з питань розгляду скарг були прийняті рішення, якими скарги позивача залишені без задоволення, а рішення про відмову в реєстрації податкових накладних - без змін.

На погоджуючись із таким рішенням відповідачів, позивач звернувся із відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 та ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В свою чергу відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює ПК України.

Відповідно до пп. 16.1.2, 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 цієї статті та/або п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п. 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Відповідно до п.п. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий Порядок був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246).

Згідно із п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Відповідно до п. 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Пунктом 14 Порядку № 1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок № 117), згідно із п. 5 якого податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється (п. 6 Порядку № 117).

Пунктом 13 Порядку № 117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Як вбачається з матеріалів справи, реєстрація податкових накладних, наданих позивачем, була зупинена у зв`язку з відповідністю податкових накладних підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податків .

Відповідно до підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податків, комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

- дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України;

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

У той же час, згідно із п.14 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Аналіз наведених правових норм у їх сукупності дає підстави для висновку про те, що рішення Комісії контролюючого органу повинно містити чітку підставу для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Незважаючи на те, що рішення про зупинення реєстрації податкових накладних № 8 та № 12 від 06.03.2018 не є предметом розгляду в рамках даного спору, суд вважає за необхідне відзначити, що такі рішення фіскального органу не містять в собі визначення конкретного критерію ризиковості платника податку, а містить лише посилання на підпункт 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, який є доволі змістовним. До того ж, рішення про зупинення реєстрації податкових накладних не містять вичерпного переліку документів, які необхідно подати платнику податків.

Тим не менше, позивачем були подані до контролюючого органу пояснення і первинні документи для підтвердження реальності вчинення господарської операції, копії яких наявні в матеріалах справи.

Так, на підтвердження реальності господарської операції із контрагентом ПАТ Солді і Ко , позивачем було подано до контролюючого органу:

- копію договору поставки № ITS-221/01-18 від 07.02.2018;

- копію платіжного доручення № 121 від 08.02.2018;

- копію видаткової накладної № 58 від 06.03.2018;

- копію довіреності на отримання товару № 140 від 06.03.2018;

- копію товарно-транспортної накладної № 58 від 06.03.2018;

- копії трудових книжок та наказів про прийняття на роботу співробітників позивача ОСОБА_2 (завідуючий складом) та ОСОБА_3 , (менеджер з логістики), які були відповідальні за відпуск товару із складу позивача;

- копію договору про надання транспортних послуг № 01/2018 від 16.01.2018;

- копію заявки на транспортну послугу № 14/2018 від 05.03.2018;

- копію акту здачі-приймання робіт № 15 від 06.03.2018;

- копію рахунку-фактури № 14 від 05.03.2018;

- копію платіжного доручення № 2534 від 22.03.2018;

- копію платіжного доручення № 213 від 20.03.2018;

- копію договору поставки № 60/А-28379-2017 від 08.02.2017;

- копію видаткової накладної № 61/4197115 від 05.03.2018;

- копію довіреності на отримання ТМЦ № 90 від 05.03.2018;

- копію платіжного доручення № 2520 від 22.03.2018;

- копію виписки ТОВ Айті-Солюшнс із ЄДР;

- копію свідоцтва про реєстрацію платником ПДВ;

- копію шатного розпису від 25.01.2018;

- копію договору суборенди приміщення № 01 від 07.02.2017.

Пунктом 21 Порядку № 117 встановлено, що підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Таким чином, незважаючи на подання позивачем копій первинних документів на підтвердження факту господарської операції, відповідачем-4 були прийняті рішення № 655032/38239436 від 18.04.2018 і № 655031/38239436 від 18.04.2018 про відмову в реєстрації податкових накладних. При цьому, причиною відмови відповідач-4 зазначив: ненадання платником податку копій документів: ненадання платником податку копій документів: розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків; документів, що підтверджують відповідність продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством .

Аналогічний висновок продубльований і в рішенні Комісії з питань розгляду скарг № 2852/38239436/2 від 05.05.2018, в якому підставою для відмови в задоволенні скарги зазначено: надання платником податків документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією рішення про задоволення скарги .

За таких обставин є можливим дійти висновку, що в даному випадку відповідач-4 жодним чином не здійснював аналіз наданих позивачем документів на предмет їх належності, а в рішенні про відмову в реєстрації податкових накладних не конкретизував, які саме документи не надані платником податків.

Суд зазначає, що рішення відповідача-4 є актом індивідуальної дії.

Правовий акт індивідуальної дії - це виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Натомість, оскаржувані рішення фіскального органу не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості акту індивідуальної дії, та породжують їх неоднозначне трактування, що, в свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що позивачем було виконано покладений на нього обов`язок щодо складання та направлення на реєстрацію податкових накладних та надання копій документів, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; зворотного відповідачами в процесі розгляду даної адміністративної справи не доведено.

Суд звертає увагу, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте, в межах розгляду даної адміністративної справи відповідачі покладений на них приписами ст. 77 КАС України обов`язок щодо доказування правомірності своїх рішень не виконали та не надали суду жодних доказів на обґрунтування законності вчинених дій щодо відмови у реєстрації податкових накладних № 8 та № 12 від 06.03.2018.

До того ж суд звертає увагу, що Критерії ризиковості платника податку, на які посилається відповідач-4 в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних, встановлені листом ДФС України від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18.

Втім, листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до ст. 7 КАС України.

Наведеної позиції притримується і Верховний Суд у постанові від 02.04.2019 по справі № 822/1878/18 (адміністративне провадження № К/9901/4668/19).

Отже, оцінюючи вищевикладені обставини в сукупності, суд приходить до висновку, що рішення про відмову в реєстрації податкових накладних є протиправними, внаслідок чого позовні вимоги про скасування таких рішень підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Державної фіскальної служби України здійснити реєстрацію податкових накладних № 8 та № 12 від 06.03.2018, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 19, пункту 20 Порядку № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку № 1246).

Аналогічні за змістом норми містяться і в пункті 28 Порядку №117, відповідно до якого податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Тобто законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкта владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому що втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Обрана судом форма захисту порушених прав у даному випадку не є втручанням у дискреційні повноваження відповідачів.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини практика Європейського суду з прав людини підлягає застосуванню судами як джерело права.

Згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення по справі Олссон проти Швеції від 24.03.1988) запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

При цьому, суд застосовує висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішенні від 01.07.2003 по справі Суомінен проти Фінляндії , відповідно до яких, саме орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Крім того, суд враховує правову позицію, висловлену в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 у справі Рисовський проти України , в якому Суд зазначив, що принцип належного урядування , зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.

В даному випадку, задоволення позовних вимог щодо зобов`язання Державної фіскальної служби України здійснити реєстрацію податкових накладних № 8 та № 12 від 06.03.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Частиною 1 ст. 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами ст. 74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень ст. 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності та проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є доведеними і обґрунтованими, а відтак - підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки в даному випадку суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, то судові витрати підлягають відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 9, 72-78, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Айті-Солюшнс - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним і скасувати Рішення Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 18.04.2018 № 655032/38239436 про відмову в реєстрації податкової накладної № 8 від 06.03.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

3. Визнати протиправним і скасувати Рішення Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 18.04.2018 № 655031/38239436 про відмову в реєстрації податкової накладної № 12 від 06.03.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

4. Зобов`язати Державну фіскальну службу України (ідентифікаційний код 39292197, адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 8 від 06.03.2018 та податкову накладну № 12 від 06.03.2018, подані Товариством з обмеженою відповідальністю Айті-Солюшнс (ідентифікаційний код 38239436, адреса: 01004, м. Київ, вул. Крутий Узвіз, 6/2А).

4. Стягнути з Державної фіскальної служби України (ідентифікаційний код 39292197, адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Айті-Солюшнс (ідентифікаційний код 38239436, адреса: 01004, м. Київ, вул. Крутий Узвіз, 6/2А), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, судові витрати у сумі 3 524 грн. (три тисячі п`ятсот двадцять чотири гривні).

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко