Рішення

від 05.12.2019 по справі 826/10681/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 грудня 2019 року № 826/10681/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Укрспецмет доДержавної фіскальної служби України, Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, Головного управління ДФС у м. Києві, Комісії Головного управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії

представники сторін:позивача - Бузань Ю.І., відповідача-1 - Поліщук О.О., відповідача 2 та 4 - не з`явилися; відповідача-3 - Поліщук О.О., Безсметртна М.В., ВСТАНОВИВ:

10.07.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю Укрспецмет (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної фіскальної служби України (надалі - відповідач-1), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України № 665733/30695140 від 25.04.2018;

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України № 672947/30695140 від 02.05.2018;

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України № 672948/30695140 від 02.05.2018;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 3 від 05.04.2018, № 4 від 06.04.2018, № 5 від 06.04.2018.

В якості підстав позову позивач зазначив, що ним було направлено на реєстрацію податкові накладні № 3 від 05.04.2018, № 4 від 06.04.2018, № 5 від 06.04.2018; реєстрацію податкових накладних було зупинено із посиланням на п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податків; згодом фіскальним органом було прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних через ненадання платником податків письмових пояснень та копій документів; такі дії відповідача є неправомірними, оскільки в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних всупереч вимогам п.п. в п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України не було зазначено переліку документів, подання яких надало б можливість позивачеві зареєструвати податкові накладні; після подачі позивачем документів на підтвердження реальності господарських операцій жодних запитів щодо недостатності документів від контролюючого органу позивач не отримував; спірні податкові накладні оформлені позивачем в рамках поставок за договорами № 03П від 03.01.2018, № 06П від 01.02.2018, № 04П від 03.01.2018, укладеними із ТОВ Алюмотрейд , ТОВ КМД Фасад Солюшенс , ТОВ Барк Сістемс ; поставлену за вказаними договорами продукцію (алюмінієвий профіль) позивач виготовив на власних виробничих потужностях, що розташовані в Луганській області; сировина (брухт алюмінію) була придбана позивачем у ПП Профільні системи в 2016 році; металобрухт та профіль транспортувалися залізничним транспортом та зберігалися до моменту реалізації в орендованих позивачем складських приміщеннях; таким чином позивачем було надано контролюючому органу всі документи, необхідні для реєстрації податкових накладних.

Справу відповідно до протоколу автоматизованого розподілу було передано судді Пащенку К.С.

17.07.2018 ухвалою суду було відкрито провадження в адміністративній справі № 826/10681/18 та призначено підготовче судове засідання на 21.08.2018.

В судовому засіданні 21.08.2018 суд заслухав пояснення представника позивача та поставив на обговорення питання щодо залучення Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, до участі у справі в якості співвідповідача.

Представник позивача не заперечував щодо залучення Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, до участі у справі в якості співвідповідача.

Ухвалою від 21.08.2018 суд залучив Комісію Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, до участі у справі в якості співвідповідача.

Розгляд справи було відкладено на 04.10.2018.

В судовому засіданні 04.10.2018 суд, заслухавши пояснення представників сторін, ухвалив закрити підготовче провадження по справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 13.11.2018.

В судовому засіданні 13.11.2018 суд заслухав пояснення представників сторін. Від представника відповідача-1 надійшло клопотання про залучення до участі у справі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві та Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, до участі у справі в якості співвідповідачів.

Ухвалою від 13.11.2018 суд залучив Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві та Комісію Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, до участі у справі в якості співвідповідачів.

Розгляд справи було відкладено на 18.12.2018.

26.11.2018 до суду від позивача надійшла заява про зміну предмета позову, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, № 665733/30695140 від 25.04.2018;

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, № 672947/30695140 від 02.05.2018;

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, № 672948/30695140 від 02.05.2018;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 3 від 05.04.2018, № 4 від 06.04.2018, № 5 від 06.04.2018.

18.12.2018 до суду від відповідача-3 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-3 просить суд в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції відповідач-3 зазначає, що відповідно до п. 7 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою КМУ № 117 від 21.02.2018, реєстрація податкової накладної зупиняється, якщо за результатами моніторингу виявлено, що податкова накладна відповідає критеріям ризиковості; п. 14 вказаного Порядку встановлено вичерпний перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної; позивачем не було надано первинних документів на підтвердження реальності проведених господарських операцій; за таких обставин в реєстрації податкових накладних було відмовлено; дії контролюючого органу повністю відповідають вимогам Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою КМУ № 117 від 21.02.2018.

В судовому засіданні 18.12.2018 суд заслухав пояснення представників позивача та відповідача-3, та ухвалив прийняти заяву позивача про зміну предмету позову. Розгляд справи було відкладено на 19.02.2019.

19.02.2019 зважаючи на технічні причини фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, розгляд справи було відкладено на 04.03.2019.

В судовому засіданні 04.03.2019 суд, заслухавши пояснення представників та дослідивши докази по справі, поставив на обговорення питання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Представники сторін не заперечували проти розгляду справи в порядку письмового провадження. Суд ухвалив відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України розглядати справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

03.01.2018 між ТОВ Укрспецмет (постачальник) та ТОВ Алюмотрейд (покупець) було укладено договір поставки № 03П, відповідно до п.п. 1.1., 1.2., 2.1., 3.1., 3.3. якого в порядку, на умовах та в строк, визначені договором, постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупцю алюмінієвий профіль (надалі - товар), а покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар; найменування, кількість, асортимент, ціна та інші характеристики товару вказуються в заявці (замовленні) на виготовлення товару; ціна за одиницю товару та загальна вартість кожної партії товару вказуються в рахунку-фактурі та видатковій накладній; поставка товару здійснюється на умовах EXW (склад постачальника - Київська область) відповідно до Міжнародних правил тлумачення торгових термінів Інкотермс-2010; за домовленістю сторін поставка товару може здійснюватися на інших умовах; така домовленість оформляється додатковою письмовою угодою до цього договору; датою поставки вважається дата, зазначена у видатковій накладній, підписаній уповноваженими представниками сторін.

На виконання умов договору № 03П від 03.01.2018 позивач поставив, а ТОВ Алюмотрейд прийняло товар (профіль алюмінієвий) на загальну суму 218 184,12 грн., що підтверджується видатковою накладною № 06-04/01 від 06.04.2018.

Видача товару здійснювалась на підставі довіреності № 38 від 06.04.2018.

Оплату за товар ТОВ Алюмотрейд здійснило 05.04.2018, що підтверджується банківською випискою.

За вказаною господарською операцією позивачем було складено податкову накладну № 3 від 05.04.2018, яку 17.04.2018 надіслано на реєстрацію до фіскального органу.

Податкову накладну прийнято ДФС, реєстрацію податкової накладної зупинено, оскільки податкова накладна відповідає вимогам п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач звернувся до контролюючого органу із поясненнями щодо господарської операції з постачання товару, та надав первинні документи (договір поставки, банківські виписки тощо), що підтверджують факт проведення господарської операції, по якій було оформлено податкову накладну № 3 від 05.04.2018.

Відповідачем-4 було прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної № 665733/30695140 від 25.04.2018. Підставою відмови у вказаному рішенні зазначено: ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування; документів щодо відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством .

Позивач оскаржив рішення про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 05.04.2018 в адміністративному порядку.

За результатами розгляду скарги позивача Комісією з питань розгляду скарг було прийнято рішення № 2819/30695140/2 від 05.05.2018, яким скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення про відмову в реєстрації податкової накладної - без змін.

03.01.2018 між ТОВ Укрспецмет (постачальник) та ТОВ Барк Сістемс (покупець) було укладено договір поставки № 04П, відповідно до п.п. 1.1., 1.2., 2.1., 3.1., 3.3. якого в порядку, на умовах та в строк, визначені договором, постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупцю алюмінієвий профіль (надалі - товар), а покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар; найменування, кількість, асортимент, ціна та інші характеристики товару вказуються в заявці (замовленні) на виготовлення товару; ціна за одиницю товару та загальна вартість кожної партії товару вказуються в рахунку-фактурі та видатковій накладній; поставка товару здійснюється на умовах EXW (склад постачальника - Київська область) відповідно до Міжнародних правил тлумачення торгових термінів Інкотермс-2010; за домовленістю сторін поставка товару може здійснюватися на інших умовах; така домовленість оформляється додатковою письмовою угодою до цього договору; датою поставки вважається дата, зазначена у видатковій накладній, підписаній уповноваженими представниками сторін.

На виконання умов договору № 04П від 03.01.2018 позивач поставив, а ТОВ Барк Сістемс прийняло товар (профіль алюмінієвий) на загальну суму 113 448,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 10-04/01 від 10.04.2018.

Видача товару здійснювалась на підставі довіреності № 52 від 10.04.2018.

Оплату за товар ТОВ Барк Сістемс здійснило 06.04.2018, що підтверджується банківською випискою.

За вказаною господарською операцією позивачем було складено податкову накладну № 4 від 06.04.2018, яку 18.04.2018 надіслано на реєстрацію до фіскального органу.

Податкову накладну прийнято ДФС, реєстрацію податкової накладної зупинено, оскільки податкова накладна відповідає вимогам п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач звернувся до контролюючого органу із поясненнями щодо господарської операції з постачання товару, та надав первинні документи (договір поставки, банківські виписки тощо), що підтверджують факт проведення господарської операції, по якій було оформлено податкову накладну № 4 від 06.04.2018.

Відповідачем-4 було прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної № 672948/30695140 від 02.05.2018. Підставою відмови у вказаному рішенні зазначено: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній .

Позивач оскаржив рішення про відмову в реєстрації податкової накладної № 4 від 06.04.2018 в адміністративному порядку.

За результатами розгляду скарги позивача Комісією з питань розгляду скарг було прийнято рішення № 4491/30695140/2 від 11.05.2018, яким скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення про відмову в реєстрації податкової накладної - без змін.

01.02.2018 між ТОВ Укрспецмет (постачальник) та ТОВ КМД Фасад Солюшенс (покупець) було укладено договір поставки № 06П, відповідно до п.п. 1.1., 1.2., 2.1., 3.1., 3.3. якого в порядку, на умовах та в строк, визначені договором, постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупцю алюмінієвий профіль (надалі - товар), а покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар; найменування, кількість, асортимент, ціна та інші характеристики товару вказуються в заявці (замовленні) на виготовлення товару; ціна за одиницю товару та загальна вартість кожної партії товару вказуються в рахунку-фактурі та видатковій накладній; поставка товару здійснюється на умовах EXW (склад постачальника - Київська область) відповідно до Міжнародних правил тлумачення торгових термінів Інкотермс-2010; за домовленістю сторін поставка товару може здійснюватися на інших умовах; така домовленість оформляється додатковою письмовою угодою до цього договору; датою поставки вважається дата, зазначена у видатковій накладній, підписаній уповноваженими представниками сторін.

На виконання умов договору № 06П від 01.02.2018 позивач поставив, а ТОВ КМД Фасад Солюшенс прийняло товар (профіль алюмінієвий) на загальну суму 227 957,94 грн., що підтверджується видатковою накладною № 06-04/02 від 06.04.2018.

Видача товару здійснювалась на підставі довіреності № 55 від 30.03.2018.

Оплату за товар ТОВ КМД Фасад Солюшенс здійснило 06.04.2018, що підтверджується банківською випискою.

За вказаною господарською операцією позивачем було складено податкову накладну № 5 від 06.04.2018, яку 17.04.2018 надіслано на реєстрацію до фіскального органу.

Податкову накладну прийнято ДФС, реєстрацію податкової накладної зупинено, оскільки податкова накладна відповідає вимогам п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач звернувся до контролюючого органу із поясненнями щодо господарської операції з постачання товару, та надав первинні документи (договір поставки, банківські виписки тощо), що підтверджують факт проведення господарської операції, по якій було оформлено податкову накладну № 5 від 06.04.2018.

Відповідачем-4 було прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної № 672947/30695140 від 02.05.2018. Підставою відмови у вказаному рішенні зазначено: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній .

Позивач оскаржив рішення про відмову в реєстрації податкової накладної № 5 від 06.04.2018 в адміністративному порядку.

За результатами розгляду скарги позивача Комісією з питань розгляду скарг було прийнято рішення № 4459/30695140/2 від 11.05.2018, яким скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення про відмову в реєстрації податкової накладної - без змін.

На погоджуючись із таким діями відповідачів, позивач звернувся із відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 та ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В свою чергу відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює ПК України.

Відповідно до пп. 16.1.2, 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 цієї статті та/або п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п. 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Відповідно до п.п. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий Порядок був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246).

Згідно із п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Відповідно до п. 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Пунктом 14 Порядку № 1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок № 117), згідно із п. 5 якого податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється (п. 6 Порядку № 117).

Пунктом 13 Порядку № 117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Як вбачається з матеріалів справи, реєстрація податкових накладних, наданих позивачем, була зупинена у зв`язку з відповідністю податкових накладних підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податків .

Відповідно до підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податків, комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

- дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України;

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

У той же час, згідно із п.14 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Аналіз наведених правових норм у їх сукупності дає підстави для висновку про те, що рішення Комісії контролюючого органу повинно містити чітку підставу для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Незважаючи на те, що рішення про зупинення реєстрації податкових накладних № 3 від 05.04.2018 та № 4 від 06.04.2018, № 5 від 06.04.2018 не є предметом розгляду в рамках даного спору, суд вважає за необхідне відзначити, що такі рішення фіскального органу не містять в собі визначення конкретного критерію ризиковості платника податку, а містить лише посилання на підпункт 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, який є доволі змістовним. До того ж, рішення про зупинення реєстрації податкових накладних не містять вичерпного переліку документів, які необхідно подати платнику податків.

Тим не менше, позивачем були подані до контролюючого органу пояснення і первинні документи для підтвердження реальності вчинення господарських операцій, копії яких наявні в матеріалах справи.

Як стверджує позивач, і не заперечують відповідачі, на підтвердження реальності господарських операцій позивачем було подано до контролюючого органу:

- копію договору поставки № 03П від 03.01.2018, укладеного із ТОВ Алюмотрейд ;

- копію видаткової накладної № 06-04/01 від 06.04.2018;

- копію довіреності № 38 від 06.04.2018;

- копію банківської виписки від 05.04.2018;

- копію договору поставки № 04П від 03.01.2018, укладеного із ТОВ Барк Сістемс ;

- копію видаткової накладної № 10-04/01 від 10.04.2018;

- копію довіреності № 52 від 10.04.2018;

- копію банківської виписки від 06.04.2018;

- копію договору поставки № 06П від 01.02.2018, укладеного із ТОВ КМД Фасад Солюшенс ;

- копію видаткової накладної № 06-04/02 від 06.04.2018;

- копію довіреності № 55 від 30.03.2018;

- копію банківської виписки від 06.04.2018.

Пунктом 21 Порядку № 117 встановлено, що підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Таким чином, незважаючи на подання позивачем копій первинних документів на підтвердження факту господарських операцій, відповідачем-4 були прийняті рішення № 665733/30695140 від 25.04.2018, № 672947/30695140 від 02.05.2018, № 672948/30695140 від 02.05.2018 про відмову в реєстрації податкових накладних. При цьому, причиною відмови відповідач-4 зазначив:

- ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання та транспортування; документів, що підтверджують відповідність продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній.

Аналогічний висновок продубльований і в рішеннях Комісії з питань розгляду скарг № 2819/30695140/2 від 05.05.2018, № 4491/30695140/2 від 11.05.2018, № 4459/30695140/2 від 11.05.2018.

За таких обставин є можливим дійти висновку, що в даному випадку відповідач-4 жодним чином не здійснював аналіз наданих позивачем документів на предмет їх належності, а в рішенні про відмову в реєстрації податкових накладних не конкретизував, які саме документи не надані платником податків.

Суд зазначає, що рішення відповідача-4 є актом індивідуальної дії.

Правовий акт індивідуальної дії - це виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Натомість, оскаржувані рішення фіскального органу не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості акту індивідуальної дії, та породжують їх неоднозначне трактування, що, в свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що позивачем було виконано покладений на нього обов`язок щодо складання та направлення на реєстрацію податкових накладних та надання копій документів, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; зворотного відповідачами в процесі розгляду даної адміністративної справи не доведено.

Суд звертає увагу, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте, в межах розгляду даної адміністративної справи відповідачі покладений на них приписами ст. 77 КАС України обов`язок щодо доказування правомірності своїх рішень не виконали та не надали суду жодних доказів на обґрунтування законності вчинених дій щодо відмови у реєстрації податкових накладних № 3 від 05.04.2018, № 4 від 06.04.2018 та № 5 від 06.04.2018.

До того ж, суд звертає увагу, що Критерії ризиковості платника податку, на які посилається відповідач-4 в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних, встановлені листом ДФС України від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18.

Втім, листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до ст. 7 КАС України.

Наведеної позиції притримується і Верховний Суд у постанові від 02.04.2019 по справі № 822/1878/18 (адміністративне провадження № К/9901/4668/19).

Отже, оцінюючи вищевикладені обставини в сукупності, суд приходить до висновку, що рішення про відмову в реєстрації податкових накладних є протиправними, внаслідок чого позовні вимоги про скасування таких рішень підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Державної фіскальної служби України здійснити реєстрацію податкових накладних № 3 від 05.04.2018, № 4 від 06.04.2018 та № 5 від 06.04.2018, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 19, пункту 20 Порядку № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку № 1246).

Аналогічні за змістом норми містяться і в пункті 28 Порядку №117, відповідно до якого податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Тобто законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкта владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому що втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Обрана судом форма захисту порушених прав у даному випадку не є втручанням у дискреційні повноваження відповідачів.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини практика Європейського суду з прав людини підлягає застосуванню судами як джерело права.

Згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення по справі Олссон проти Швеції від 24.03.1988) запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

При цьому, суд застосовує висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішенні від 01.07.2003 по справі Суомінен проти Фінляндії , відповідно до яких, саме орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Крім того, суд враховує правову позицію, висловлену в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 у справі Рисовський проти України , в якому Суд зазначив, що принцип належного урядування , зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.

В даному випадку, задоволення позовних вимог щодо зобов`язання Державної фіскальної служби України здійснити реєстрацію податкових накладних № 3 від 05.04.2018, № 4 від 06.04.2018 та № 5 від 06.04.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Частиною 1 ст. 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами ст. 74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень ст. 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності та проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є доведеними і обґрунтованими, а відтак - підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки в даному випадку суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, то судові витрати підлягають відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, як то Державної фіскальної служби України.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 9, 72-78, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Укрспецмет - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, № 665733/30695140 від 25.04.2018.

3. Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, № 672947/30695140 від 02.05.2018.

4. Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, № 672948/30695140 від 02.05.2018.

5. Зобов`язати Державну фіскальну службу України (ідентифікаційний код 39292197; адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 3 від 05.04.2018, № 4 від 06.04.2018, № 5 від 06.04.2018, подані Товариством з обмеженою відповідальністю Укрспецмет (ідентифікаційний код 30695140; адреса: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 86).

6. Стягнути з Державної фіскальної служби України (ідентифікаційний код 39292197, адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Укрспецмет (ідентифікаційний код 30695140; адреса: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 86), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, судові витрати у сумі 7 048 грн. (сім тисяч сорок вісім гривень).

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко