Ухвала

від 03.12.2019 по справі 757/28089/19-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2019 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду у складі:

Головуючого - ОСОБА_2.,

суддів - ОСОБА_3., ОСОБА_4.,

секретаря - ОСОБА_5.,

адвоката, який діє в інтересах

власника майна - ОСОБА_6.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали клопотання за апеляційною скаргою власника майна - ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 31 травня 2019 року, якою накладено арешт на майно в рамках кримінального провадження №42017000000001273 від 26.04.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України,-

В С Т А Н О В И Л А :

31 травня 2019 року до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора третього відділу процесуального керівництва Другого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання державного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження №42017000000001273 від 26.04.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, а саме: на адміністративно-складську будівлю з підвалом літ. Д-3, Д-2 (окрім приміщень першого поверху №21), п/д, Д-3 (окрім приміщень ІІІ поверху №16, 17, 18), загальною площею 3518,2 кв. м., розташована за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1).

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 31 травня 2019 року клопотання задоволено частково та накладено арешт на вищевказане майно, із встановленням заборони власникам вищевказаного приміщення чи особам, що його використовують, передавати право власності на нього будь-яким іншим юридичним чи фізичним особам та здійснювати його відчуження в складі майнового комплексу чи окремо.Обґрунтовуючи своє рішення, слідчий суддя послався на наявність підстав вважати дане майно критеріям, передбаченим ст.98 КПК України, та на доведеність існування мети такого заходу забезпечення кримінального провадження як забезпечення зберігання речових доказів. При цьому послався на недоведеність прокурором вимог закону та задоволення клопотання в частині накладення арешту з метою забезпечення спеціальної конфіскації, конфіскації майна, як виду додаткового покарання та забезпечення відшкодування шкоди завданої внаслідок кримінального правопорушення.

На вказану ухвалу слідчого судді власник майна - ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з ухвалою, вважає дану ухвалу такою, що не відповідає вимогам КПК України, оскільки нерухоме майно придбано ОСОБА_1 у законний спосіб у ТОВ «Беарс Логістик Центр» на підставі нотаріально посвідченого договору від 27.05.2019 року. В свою чергу ТОВ «Беарс Логістик Центр» набуло право власності на зазначене приміщення на підставі рішення Господарського суду Черкаської області від 05.10.2018 року. При цьому досудовим слідством не встановлена причетність ОСОБА_1 та ТОВ «Беарс Логістик Центр» до злочинних дій, які є об'єктом кваліфікації у кримінальному провадженні №42017000000001273, застосування арешту щодо зазначеного майна не вплив на його збереження в якості доказу та не сприяє меті кримінального провадження, безпідставно обмежує права його законного власника. Крім того, матеріали клопотання не містять достатніх підстав вважати, що майно відповідає критеріям ст.98 КПК України, з огляду на відсутність копії постанови про визнання майна речовим доказом.

Також, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, пославшись на те, що у зв'язку з виконанням рекомендацій ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ щодо звернення до суду першої інстанції з клопотанням про зняття арешту, ним був порушений строк на апеляційне оскарження, оскільки спершу ним було подано до Печерського районного суду м. Києва клопотання про скасування арешту з майна. Однак ухвалою від 09 жовтня 2019 року суд першої інстанції відмовив в задоволенні клопотання, а повний текст ухвали був оприлюднений в Єдиному державному реєстрі судових рішень 05.11.2019 року.

Заслухавши:

- доповідача - суддю апеляційного суду;

- прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, ухвалу слідчого судді просив залишити без змін, як законну та обґрунтовану;

- адвоката ОСОБА_6., який підтримав подану апеляційну скаргу, просив задовольнити її у повному обсязі;

- ознайомившись з матеріалами клопотання та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Згідно з вимогами ч.2 ст.395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення. Згідно частини 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Відповідно до положень ч.1 ст.117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Враховуючи, що апелянт звертався до суду першої інстанції з клопотанням про скасування арешту майна та ухвалою від 09.10.2019 року йому було відмовлено, а повний текст даної ухвали був оприлюднений лише 05.11.2019 року, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження має бути поновленим, оскільки він був пропущений з поважних причин.

Положенням ч.1 ст.131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього кодексу.

Як вбачається з матеріалів провадження, під час досудового розслідування встановлено, службові особи ПАТ «Вектор Банк» за попередньою змовою з іншими особами запровадили злочинну схему направлену на заволодіння та розтрати майна банку в особливо великих розмірах, а адміністративно-складська будівля з підвалом літ. Д-3, Д-2 (окрім приміщень першого поверху №21), п/д, Д-3 (окрім приміщень ІІІ поверху №16, 17, 18), загальною площею 3518,2 кв. м., розташована за адресою: АДРЕСА_1, та належить ОСОБА_1 є заставним майном банку, що не має записів про державну реєстрацію іпотеки та заборони на її відчуження.

Санкція ч.5 ст.191 КК України за якою здійснюється кримінальне провадження, передбачає додаткове покарання конфіскацію майна.

Оскільки арешт накладено з метою конфіскації майна, як виду додаткового покарання та забезпечення відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням, відповідно до ст.170 КПК України, існують підстави для тимчасового позбавлення права на відчуження вказаного майна.

Окрім цього, арештоване майно, відповідно до постанови слідчого від 25.04.2019 року, визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.

У випадку, передбаченому ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається, серед іншого, з метою забезпечення виконання покарання у виді конфіскації майна.

Тому, розглядаючи клопотання прокурора про накладення арешту на майно, у відповідності до ст.173 КПК України слідчий суддя прийшов до правильного висновку про те, що незастосування арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності доказів, які б свідчили про те, що нерухоме майно придбано ОСОБА_1 у законний спосіб у ТОВ «Беарс Логістик Центр» яке, в свою чергу набуло право власності на зазначене приміщення на підставі рішення суду, а досудовим слідством не встановлена причетність ОСОБА_1 та ТОВ «Беарс Логістик Центр» до злочинних дій, які є об'єктом кваліфікації у кримінальному провадженні №42017000000001273, а тому застосування арешту щодо зазначеного майна, безпричинно обмежує права його законного власника, є безпідставними та необґрунтованими.

На даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину. Лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Окрім цього, прокурором доведено, що об'єкт нерухомого майна, а саме адміністративно-складська будівля з підвалом літ. Д-3, Д-2 (окрім приміщень першого поверху №21), п/д, Д-3 (окрім приміщень ІІІ поверху №16, 17, 18), загальною площею 3518,2 кв. м., розташована за адресою: АДРЕСА_1, є предметом кримінального правопорушення,може бути використана як доказ у кримінальному провадженні, її визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, а метою її арешту, серед іншого, є забезпечення зберігання речових доказів.

Зважаючи на вищевикладене, в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об'єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на адміністративно-складська будівля з підвалом літ. Д-3, Д-2 (окрім приміщень першого поверху №21), п/д, Д-3 (окрім приміщень ІІІ поверху №16, 17, 18), загальною площею 3518,2 кв. м., розташована за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1, діяв у спосіб і у межах законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апелянта стосовно незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу власник майна - ОСОБА_1, слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 31 травня 2019 року, необхідно залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.309, 395, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Поновити ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 31 травня 2019 року про арешт майна в рамках кримінального провадження №42017000000001273 від 26.04.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

Апеляційну скаргу власника майна - ОСОБА_1, залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 31 травня 2019 року, якою частково задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на майно в рамках кримінального провадження №42017000000001273 від 26.04.2017 року, а саме: на адміністративно-складську будівлю з підвалом літ. Д-3, Д-2 (окрім приміщень першого поверху №21), п/д, Д-3 (окрім приміщень ІІІ поверху №16, 17, 18), загальною площею 3518,2 кв. м., розташована за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1, залишити без змін.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4