Ухвала

від 06.12.2019 по справі 305/2041/19

РАХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 305/2041/19

Номер провадження 1-кс/305/659/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2019 Рахівський районний суд Закарпатської області

у складі: судді ОСОБА_1

секретаря с/з ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву слідчого судді Рахівського районного суду ОСОБА_3 про самовідвід у кримінальному провадженні № 42019071160000032 від 14.06.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

28 листопада 2019 року до суду надійшло клопотання слідчого СВ Рахівського ВП Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , погоджене із прокурором Рахівського відділу Тячівської місцевої прокуратури ОСОБА_5 про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні № 42019071160000032 за ч. 1ст. 364 КК України.

Згідно протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 02.12.2019 суддю Рахівського районного суду ОСОБА_3 визначено як слідчого суддю при розгляді даного клопотання.

Слідчий суддя ОСОБА_3 подала заяву про самовідвід, яку мотивує тим, що у поданому клопотанні прокурор просить надати доступ до оригіналів картографічних матеріалів, що перебувають у володінні ДП «Ясінянське ЛМГ». Вказує, що оскільки її дочка ОСОБА_6 працює юрисконсультом у ДП «Ясінянське ЛМГ», то вона вважає за необхідне заявити собі самовідвід від розгляду вказаного клопотання.

Слідчий суддя ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася, натомість подала до суду клопотання про розгляд поданої нею заяви про самовідвід за її відсутності, одночасно просить таку задовольнити.

Прокурор ОСОБА_7 у судове засідання не з`явилася, натомість подала до суду заяву про розгляд заяви слідчого судді ОСОБА_3 за її відсутності та вказала, що не заперечує проти задоволення такої.

З огляду на вимоги ч. 3 ст. 81 КПК України, а також, те, що у поданих до суду письмових заявах учасники висловили свою позицію з приводу поданої заяви про самовідвід, суд вважає за можливе вирішити такий за їх відсутності.

Відповідно ч. 1 ст.75КПК Українислідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьоюстатті 35 цього Кодексупорядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Згідно зі ст.80КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу апробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Відвід повинен бути вмотивованим.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Положення Конвенції щодо права особи на справедливий суд знайшли відображення уст. 21 КПК, згідно з якою кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Згідно з п. 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.

Як неодноразово зазначав Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, безсторонність (неупередженість) суду в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися згідно з (i) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ii) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах: «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).

Проте, між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а також може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру»).

У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії»).

Європейський суд з прав людини зазначає у рішеннях «Делкурт проти Бельгії», «Пєрсак проти Бельгії» і «Де Куббер проти Бельгії», що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід.

Так, у заяві про самовідвід ОСОБА_3 вказує на те, що оскільки у поданому клопотанні прокурор просить надати доступ до оригіналів картографічних матеріалів, що перебувають у володінні ДП «Ясінянське ЛМГ», а її дочка, ОСОБА_6 , працює у вказаному держлісгоспі на посаді юрисконсульта, то з метою усунення будь-яких сумнівів щодо її неупередженості вона заявляє собі самовідвід.

Наведені обставини, на думку суду, у розумінні п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, є такими, що вже самі по собі можуть викликати у сторонньої особи сумнів в неупередженості будь-якого судді, який здійснює розгляд справи, то суд вважає, що подана заява про самовідвід є обґрунтованою.

Таким чином, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, положення пункту 1 ст. 6 Конвенції, ч. 1ст. 21 КПК, суд дійшов висновку, що з метою забезпечення достатніх гарантій для того щоб виключити сумнів щодо об`єктивного розгляду справи та для забезпечення умов, за яких у будь-кого не виникало б сумнівів щодо розгляду справи безстороннім та неупередженим судом, заява слідчого судді ОСОБА_3 про самовідвід підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 4ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді, під час судового провадження, є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цьогоКодексусудове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

З огляду на викладене, та керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ст. ст.21, 75,80,81 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву слідчого судді Рахівського районного суду ОСОБА_3 про самовідвід у кримінальному провадженні № 42019071160000032 від 14.06.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України задовольнити.

Провадження № 1-кс/305/655/19 передати до канцелярії Рахівського районного суду Закарпатської області для подальшого розподілу в порядкуст. 35 КПК України.

Ухвала остаточна і окремому оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1