Постанова

від 03.12.2019 по справі 520/4061/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2019 р.Справа № 520/4061/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бегунца А.О.,

Суддів: Мінаєвої О.М. , Макаренко Я.М. ,

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.,

представника позивача Сидорук Т.П.,

представника відповідача Лютянського М.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Кухар М.Д., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 27.08.19 року по справі № 520/4061/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Красноградський млин"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Красноградський млин", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі - відповідач), в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Харківській області від 22.02.2019 року № 1345 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Красноградський млин" (код за ЄДРПОУ 31889680)";

- визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Харківській області щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Красноградський Млин" (код за ЄДРПОУ 31889680) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по господарських взаємовідносинах з ТОВ "СП Агро - Інвест" (код за ЄДРПОУ 39554623) за період липень 2018 року та відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності, на підставі наказу Головного управління ДФС у Харківській області від 22.02.2019 року № 1345 "Про проведення документарної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Красноградський млин" (код за ЄДРПОУ 31889680)";

- визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Харківській області щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Красноградський Млин" (код за ЄДРПОУ 31889680) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по господарських взаємовідносинах з ТОВ "СП Агро - Інвест" (код за ЄДРПОУ 39554623) за період липень 2018 року та відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності, які оформлені Актом від 29.03.2019 р. № 985/20-40-14-16-07/31889680.

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 18 квітня 2019 року № 0011611416 про збільшення ТОВ "Красноградський млин" суми грошового зобов`язання за платежем 14010100 податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 484639,00 грн. (чотириста вісімдесят чотири тисячі шістсот тридцять дев`ять гри. 00 коп.), з яких сума грошового зобов`язання: за податковим зобов`язанням - 387711,00 грн. (триста вісімдесят сім тисяч сімсот одинадцять грн. 00 коп.). за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 96 928,00 грн. (дев`яносто шість тисяч дев`ятсот двадцять вісім грн. 00 коп.), повністю;

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно проведено документальну позапланову невиїзну перевірку за наслідками якої винесене протиправне податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 18 квітня 2019 року № 0011611416 про збільшення ТОВ "Красноградський млин" суми грошового зобов`язання за платежем 14010100 податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 484639,00 грн. (чотириста вісімдесят чотири тисячі шістсот тридцять дев`ять гри. 00 коп.).

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2019 вказаний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 18 квітня 2019 року № 0011611416 про збільшення ТОВ "Красноградський млин" суми грошового зобов`язання за платежем 14010100 податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 484639,00 грн. (чотириста вісімдесят чотири тисячі шістсот тридцять дев`ять гри. 00 коп.), з яких сума грошового зобов`язання: за податковим зобов`язанням - 387711,00 грн. (триста вісімдесят сім тисяч сімсот одинадцять грн. 00 коп.) за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 96 928,00 грн. (дев`яносто шість тисяч дев`ятсот двадцять вісім грн. 00 коп.) в повному обсязі. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, відповідачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт посилався на те, що судом першої інстанції не було враховано всі обставини справи, оскільки не враховано дефектність первинних документів, відсутність необхідних документів та негативну податкову інформацію про контрагента.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції 03.12.2019 представники сторін підтримали свої правові позиції по справі.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 16 листопада 2018 року позивачем отримано запит ГУ ДФС у Харківській області про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) № 46959/10/20-40-14-12-18 від 12.11.2018 р.. згідно якого відповідачем встановлено факти, що свідчать про допущене ТОВ "Красноградський Млин" (податковий номер 31889680) порушення норм п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України внаслідок неправомірного визначення податкового кредиту за звітний період декларування ПДВ: за липень 2018 року на суму ПДВ 387 711.36 грн. по взаємовідносинах з контрагентом - постачальником ТОВ "СП Агро-Інвест" (податковий номер 39554623).

Причиною такого запиту стало складання податкової інформації щодо ТОВ "СП Агро-Інвест" (податковий номер 39554623) за звітні періоди декларування ПДВ: липень 2018 року з питань проведення фінансово - господарських операцій з контрагентами-покупцями та постачальниками від 07.11.2018 № 900/20-40- 14-11-12/39554623, згідно якої ГУ ДФС у Харківській не має можливості здійснити перевірку ТОВ "СП Агро-Інвест" (податковий номер 39554623) з підстав відсутності вказаного суб`єкту господарювання за місцезнаходженням.

Позивач супровідним листом № 225 від 20.11.2018 р. направив відповідь відповідачу щодо господарських операцій із контрагентом ТОВ "СП Агро-Інвест" (податковий номер 39554623) із відповідними додатками (копіями витребуваних документів на 84 листах).

12 березня 2019 року ТОВ "Красноградський млин" отримано від ГУ ДФС у Харківській області запит про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) № 10767/10/20-40-14-16-14 від 05.03.2019 р.. в якому Відповідач просив в доповнення до попереднього запиту № 46959/10/20-40-14-12-18 від 12.11.2018 р. надати до Головного управління додаткову інформацію з приводу взаємовідносин із ТОВ "СП Агро-Інвест".

На запит відповідача № 10767/10/20-40-14-16-14 від 05.03.2019 р. ТОВ "Красноградський млин" надало відповідь (вих. № 51 від 15.03.2019 р.).

Разом з наведеним запитом (№ 10767/10/20-40-14-16-14 від 05.03.2019 р.) позивачем отримано повідомлення від 01.03.2019 р. № 266. а також копію наказу, в якому підставами для проведення перевірки зазначені пп. 78.1.1. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78. ст. 79 Податкового кодексу України (далі - ПКУ).

Згідно висновку, викладеного контролюючим органом на сторінках 13-14 Акту перевірки, позивач порушив вимоги:

- пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 ПКУ. підпунктів 1 і 2 п. З j розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року №21, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289. внаслідок реалізації товару невідомій особі:

- в результаті чого завищений податковий кредит; завищення податкового кредиту всього у сумі ПДВ 387711.36 грн.. втому числі за липень 2018 року у сумі ПДВ 387711.36 грн.;

- чим занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 387711 грн.. що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 387711 грн.

На підставі вказаного Акту перевірки 18.04.2019 р. відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0011611416 про збільшення ТОВ "Красноградський млин" суми грошового зобов`язання за платежем 14010100 податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 484 639.00 грн. (чотириста вісімдесят чотири тисячі шістсот тридцять дев`ять грн. 00 коп.), з яких сума грошового зобов`язання: за податковим зобов`язанням - 387 711.00 грн. (триста вісімдесят сім тисяч сімсот одинадцять гри. 00 коп.), за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 96 928.00 грн. (дев`яносто шість тисяч дев`ятсот двадцять вісім грн. 00 коп.)

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в ході розгляду справи відповідачем не підтверджено та не доведено правомірності винесеного податкового повідомлення-рішення, а відтак вказане рішення податкового органу підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтями 67 та 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755- IV (далі - ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Так, відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковим кредитом, є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.1-198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, окрім іншого, у разі придбання або виготовлення товарів та послуг.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Тобто, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість, має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Виникнення у платника податку права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства і сплатою податку до бюджету іншими суб`єктами господарювання.

За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Для підтвердження даних податкового обліку платника податку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також, вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов`язкова ознака господарської операції, кореспондує і з нормами Податкового кодексу України. При цьому, сама собою відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Як свідчать матеріали справи,у перевіряємому періоді (липень 2018 р.), позивач мав взаємовідносини із ТОВ "СП Агро-Інвест" (код ЄДРПОУ 39554623. місцезнаходження: 61045. Харківська область, місто Харків, провулок Отакара Яроша. будинок 16; основний вид діяльності КВЕД 46.21 - оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин) згідно договору постачання № 89 від 19.07.2018 р.).

ТОВ "СП Агро-Інвест" на момент проведення господарських операцій (липень 2018 р.) у встановленому законом порядку набуло статусу юридичної особи, що підтверджується витягами з ЄДР. Відомості про припинення відсутні. Достовірним місцезнаходженням є адреса, що міститься в ЄДР.

Згідно інформації з реєстру платників ПДВ Державної фіскальної служби України ТОВ "СП Агро-Інвест" є платником податку з 30.04.2015 (індивідуальний податковий номер 395546220303).

Так, ТОВ "Красноградськнй млин" у липні 2018 року придбано у ТОВ "СП Агро-Інвест" 435 500 кг пшениці 2 та 3 класів на загальну суму 2 326 268.13 грн., у т.ч. ПДВ - 387 711.36 грн.

Відповідно, доводи відповідача, наведені на сторінках 13-14 Акту перевірки, про порушення Позивачем вимог пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14. п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 ПКУ, підпунктів 1 і 2 п. З розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, внаслідок реалізації товару невідомій особі, жодним чином не відноситься до спірних господарських операцій.

Згідно даних бухгалтерського обліку за період з 01.07.2018 р. по 31.07.2018 р. ТОВ "Красноградський млин" придбано зерна (пшениці 2 та 3 класів) врожаю 2018 року усього 19574680 кг. з яких: 2 клас: - 4 901 640 кг, у тому числі: 4 847 200 кг придбано у інших суб`єктів господарювання; 54 440 кг придбано у ТОВ "СП Агро-Інвест" за договором постачання № 89 від 19.07.2018 р.; 3 клас: - 14 673 040 кг. у тому числі: 14 291 980 кг придбано у інших суб`єктів господарювання: 381 060 кг придбано у ТОВ "СП Агро-Інвест" за договором постачання № 89 від 19.07.2018 р. (довідка № 80 від 22.04.2019 р. про рух зерна (пшениці 2 та 3 класів) врожаю 2018 року).

Господарські операції з придбання у ТОВ "СП Агро-Інвест" пшениці 2 та 3 класів у загальній кількості 435 500 кг на загальну суму 2 326 268.13 грн., у т.ч. ПДВ - 387 711.36 грн. знайшли своє відображення в бухгалтерському обліку та підтверджується відповідними регістрами бухгалтерського обліку (бухгалтерська довідка № 79 від 22.04.2019 р та регістр бухгалтерського обліку "Обороти рахунку 201 за липень - грудень 2018 р.").

Реальність вказаних господарських операцій у липні 2018 року із ТОВ "СП Агро- Інвест" підтверджується наступними видатковими накладними: №2007-1 від 20.07.2018 р.. пшениця 3 класу вагою 29.14 т. на суму 147 885.61 грн.. у т.ч. ПДВ - 24 647,60 грн.; № 2307-1 від 23.07.2018 р.. пшениця 2 класу вагою 31,32 т. на суму 162 863.88 грн., у т.ч. ПДВ - 27 143.98 грн.; № 2307-2 від 23.07.2018 р.. пшениця 3 класу вагою 59.86 т. на суму 305 286.00 грн., у т.ч. ПДВ - 50 881.00 грн.; № 2407-3 від 24.07.2018 р., пшениця 2 класу вагою 10,48 т. на суму 54 495,96 грн., у т.ч. ПДВ - 9 082,66 грн.; № 2807-1 від 28.07.2018 р.. пшениця 2 класу вагою 12.64 т. на суму 69 519,95 грн., у т.ч. ПДВ - 11 586,66 грн.; № 2807-2 від 28.07.2018 р., пшениця 3 класу вагою 81.46 т. на суму 439 884,00 ф грн., у т.ч. ПДВ - 73 314,00 грн.; № 3007-1 від 30.07.2018 грн., пшениця 3 класу вагою 28.76 т. на суму 155 304.00 грн., у т.ч. ПДВ - 25 884.00 грн.; № 3107-3 від 31.07.2018 р.. пшениця 3 класу вагою 151.82 т. на суму 827 419.61 грн., у т.ч. ПДВ - 137 903,27 грн.; № 3107-4 від 31.07.2018 р., пшениця 3 класу вагою 30.02 т. на суму 163 609.12 грн.. у т.ч. ПДВ - 27 268.19 грн.. оформленими у відповідно до вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні".

Оплата товару здійснена у безготівковому порядку, що підтверджується платіжними дорученнями.

ТОВ "СП Агро-Інвест" виписані та зареєстровані у встановленому законом порядку податкові накладні на загальну суму ПДВ - 387 711.36 грн.. що були включені позивачем до складу податкового кредиту у липні 2018, а саме: № 2 від 20.07.2018 р.. № 3 від 23.07.2018 р.. № 4 від 23.07.2018 р.. № 7 від 24.07.2018 р.. № 20 від 28.07.2018 р.. № 21 від 28.07.2018 р., № 24 від 30.07.2018 р.. № 27 від 31.07.2018 р.. № 28 від 31.07.2018 року.

Фактичне перевезення пшениці 2 та 3 класів підтверджується наступними товарно-транспортними накладними (далі - ТТН): № 291101 від 20.07.2018 р.. № 291102 від 23.07.2018 р., № 291103 від 23.07.2018 р.. № 291104 від 23.07.2018 р., № 291105 від 24.07.2018 р.. № 291111 від 28.07.2018 р.. № 291110 від 28.07.2018 р.. № 291112 від 28.07.2018 р., № 291111 від 28.07.2018 р.. № 291114 від 30.07.2018 р., № 291113 від 30.07.2018 р.. № 291115 від 30.07.2018 р., № 291116 від 31.07.2018 р., № 291120 від 31.07.2018 р., № 291121 від 31.07.2018 р.. копії яких залучені по позову.

Додатковими доказами фактичного проведення господарських операцій між ТОВ "Красноградський млин" та ТОВ "СП Агро-Інвест" є реєстри ТТН на прийняте зерно і насіння з визначення якості за середньодобовим зразком (типова форма № ЗХС-З), зміст яких вказує на фактичну кількість поставленої пшениці та її показники якості, визначені виробничо-технічною лабораторією ТОВ "Красноградський млин"

Як вбачається з довідки про рух зерна, зерно 2 та 3 класу в обсягах, що було отримано від ТОВ "СП Агро-Інвест" було розміщено на складах ТОВ "Красноградський млин" та відпущено у виробництво (переробку) зерна у періоди з 010.7.2018 року по 31.12.2018 року обсязі 9036075 кг з яких 2 клас 1556715 кг, 3 клас - 7479360 кг.

Інших операцій з вибуття зерна ніж відпуск зерна у виробництво (переробку) не було. Залишки зерна на складах позивача станом на 31.12.2018 року становили 2 клас 3344925 кг, 3 клас - 7193680 кг.

Відтак, позивачем використано придбаний товар у власній господарській діяльності шляхом переробки, що є основним видом діяльності позивача за кодом КВЕД відповідно до даних ЄДРПОУ.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" товарно-транспортна накладна не є первинним документом, що засвідчує факт проведення господарської операції, а є документом, що підтверджує фактичне переміщення товару у просторі.

Відтак, дія Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" не розповсюджується на порядок оформлення товарно-транспортних накладних.

Водночас, в товарно-транспортних накладних заповнені наступні графи, зокрема: "Дата", "№", "Автомобіль". "Автомобільний перевізник", "Водій", "Вантажовідправник", і "Вантажоодержувач", "Пункт навантаження", "Пункт розвантаження", "Найменування вантажу". "Кількість місць", "Здав (відповідальна особа вантажовідправника)", "Прийняв водій". "Здав водій", "Прийняв (відповідальна особа вантажоодержувача)". дають змогу ідентифікувати і товар, який був поставлений ТОВ "Красноградський млин" на склад Позивача, і учасників такого перевезення (транспортування).

Окрім цього, позивач звертає увагу суду на те, що у відповідності до п. 11.6. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 року (далі - Правила перевезення), перший екземпляр ТТН. запишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Як вбачається зі змісту ТТН, екземпляр позивача містить в собі підпис та печатку вантажовідправника - ТОВ "СП Агро-Інвест", а також підпис та прізвище відповідальної особи від вантажоодержувача (позивача).

Отже, в ТТН наведені всі необхідні дані, які відображають умови перевезення вантажу (пшениці тощо) та дають змогу ідентифіку вати товар, та учасників такого перевезення (транспортування).

Щодо посилань апелянта на відсутність сертифікатів на товар, то колегія суддів зауважує на те, що ненадання сертифікатів якості та паспортів на товар не є доказом нереальності господарських операцій. оскільки ці документи не є первинними у розумінні вимог статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність . Сертифікат якості на товар не належить до документів на підстав яких формується бухгалтерський і податковий облік та не містить відомостей про господарську операцію, ненадання позивачем у спірних правовідносинах сертифікатів якості товару не є доказом наявності складу податкового правопорушення.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду від 13.11.2018 року у справі №822/6312/15.

Стосовно посилань відповідача на неможливість проведення перевірки контрагента, колегія суддів зазначає, що сам факт неможливості проведення перевірки, звірки контрагентів платника податків засвідчує виключно неможливість їх проведення, та не є належним доказом який доводить або спростовує реальність вчинення господарських операцій.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.01.2018 року у справі 826/1398/14.

Крім того, стаття 11 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні", що передбачала обов`язкову сертифікацію послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки, виключена із вказаного Закону на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення кількості документів дозвільного характеру" від 09.04.2014 р. № 1193-VIІ, що набув чинності з 26.04.2014 р.

Отже, доводи про обов`язкову наявність сертифікатів якості на товар для підтвердження здійснення господарських операцій є протиправними.

Більш того, якість фактично отриманого від ТОВ "СП Агро-Інвест" зерна (пшениці тощо) визначена та вказана у реєстрах товарно-транспортних накладних на прийняте зерно і насіння з визначення якості за середньодобовим зразком (типова форма № ЗХС-З), за результатами проведеного аналізу виробничо-технічною лабораторією ТОВ "Красноградський млин", що атестована на проведення відповідних вимірювань (зокрема зерна) згідно Свідоцтва про відповідність системи вимірювань вимогам ДСТУ ISO 10012:2005 № 01-0153/2017 р. від 30.10.2017 р., виданого ДП Харківстандартметрологія (серія АХ № 173045) строком дії до 30.10.2020 р.

Враховуючи наведене, доводи апелянта про відсутність документів, які засвідчують якість товару (зерна) спростовується належними документами та не є підставою для донарахування податкових зобов`язань з ПДВ.

Стосовно доводів податкового органу про наявність негативної інформації щодо ТОВ "СП Агро-Інвест" колегія суддів зауважує наступне.

Так, в Акті перевірки міститься посилання на інформацію слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Харківській області про вчинення кримінального правопорушення, яке зареєстроване за № 32016220000000129, що кваліфікується за ч. 1 ст. 205 і. ч. 1, 3 ст. 212 КК України за фактом порушення податкового законодавства ТОВ "СП Агро-Інвест" (код за ЄДРПОУ 39554623).

При цьому жодного посилання на належні докази на підтвердження вказаної інформації в Акті перевірки не наведено.

Також суд зазначає, що сам факт порушення кримінальних справ не може слугувати належним доказом безтоварності розглядуваних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача, оскільки як вже зазначаюся вище, податкове законодавство не ставить у залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання визначення складу податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20 лютого 2018 року у справі №826/6280/13-а.

Отже, наведені документи за своєю правовою суттю та природою не можуть бути кваліфіковані як докази вчинення особою податкового правопорушення.

Оцінка документів, як письмових доказів, здійснюється відповідно до положень процесуального принципу допустимості доказів, закріпленого на час вирішення спору статтею 74 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, а також враховуючи умови укладених договорів та специфіку придбаних послуг у контрагентів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач має та надав суду відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності свідчать про факт вчинення господарських операцій, натомість доводи контролюючого органу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки з урахуванням закріпленої в ст. 204 Цивільного кодексу України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою обов`язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень покладається на такого суб`єкта, контролюючий орган мав надати суду належні, достовірні та беззаперечні докази своїх тверджень про те, що задекларований позивачем податковий кредит за господарською операцією з придбання товарів сформовано безпідставно за господарськими операціями, які в реальності не виконувались.

Вказаний висновок відповідає позиції, висловлений Верховним Судом у постанові від 27.03.2018 року по справі № 816/809/17, який відповідно до вимог ч. 6 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів враховується судом при вирішенні даної справи.

Таким чином, з урахуванням досліджених судом первинних документів, які у їх сукупності свідчать про фактичний рух активів із урахуванням ділової мети такого руху у межах господарської діяльності підприємства, та враховуючи висновки податкового органу викладені в акті перевірки, надані сторонами докази, а також принцип індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, згідно якого негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на податковий кредит або на бюджетне відшкодування, можуть бути застосовані саме до такого платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи (позивача), та добросовісність платника податків, а також достовірність задекларованих таким платником даних податкового обліку, що презюмується податковим законодавством, зокрема, за умови подання платником податків усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими платником податків правомірно (обґрунтовано), суд приходить до висновку, що позивачем підтверджено реальність проведених операцій з придбання послуг у контрагента.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в ході розгляду справи відповідачем не підтверджено та не доведено правомірності винесеного податкового повідомлення-рішення, а відтак вказане рішення податкового органу підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги з наведених вище підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ч.1 ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час апеляційного провадження, колегія суддів не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, є обґрунтованим, прийняте на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2019 року по справі № 520/4061/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)А.О. Бегунц Судді (підпис) (підпис) О.М. Мінаєва Я.М. Макаренко Повний текст постанови складено 06.12.2019 року