Справа № 635/7173/19
Провадження № 2/635/3162/2019
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2019 року смт Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Савченка Д.М.,
секретар судового засідання - Письменна В.М.,
позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним - ОСОБА_1 ,
відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним - ОСОБА_2 ,
відповідач - ОСОБА_3 ,
відповідач - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Покотилівка Харківського району Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , про визначення розміру ідеальних часток в праві спільної сумісної власності та визнання права власності на частину земельної ділянки в порядку спадкування за законом, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , про визначення розміру ідеальних часток в праві спільної сумісної власності та визнання права власності на частину земельної ділянки в порядку спадкування за законом, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в якому, просить визначити ідеальні частки співвласників ОСОБА_7 та ОСОБА_5 у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, кадастровий номер 6325183504:00:001:0298, загальною площею 0,25 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , у розмірі по 1/2 частині у кожного, а також визнати за позивачем право власності на 1/3 частину вказаної земельної ділянки після смерті її батька ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Свої позовні вимоги мотивує тим, що після смерті її батька ОСОБА_7 відкрилась спадщина на усе належне йому майно. До складу спадкового майна входять: Ѕ частина житлового будинку АДРЕСА_1 , а також земельна ділянка, на якій розташоване вказане домоволодіння, яка належала спадкодавцю разом з відповідачем ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний номер 40843206, виданого реєстраційною службою Харківського районного управління юстиції Харківської області 17 липня 2015 року.
Спадкоємцями після померлого ОСОБА_7 є його дружина ОСОБА_4 , яка відмовилась від своєї долі у спадщині на користь позивача, а також його діти ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , які є сторонами по справі.
Позивач та її рідний брат ОСОБА_2 оформили свої спадкові права на частину житлового будинку АДРЕСА_1 , що залишилась після смерті ОСОБА_7 , відповідно на 1/3 частину за позивачкою, на 1/6 частину - за ОСОБА_2 .
При цьому на даний час вони не можуть оформити право власності у порядку спадкування за законом на частину земельної ділянки, на якій розташоване вказане домоволодіння та яка на праві спільної сумісної власності належала ОСОБА_7 , оскільки вказана частка не була виділена, у зв`язку з чим нотаріусом було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 03 жовтня 2019 року провадження у справі відкрито, розгляд справи ухвалено здійснювати у порядку загального позовного провадження та призначено проведення підготовчого засідання.
24 жовтня 2019 року до суду звернувся ОСОБА_2 із зустрічної позовною заявою до ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в якій просив визначити ідеальні частки співвласників ОСОБА_7 та ОСОБА_5 у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, кадастровий номер 6325183504:00:001:0298, загальною площею 0,25 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , у розмірі по 1/2 частині у кожного, а також визнати за ним право власності на 1/6 частину земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,25 га, кадастровий номер 6325183504:00:001:0298, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 25 жовтня 2019 року за клопотанням позивача ОСОБА_6 витребувано докази.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 29 листопада 2019 року було прийнято до спільного розгляду з первісним позовом зустрічний позов ОСОБА_2 , за наслідками підготовчого судового засідання справу було призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Позивач ОСОБА_6 у судове засідання не з`явилась, надала до канцелярії суду заяву, в якій зазначила, що позов підтримує та не заперечує проти задоволення зустрічного позову, а також просить розглядати справу без її участі.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, надав до канцелярії суду заяву, в якій зазначив, що свій позов підтримує та не заперечує проти задоволення позову ОСОБА_6 , а також просить розглядати справу без його участі.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася, надала до канцелярії суду заяву, в якій зазначила, що не заперечує проти задоволення позову ОСОБА_6 та зустрічного позову ОСОБА_2 , а також просить розглядати справу без її участі.
Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилася, надала до канцелярії суду заяву, в якій зазначила, що не заперечує проти задоволення позову ОСОБА_6 та зустрічного позову ОСОБА_2 , а також просить розглядати справу без її участі.
Враховуючи, що у підготовче судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.
З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області 09 лютого 2017 року.
Спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_7 є його дружина - відповідач ОСОБА_4 та його діти - позивач ОСОБА_6 та відповідач ОСОБА_2 .
У матеріалах спадкової справи № 563/2017 міститься заява ОСОБА_4 про те, що вона відмовляється від усього спадкового майна, що лишилося після смерті її чоловіка ОСОБА_7 , на користь своєї дочки - ОСОБА_6 .
Як вбачається з рішення Харківського районного суду Харківської області від 18 лютого 2011 року за ОСОБА_7 та ОСОБА_3 було визнано право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 по Ѕ частині за кожним у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний номер 40843206 від 17 липня 2015 року ОСОБА_7 на ОСОБА_3 на праві приватної спільної сумісної власності належить земельна ділянка, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6325183504:00:001:0298 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0, 25 га.
Таким чином, після смерті ОСОБА_7 відкрилась спадщина, зокрема на Ѕ частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та на частину земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6325183504:00:001:0298.
З матеріалів спадкової справи № 563/2017 встановлено, що позивач ОСОБА_6 та відповідач ОСОБА_2 після смерті батька ОСОБА_7 звернулись до Першої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області із заявами про прийняття спадщини за законом. Державним нотаріусом Ольховською Л.М. 03 жовтня 2018 року були видані свідоцтва про право на спадщину: ОСОБА_6 - на 2/6 частини, а ОСОБА_2 - на 1/6 частину у праві спільної власності житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .
При цьому, державний нотаріус Ольховська Л.М. постановою від 17 вересня 2019 року відмовила ОСОБА_6 та ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, оскільки арифметична частина вказаної земельної ділянки, що належала померлому ОСОБА_7 , виділена не була.
Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин та досліджених в судовому засіданні наданих доказів, прийшов до висновку про повне задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них є спільною сумісною власністю.
Зі змісту статті 89 Земельного кодексу України у спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки співвласників жилого будинку. Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюється за договором або законом. Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або виділення з неї окремої частини.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦК України розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності здійснюється за згодою всіх співвласників, а відповідно до ст. 361 ЦК України розпорядження часткою у праві спільної власності співвласником може здійснюватися самостійно. Таким чином, для здійснення права розпорядження часткою, в тому числі і для передачі права власності, необхідно, щоб частка в праві спільної власності була визначена. Аналогічно, щоб оформити перехід права власності до спадкоємця, частка спадкодавця має бути визначена.
Згідно зі ст. 370 ЦК України частки кожного з співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Крім того, згідно з п. 4 ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право власності на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності на жилий будинок, будівлю, споруду.
Пленум Верховного Суду України у п. 21 постанови № 7 від 16 квітня 2004 року Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ роз`яснив, що якщо до вирішення судом спору між співвласниками жилого будинку розмір часток у спільній власності на земельну ділянку, на якій розташовані будинок, господарські будівлі та споруди, не визначався або вона перебувала у користуванні співвласників і ними не було досягнуто угоди про порядок користування нею, суду при визначенні частини спільної ділянки, право на користування якою має позивач (позивачі), слід виходити з розміру його (їх) частки у вартості будинку, господарських будівель та споруд на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої.
Судом встановлено, що на земельній ділянці, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6325183504:00:001:0298, зведений житловий будинок, у праві власності на який співвласникам ОСОБА_7 та ОСОБА_3 належали однакові за розміром частки.
Виходячи з наведеної вище норми Земельного кодексу України право власності померлого на дану земельну ділянку має визначатися пропорційно його частці у праві власності на будинок.
В абзаці 5 п. 3.4 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , роз`яснено, що, - У разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємці учасника спільної сумісної власності мають право звернутися з позовом про визначення частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності .
Таким чином, суд вважає за необхідне визначити ідеальні частки співвласників ОСОБА_7 та ОСОБА_3 у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, кадастровий номер 6325183504:00:001:0298, загальною площею 0,25 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , у розмірі по 1/2 частині у кожного з них.
Відповідно до ч. 1. ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
У відповідності до ч. 1 ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом).
Відповідно до положень ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу .
У відповідності до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу , він не заявив про відмову від неї. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.
Згідно ст. 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб`єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.
Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
На підставі ст.ст. 12 , 81 , 82 ЦПК України , кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не має для суду встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Як слідує з постанови державного нотаріуса Першої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області Ольховської Л.М. від 17 вересня 2019 року, позивачу за первісним позовом ОСОБА_6 та позивачу за зустрічним позовом ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6325183504:00:001:0298, оскільки арифметична частина вказаної земельної ділянки, що належала померлому ОСОБА_7 , виділена не була.
Судом визначено, що частка померлого ОСОБА_7 у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6325183504:00:001:0298, становить Ѕ.
Вказані вище обставини учасниками процесу не оспорюються та не заперечуються, а тому у відповідності до вимог ст.ст.76, 229 ЦПК України дані докази визнаються судом належними, допустимими та достовірними.
Відповідно до ст.1 першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположними свобод фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У той же час право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, зокрема, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою (ч.2 ст.382, ст.392 ЦК України).
Оскільки у даному випадку питання про право на спадщину не може бути вирішено у нотаріальному порядку шляхом видачі свідоцтва про право на спадщину, тому це питання повинно бути вирішено у судовому порядку шляхом визнання права власності на вищевказане спадкове майно за позивачами у порядку спадкування за законом.
Як встановлено з матеріалів спадкової справи, спадкоємцями після померлого ОСОБА_7 є ОСОБА_6 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . При цьому ОСОБА_4 відмовилась від своєї долі у спадщині на користь ОСОБА_6 . Після чого позивачем за первісним позовом ОСОБА_6 було успадковано 2/6 частини, а позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_2 відповідно - 1/6 частину у праві спільної власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_7 .
Приймаючи до уваги вищенаведене, враховуючи розмір частин, успадкованих ОСОБА_6 та ОСОБА_2 у праві спільної власності на житловий будинок, що розташований на спірній земельній ділянці, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_6 щодо визнання за нею право власності на 1/3 частину земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,25 га, кадастровий номер 6325183504:00:001:0298, а також зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 щодо визнання за ним права власності на 1/6 частину земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,25 га, кадастровий номер 6325183504:00:001:0298, у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , є законними та обґрунтованими і, відповідно такими, що підлягають задоволенню.
Висновки суду узгоджуються із зібраними у справі доказами і не суперечать вимогам законодавства.
У відповідності до вимог ст.141 ЦПК України суд вважає за доцільне залишити судові витрати за позивачами.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 10 , 12 , 89 , 263 , 264 , 265 ЦПК України , суд-
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , про визначення розміру ідеальних часток в праві спільної сумісної власності та визнання права власності на частину земельної ділянки в порядку спадкування за законом- задовольнити повністю.
Визначити ідеальні частки співвласників ОСОБА_7 та ОСОБА_5 в праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, кадастровий номер 6325183504:00:001:0298, загальною площею 0,25 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в розмірі по 1/2 частині в кожного з них.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,25 га, кадастровий номер 6325183504:00:001:0298, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Судові витрати віднести за рахунок позивача.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , про визначення розміру ідеальних часток в праві спільної сумісної власності та визнання права власності на частину земельної ділянки в порядку спадкування за законом - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_2 , право власності на 1/6 частину земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,25 га, кадастровий номер 6325183504:00:001:0298, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Судові витрати віднести за рахунок позивача.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним: ОСОБА_1 , місце проживання (реєстрації): АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним : ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_3 , місце проживання (реєстрації): АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Відповідач: ОСОБА_4 , місце проживання (реєстрації): АДРЕСА_3 , РНКОПП НОМЕР_5 .
Повний текст рішення складено 06.12.2019.
Суддя Д.М. Савченко
Суд | Харківський районний суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 29.11.2019 |
Оприлюднено | 09.12.2019 |
Номер документу | 86159819 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Харківський районний суд Харківської області
Савченко Д. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні