Постанова

від 20.11.2019 по справі 160/8114/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 листопада 2019 року м. Дніпросправа № 160/8114/18

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дурасової Ю.В.,

суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,

секретар судового засідання: Новошицька О.О.

за участю: представника позивача: Покотило Марини Борисівни;

представника відповідача: Єгорова Антона Євгеновича

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.07.2019 (головуючий суддя Турлакова Н.В., повний текст складено 12.07.2019)

в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПА» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "ІМПА", звернувся до суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, просив:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.01.2018 року №0000294614 про застосування штрафу в розмірі 10 039,50 грн.

Позов обґрунтовано тим, що згідно з пунктом 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України штрафні санкції можуть бути застосовані лише у разі, якщо платник податків - продавець товарів/послуг був зобов`язаний відповідно до вимог Податкового кодексу України скласти та зареєструвати податкову накладну у зв`язку із постачанням товарів/послуг або надходження коштів від покупця на оплату (аванс), а тому, у Позивача був відсутній обов`язок складати та реєструвати податкову накладну на адресу ТОВ «СЕРВІС ПРО» , її помилкове виписування не тягне за собою жодних наслідків, які передбачені пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.

У зв`язку з зазначеним Позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення від 24.01.2018 року № 0000294614, яке винесене на підставі акта перевірки від 28.11.2017 року № 775/28-10-46-14-38120952, прийняте всупереч чинному законодавству України та є таким, що підлягає скасуванню.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.07.2019 позов задоволено.

Рішення суду першої інстанції, зокрема, обґрунтовано тим, що ТОВ «ІМПА» розрахунок коригування до податкової накладної було складено 17.04.2018 р. одночасно з податковою накладною, якою, фактично, замінено помилково виписану податкову накладну. Реєстрацію коректної податкової накладною підприємством було проведено в строк, встановлений Податковим кодексом України. Отже, у справі № 816/1990/17 були інші обставини та предмет розгляду, ніж у даній справі. Тому, враховуючи, що у контрагентів відсутні будь-які документи, які датовані 15.04.2017, що підтверджували б зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок, оприбуткування коштів у касі платника податку або здійснення поставки товару, до того ж податкові органи не підтвердили настання першої події саме 15.04.2017, а ТОВ «ІМПА» підтвердило настання першої події саме 17.04.2017, тому у позивача був відсутній обов`язок складати та реєструвати податкову накладну від 15.04.2017, відтак нарахування податковим органом штрафних санкцій (правомірність яких є предметом розгляду даної справи), є помилковим та таким, що не ґрунтується на чинних нормах права.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Посилається на те, що позивач не навів жодної норми Податкового кодексу, яка б звільняла його від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної. Порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі є підставою для застосування штрафу до такого платника.

Позивачем до апеляційного суду подано відзив на апеляційну скаргу, згідно якого просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Посилається на те, що 15.04.2017 року між сторонами не було здійснено жодної оподаткованої податком на додану вартість операції, а накладна, фактично, виписана раніше від дати проведення операції з постачання, яка відбулася 17.04.2017. відповідачем 28.11.2017 року складено акт про результати камеральної перевірки щодо своєчасності реєстрації податкових накладних та встановлені порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі до 15 календарних днів на загальну суму ПДВ 100 395грн. на підставі вказаного акта перевірки відповідачем складено ППР від 24.01.2018 року, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 10 339,5грн. Зазначає, що розрахунком коригування від 17.04.2017 року було нівельовано податкову накладну №16 від 15.04.2017 року. В той же день, 17.04.2017 року, було складено та зареєстровано податкову накладну №18 на суму 501 975грн. без ПДВ, яка замінює помилково складену податкову накладну від 15.04.2017 року.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позовних вимог відмовити. Надав пояснення аналогічні, викладеним в апеляційній скарзі.

Представник позивача просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, залишивши рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване. Надав пояснення аналогічні, викладеним у відзиві на апеляційну скаргу.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі висновків акта про результати камеральної перевірки від 28.11.2017 року № 775/28-10-46-14-38120952 (а.с. 12-14) Офісом великих платників ДФС винесено податкове повідомлення-рішення від 24.01.2018 року № 0000294614 (а.с. 9), яким застосовано штраф від суми ПДВ 100 395грн. у розмірі 10%, що становить 10 039,50 грн.

Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.

Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем (ТОВ «ІМПА» ) виписано податкову накладну № 16 від 15.04.2017 р. на суму 602 370 грн., у т.ч. ПДВ 100 395грн. та зареєструвало її в Єдиному реєстрі податкових накладних 10.05.2017 p., реєстраційний номер документу 9084722243 (а.с. 29).

Водночас, 17.04.2017 року позивач, виявивши помилку, допущених при складанні податкової накладної № 16 від 15.04.2017 р., відповідно до вимог абз. 5 п. 201.1. ст. 201, п. 192.1 ст. 192.1 Податкового кодексу України, виправив податкову накладну шляхом подання Розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 17 від 17.04.2017 р. на суму (-602 370) грн., у т.ч. ПДВ (-100 395) грн. (а.с. 30)

Вказаний Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних 11.05.2017 p., реєстраційний номер документу 9085113913.

Так, позивач відвантажив контрагенту (ТОВ «СЕРВІС ПРО» ) товар на суму 602 370 грн. лише 17.04.2017 p., в зв`язку з чим позивачем виписана та зареєстрована податкова накладна № 18 від 17.04.2017 на суму 602 370грн., у т.ч. ПДВ 100 395грн., реєстраційний номер документу Єдиному реєстрі податкових накладних 9088357284 (копія міститься в матеріалах справи), яка включена до складу податкових зобов`язань Декларації з ПДВ за квітень 2017 р. та включена до Додатку 5 за відповідний період.

28.11.2017 року відповідачем на підставі пп. 19 1 .1.2 п. 19 1 .1. ст. 19 пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та п. 75.1 ст. 75, ст. 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку ТОВ «ІМПА» щодо своєчасної реєстрації податкових накладних у ЄРПН.

За результатами зазначеної перевірки встановлено порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та пунктів 5, 6 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 29.12.2010 року № 1246, а саме: недотримано законодавчо визначений граничний термін реєстрації податкової накладної від 15.04.2017 року № 16 на загальну суму ПДВ 100395грн за результатами господарської операції з ТОВ «СЕРВІС ПРО» в ЄРПН до 15 календарних днів, про що було складено акт від 28.11.2017 року № 775/28-10-46-14-38120952.

Згідно матеріалів справи позивачем (ТОВ «ІМПА» ) 12.01.2018 року направлено відповідачу заперечення на вищезазначений акт перевірки. Натомість, відповідач повідомив позивача про правомірність акта за результати камеральної перевірки від 28.11.2017 року № 775/28-10-46-14-38120952.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, згідно з нормами пункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

При цьому, Єдиний реєстр податкових накладних (ЄРПН) - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами (п. 14.1.60 ст. 14 ПКУ).

Відповідно до положень абзацу 14 пункту 201.10 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Отже податковим законодавством передбачені штрафні санкції за порушення терміну реєстрація податкових накладних у ЄРПН.

Пунктом 120 1 .1 статті 120 1 Податкового кодексу України передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних , що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10% від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20% від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30% від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40% від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Згідно з абзацом 1 п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів /послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс ).

Реєстрація податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Таким чином, з аналізу вищезазначених норм податкового законодавства, податкова накладна має бути зареєстрована у Єдиному реєстрі, податкових накладних протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, а саме з настанням однієї із подій:

або зарахування коштів на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг,

або відвантаження поставленого товару.

Тобто, обов`язок скласти та зареєструвати податкову накладну виникає з моменту виникнення податкових зобов`язань з податку на додану вартість, а податкові зобов`язання з податку на додану вартість виникають при здійсненні господарської операції яка є об`єктом оподаткування податком на додану вартість за правилом «першої події» .

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що перша подія - постачання товару за договором відбулась 17.04.2017 , що підтверджується видатковою накладною № 107 від 17.04.2017.

Водночас, ні оплата товару, ні його поставка 15.04.2017 здійснені не були, що, також, підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом за період квітень 2017 року, підписаним між ТОВ «Імпа» та ТОВ «Сервіс Про» .

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що у позивача був відсутній обов`язок складати та реєструвати податкову накладну від 15.04.2017 року.

Аналогічні правові висновки містяться в постановах Верховного Суду від 26.06.2018 № 813/4556/16, від 06.08.2018 № 802/1198/16-а, від 22.08.2018 № 804/1366/17, від 16.08.2018 № 804/2654/18.

Згідно із ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для не застосування зазначених норм.

Слід зазначити, що доводи Відповідача про те, що приписи Податкового кодексу України не містять норм щодо звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної в ЄРПН у разі подання розрахунку коригування до податкової накладної після закінчення граничного строку для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, посилаючись на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 26.06.2018 року по справі № 816/1990/17, суд першої інстанції правильно відхилив, оскільки у зазначеній відповідачем справі, розрахунок коригування було складено через місяць після складання податкової накладної, а зареєстровано майже через два місяці після складання податкової накладної.

Натомість в даній справі, позивач податкові накладні помилково зареєстрував та в подальшому було здійснено коригування кількісних та вартісних показників до початку перевірки, тому в даній справі відсутні правові підстави для застосування штрафних санкцій.

Приписи Податкового кодексу України дійсно не містять норм щодо звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної в ЄРПН у разі подання розрахунку коригування до податкової накладної після закінчення граничного строку для реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Однак позивачем (ТОВ «ІМПА» ) розрахунок коригування до податкової накладної було складено 17.04.2018 р. одночасно з податковою накладною, якою, фактично, замінено помилково виписану податкову накладну. Реєстрацію коректної податкової накладною підприємством було проведено в строк, встановлений Податковим кодексом України.

Отже, у справі № 816/1990/17 від 26.06.2018, що розглядав Верховний Суд були інші обставини та предмет розгляду, ніж у даній справі.

Таким чином, враховуючи, що у контрагентів відсутні будь-які документи, які датовані 15.04.2017, що підтверджували б зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок, оприбуткування коштів у касі платника податку або здійснення поставки товару, до того ж податкові органи не підтвердили настання першої події саме 15.04.2017, а позивач (ТОВ «ІМПА» ) підтвердив настання першої події саме 17.04.2017 , суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог.

У позивача був відсутній обов`язок складати та реєструвати податкову накладну від 15.04.2017, відтак нарахування податковим органом штрафних санкцій є помилковим та таким, що не ґрунтується на нормах податкового права.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.01.2018 року №0000294614 про застосування до позивача штрафу в розмірі 10 039,50 грн.

Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи відповідача спростовуються доводами, викладеними позивачем та нормами законодавства.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції, виходячи з обставин справи та норм законодавства України, що регулює дані правовідносини, права та інтереси позивача захищені.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.

З огляду на результати апеляційного розгляду справи, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.07.2019 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.07.2019 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили 20.11.2019 та може бути оскаржена до Верховного Суду в силу п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України протягом 30 днів відповідно до ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 20.11.2019.

В повному обсязі постанова виготовлена 28.11.2019.

Головуючий суддя Ю. В. Дурасова

суддя Л.А. Божко

суддя О.М. Лукманова