Ухвала

від 05.12.2019 по справі 826/18574/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 грудня 2019 року

Київ

справа № 826/18574/16

адміністративне провадження № К/9901/30319/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Хохуляка В.В., Усенко Є.А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві, яке є правонаступником Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві, на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2019 у справі №826/18574/16 за позовом Приватного підприємства Ферріум до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

04.11.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС у м.Києві, яке є правонаступником Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ГУ ДФС, скаржник), направлена до суду поштою 02.11.2019.

Одночасно ГУ ДФС було заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали апеляційного суду, яке вмотивоване тим, що первісна касаційна скарга була подана в строки, визначені процесуальним законодавством. Крім того, на думку заявника положеннями Кодексу адміністративного судочинства України визначено право сторони на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення. При цьому, Кодекс не врегульовує питання визначення строку на повторне звернення з касаційною скаргою, натомість встановлює крайній строк для її подання, який становить один рік. Зазначає, що ГУ ДФС постійно вживалися заходи із реалізації права на касаційне оскарження, а саме: первинну касаційну скаргу було подано у строки, визначені законодавством, що свідчить про об`єктивність причин пропуску такого строку та дає підстави для його поновлення.

Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, Верховний Суд ухвалою від 13.11.2019 визнав їх неповажними та запропоновав скаржнику у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали подати заяву про поновлення пропущеного строку із зазначенням інших (поважних) причин пропуску строку на касаційне оскарження та надати платіжний документ про оплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 1921 грн.

На виконання вимог цієї ухвали від ГУ ДФС 26.11.2019 надійшло клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та продовження строк виконання вимог ухвали в частині надання суду документу про сплату судового збору. Клопотання обґрунтоване тим, що положеннями Кодексу адміністративного судочинства України визначено право сторони на повторне звернення до суду, разом з тим вказаними нормами не визначено чітко строків на повторне звернення. Зазначає, що ним вживалися всі необхідні заходи та залежні від нього дії для реалізації права на касаційне оскарження, зокрема, первісна касаційна скарга була подана в строки, визначені процесуальним законодавством. Ці обставини, на думку скаржника є об`єктивними та поважними, а тому відповідач просить визнати причини пропуску строку поважними та поновити його.

Отже, фактично зазначені скаржником підстави для поновлення строку є аналогічними тим, які вже Суд оцінив і визнав неповажними ухвалою про залишення касаційної скарги без руху.

Суд повторно звертає увагу скаржника, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава повинна дотримуватися раніше згаданого принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Відповідно до статті 129 Конституції України та статей 2, 8 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як зазначив Європейський суд з прав людини в рішенні від 15 травня 2008 року Надточій проти України принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, який діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових труднощів, які склалися в нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, у тому числі й щодо сплати судового збору.

При цьому доводи скаржника про те, що повторна касаційна скарга направлена в межах строку, передбаченого частиною п`ятою статті 333 КАС України, є безпідставними, оскільки цією нормою встановлено присічний строк на касаційне оскарження судових рішень суб`єктами владних повноважень незалежно від поважності причин пропуску строку, натомість не встановлює можливість незастосування до таких суб`єктів строку на касаційне оскарження судових рішень, встановлених статтею 329 КАС України, який становить тридцять днів, а так само не встановлює наявність у суб`єктів владних повноважень безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених для цього, а у Суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Ураховуючи обставини справи, зазначену скаржником причину пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважною, якщо вона не залежить від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов`язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України відповідач, який діє як суб`єкт владних повноважень, однак має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту, для чого, як особа, зацікавлена в її поданні, повинен вчиняти всі можливі та залежні від нього дії, використовувати всі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Отже, клопотання ГУ ДФС про продовження строку виконання вимог ухвали в частині надання документу про сплату судового збору є недоцільним і задоволенню не підлягає, оскільки скаржнику для відшукання можливості сплатити судовий збір за поданою ним скаргою давалось достатньо часу.

За змістом пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Таким чином, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення такого строку є неповажними.

На підставі наведеного, керуючись частиною третьою статті 3, пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління ДФС у м. Києві, яке є правонаступником Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві про поновлення строку на касаційне оскарження, визнавши зазначені в ньому причини пропуску строку неповажними.

Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління ДФС у м. Києві, яке є правонаступником Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДФС у м. Києві, яке є правонаступником Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві, на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2019 у справі №826/18574/16.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

В.В. Хохуляк

Є.А. Усенко ,

Судді Верховного Суду