Ухвала

від 13.05.2019 по справі 757/23376/19-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/23376/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2019 року

слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва: ОСОБА_1 ,

при секретарі: ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання Прокурора у кримінальному провадженні - заступника начальника управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Київської області радника юстиції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно в рамках проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 17.11.2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017000000004228 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364-1 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор у кримінальному провадженні - заступник начальника управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Київської області радник юстиції ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на нерухоме майно, що зареєстроване на праві власності за ТОВ «ФОНД ДОСЛІДЖЕНЬ ТА РОЗВИТКУ» (код ЄДРПОУ 36728490), а сааме: квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 129,6 кв.м.; квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 133,8 кв.м., з метою забезпечення можливої спеціальної конфіскації майна.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.11.2017 року за № 42017000000004228, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191,ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364-1КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що службовими особами фінансово-промислового холдингу «КВВ ГРУП» в період 2017-2018 років організовано схему з надання послуг по конвертації грошових коштів та формуванню витрат із закупівлі металобрухту підприємствам реального сектору економіки через ряд створених та придбаних фіктивних підприємств. Такі дії спрямовані на умисне ухилення від сплати податків, зборів, інших обов`язкових платежів, що входять в систему оподаткування та подальшого ненадходження до державного бюджету грошових коштів в особливо великих розмірах.

Зокрема, встановлено, що в зазначений період часу суб`єктами господарської діяльності реального сектору економіки здійснено формування витрат із закупівлі металобрухту від фіктивних підприємств підконтрольних службовим особам ТОВ «КВВ ГРУП» (код ЄДРПОУ 37402629), а саме: ТОВ "ТРАНС-КОМ-ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 41207027) (зміна назви 20.11.2018 на ТОВ «ТРАНС-ТЕХНОТОРГ»), ТОВ "УКРБРУХТ" (код ЄДРПОУ41414216), ТОВ «НЕМЕСІДА ТРЕЙД» (код 41104642) (зміна назви 02.03.2018 на ТОВ «ДОЙЧ ГРУП») у період з 2017 по 2018 роки здійснили формування витрат пов`язаних із придбання металобрухту для підприємств реального сектору економіки, ухилилися від сплати податку на прибуток, шляхом оформлення нікчемних правочинів та відображення завідомо неправдивих даних в податковій звітності, що призвело до ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах.

Також, 07.02.2019 року органом досудового розслідування проведено обшук у офісних приміщеннях фінансово-промислової групи «КВВ ГРУП» в будівлі, розташованій за адресою: вул. Предславинська, 28, м. Київ, під час якого виявлено та вилучено речі та документи, в тому числі, ТОВ «ФОНД ДОСЛІДЖЕНЬ ТА РОЗВИТКУ», якими підтверджується конвертація грошових коштів та формування витрат із закупівлі металобрухту підприємствам реального сектору економіки через ряд створених та придбаних фіктивних підприємств.

В ході досудового розслідування встановлено, що за ТОВ «ФОНД ДОСЛІДЖЕНЬ ТА РОЗВИТКУ» (код ЄДРПОУ 36728490) зареєстровані на праві приватної власності наступне нерухоме майно: квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 129,6 кв.м.; квартира АДРЕСА_2 , загальною площею 133,8 кв.м.

Таким чином, у органу досудового розслідування є підстави вважати, що вищевказане нерухоме майно набуте ТОВ «ФОНД ДОСЛІДЖЕНЬ ТА РОЗВИТКУ» за рахунок грошових коштів, які протиправно одержано в результаті формування витрат, пов`язаних із придбання металобрухту для підприємств реального сектору економіки, ухилення від сплати податку на прибуток, шляхом оформлення нікчемних правочинів та відображення завідомо неправдивих даних у звітності з метою їх подальшої легалізації.

Прокурор вказує, вищевказані квартири можуть бути предметом спеціальної конфіскації, як виду покарання, у зв`язку з чим просить клопотання задовольнити.

Згідно ст. 107 КПК України, під час розгляду клопотання здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів.

З метою забезпечення арешту майна, яке не має статусу тимчасово вилученого, та з метою забезпечення арешту майна, на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання розглядається без повідомлення власника майна.

В судове засідання прокурор не з`явився, про день, час, місце розгляду клопотання повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, в якій підтримав вимоги клопотання з викладених у ньому підстав, просив їх задовольнити.

Оскільки, згідно ч. 1 ст. 172 КПК України, неприбуття прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, слідчий суддя визнав можливим розглянути клопотання за відсутності прокурора.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Слідчим суддею встановлено, що Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.11.2017 року за № 42017000000004228, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191,ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364-1КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що службовими особами фінансово-промислового холдингу «КВВ ГРУП» в період 2017-2018 років організовано схему з надання послуг по конвертації грошових коштів та формуванню витрат із закупівлі металобрухту підприємствам реального сектору економіки через ряд створених та придбаних фіктивних підприємств. Такі дії спрямовані на умисне ухилення від сплати податків, зборів, інших обов`язкових платежів, що входять в систему оподаткування та подальшого ненадходження до державного бюджету грошових коштів в особливо великих розмірах.

В ході досудового розслідування встановлено, що до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень причетні службові особи ТОВ «ФОНД ДОСЛІДЖЕНЬ ТА РОЗВИТКУ» (код ЄДРПОУ 36728490), за яким на праві приватної власності зареєстрована квартира АДРЕСА_1 та квартира АДРЕСА_2 , які, можливо, набуті товариством за рахунок грошових коштів, протиправно одержаних в результаті формування витрат, пов`язаних із придбання металобрухту для підприємств реального сектору економіки, ухилення від сплати податку на прибуток, шляхом оформлення нікчемних правочинів та відображення завідомо неправдивих даних у звітності з метою їх подальшої легалізації.

Прокурор вказує, що з метою забезпечення можливої спеціальної конфіскації майна, виникла необхідність в накладенні арешту на вищевказане нерухоме майно.

Відповідно до ст. 131 КПК України, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною 2 статті 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України визначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з клопотанням про арешт майна, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Так, на правову підставу для звернення з клопотанням прокурор посилається на ч. 2 ст. 170 КПК України, згідно якої арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигодип.

Відповідно до ч. 1 ст. 96-1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною 1 статті 150, статтею 154, частинами 2 і 3 статті 159-1, частиною 1 статті 190, статтею 192, частиною 1 статей 204, 209-1, 210, частинами 1 і 2 статей 212, 212-1, частиною 1 статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною 2 статті 244, частиною 1 статей248, 249, частинами 1 і 2 статті 300, частиною 1 статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною 1 статей 363-1,364-1, 365-2 цього Кодексу.

Так, досудове розслідування у кримінальному провадженні, № 42017000000004228 від 17.11.2017 року здійснюється за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364-1 КК України, санкціями яких спеціальна конфіскація майна не передбачена, тому й відсутня підстава для накладення арешту з метою забезпечення спеціальної конфіскації майна.

Більше того, з матеріалів клопотання вбачається, що у кримінальному провадженні № 42017000000004228 про підозру не повідомлено жодній особі, цивільний позов не заявлено, а також прокурором не доведено, яким саме чином нерухоме майно, зареєстроване на праві власності за ТОВ «ФОНД ДОСЛІДЖЕНЬ ТА РОЗВИТКУ», є предметом, доказом злочинів, засобом чи знаряддям їх вчинення, набуте злочинним шляхом, чи використовувалося під час вчинення кримінальних правопорушень, відомості щодо яких внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а відтак у задоволенні клопотання слід відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 170-175, 309, 372, 392, 532 Кримінального процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Прокурора у кримінальному провадженні - заступника начальника управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Київської області радника юстиції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно в рамках проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 17.11.2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017000000004228 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364-1 КК України, - відмовити.

Ухвала про арешт майна може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1