Ухвала

від 06.12.2019 по справі 945/2261/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/2261/19

У Х В А Л А

06 грудня 2019 року

Миколаївський районний суд Миколаївської області, в складі головуючого судді Терентьєва Г.В., за участю: секретаря судового засідання Куртась К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві, без повідомлення учасників справи, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Екопродукт-2016 про забезпечення позову до пред`явлення позову,

встановив:

05 грудня 2019 року засновник Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - заявник) звернувся до Миколаївського районного суду Миколаївської області з заявою про забезпечення позову, до пред`явлення позову, шляхом:

1) заборони відповідачу ОСОБА_1 вчиняти від імені ТОВ Екопродукт-2016 та підписувати будь-які документи від імені ТОВ Екопродукт-2016 , у тому числі укладати договори, вчиняти інші правочини щодо земельних ділянок 4824286000:01:000:0135, площею 2,67 га та 4824286000:05:000:0087, площею 4,34 га, які належать ОСОБА_2 ; 4824286000:03:000:0059, площею 2,7167 га та 4824286000:03:000:0050, площею 5,3469 га, які належать ОСОБА_3 ; 4824286000:02:000:0010, площею 4,2861 га та 4824286000:01:000:0010, площею 2,5618 га, які належать ОСОБА_4 ; 4824286000:03:000:0075, площею 5,3445 га та 4824286000:02:000:0067, площею 7,8577 га, які належать ОСОБА_5 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованих на території Яснополянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області;

2) накладення арешту на земельні ділянки з кадастровим номером:

- 4824286000:01:000:0135, площею 2,67 га та 4824286000:05:000:0087, площею 4,34 га, які належать ОСОБА_2 ;

- 4824286000:03:000:0059, площею 2,7167 га та 4824286000:03:000:0050, площею 5,3469 га, які належать ОСОБА_3 ;

- 4824286000:02:000:0010, площею 4,2861 га та 4824286000:01:000:0010, площею 2,5618 га, які належать ОСОБА_4 ;

- 4824286000:03:000:0075, площею 5,3445 га та 4824286000:02:000:0067, площею 7,8577 га, які належать ОСОБА_5 , для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованих на території Яснополянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області;

3) заборони суб`єктам державної реєстрації Миколаївської області, у тому числі Миколаївській районній державній адміністрації, Нечаянській сільській раді, Ольшанській сільській раді здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 4824286000:01:000:0135, площею 2,67 га та 4824286000:05:000:0087, площею 4,34 га, які належать ОСОБА_2 ; 4824286000:03:000:0059, площею 2,7167 га та 4824286000:03:000:0050, площею 5,3469 га, які належать ОСОБА_3 ; 4824286000:02:000:0010, площею 4,2861 га та 4824286000:01:000:0010, площею 2,5618 га, які належать ОСОБА_4 ; 4824286000:03:000:0075, площею 5,3445 га та 4824286000:02:000:0067, площею 7,8577 га, які належать ОСОБА_5 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованих на території Яснополянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову заявник вказує на те, що 05.10.2016 ним було засновано ТОВ Екопродукт-2016 та призначено директором товариства ОСОБА_1 , якому передано статутні і правовстановлюючі документи та печатка товариства. Протягом 2017-2018 років ТОВ Екопродукт уклало договори оренди земельних ділянок та зареєструвало речове право в Державному реєстрі речових прав. Далі заявник вказує на те, що наприкінці 2018 року ОСОБА_1 зник разом з печатками товариства та усіма статутними, правовстановлюючими документами та укладеними договорами оренди. У зв`язку з цим заявник звернувся до поліції, видав наказ про позбавлення ОСОБА_1 права підпису та оголосив про визнання недійсними печатки Товариства. 22.11.2019 Нечаянською сільською радою було зареєстровано право оренди ТОВ Ніколь Агрозем на земельну ділянку з кадастровим номером 4824286000:01:000:0135, площею 2,67, розташованої на території Яснополянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, яка належить на праві власності ОСОБА_2 та перебуває в оренді у ТОВ Екопродукт-2016 . Посилаючись на вказані обставини заявник вказує на те, що ОСОБА_1 маючи печатку та статутні документи ТОВ Екопродукт-2016 вчиняє дії спрямовані на позбавлення підприємства заявника речових прав на оренду земельних ділянок.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 149 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частина 1 статті 150 ЦПК України передбачає види заходів забезпечення позову, у тому числі і накладення арешту та заборона вчиняти певні дії.

Пленум Верховного Суду України в своїй постанові Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову № 9 від 22 грудня 2006 року в пункті четвертому роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер (постанова Верховного Суду у справі № 755/1357/18 від 13.03.2019).

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 17 жовтня 2018 року у справі № 183/5864/17-ц метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження можливих труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Розглянувши заяву про забезпечення позову та докази додані до заяви суд вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Звертаючись з заявою про забезпечення позову ТОВ Екопродукт-2016 вказує на те, що вимоги позивача які він має намір подати є немайновими та те, що відповідачем є ОСОБА_1 , а особами, які можуть отримати статус учасника справи є ТОВ Ніколь Агрозем та ОСОБА_2 у справі про визнання дій неправомірними та недійсними правочинів, скасування державної реєстрації. Обґрунтовуючи такі вимоги заявник зазначає про те, що ОСОБА_1 зник разом з печатками та усіма статутними та правовстановлюючими документами та вчиняє дії спрямовані на позбавлення ТОВ Екопродукт-2016 речових прав, у зв`язку з чим заявник повідомив правоохоронні органи та подав оголошення до засобів масової інформації, однак доказів на підтвердження вказаних обставин не надає.

З копії наказу № 2 від 05 грудня 2018 року вбачається, що засновник ТОВ Екопродукт-2016 відсторонив від виконання обов`язків директора ТОВ Екопродукт-2016 ОСОБА_1 та позбавив його права підпису будь-яких документів від імені ТОВ Екопродукт-2016 ; наказано засновнику товариства звернутися до відділу поліції щодо результатів досудового розслідування за фактом привласнення ОСОБА_1 майна, документів та печатки товариства та надати оголошення до засобів масової інформації про визнання недійсними печатки товариства та втраченими статутних, правовстановлюючих документів товариства. Контроль за виконанням цього наказу залишено за засновником ТОВ Екопродукт-2016 - ОСОБА_6 .

У той же час, відповідно до копії детальної інформації про юридичну особу, надану заявником, ОСОБА_1 є керівником Товариства з обмеженою відповідальністю Екопродукт-2016 , що спростовує відомості викладені у наказі № 2 від 05 грудня 2018 року.

Інших доказів на підтвердження позиції заявника про існування спору між засновником товариства та його директором, який підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, заявником суду не представлено.

У відповідності до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як вказав Верховний Суд у постанові по справі № 826/10936/18 від 25 квітня 2019 року співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (постанова Верховного Суду у справі № 308/2237/17 від 24.10.2018).

Суд вважає, що з клопотання заявника про забезпечення позову, а також з доказів доданих на обґрунтування позиції заявника не вбачається, достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Суть позовних вимог з якими заявник має намір звернутися до суду заявником не викладена.

З огляду на викладене, суд вважає, що обставини викладені у заяві про забезпечення позову, не мають очевидний та об`єктивний характер, який би вказував на імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, а тому у забезпеченні позову слід відмовити.

Керуючись ст. 149-153 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Екопродукт-2016 про забезпечення позову до пред`явлення позову.

Ухвалу про відмову у забезпеченні позовуможе бути оскарженобезпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів.

Суддя Г.В. Терентьєв

06.12.2019