Рішення

від 14.08.2006 по справі 20-8/139

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-8/139

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"14" серпня 2006 р. справа № 20-8/139

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Акцент” (99002,місто Севастополь, вул. Якірна,15)

до відповідача: Державного підприємства “Чорноморський науково-дослідний інститут технології суднобудування” (99002, місто Севастополь, Старопівнична набережна,11/15)

про усунення перешкод в користуванні майном,

суддя Ткаченко М.І.

представники сторін:  

від позивача  - Поліщук О.П., довіреність б/н від 5 травня 2006 року;

                     - Кольченко О.П., директор, наказ № 1 6 серпня 1998 року;

від відповідача  - Махіня В.П., довіреність № 80/04  від 14 квітня 2006 року;            

                         - Істягін Є.І., довіреність № 81/04  від 14 квітня 2006 року;                     

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю “Акцент” (далі по тексту - ТОВ “Акцент”) звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовом до Державного підприємства “Чорноморський науково-дослідний інститут технології суднобудування” (далі по тексту - ДП “ЧНДІТС”) про усунення перешкод в користуванні майном.

          Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач перешкоджає позивачу вільно користуватися належним йому майном - об'єктами нерухомості та наданої у постійне користування земельною ділянкою, а саме: обмежує безперешкодний доступ рухомого майна, відвідувачів, працівників, орендарів до нерухомого майна позивача, встановленням пропускного режиму на під'їзних шляхах.

          Ухвалою суду від 10 травня 2006 року за клопотанням позивача вжити заходи щодо забезпечення позовних вимог шляхом заборони ДП “ЧНДІТС” здійснювати будь-які дії, які перешкоджають господарської діяльності позивача.

Відповідач позовні вимоги позивача не визнає в повному обсязі, у відзиві на позов вказує, що не чинить перешкод позивачу тому що свою господарську діяльність здійснює на власній земельній ділянці способом, який наданий режимному підприємству, а позивач відмовився від підписання договору користування перепускним режимом. Відповідач вважає, що позивач має право встановити сервітут або встановити свій власний прохід.

В судовому засіданні оголошувалася перерва, розгляд справи відкладався, строк розгляду справи продовжувався, в порядку статей  69, 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представникам позивача та відповідача в судовому засіданні роз'яснені процесуальні права та обов'язки згідно статей 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані сторонами докази, перевіривши матеріали справи,  суд

в с т а н о в и в:

Згідно рішень виконавчого комітету Севастопольської міської Ради депутатів трудящихся від 21 березня 1959 року (протокол № 9), від 21 жовтня 1960 року (протокол № 20), від 31 березня 1961 року (протокол № 19), від 5 лютого1963 року (протокол № 4), від 28 травня 1974 року (протокол № 329), від 23 липня 1981 року (протокол № 9/571), від 24 січня 1983 року (протокол № 3/67) підприємству (поштова скринька А 1080) у безстрокове користування надана земельна ділянка для капітального будівництва та подальшої експлуатації, площею 2,61 га, яка розташована в місті Севастополі по вул. Старопівнічна набережна, буд. 11/ вул. Якірна, буд.15.

20 листопада 1997 року та 1 червня 1998 року позивачем придбані на підставі акту продажу з публічних торгів об'єкти нерухомого майна ДП “ЧНДІТС”(основна будівля –літера “А”- загальною площею 451,1 кв.м. , крильце прибудова - літера “а”, кам'яна прибудова-тамбур - літера “а-1”, шлако-кам'яний навіс - літера “а-2”, сарай - літера “Б” площею 22,7 кв.м. , сарай –літера “В”, площею 26,1 кв.м., сарай - літера “Г” площею 86,1 кв.м., навіс - літера “Д” площею 57,7 кв.м., навіс - літера “Е” площею 44,1 кв.м., навіс - літера “Ж” площею 40,4 кв.м.), які розташовані за адресою: місто Севастополь, вул. Якірна, 15.

Розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації у постійне користування для обслуговування виробнично-складської будівлі з прибудовою ТОВ «Акцент»виділено 0,2730 га землі, про що позивачу наданий державний акт на право постійного користування землею від 25 грудня 2000 року за № 1076.

В 2005 році ДП “ЧНДІТС” було реорганізоване шляхом приєднання до Державного підприємства «Центральне конструкторське бюро “Чорноморець” (далі ДП “ЦКБ ”Чорноморець” згідно наказом Міністерства промислової політики України № 370 від 6 жовтня 2005 року)".

25 квітня 2006 року представниками відповідача був закритий доступ до об'єктів права власності позивача, про що складено відповідний акт.

ТОВ „Акцент” здійснює свою господарську діяльність виробляє та реалізує продукцію та надає в оренду, належне йому майно.

Закриття доступу до об'єктів права власності ТОВ „Акцент”, на думку позивача є неприпустимим та порушує його право власності, ставить під загрозу господарську діяльність підприємства.

У зв'язку з викладеним, позивач звернувся до господарського суду з позовом до ДП „ЧНДІТС” про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом припинення здійснення контрольно-пропускного режиму у відношенні ТОВ „Акцент” та безперечного доступу відвідувачів, робітників, орендарів, рухомого майна (враховуючи приватний та замовлений транспорт) через контрольно-пропускні пункти.

Відповідач позовні вимоги позивача не визнає в повному обсязі, у відзиві на позов вказує, що не чинить перешкод позивачу тому що свою господарську діяльність здійснює на власній земельній ділянці способом, який наданий режимному підприємству, а позивач відмовився від підписання договору користування перепускним режимом. Відповідач вважає, що позивач має право встановити сервітут або встановити свій власний прохід.

Суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (в редакції Закону від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 19 червня 2003 року №  980-IV і Законом України від 18 листопада 2003 року № 1255-IV, що вступив в дію в 1 січня 2004 року) Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Відповідно до пункту 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України, данні кодекси застосовуються до правовідносин, що виникли після набрання ними чинності, тобто після 1 січня 2004 року.

Правовідносини між сторонами виникли після 1 січня 2004 року, тому при розгляді спору суд керується Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України в редакції 2003 року.

Згідно до статей 317, 319 Цивільного кодексу України власнику належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном, але власник не має права використовувати право власності в шкоду правам, свободам та достоїнству громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічний стан та природні ресурси землі.

Документи надані суду відповідачем свідчать про те, що йому була виділена земельна ділянка площею 2,61 га, яка розташована в місті Севастополі по вулиці Старопівнічна набережна, будинок 11/, вулиця Якірна, будинок 15. в постійне користування для капітального будівництва та подальшої експлуатації.

На теперішній час побудовані об'єкти нерухомості відповідача частково відчужені, у тому числі на користь ТОВ „Акцент”, у зв'язку з чим нові власники ведуть переоформлення земельної ділянки у своє користування. Таким чином, розмір та межа земельної ділянки відповідача суттєво змінились, та потребують переоформлення в встановленому законом порядку та придбання прововстановчих документів на земельну ділянку.

На запит суду Севастопольська філія Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах” відповіло що згідно даних земельного кадастру відповідно з адміністративно-територіальним утворенням - місто Севастополь, право землекористування (власності) за  ДП „ЧНДІТС” за адресою: місто Севастополь, вул. Старопівнічна набережна, буд. 11/ вул. Якірна, буд.15 відповідно до вимог статей 125,126 Земельного кодексу України станом на 25 липня 2006 року не зареєстровано.

Листом (за вихідним № 99 від 30 травня 2006 року)відповідач повідомив господарський суд міста Севастополя про те що статус режимного підприємства 2 категорій режиму секретності ДП «ЧНДІТС», розташованого за адресою: місто Севастополь, вул. Старопівнічна набережна, 11/15, встановлений спеціальним дозволом на здійснення діяльності пов'язаної з державної таємницею № СВ.2-2005-203 від 19 вересня 2005 року Управлінням Служби Безпеки України у місті Севастополі строком на три роки.

На запит суду Управління Служби Безпеки України у місті Севастополі листом вих. № 77/34/2 від 7 липня 2006 року відповіло, що у зв'язку з реорганізацією ДП „ЧНДІТС” і приєднанням його до ДП ”ЦКБ ”Чорноморець” 20 грудня 2005 року відмінений спеціальний дозвіл на  здійснення діяльності, пов`язанної з державною таємницею № СВ.2-2005-203 від 19 вересня 2005 року, яке раніше видавалося відповідачу. На теперішній час по місту знаходження ДП „ЧНДІТС”  за адресою  місто Севастополь, вул. Старопівнічна набережна, 11/15 матеріальні носії секретної інформації відсутні.

Згідно до статей 33,34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи відповідача стосовно того, що він не чинить перешкод позивачу тому що свою господарську діяльність здійснює на власній земельній ділянці способом, який наказаний режимному підприємству та позивач має право встановити сервітут або встановити свій власний прохід спростовуються відповідями на запит суду Служби Безпеки України у місті Севастополі та Севастопольської філії Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах”, а також наданими позивачем доказами про звернення до власника земельної ділянки з клопотанням про встановлення сервітуту на право проходу та проїзду.

Відповідно до статей 4, 48 Закону України „Про власність” власник на свій розсуд володіє, користується та розпоряджається належним йому майном, але здійснює свої права, він зобов'язав не порушувати права та охоронювані законом інтереси громадян, юридичних осіб та держави. Власник має право вимагати усунення будь яких порушень його прав, і тоді коли ці порушення не були пов'язані з позбавленням володіння та відшкодування, завданих цім збитків.

ТОВ „Акцент” на думку суду надав суду достатнє доказів, які підтверджують факт перешкоди з боку ДП „ЧНДІТС” в користуванні належним позивачу майном.

З огляду на вищенаведене суд вважає вимоги позивача такими що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита у розмірі 85,00 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити в повному обсязі.

2.          Зобов'язати Державне підприємство “Чорноморський науково-дослідний інститут технології суднобудування” (99002, місто Севастополь, Старопівнічна набережна, 11/15, код в ЄДРПОУ 14308954) усунути перешкоди у користуванні майном Товариству з обмеженою відповідальністю “Акцент” (99002, місто Севастополь, вул. Якірна, 15, код в ЄДРПОУ 19003685) шляхом безперечного пропуску відвідувачів, робітників, орендарів, рухомого майна (у тому числі приватного та замовленого транспорту) через контрольно-пропускні пункти.

3.          Стягнути з Державного підприємства “Чорноморський науково-дослідний інститут технології суднобудування” (99002, місто Севастополь, Старопівнічна набережна, 11/15, код в ЄДРПОУ 14308954) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Акцент” (99002, місто Севастополь, вул. Якірна, 15, код в ЄДРПОУ 19003685) витрати по сплаті державного мита у розмірі 85,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Копії  рішення направити сторонам.

Суддя Ткаченко М.І.

Розсилка

Товариство з обмеженою відповідальністю “Акцент” (99002, місто Севастополь, вул. Якірна,15)1

Державне підприємство “Чорноморський науково-дослідний інститут технології суднобудування” (99002, місто Севастополь, Старопівнична набережна,11/15)1

В справу1

В наряд1