Постанова

від 27.11.2019 по справі 371/719/17-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

27 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 371/719/17-ц

провадження № 61-27213св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - заступник керівника Кагарлицької місцевої прокуратури в інтересах держави ,

відповідачі: ОСОБА_1 , Головне управління Держгеокадастру у Київській області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу першого заступника прокурора Київської області на рішення Миронівського районного суду Київської області, у складі судді Капшук Л. О., від 20 жовтня 2017 року та постанову Апеляційного суду Київської області, у складі колегії суддів: Верланова С. М., Савченка С. І., Таргоній Д. О., від 12 березня 2018 року.

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2017 року заступник керівника Кагарлицької місцевої прокуратури в інтересах держави звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання недійсними та скасування наказів про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, наказів про затвердження документації із землеустрою та передачу в оренду земельної ділянки, визнання недійсними договорів оренди землі.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що наказами Головного управління Держземагентства у Київській області № 5841/15-14 від 22 вересня 2014 року, № 10-5347/15-14-сг від 12 вересня 2014 року, № 10-5334/15-14-сг від 12 вересня 2014 року, № 10-5333/15-14-сг від 12 вересня 2014 року, № 10-4157/15-14-сг від 08 серпня 2014 року надано дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проектів землеустрою щодо відведення в оренду земельних ділянок загальним орієнтовним розміром 225, 2065 га, що розташовані на території Козинської сільської ради Миронівського району та Грушівської сільської ради Миронівського району.

Наказами Головного управління Держземагентства у Київській області № 10-9118/15-14-сг від 03 листопада 2014 року, № 10-6573/15-14-сг від 08 жовтня 2014 року, № 10-6570/15-14-сг від 08 жовтня 2014 року, № 10-6571/15-14-сг від 08 жовтня 2014 року, № 10-6576/15-14-сг від 08 жовтня 2014 року, № 10-6575/15-14-сг від 08 жовтня 2014 року, № 10-6572/15-14-сг від 08 жовтня 2014 року затверджено проекти землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельних ділянок в оренду площею 60 га, площею 4,9000 га, площею 20,2472 га, площею 5,6566 га, площею 23,3665 га, площею 21,5100 га, площею 39,3027 га, з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, що розташовані на території Грушівської сільської ради Миронівського району та на території Козинської сільської ради Миронівського району.

На підставі вказаних вище наказів між Головним управлінням Держземагентства у Київській області та ОСОБА_1 укладено договори оренди землі цих земельних ділянок від 13 листопада 2014 року та від 05 грудня 2014 року, які 14 листопада 2014 року та 06 грудня 2014 року зареєстровані державним реєстратором реєстраційної служби Миронівського районного управління юстиції Київської області.

Прокурор вважав, що під час відведення ОСОБА_1 земельних ділянок для ведення фермерського господарства порушено вимоги земельного законодавства. Зокрема, у заявах про надання ОСОБА_1 в оренду земельних ділянок не обґрунтовано їх розміри з урахуванням можливості їх обробітку, не зазначено перспективи діяльності фермерського господарства, кількість членів фермерського господарства, наявність у нього чи у них прав на безоплатне отримання земельних ділянок у власність. Відповідач ОСОБА_1 у порушення вимог Закону України Про фермерське господарство із заявами про отримання в оренду земельних ділянок державної власності з метою ведення фермерського господарства звернувся до Головного управління Держземагенства у Київській області, а не до Миронівської районної державної адміністрації. Зазначав, що Головне управління Держземагенства у Київській області при наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства не надало належної оцінки обставинам та умовам, зазначеним у заявах ОСОБА_1 , не перевірило обґрунтування значного сумарного розміру земельних ділянок, перспективи діяльності фермерського господарства, не з`ясувало чи має ОСОБА_1 можливість самостійно вести фермерську діяльність, чи має власну техніку для обробітку землі, ресурси для оренди сільськогосподарської техніки, потенційних контрагентів, ресурси яких він може на договірних засадах залучити для ведення фермерського господарства, а також чи буде взагалі проводити діяльність на відведених земельних ділянках саме його фермерське господарство.

Вказував, що надані ОСОБА_1 в оренду земельні ділянки не складають між собою єдиний масив, розташовані на значній відстані одна від одної та не мають спільних (сумісних) меж.

Також прокурор зазначав, що відповідно до інформації Миронівської районної ради від 03 листопада 2016 року рада не приймала рішення про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, що надані в оренду ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства на території Миронівського району. Рішенням Миронівської ради від 31 липня 2015 року затверджено нормативно-грошову оцінку щодо трьох земельних ділянок на території Козинської сільської ради площею 11,9655 га, площею 29, 2050 га та площею 8,4679 га. Вважав, що вказане порушення тягне за собою неправильне нарахування та сплату обов`язкових платежів, які надходять до місцевого бюджету.

З урахуванням наведеного, прокурор просив його позов задовольнити:

- визнати недійсними та скасувати накази Головного управління Держземагентства у Київській області про надання дозволів: № 5841/15-14 від 22 вересня 2014 року щодо відведення в оренду земельної ділянки орієнтовним розміром 60 га, розташованої на території Грушівської сільської ради Миронівського району; № 10-5347/15-14-сг від 12 вересня 2014 року щодо відведення в оренду земельної ділянки орієнтовним розміром 39,3027 га, розташованої на території Козинської сільської ради Миронівського району; № 10-5334/15-14-сг від 12 вересня 2014 року щодо відведення в оренду земельної ділянки орієнтовним розміром 20, 2472 га, розташованої на території Козинської сільської ради Миронівського району; № 10-5333/15-14-сг від 12 вересня 2014 року щодо відведення в оренду земельної ділянки орієнтовним розміром 5,6566 га, розташованої на території Козинської сільської ради Миронівського району; № 10-4157/15-14-сг від 08 серпня 2014 року щодо відведення в оренду земельної ділянки орієнтовним розміром 100 га, розташованої на території Козинської сільської ради Миронівського району;

- визнати недійсними та скасувати накази Головного управління Держземагентства у Київській області:

№ 10-9118/15-14-сг від 03 листопада 2014 року про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки в оренду площею 60 га з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, що розташована на території Грушівської сільської ради Миронівського району;

№ 10-6573/15-14-сг від 08 жовтня 2014 року про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки в оренду площею 4,9000 га з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, що розташована на території Козинської сільської ради Миронівського району;

№ 10-6570/15-14-сг від 08 жовтня 2014 року про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки в оренду площею 20,2472 га з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, що розташована на території Козинської сільської ради Миронівського району;

№ 10-6571/15-14-сг від 08 жовтня 2014 року про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки в оренду площею 5,6566 га з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, що розташована на території Козинської сільської ради Миронівського району;

№ 10-6576/15-14-сг від 08 жовтня 2014 року про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки в оренду площею 23,3665 га з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, що розташована на території Козинської сільської ради Миронівського району;

№ 10-6575/15-14-сг від 08 жовтня 2014 року про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки в оренду площею 21,5100 га з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, що розташована на території Козинської сільської ради Миронівського району;

№ 10-6572/15-14-сг від 08 жовтня 2014 року про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки в оренду площею 39,3027 га з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, що розташована на території Козинської сільської ради Миронівського району;

- визнати недійсним договір оренди землі від 05 грудня 2014 року, укладений між Головним управлінням Держземагентства у Київській області та ОСОБА_1 про надання в оренду земельної ділянки площею 60 га, кадастровий номер 3222981500:08:004:0002, який 06 грудня 2014 року зареєстрований державним реєстратором реєстраційної служби Миронівського районного управління юстиції Київської області;

- визнати недійсним договір оренди землі від 13 листопада 2014 року, укладений між Головним управлінням Держземагентства у Київській області та ОСОБА_1 про надання в оренду земельної ділянки площею 4,90 га, кадастровий номер 3222983300:07:007:0002, який 14 листопада 2014 року зареєстрований державним реєстратором реєстраційної служби Миронівського районного управління юстиції Київської області;

- визнати недійсним договір оренди землі від 13 листопада 2014 року, укладений між Головним управлінням Держземагентства у Київській області та ОСОБА_1 про надання в оренду земельної ділянки площею 20,2472 га, кадастровий номер 3222983300:04:008:0002, який 14 листопада 2014 року зареєстрований державним реєстратором реєстраційної служби Миронівського районного управління юстиції Київської області;

- визнати недійсним договір оренди землі від 13 листопада 2014 року, укладений між Головним управлінням Держземагентства у Київській області та ОСОБА_1 про надання в оренду земельної ділянки площею 5,6566 га, кадастровий номер 3222983300:04:008:0001, який 14 листопада 2014 року зареєстрований державним реєстратором реєстраційної служби Миронівського районного управління юстиції Київської області;

- визнати недійсним договір оренди землі від 13 листопада 2014 року, укладений між Головним управлінням Держземагентства у Київській області та ОСОБА_1 про надання в оренду земельної ділянки площею 39,3027 га, кадастровий номер 3222983300:04:006:0003, який 14 листопада 2014 року зареєстрований державним реєстратором реєстраційної служби Миронівського районного управління юстиції Київської області;

- визнати недійсним договір оренди землі від 13 листопада 2014 року, укладений між Головним управлінням Держземагентства у Київській області та ОСОБА_1 про надання в оренду земельної ділянки площею 23,3655 га, кадастровий номер 3222983300:06:003:0001, який 14 листопада 2014 року зареєстрований державним реєстратором реєстраційної служби Миронівського районного управління юстиції Київської області;

- визнати недійсним договір оренди землі від 13 листопада 2014 року, укладений між Головним управлінням Держземагентства у Київській області та ОСОБА_1 про надання в оренду земельної ділянки площею 21,5100 га, кадастровий номер 3222983300:06:006:0007, який 14 листопада 2014 року зареєстрований державним реєстратором реєстраційної служби Миронівського районного управління юстиції Київської області.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Миронівського районного суду Київської області від 20 жовтня 2017 року у задоволенні позову заступнику керівника Кагарлицької місцевої прокуратури відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, щопозовні вимоги до задоволення не підлягають у зв`язку з їх недоведеністю. Звертаючись до Головного управління Держземагенства у Київській області з клопотаннями про надання у користування спірних земельних ділянок, у своїх заявах ОСОБА_1 зазначив бажаний розмір і місце розташування земельної ділянки, обґрунтовував необхідність одержання землі у зазначеному ним розмірі для створення фермерського господарства, розмір земельної ділянки визначив з урахуванням перспектив діяльності його майбутнього фермерського господарства, в обґрунтуваннях відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства вказав, що земельна ділянка підлягає відведенню для організації виробництва товарної продукції, її переробки та реалізації з метою отримання прибутку, та додав до заяви необхідні документи, які підтверджують його досвід роботи в сільському господарстві та наявність освіти, отриманої в аграрному навчальному закладі, в контексті вимог, визначених статтею 7 Закону України Про фермерське господарство (чинного на момент виникнення спірних правовідносин). Можливість набуття членства у фермерському господарстві є правом, а не обов`язком родичів або членів сім`ї засновника фермерського господарства. Фермерське господарство згідно частини другої статті 1 вказаного Закону може бути створене одним громадянином.

Позивачем не враховано ту обставину, що надання земельних ділянок єдиним масивом має місце лише в тому випадку, коли орган, уповноважений розпоряджатися землями, приймає рішення про надання в оренду громадянину для ведення фермерського господарства земельних ділянок сільськогосподарського призначення, лісового та водного фондів єдиним масивом, а не окремо по кожній категорії земель. Таку позицію щодо тлумачення поняття земельних ділянок єдиним масивом за статтею 7 Закону України Про фермерське господарство підтримано Верховним Судом України у постанові від 03 лютого 2016 року у справі № 6-2902цс15.

Відсутність у власності відповідача ОСОБА_1 сільськогосподарської техніки для оброблення земельних ділянок не позбавляє особу можливості використання такої техніки на праві користування та на інших, не заборонених законом підставах. Відповідач ОСОБА_1 не позбавлений права в порядку та умовах, які передбачені вимогами ЦК України, орендувати сільськогосподарську техніку у інших суб`єктів господарювання, чи фізичних осіб, в залежності від специфікації виробництва, урожайності, тощо.

На момент укладення спірних договорів оренди земельних ділянок не було проведено нормативної грошової оцінки цих земельних ділянок, проте ця обставина не є підставою для визнання вчинених правочинів недійсними. В подальшому відповідач ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на приведення зазначених правочинів у відповідність до вимог закону: замовив та виготовив технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, які передані йому в оренду, подав її на затвердження, в подальшому її було затверджено у відповідності до вимог чинного законодавства.

Фермерське господарство Козинське , головою якого являється відповідач, обробляє спірні земельні ділянки, здійснює виготовлення та продаж сільськогосподарської продукції, сплачує орендну плату, необхідні податки та збори за користування земельними ділянками.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Київської області від 12 березня 2018 року апеляційну скаргу першого заступника прокурора Київської області залишено без задоволення, а рішення Миронівського районного суду Київської області від 20 жовтня 2017 року - без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки порушень вимог чинного земельного законодавства України з боку ГУ Держземагентства у Київській області при видачі оспорюваних наказів та наданні у строкове користування ОСОБА_1 земельних ділянок, які б давали суду підстави для задоволення позовних вимог, позивачем не доведено. Прокурором не доведено, що право орендодавця є порушеним і не доведено, що це порушення відповідно до вимог статті 16 ЦК України зумовлює застосування такого способу захисту, як визнання правочинів недійсними. Прокурор на підтримку своїх позовних вимог мотивував порушення інтересів держави з підстав незаконного прийняття оскаржуваних наказів, що в свою чергу суперечить принципам регулювання земельних відносин в Україні, які закріплені у статті 14 Конституції України та статті 5 ЗК України, проте не зазначив, які саме принципи були порушені та з яких саме обґрунтованих підстав, не довів необхідність захисту інтересу держави, не визначивши в позові суті його порушення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі перший заступник прокурора Київської області просить скасувати рішення Миронівського районного суду Київської області від 20 жовтня 2017 року та постанову Апеляційного суду Київської області від 12 березня 2018 року і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що при вирішенні спору судами неправильно застосовано положення Закону України Про фермерське господарство . У порушення статті 7 зазначеного закону ОСОБА_1 у заявах про надання в оренду землі належним чином не довів необхідність отримання земельних ділянок загальною площею 225, 2065 га, оскільки у своїх заявах вказав лише розміри земельних ділянок, жодним чином не обґрунтував необхідності їх отримання та перспектив діяльності майбутнього фермерського господарства. Судами не надано належної оцінки доводам прокурора про відсутність у відповідача можливості та бажання займатися фермерським господарством. У відповідача відсутня техніка для обробітку орендованих земельних ділянок, які у період 2015-2016 роки оброблялися лише частково. Відсутність нормативної грошової оцінки землі вказує на порушення норм ПК України, статті 13 Закону України Про оцінку землі та тягне за собою неправильне нарахування та сплату податків, які надходять до місцевого бюджету. Також безпідставними є висновки судів попередніх інстанцій щодо недоведеності прокурором факту порушення інтересів держави у зв`язку з прийняттям оскаржуваних наказів ГУ Держземагентсва у Київській області.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 06 червня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 18 листопада 2019 року справу за позовом заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури в інтересах держави до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання недійсними та скасування наказів про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, наказів про затвердження документації із землеустрою та передачу в оренду земельної ділянки, визнання недійсними договорів оренди землі,призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу

У поданому відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 посилається на те, що судами попередніх інстанцій правильно та обґрунтовано відмовлено у задоволенні позовних вимог. ОСОБА_1 при отриманні земельних ділянок дотримано вимоги статті 7 Закону України Про фермерське господарство . Судами зроблено обґрунтований висновок про відсутність правових підстав для визнання недійсними оспорених договорів оренди з огляду на факт не затвердження нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

У поданому відзиві на касаційну скаргу Головне управління Держгеокадастру у Київській області посилається на те, що доводи позивача в частині визнання недійсними спірних наказів з підстав, визначених частиною сьомою статті 7 Закону України Про фермерське господарство , надання земельних ділянок не єдиним масивом є помилковими. Твердження прокурора про відсутність зареєстрованої спеціальної техніки, необхідної для обробітку землі, є безпідставним, оскільки на стадії надання дозволу на виготовлення проекту відведення Головне управління Держгеокадастру у Київській області не може та не зобов`язане перевіряти наявність чи відсутність такої техніки. Доводи касаційної скарги не спростовують правильних по суті судових рішень.

У поданій відповіді на відзив Головного управління Держгеокадастру у Київській області заступник керівника Кагарлицької місцевої прокуратури посилається на обґрунтованість касаційної скарги.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Наказом Головного управління Держземагентства у Київській області № 5841/15-14 від 22 вересня 2014 року надано дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки орієнтовним розміром 60 га з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, що розташована на території Грушівської сільської ради Миронівського району.

Наказом Головного управління Держземагентства у Київській області № 10-5347/15-14-сг від 12 вересня 2014 року надано дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки орієнтовним розміром 39, 3027 га з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, що розташована на території Козинської сільської ради Миронівського району.

Наказом Головного управління Держземагентства у Київській області № 10-5334/15-14-сг від 12 вересня 2014 року надано дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки орієнтовним розміром 20,2472 га з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, розташована на території Козинської сільської ради Миронівського району.

Наказом Головного управління Держземагентства у Київській області № 10-5333/15-14-сг від 12 вересня 2014 року надано дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки орієнтовним розміром 5,6566 га з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, що розташована на території Козинської сільської ради Миронівського району.

Наказом Головного управління Держземагентства у Київській області № 10-4157/15-14-сг від 08 серпня 2014 року надано дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки орієнтовним розміром 100 га з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, що розташована на території Козинської сільської ради Миронівського району.

На замовлення ОСОБА_1 товариство з обмеженою відповідальністю Земприватцентр розробило проекти із землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду.

Відповідно до наказу Головного управління Держземагентства у Київській області № 10-9118/15-14-сг від 03 листопада 2014 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства та надано в оренду ОСОБА_1 земельну ділянку площею 60 га, кадастровий номер 3222981500:08:004:0002, для ведення фермерського господарства строком на 21 рік, що розташована на території Грушівської сільської ради Миронівського району Київської області.

Відповідно до наказу Головного управління Держземагентства у Київській області № 10-6573/15-14-сг від 08 жовтня 2014 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства та надано в оренду ОСОБА_1 земельну ділянку площею 4,9000 га, кадастровий номер 3222983300:07:007:0002, для ведення фермерського господарства строком на 21 рік, що розташована на території Козинської сільської ради Миронівського району Київської області.

Відповідно до наказу Головного управління Держземагентства у Київській області № 10-6570/15-14-сг від 08 жовтня 2014 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства та надано в оренду ОСОБА_1 земельну ділянку площею 20,2472 га, кадастровий номер 3222983300:04:008:0002, для ведення фермерського господарства строком на 21 рік, що розташована на території Козинської сільської ради Миронівського району Київської області.

Відповідно до наказу Головного управління Держземагентства у Київській області № 10-6571/15-14-сг від 08 жовтня 2014 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства та надано в оренду ОСОБА_1 земельну ділянку площею 5,6566 га, кадастровий номер 3222983300:04:008:0001, для ведення фермерського господарства строком на 21 рік, що розташована на території Козинської сільської ради Миронівського району Київської області.

Відповідно до наказу Головного управління Держземагентства у Київській області № 10-6576/15-14-сг від 08 жовтня 2014 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства та надано в оренду ОСОБА_1 земельну ділянку площею 23,3665 га, кадастровий номер 3222983300:06:003:0001, для ведення фермерського господарства строком на 21 рік, що розташована на території Козинської сільської ради Миронівського району Київської області.

Відповідно до наказу Головного управління Держземагентства у Київській області № 10-6575/15-14-сг від 08 жовтня 2014 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства та надано в оренду ОСОБА_1 земельну ділянку площею 21,5100 га, кадастровий номер 3222983300:06:006:0007, для ведення фермерського господарства строком на 21 рік, що розташована на території Козинської сільської ради Миронівського району Київської області.

Відповідно до наказу Головного управління Держземагентства у Київській області № 10-6572/15-14-сг від 08 жовтня 2014 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства та надано в оренду ОСОБА_1 земельну ділянку площею 39,3027 га, кадастровий номер 3222983300:04:006:0003, для ведення фермерського господарства строком на 21 рік, що розташована на території Козинської сільської ради Миронівського району Київської області.

05 грудня 2014 року між Головним управлінням Держземагентства у Київській області та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки площею 60 га, кадастровий номер 3222981500:08:004:0002, для ведення фермерського господарства строком на 21 рік. Вказаний договір 06 грудня 2014 року зареєстрований державним реєстратором реєстраційної служби Миронівського районного управління юстиції Київської області, номер запису 17773454.

13 листопада 2014 року між Головним управлінням Держземагентства у Київській області та ОСОБА_1 укладено договори оренди земельних ділянок для ведення фермерського господарства строком на 21 рік, а саме, земельної ділянки площею 4,90 га, кадастровий номер 3222983300:07:007:0002, земельної ділянки площею 20,2472 га, кадастровий номер 3222983300:04:008:0002, земельної ділянки площею 5,6566 га, кадастровий номер 3222983300:04:008:0001, земельної ділянки площею 39,3027 га, кадастровий номер 3222983300:04:006:0003, земельної ділянки площею 23,3655 га, кадастровий номер 3222983300:06:003:0001, земельної ділянки площею 21,5100 га, кадастровий номер 3222983300:06:006:0007. Вказані договори зареєстровані державним реєстратором реєстраційної служби Миронівського районного управління юстиції Київської області 14 листопада 2014 року.

29 липня 2015 року ОСОБА_1 здійснив реєстрацію фермерського господарства Козинське , про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а. с. 103-106). Основним видом діяльності фермерського господарства Козинське є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Позиція Верховного Суду

Частинами першою, третьої статті 400 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відносини, пов`язані з орендою землі для ведення фермерського господарства регулюються відповідними нормами ЦК України, ЗК України, законами України Про фермерське господарство , Про оренду землі та іншими нормативно-правовими актами.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із частиною першою статті 15 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанцій, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Частиною першою статті 19 чинної редакції ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції, установлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з установленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб`єктами підприємницької діяльності.

Господарським судам підвідомчі, зокрема, справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб`єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів (стаття 12 ГПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції). Позивачами є підприємства та організації, зазначені у статті 1 ГПК України у вказаній редакції, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є юридичні особи та у випадках, передбачених цим Кодексом, - фізичні особи, яким пред`явлено позовну вимогу (частини друга та третя статті 21 ГПК України у відповідній редакції).

Отже, на момент звернення до суду у цій справі сторонами у господарському процесі за загальним правилом могли бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці.

Розмежування компетенції судів з розгляду земельних спорів здійснено відповідно до їх предмета та суб`єктного складу учасників. Крім спорів, зокрема, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень при реалізації ними управлінських функцій у сфері земельних правовідносин, вирішення яких віднесено до компетенції адміністративних судів, земельні спори, сторонами в яких є, насамперед, юридичні особи та фізичні особи-підприємці, про захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів розглядаються господарськими судами, а інші - за правилами цивільного судочинства.

Згідно з положеннями статті 11 ЦПК України у редакції, чинній на час звернення прокурора до суду із цим позовом, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

Цей принцип диспозитивності у цивільному судочинстві реалізується шляхом вільного використання та розпорядження такими процесуальними правами, які, зокрема, впливають на виникнення, рух, розвиток і закінчення судового розгляду (право на звернення з позовом, право на зміну предмета і підстави позову, право позивача заявити клопотання про заміну первісного відповідача належним відповідачем або про залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача), випливають з участі у розгляді справи; забезпечують сторонам судовий захист.

У справі, яка розглядається, прокурор звернувся до суду з позовом до фізичної особи - ОСОБА_1 , посилаючись на те, що надання йому в оренду земельних ділянок для ведення фермерського господарства здійснено з порушенням вимог земельного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України Про фермерське господарство (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян зі створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Згідно з частиною третьою статті 7 цього Закону земельні ділянки для ведення фермерського господарства передаються громадянам України у власність і надаються в оренду із земель державної або комунальної власності.

Після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб (стаття 8 Закону № 973-IV ).

Отже, з одного боку, можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з одержанням ним державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства, що є передумовою для державної реєстрації останнього, з іншого - відсутність такої реєстрації протягом розумного строку є невиконанням умов закону для отримання земельної ділянки з метою ведення фермерського господарства.

Судами встановлено, що прокурором позов поданий у травні 2017 року, в той час як ФГ Козинське зареєстроване ОСОБА_1 та членами його сім`ї 29 липня 2015 року.

Відповідно до статті 12 Закону України Про фермерське господарство земельні ділянки, які використовуються фермерським господарством на умовах оренди, входять до складу земель фермерського господарства.

За змістом статей 1, 5, 7, 8 і 12 згаданого Закону після укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства, державної реєстрації такого господарства обов`язки орендаря цієї земельної ділянки виконує фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.

Оскільки фермерські господарства є юридичними особами, їхні земельні спори з іншими юридичними особами, зокрема з органом державної влади, щодо користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності, підвідомчі господарським судам.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 13 березня 2018 року у справі № 348/992/16-ц (провадження № 14-5цс18) та від 21 листопада 2018 року у справі № 272/1652/14-ц (провадження № 14-282цс18).

Тобто, якщо на момент відкриття провадження у справі щодо спору між органом державної влади чи місцевого самоврядування та, зокрема, фізичною особою, якій із земель державної або комунальної власності надана земельна ділянка для ведення фермерського господарства, фермерське господарство вже було зареєстрованим, то така справа має розглядатися за правилами господарського судочинства.

Якщо ж на час відкриття провадження у справі щодо такого спору про користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, фермерське господарство не зареєстровано, то стороною таких спорів є громадянин, якому надавалась земельна ділянка, а спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 606/2032/16-ц (провадження № 14-262цс18), від 16 жовтня 2019 року у справі № 365/65/16-ц (провадження № 14-371цс19).

Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вирішуючи спір, суди не надали оцінки тому, що прокурор заявив вимогу до ОСОБА_1 , який 29 липня 2015 року зареєстрував фермерське господарство Козинське , тобто до відкриття провадження у справі , і вказане фермерське господарство користується спірними земельними ділянками, відтак, спір за своїм суб`єктним складом й характером правовідносин має розглядатися за правилами господарського судочинства.

Пунктом першим частини першої статті 255 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до частини другої статті 414 ЦПК України підставою для скасування рішення повністю або частково із закриттям провадження в справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині є порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу. Таке порушення є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.

За таких обставин судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають вимогам статей 19, 263 ЦПК України , що в силу частини другої статті 414 ЦПК України є підставою для їхнього скасування із закриттям провадження у справі.

Керуючись статтями 400 , 402, 409, 414, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника прокурора Київської області задовольнити частково.

Рішення Миронівського районного суду Київської області від 20 жовтня 2017 року та постанову Апеляційного суду Київської області від 12 березня 2018 року скасувати.

Провадження у справі за позовом заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури в інтересах держави до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання недійсними та скасування наказів про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, наказів про затвердження документації із землеустрою та передачу в оренду земельної ділянки, визнання недійсними договорів оренди землі закрити.

Роз`яснити, що спір, який виник між сторонами, підлягає вирішенню у порядку господарського судочинства.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников Судді О. М. Осіян Н. Ю. Сакара С. Ф. Хопта В. В. Шипович