Постанова

від 09.12.2019 по справі 916/2375/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2019 року м. ОдесаСправа № 916/2375/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Принцевської Н.М.;

суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.;

(Південно-західний апеляційний господарський суд, м.Одеса, проспект Шевченка, 29)

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ГРАНІ"

на рішення Господарського суду Одеської області від 03.09.2019

по справі №916/2375/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробнича компанія „Укрстальспецконструкція"

до Товариства з обмеженою відповідальністю „ГРАНІ"

про стягнення коштів,

(суддя першої інстанції: Цісельський О.В., дата та місце ухвалення рішення: 03.09.2019, Господарський суд Одеської області, м.Одеса, просп. Шевченка, 29)

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія Укрстальспецконструкція (далі - ТОВ "ВК "Укрстальспецконструкція") звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНІ" (далі - ТОВ ГРАНІ ) про стягнення передоплати у розмірі 100 000,00 грн., 3% річних у розмірі 1 479,45 грн. та 3 600,00 грн. збитків від інфляції.

В обґрунтування позову ТОВ "ВК "Укрстальспецконструкція" посилається на те, що відповідач без достатньої правової підстави користується коштами позивача. Позивач зазначає, що на підставі платіжного дорученням від 14.12.2017 №144 ним було перераховано відповідачу грошові кошти в розмірі 100 000,00 грн., із призначенням платежу "передоплата за виготовлення металоконструкцій згідно договору №071217/1 від 07.12.2017". Однак, договір на виготовлення металоконструкцій між сторонами укладений не був, у зв`язку з чим позивач вважає, що відповідач користується коштами позивача без достатньої правової підстави та просить суд стягнути з ТОВ ГРАНІ передоплату у розмірі 100 000,00 грн., 3% річних у розмірі 1479,45 грн. та 3600,00 грн. інфляційні втрати.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 03.09.2019 (суддя - Цісельський О.В.) позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ "ГРАНІ" на користь ТОВ "ВК "Укрстальспецконструкція" суму безпідставно отриманих коштів у розмірі 100 000 грн. 00 коп., інфляційні втрати у розмірі 2 619 грн. 80 коп., 3% річних у розмірі 1479 грн. 45 коп. та витрати на оплату судового збору у розмірі 1 903 грн. 08 коп.

Суд першої інстанції зазначив, що за відсутністю правових підстав, зокрема, за відсутності договору №071217/1 від 07.12.2017, посилання на який зазначено в платіжному дорученні №144 від 14.12.2017, доказів існування будь-яких інших договірних взаємовідносин між ТОВ "ВК "Укрстальспецконструкція" та ТОВ "ГРАНІ", перерахування на рахунок відповідача грошових коштів у сумі 100 000,00 грн., доказів повернення яких позивачу суду не надано, позовна вимога позивача про їх стягнення з відповідача та вимога про стягнення 3% річних у сумі 1479,45 грн., інфляційних втрат у сумі 2 619,80 грн. підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з рішення місцевого господарського суду, ТОВ ГРАНІ звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 03.09.2019 скасувати та прийняти нове - про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апелянт зазначає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи, а також було порушено норми процесуального права.

Заявник апеляційної скарги зазначає, що в даному випадку відсутні підстави для задоволення позовних вимог, оскільки позивачем не доведено факт безпідставного заволодіння грошових коштів у сумі 100 000,00 грн., оскільки правовою підставою їх набуття була передплата за усною домовленістю про виконання робіт із металоконструкціями.

Посилання на те, що рішенням суду від 02.07.2019 у справі №916/1244/19 було встановлено взагалі відсутність договірних відносин між сторонами по справі - безпідставне, оскільки представник відповідача зазначав про те, що сторонами не укладався сам договір №071217/1 від 07.12.2017, про що зазначено у відзиві на позов, про існування інших договірних відносин річ взагалі не велась.

Також апелянт зазначає, що вимога позивача від 22.01.2019 не стосується позовних вимог по даній справі, з огляду на що інфляційні витрати і 3% річних, якщо вони і підлягають стягненню, то повинні рахуватися з 27.07.2019, тобто з дати отримання вимоги позивача від 11.07.2019.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2019 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ГРАНІ" на рішення Господарського суду Одеської області від 03.09.2019 по справі №916/2375/19 залишено без руху.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.11.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ „ГРАНІ" на рішення Господарського суду Одеської області від 03.09.2019 по справі №916/2375/19, вирішено розглядати апеляційну скаргу ТОВ „ГРАНІ" на рішення Господарського суду Одеської області від 03.09.2019 по справі №916/2375/19 у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

19.11.2019 до Південно-західного апеляційного господарського суду від ТОВ ВК Укрстальспецконструкція надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач заперечує проти доводів апеляційної скарги, наполягає на залишення її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підставі платіжного дорученням від 14.12.2017 №114 перераховано відповідачу грошові кошти в розмірі 100 000,00 грн. (а.с. 10)

В графі призначення платежу зазначено: "передоплата за виготовлення металоконструкцій згідно договору № 071217/1 від 07.12.2017".

Позивачем не долучено до матеріалів справи договір №071217/1 від 07.12.2017. Рішенням Господарського суду Одеської області від 02.07.2019 у справі 916/1244/19 встановлено факт відсутності існування та укладання зазначеного договору, а матеріали справи не містять доказів існування між позивачем та відповідачем будь-яких інших господарських правовідносин.

На підтвердження того, що позивачем перераховано кошти відповідачу, до матеріалаів справи долучено платіжне доручення від 14.12.2017 №114 на суму 100000,00 грн. та виписка по особовому рахунку ТОВ "ВК "Укрстальспецконструкція" за період з 14.12.2017 по 14.12.2017, із змісту якої вбачається перерахування коштів на рахунок ТОВ "ГРАНІ" у розмірі 100 000,00 грн. (а.с.11)

ТОВ "ВК "Укрстальспецконструкція" звернулось до ТОВ ГРАНІ з претензією-вимогою (вих.№190122-01 від 22.01.2019), в якому просило відповідача у семиденний строк з дати отримання претензії повернути передплату у розмірі 100 000,00 грн., що була сплачена за виготовлення металоконструкцій за Договором №071217/1 від 07.12.2017. (а.с. 12-13)

Вказана претензія-вимога отримана відповідачем 02.02.2019.

Також позивач звернувся до ТОВ ГРАНІ з повторною вимогою (вих.№190711-01 від 11.07.2019) з проханням повернути отримані грошові кошти, на що відповіді не отримано та кошти не повернуто.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 02.07.2019 у справі 916/1244/19 відмовлено в задоволенні позовних вимог ТОВ "ВК "Укрстальспецконструкція" до ТОВ ГРАНІ про стягнення передплати в розмірі 100000,00 грн., 592,00 грн. - 3% річних, 1404,50 грн. - інфляційних втрат за договором №071217/1 від 07.12.2017. Місцевим господарським судом встановлено факт відсутності існування та укладання договору №071217/1 від 07.12.2017. Разом з тим, суд першої інстанції зазначив, що відповідач безпідставно набув грошові кошти позивача у розмірі 100 000,00 грн., отримані за платіжним дорученням від 14.12.2017. Оскільки Господарський суд Одеської області на міг самостійно змінити підстави позову та застосувати ст. 1212 Цивільного кодексу України, ТОВ "ВК "Укрстальспецконструкція" відмовлено в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Вказані обставини стали підставою для звернення ТОВ "ВК "Укрстальспецконструкція" з позовом до Господарського суду Одеської області до ТОВ ГРАНІ про стягнення коштів на підставі ст.1212 Цивільного кодексу України.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального права, перевіривши дотримання судом норм процесуального законодавства, в контексті встановлених обставин, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Так ст. 1212 Цивільного кодексу України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав, відповідно до якої, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Застосування ст. 1212 Цивільного кодексу України має відбуватись за наявності певних умов та відповідних підстав, що мають бути встановлені судом під час розгляду справи на підставі належних та допустимих доказів у справі.

У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Або ж коли набуття відбулось у зв`язку з договором, але не на виконання договірних умов. Чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання коштів).

Крім того, колегія суддів зазначає, що за змістом положень ст. 1212 Цивільного кодексу України про зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави цей вид зобов`язань породжується наявністю таких юридичних фактів: 1) особа набула або зберегла у себе майно за рахунок іншої особи; 2) правові підстави для такого набуття (збереження) відсутні або згодом відпали. А отже, кошти, отримані як оплата за виконання робіт за договором і набуті за наявності правових підстав для цього, не можуть бути витребувані згідно зі ст. 1212 Цивільного кодексу України як безпідставне збагачення.

Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Відповідно до ч.4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 02.07.2019 у справі 916/1244/19 встановлено, що відповідачем безпідставно набуті грошові кошти позивача в розмірі 100000,00 грн. за платіжним доручення від 14.12.2017 №114.

Крім того, судом в даній справі встановлено відсутність укладання між сторонами договору №071217/1 від 07.12.2017. Зазначене рішення набрало законної сили, а відтак обставини, встановлені цим рішенням не доказуються при розгляді даної справи.

З огляду на зазначене, а також вказані норми чинного законодавства України, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що ТОВ ГРАНІ безпідставно набуті (збережені) кошти у розмірі 100000,00 грн., у зв`язку з чим висновок місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог ТОВ "ВК "Укрстальспецконструкція" в частині стягнення 100000,00 грн. на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України є обґрунтованим та вірним.

Доводи апелянта стосовно недоведеності факту безпідставного отримання грошових коштів у сумі 100000,00 грн. судовою колегією не приймаються, як такі, що спростовуються вищевикладеним.

Крім того, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині стягнення 3% річних 1479,45 грн. та інфляційних втрат в розмірі 2619,80 грн., з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних, судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог в частині стягнення з ТОВ ГРАНІ на користь ТОВ "ВК "Укрстальспецконструкція" 3% річних 1479,45 грн. та інфляційних втрат в розмірі 2619,80 грн.

Судовою колегією розглянуто та відхилено доводи апелянта стосовно невірно визначення періоду нарахування 3% річних та інфляційних, оскільки з матеріалів справи вбачається, що, як претензія-вимога від 22.01.2019, так і претензія-вимога від 07.12.2019, стосуються однієї і тієї ж суми - 100000,00 грн., яку було перераховано платіжним дорученням №114 від 14.12.2017, а посилання у вимозі від 22.01.2019 на договір №071217/1 від 07.12.2017, який сторонами не було укладено, не звільняє відповідача від обов`язку повернути безпідставно збережені ним грошові кошти.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.

Судова колегія зазначає, що Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою (рішення у справах "Серявін та інші проти України", "Руїз Торіха проти Іспанії"), яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі „Трофимчук проти України").

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, рішення відповідає приписам матеріального та процесуального права, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

За таких обставин, апеляційна скарга ТОВ „ГРАНІ" на рішення Господарського суду Одеської області від 03.09.2019 по справі №916/2375/19 задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Одеської області від 03.09.2019 по справі №916/2375/19 залишається без змін.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 -284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ГРАНІ" на рішення Господарського суду Одеської області від 03.09.2019 по справі №916/2375/19 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 03.09.2019 по справі №916/2375/19 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 286 ГПК України.

Головуючий Н.М. Принцевська

Судді: Г.І. Діброва

А.І. Ярош