Рішення

від 09.12.2019 по справі 904/4587/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.2019м. ДніпроСправа № 904/4587/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Петренко Н.Е., за участю секретаря судового засідання Найдьонової Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "С.КОТЧ", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР БІЗНЕС ЛАЙН", м. Дніпро

про стягнення основного боргу у розмірі 118 755,29 грн., пені у розмірі 17 839,28грн., 3% річних у розмірі 1 551,95грн., інфляційних втрат у розмірі 344,39грн.

Представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "С.КОТЧ" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР БІЗНЕС ЛАЙН" (далі - відповідач) про стягнення основного боргу у розмірі 118 755,29 грн., пені у розмірі 17 839,28грн., 3% річних у розмірі 1 551,95грн., інфляційних втрат у розмірі 344,39грн.

Короткий зміст позовних вимог та узагальнення доводів позовної заяви.

27.03.2019 між сторонами укладено договір поставки № 270319/3.

Позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 177 731,61грн., що підтверджується видатковими накладними, а саме:

- № 246 від 28.03.2019 на суму 7 045,33 грн.;

- № 248 від 29.03.2019 на суму 5 417,77 грн.;

- № 250 від 29.03.2019 на суму 5 618,26 грн.;

- № 255 від 29.03.2019 на суму 6 511,73 грн.;

- № 256 від 01.04.2019 на суму 4 383,23 грн.;

- № 257 від 01.04.2019 на суму 10 340,88 грн.;

- № 266 від 04.04.2019 на суму 28 061,56 грн.;

- № 272 від 09.04.2019 на суму 4 895,56 грн.;

- № 299 від 10.04.2019 на суму 41 703,76 грн.;

- № 305 від 12.04.2019 на суму 23 673,37 грн.;

- № 320 від 22.04.2019 на суму 40 080,16 грн.

За твердженням позивача відповідач свої зобов`язання за договором виконав частково.

Таким чином, станом на день подачі позову, як зазначає позивач у позові, заборгованість відповідача перед позивачем зі сплати товару складає 118 755,29 грн.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань позивач нарахував відповідачу:

- пеню у розмірі 17 839,28 грн. (за періоди: з 03.05.2019 - по 08.10.2019);

- 3 % річних у розмірі 1 551,95 грн. (за період з 03.05.2019 - по 08.10.2019);

- інфляційні втрати у 344,39грн. (за період: з квітня 2019 по серпень 2019).

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.10.2019, справу № 904/4587/19 передано судді Петренко Наталії Едуардівні.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.2019 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 05.11.2019.

В підготовче судове засідання 05.11.2019 з`явився повноважний представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з`явився.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2019 відкладено підготовче судове засідання на 28.11.2019.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2019 закрито підготовче провадження. Справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 09.12.2019.

Відповідач відзив на позов і доказів погашення заявленої до стягнення заборгованості суду не надав.

В судовому засіданні, яке відбулося 09.12.2019 здійснено розгляд справи по суті.

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні, яке відбулося 09.12.2019, в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, беручи до уваги, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а є результатом оцінки належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, надаючи оцінку зібраним у справі доказам в цілому, і кожному доказу, який міститься у справі, окремо, мотивуючи відхилення або врахування кожного доказу, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарське зобов`язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (частина 3 статті 180 Господарського кодексу України).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "С.КОТЧ" (позивач, за договором - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР БІЗНЕС ЛАЙН" (відповідач, за договором - покупець) укладено договір поставки № 270319/3 від 27.03.2019 (далі - договір).

Предметом договору визначено, що постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставляти Покупцю продукцію: плівку поліетиленову стрейч, вироблену згідно ТУ У20.5-32324384-001:2016, а Покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти та оплачувати продукцію. (пункт 1.1. договору).

Відповідно до пункту 1.2. договору, поставка товару здійснюється партіями. Партія Товару, яку повинен поставити Постачальник, визначається у погодженому між сторонами у замовленні. На основі замовлення Покупця Постачальник складає видаткову накладну, яка підписується сторонами при прийманні-передачі Товару та після її підписання стає невід`ємною частиною Договору.

Ціна та порядок розрахунків. Загальна ціна цього договору визначається кількістю отриманого та оплаченого Товару Покупцем протягом всього строку дії Договору. Вартість кожної окремої партії Товару визначається сторонами у замовленні та товарних накладних. Підставою для проведення взаємних розрахунків є видаткова накладна, підписана представниками Сторін (пункти 2.1., 4.3. договору).

Пунктом 4.5. договору визначено, що строк оплати: 10 календарних днів з моменту поставки.

Строк дії договору. Даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31 грудня 2019. Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (пункти 9.1., 9.5. договору).

Відтак, сторонами погоджено істотні умови договору.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

А силу вимог ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір у встановленому порядку не оспорений, не визнаний недійсним.

Таким чином, укладений між сторонами договір поставки №270319/3 від 27.03.2019 є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (частина 1 статті 265 Господарського кодексу України).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно частини 6 статті 265 Господарського кодексу України та частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору поставки, є господарськими зобов`язаннями і згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж , якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 656 Цивільного кодексу України визначено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Статтею 662 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу (стаття 663 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов укладеного між сторонами договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 177 731,61грн., що підтверджується видатковими накладними, а саме:

- № 246 від 28.03.2019 на суму 7 045,33 грн.;

- № 248 від 29.03.2019 на суму 5 417,77 грн.;

- № 250 від 29.03.2019 на суму 5 618,26 грн.;

- № 255 від 29.03.2019 на суму 6 511,73 грн.;

- № 256 від 01.04.2019 на суму 4 383,23 грн.;

- № 257 від 01.04.2019 на суму 10 340,88 грн.;

- № 266 від 04.04.2019 на суму 28 061,56 грн.;

- № 272 від 09.04.2019 на суму 4 895,56 грн.;

- № 299 від 10.04.2019 на суму 41 703,76 грн.;

- № 305 від 12.04.2019 на суму 23 673,37 грн.;

- № 320 від 22.04.2019 на суму 40 080,16 грн.

Дослідивши вказані видаткові накладні господарський суд констатує, що останні підписані представниками сторін, підписи, яких засвідчено печатками підприємств позивача та відповідача. Відтак, зазначені видаткові накладні є належними доказами поставки товару позивачем відповідачу.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 5.1 договору передбачено умови оплати, а саме, покупець у будь-який визначений законодавством спосіб оплачує повну ціну товару на вказаних у рахунку/накладних умовах.

Враховуючи, що даний вид договору є оплатним, тому обов`язок постачальника за договором поставити товар, відповідає обов`язку покупця оплатити його вартість.

Оскільки, докази повної оплати отриманого від позивача товару матеріали справи не містять, господарський суд застосовує положення статті 692 Цивільного кодексу України та констатує, що строк оплати товару за накладними настав.

За отриманий від позивача товар відповідач розрахувався не у повному обсязі, тобто доказів оплати товару в сумі 118 755,29 грн. відповідач не надав.

Доказів повернення вказаного товару позивачу відповідачем не надано.

Господарський суд дійшов висновку, що конклюдентними діями відповідач визнав себе зобов`язаною особою по відношенню до позивача, оскільки до дій які свідчать про визнання боргу можуть відноситься дії з часткової оплати спірної заборгованості.

Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в розмірі 118 755,29 грн. є доведеними та такими, що підлягають задоволенню у цій частині.

У відповідності до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За правилами статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.2. договору визначено, що у випадку несвоєчасної оплати (не оплати) Товару Покупець зобов`язується сплатити на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несплаченого Товару, яка діяла в період несвоєчасної оплати (не оплати) за кожен день прострочення.

Позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 17 839,28 грн. (за періоди: з 03.05.2019 - по 08.10.2019).

Відповідач контррозрахунку не надав.

Господарський суд перевірив розрахунки пені та визнав їх арифметично та методологічно правильними, а вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу 3 % річних у розмірі 1 551,95 грн. (за періоди: з 03.05.2019 - по 08.10.2019) та інфляційні втрати у розмірі 344,39грн. (за період: з квітня 2019 по серпень 2019).

Відповідач контррозрахунку не надав.

Господарський суд перевірив розрахунки 3 % річних, інфляційних втрат та визнав їх арифметично та методологічно правильними, а вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи норми чинного законодавства України, умови Договору та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, порядок повернення судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Оскільки, позивач заявив позовні вимоги у сумі 118 755,29 грн., то судовий збір за вказані позовні вимоги майнового характеру становить 2 077,36 грн., а не 2 077,37грн.

Господарський суд вважає, що сума 0,01 грн. надлишкового сплаченого судового збору, підлягає поверненню з Державного бюджету України за відповідною заявою позивача.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на відповідача у розмірі 2 077,36 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 231, 233, 236-238, 240-241, 247-252, 254-259, п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "С.КОТЧ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР БІЗНЕС ЛАЙН" про стягнення основного боргу у розмірі 118 755,29 грн., пені у розмірі 17 839,28грн., 3% річних у розмірі 1 551,95грн., інфляційних втрат у розмірі 344,39грн. - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР БІЗНЕС ЛАЙН" (49051, місто Дніпро, вулиця Дніпросталевська, 1, код ЄДРПОУ 39842000) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "С.КОТЧ" (49130, місто Дніпро, вулиця Березинська, будинок 62; код ЄДРПОУ 42806397) основний борг у розмірі 118 755,29 грн. (сто вісімнадцять тисяч сімсот пятдесят пять грн. 29 коп.), пеню у розмірі 17 839,28 грн. (сімнадцяти тисяч вісімсот тридцять дев`ять грн. 28 коп.), 3% річних у розмірі 1 551,95 грн. (одна тисяча п`ятсот п`ятдесят одна грн. 95 коп.), інфляційні втрати у розмірі 344,39грн. (триста сорок чотири грн. 39 коп.), витрати по сплаті судового збору в сумі 2 077,36 грн. (дві тисячі сімдесят сім грн. 36 коп).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Реквізити сторін:

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "С.КОТЧ" (49130, місто Дніпро, вулиця Березинська, будинок 62; код ЄДРПОУ 42806397).

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР БІЗНЕС ЛАЙН" (49051, місто Дніпро, вулиця Дніпросталевська, 1, код ЄДРПОУ 39842000).

Повний текст рішення складено 09.12.2019.

Суддя Н.Е. Петренко