Рішення

від 25.11.2019 по справі 914/1086/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.2019 справа № 914/1086/19

м.Львів

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Львівський міський молочний завод", м.Львів

до відповідача: Приватного підприємства "ЛЕО-ГРІТЕ СЕРВІС", м.Львів

про стягнення заборгованості по орендній платі. Ціна позову 123105,33 грн.

Суддя Кітаєва С.Б.

При секретарі Зарицькій О.Р.

Представники сторін:

від позивача: Стецюк М.Д. - адвокат;

від відповідача: не з`явився;

Суть спору: на розгляд Господарського суду Львівської області надійшов позов Приватного акціонерного товариства "Львівський міський молочний завод" до Приватного підприємства "ЛЕО-ГРІТЕ СЕРВІС" про стягнення заборгованості в сумі 103320,60грн., з яких 84520,72грн. заборгованості з орендної плати, 14016,58грн. пені, 1174,00грн. 3% річних, 3609,28грн. інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 10.06.2019 позов залишено без руху та надано позивачу строк у десять днів на усунення недоліків.

27.06.2019 за вх.№26702/19 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 02.07.2019 відкрито провадження у справі №914/1086/19 за даним позовом, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 24.07.2019.

Ухвалою суду від 24.07.2019 строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів та підготовче засідання відкладено на 18.09.2019.

27.08.2019р. за вх.№35329/19 в документообігу суду зареєстровано подані позивачем додаткові пояснення до позову з долученими копіями рахунків на оплату послуг.

28.08.2019р. за вх.№2307/19 в документообігу суду зареєстровано подану позивачем заяву про збільшення розміру позовних вимог з долученими до неї розрахунками заборгованості та доказами скерування її примірника відповідачу, у якій позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість у розмірі 123105,33грн., з якої: 52541,72грн. заборгованості по орендній платі, 31979,02грн. заборгованості по відшкодуванню вартості комунальних послуг, 13906,37грн. пені, 4111,73грн. 3% річних, 20566,49грн. інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 18.09.2019 прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог та підготовче засідання відкладено на 30.09.2019.

Ухвалою суду від 30.09.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.10.2019.

Протокольною ухвалою від 23.10.2019 суд відклав розгляд справи на 13.11.2019.

Протокольною ухвалою від 13.11.2019 суд відклав розгляд справи на 25.11.2019.

Відповідно до ст.222 ГПК України фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме: програмно-апаратного комплексу "Акорд".

Представник позивача в судове засідання 25.11.2019 з`явився, позовні вимоги підтримав.

В судове засідання по розгляду справи по суті 25.11.2019 р., як і в засідання 24.07.2019, 18.09.2019, 30.09.2019, 23.10.2019 та 13.11.2019 відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, причин неявки не повідомив. Відзиву не подав, не скористався своїми процесуальними правами.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням Приватного підприємства Лео-Гріте Сервіс є адреса: 79052, м. Львів, Рудненська, буд. 8, куди й скеровувались ухвали господарського суду рекомендованими листами з повідомленням про вручення. Ухвала про відкриття провадження у справі від 02.07.2019 та ухвали про відкладення розгляду справи були повернуті Укрпоштою на адресу суду з відмітками причин повернення кореспонденції за закінченням терміну зберігання та інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення .

Відповідно до приписів п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 р. № 18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, судом не порушено норм процесуального права щодо своєчасного повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду даної справи.

Суд звертає увагу, що свідоме неотримання судової кореспонденції, яка направлялася судом за адресою, зазначеною позивачем в позовній заяві, тоді як ця адреса співпадає з адресою у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, розцінюється судом як дії, спрямовані на затягування розгляду справи та свідчить про зловживання процесуальними правами учасника справи, які направлені на перешкоджання здійснення своєчасного розгляду справи. Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 17.04.2019р. у справі №922/1714/18.

Крім того, у разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення. Водночас, суд зазначає, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин (названу правову позицію висловлено в численних постановах Верховного Суду, у тому числі від 28.01.2019 у справі № 915/1015/16 та від 12 березня 2019 року у справі № 923/1432/15).

При цьому, згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Частина 2 ст.202 ГПК України визначає, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, у разі неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.

Відтак, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача та за відсутності відзиву на позов, в порядку ст.165 ГПК України, за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

Позиція позивача.

20.01.2016 між приватним акціонерним товариством Львівський міський молочний завод та приватним підприємством Лео-Гріте Сервіс було укладено Договір оренди нежитлового приміщення №20/01, згідно якого орендодавець зобов`язується передати орендареві, а орендар зобов`язується прийняти у тимчасове платне володіння та користування офісне приміщення, загальною площею 9,5 кв.м, визначене у даному договорі , а також зобов`язується сплачувати орендодавцеві оренду плату (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.2.1 Договору приміщення надається в оренду строком на один рік, з моменту прийняття його згідно Акту приймання-передачі, який є невід`ємною частиною даного Договору.

Відповідно до п.3.1 Договору орендар сплачує орендодавцю орендну плату за користування приміщенням, що за один місяць складає 475,00 грн. в тому числі ПДВ, а також орендар відшкодовує вартість комунальних послуг та послуг зв`язку.

Згідно додатку № 1 до договору оренди нежитлового приміщення №20/01 від 20.01.2016 встановлено розмір орендної плати у розмірі 475,00 грн.

Згідно акту приймання-передачі до договору оренди нежитлового приміщення №20/01 від 20.01.2016 орендодавцем передано, а орендарем прийнято у тимчасове платне володіння та користування офісне приміщення площею 9,5 кв.м.

Згідно Додаткової угоди №1 від 14.10.2016 до договору оренди нежитлового приміщення №20/01 від 20.01.2016 внесено зміни в п.1.1. Договору на викладено в такій редакції В порядку та на умовах, визначених цим Договором, орендодавець зобов`язується передати, а орендар зобов`язується прийняти у тимчасове платне володіння та користування офісне приміщення, загальною площею 9,5 кв.м, складське приміщення, загальною площею 65 кв.м., а також орендар зобов`язується сплачувати орендодавцеві оренду плату у відповідності та на умовах, передбачених у даному договорі .

Також внесено зміни до п.3.1. Договору щодо розміру орендної плати та встановлено розмір орендної плати 2425,00 грн.

Згідно акту приймання-передачі від 14.10.2016 до договору оренди нежитлового приміщення №20/01 від 20.01.2016 орендодавцем передано, а орендарем прийнято у тимчасове платне володіння та користування офісне приміщення, загальною площею 9,5 кв.м. та складське приміщення, загальною площею 65 кв.м.

Згідно Додаткової угоди №2 від 02.11.2016 до договору до договору оренди нежитлового приміщення №20/01 від 20.01.2016 внесено зміни в п.1.1. Договору на викладено в такій редакції В порядку та на умовах, визначених цим Договором, орендодавець зобов`язується передати, а орендар зобов`язується прийняти у тимчасове платне володіння та користування офісне приміщення, загальною площею 49 кв.м, складське приміщення, загальною площею 65 кв.м., а також орендар зобов`язується сплачувати орендодавцеві оренду плату у відповідності та на умовах, передбачених у даному договорі .

Також внесено зміни до п.3.1. Договору щодо розміру орендної плати та встановлено розмір орендної плати 4400,00 грн.

Згідно акту приймання-передачі від 02.11.2016 до договору оренди нежитлового приміщення №20/01 від 20.01.2016 орендодавцем передано, а орендарем прийнято у тимчасове платне володіння та користування офісне приміщення, загальною площею 49 кв.м. та складське приміщення, загальною площею 65 кв.м.

Відповідно до п.3.3 Договору орендна плата сплачується орендарем на поточний рахунок орендодавця щомісяця не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі відповідного рахунку.

Згідно п.3.4 Договору за погодженням Сторін розмір орендної плати може бути змінено шляхом підписання відповідної додаткової угоди до цього Договору.

Позивач зазначає, що надання в оренду приміщень підтверджується актами здачі-приймання (надання послуг) №14 від 31.01.2016, №28 від 29.02.2016, №44 від 31.03.2016, №57 від 30.04.2016, №70 від 31.05.2016, №87 від 30.06.2016, №103 від 31.07.2016, №118 від 31.08.2016, №134 від 30.09.2016, №149 від 31.10.2016, №167 від 30.11.2016, №183 від 31.12.2016, №14 від 31.01.2017, №30 від 28.02.2017, №46 від 31.03.2017, №62 від 30.04.2017, №78 від 31.05.2017, №93 від 30.06.2017, №109 від 31.07.2017, №119 від 31.08.2017, №136 від 30.09.2017, №152 від 31.10.2017, №165 від 30.11.2017, №191 від 31.12.2017, №5 від 31.01.2018, №20 від 28.02.2018, №35 від 31.03.2018, №48 від 30.04.2018, №63 від 31.05.2018, №79 від 30.06.2018, №93 від 31.07.2018, №108 від 31.08.2018, №122 від 30.09.2018, №135 від 31.10.2018, №30 від 30.11.2018.

ПрАТ Львівський міській молочний завод було виставлено рахунки на оплату:

- за січень 2016 року № 14 від 31 січня 2016 року на суму 279.23 грн.;

- за лютий 2016 року №31 від 29 лютого 2016 року на суму 505,52 грн.;

- за березень 2016 року № 44 від 31 березня 2016 року на суму 570,36 грн.;

- за квітень 2016 року № 59 від 30 квітня 2016 року на суму 589.32 грн.;

- за травень 2016 року № 73 від 31 травня 2016 року на суму 736,57 грн.;

- за червень 2016 року № 91 від 30 червня 2016 року на суму 657,72 грн.

Оплата послуг Орендарем (Відповідачем по справі) по вище зазначених рахунках проведена 14.03.2017 року, що підтверджується випискою банку, де зазначено що оплата за оренду офісних приміщень, згідно рахунку № 14 від 31.01.2016 р., №31 від 29.02.2016 р., № 44 від 31.03.2016 р., № 59 від 30.04.2016 р., № 73 від 31,05.2016р. та № 91 від 30.06.2016 р на суму 3 338,72 грн.

Рахунок на оплату:

- за липень 2016 року № 105 від 31 липня 2016 року на суму 856,27 грн.;

- за серпень 2016 року № 120 від 31 серпня 2016 року на суму 1021,21 грн.;

Оплата послуг Орендарем (Відповідачем по справі) по вище зазначених рахунках проведена 15.06.2017 року, що підтверджується випискою банку, де зазначено що оплата за оренду офісних приміщень, згідно рахунку № 105 від 31.07.2016 р., №120 від 31.08.2016 р. на суму 1877,48 грн.

Крім того, проведено оплату:

- за вересень 2016 року, згідно рахунку на оплату № 135 від 30.09.2016 року на суму 839,14 грн., підтверджується випискою банку від 27 вересня 2017 року;

- за вересень 2017 року, згідно рахунку на оплату № 143 від 30.09.2017 р. на суму 2574,66 грн. підтверджується випискою банку від 26.10.2017 року;

- за жовтень 2017 року, згідно рахунку на оплату № 160 від 31.10.2017 року на суму 2 669,58 грн. підтверджується випискою банку від 27.11.2017 року;

- за травень 2018 р„ згідно рахунку на оплату №63 від 31.05.2018 року на суму 3790,39 грн. підтверджується випискою банку від 04.07.201 8 року;

- за червень 2018 року, згідно рахунку на оплату № 79 від 30.06.2018 року на суму 2986,34 грн., підтверджується випискою банку від 09.08.2018 року;

- за липень 2018 року згідно рахунку на оплату № 93 від 31.07.2018 року на суму 2584,08 грн., підтверджується випискою банку від 10.09.2018 року;

- за жовтень 2018 року згідно рахунку на оплату № 136 від 31.10.2018 року на суму 2717,56 грн., підтверджується випискою банку від 16.11.2018 року.

Однак, позивач вважає, що 46 943,33 грн. заборгованості по орендній платі за оренду офісних приміщень; 5598,39 грн. заборгованості по орендній платі за оренду приміщення; 31789,24 грн. заборгованість по відшкодуванню витрат за електроенергію; 117,97 грн. заборгованості по відшкодуванню витрат за воду; 71,81 грн. заборгованість по відшкодуванню витрат за мережу каналізації відповідачем не оплачено.

З метою досудового врегулювання спору позивачем було надіслано відповідачу Претензію б/н від 24.04.2019 року, яка залишилась без відповіді.

Відповідно до п. 7.3 Договору у випадку заборгованості по виплаті орендної плати та (або) комунальних послуг орендар сплачує орендодавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п.7.3. Договору Позивачем нараховано Відповідачу пеню у розмірі 13906,37 грн. та у відповідності до ст.625 ЦК України 20566,49 грн. інфляційних витрат, 4111,73 грн. 3% річних.

Позиція відповідача.

Від Відповідача відзив на позовну заяву, заяви, клопотання тощо до суду не поступили.

При прийнятті рішення суд виходив із наступного.

Спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно із вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір від №20/01 від 20.01.2016 є договором найму (оренди).

Загальні положення про найм (оренду) передбачені главою 58 Цивільного кодексу України.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України).

Частинами 1, 3 та 5 ст. 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 5 ст. 762 ЦК України та ч. 3 ст. 285 ГК України орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендодавцю орендну плату.

Відповідно до ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Матеріалами у справі підтверджується, що Позивач виконав умови договору №20/01 від 20.01.2016, що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) №14 від 31.01.2016, №28 від 29.02.2016, №44 від 31.03.2016, №57 від 30.04.2016, №70 від 31.05.2016, №87 від 30.06.2016, №103 від 31.07.2016, №118 від 31.08.2016, №134 від 30.09.2016, №149 від 31.10.2016, №167 від 30.11.2016, №183 від 31.12.2016, №14 від 31.01.2017, №30 від 28.02.2017, №46 від 31.03.2017, №62 від 30.04.2017, №78 від 31.05.2017, №93 від 30.06.2017, №109 від 31.07.2017, №119 від 31.08.2017, №136 від 30.09.2017, №152 від 31.10.2017, №165 від 30.11.2017, №191 від 31.12.2017, №5 від 31.01.2018, №20 від 28.02.2018, №35 від 31.03.2018, №48 від 30.04.2018, №63 від 31.05.2018, №79 від 30.06.2018, №93 від 31.07.2018, №108 від 31.08.2018, №122 від 30.09.2018, №135 від 31.10.2018, №30 від 30.11.2018, які підписані сторонами без зауважень.

Станом на день розгляду даної справи Відповідачем не надано будь-яких доказів, які б спростовували факт виконання позивачем умов Договору №20/01 від 20.01.2016.

Заборгованість згідно актів здачі-приймання робіт (надання послуг) Відповідачем оплачено лише частково. Відтак заборгованість по орендній платі в сумі 52 541,72 грн. та заборгованість по відшкодуванню вартості комунальних послуг в сумі 31 979,02 грн. станом на час розгляду справи залишається непогашеною відповідачем. Доказів зворотнього відповідачем не подано і матеріали справи не містять.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку що позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 52 541,72 грн. та заборгованості по відшкодуванню вартості комунальних послуг в сумі 31 979,02 грн підставні, підтверджені матеріалами справи та підлягають до задоволення.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України).

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч.5 ст.254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції (п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань ).

Дослідивши розрахунки позивача щодо нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних судом встановлено, що позивачем включаються у розрахунки пені, інфляційних втрат та 3% річних суми заборгованості по орендній платі за користування приміщеннями та за комунальні послуги, з чим суд погодитись не може, з врахування наступного.

Як передбачено п. 3.3. Договору орендна плата сплачується орендарем на поточний рахунок орендодавця щомісяця не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі відповідного рахунку.

Даним пунктом Договору визначено строк оплати орендарем лише щодо орендної плати за користування приміщеннями. Строків же оплати за комунальні послуги ні договором, ні додатковими угодами до нього не визначено.

Судом з`ясовано, що позивачем надсилалась на адресу відповідача претензія від 24.04.2019 у якій позивачем запропоновано відповідачу погасити всю заборгованість (з врахування комунальних послуг) у триденний термін з дня отримання претензії.

Згідно квитанції відділу поштового зв`язку зазначена вище претензія надіслана на адресу відповідача 25.04.2019.

Суд здійснив відстеження поштового відправлення згідно трек-номера №3560200699587 і встановив, що претензію позивача від 24.04.2019 відповідач отримав 01.07.2019.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відтак, враховуючи вищенаведене, з врахуванням того, що відповідач отримав претензію від 24.04.2019 - 01.07.2019, то відповідно до 04.07.2019 позивачем визначено відповідачу строк для оплати комунальних послуг. З 05.07.2019 у відповідача виникло прострочення щодо оплати вартості комунальних послуг.

А відтак беручи до уваги заявлені позивачем періоди щодо нарахування пені (з 08.06.2018 по 08.12.2018), інфляційних втрат та 3% річних (з 11.05.2016 по 10.05.2019) по заборгованості з комунальних послуг, суд констатує, що у визначені позивачем періоди прострочення заборгованості по комунальних послугах у відповідача було відсутнє, оскільки строк виконання по оплаті комунальних послуг у відповідача не настав (з чим погодився представник позивача у судовому засіданні при дослідженні обставин справи та проведених позивачем розрахунків), а тому в частині вимог щодо стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних нарахованих на комунальні послуги суд відмовляє в задоволенні позову.

П. 7.3 Договору сторони передбачили, що у випадку заборгованості по виплаті орендної плати та (або) комунальних послуг орендар сплачує орендодавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу. Суд звертає увагу, що згідно з правилами нарахування пені, передбаченими ч.6 ст.232 ГК України, пеня нараховується з моменту виникнення прострочення, який згідно з умовами договору (п.3.3) та у зв`язку з відсутністю оплати наставав кожного 11 числа (якщо закінчення строку оплати попадало на вихідний день, то днем закінчення строку оплати переносився відповідно на наступний робочий день), починаючи з жовтня 2016 року.

Господарський суд, здійснивши перерахунок пені за допомогою програми "ЛЗ ПІДПРИЄМСТВО 9.5.3 ТОВ "Інформаційно-аналітичний центр "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА: ЗАКОН", 2019", у відповідності до вимог законодавства, з урахуванням норм щодо перебігу строків та моменту виникнення прострочення виконання зобов`язання, з врахуванням визначеного позивачем періоду, встановив, що розрахунок пені за прострочку виконання грошового зобов`язання зі сплати орендної плати повинен був бути здійснений наступним чином:

по Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 149 від 31.10.2016:

за період з 11.11.2016 по 11.05.2017р. відповідно до суми боргу 1607,26 грн., сума пені становить 221,67 грн.;

по Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 167 від 30.11.2016:

за період з 13.12.2016 (оскільки закінчення строку виконання зобов`язання припав на суботу 11.12.2016 ) по 11.05.2017р. відповідно до суми боргу 4318,33 грн., сума пені становить 589,13 грн.;

по Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 183 від 31.12.2016:

за період з 11.01.2017 по 11.07.2017р. відповідно до суми боргу 4400,00 грн., сума пені становить 587,19 грн.;

по Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 14 від 31.01.2017:

за період з 11.02.2017 по 11.08.2017р. відповідно до суми боргу 3016,13 грн., сума пені становить 394,82 грн.;

по Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 30 від 28.02.2017:

за період з 11.03.2017 по 11.09.2017р. відповідно до суми боргу 2450,00 грн., сума пені становить 320,11 грн.;

по Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 46 від 31.03.2017:

за період з 11.04.2017 по 11.10.2017р. відповідно до суми боргу 2450,00 грн., сума пені становить 312,19 грн.;

по Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 62 від 30.04.2017:

за період з 11.05.2017 по 11.11.2017р. відповідно до суми боргу 2450,00 грн., сума пені становить 313,60 грн.;

по Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 78 від 31.05.2017:

за період з 13.06.2017 по 13.12.2017р. відповідно до суми боргу 2450,00 грн., сума пені становить 315,21 грн.;

по Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 93 від 30.06.2017:

за період з 11.07.2017 по 11.01.2018р. відповідно до суми боргу 2450,00 грн., сума пені становить 324,54 грн.;

по Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 109 від 31.07.2017:

за період з 11.08.2017 по 11.02.2018р. відповідно до суми боргу 2450,00 грн., сума пені становить 336,29 грн.;

по Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 119 від 31.08.2017:

за період з 12.09.2017 по 12.03.2018р. відповідно до суми боргу 2450,00 грн., сума пені становить 346,36 грн.;

по Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 136 від 30.09.2017:

за період з 11.10.2017 по 25.10.2017р. (з врахування оплати) відповідно до суми боргу 2450,00 грн., сума пені становить 25,17 грн.;

по Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 152 від 31.10.2017:

за період з 11.11.2017 по 26.11.2017р. (з врахування оплати) відповідно до суми боргу 2450,00 грн., сума пені становить 29,00 грн.;

по Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 165 від 30.11.2017:

за період з 12.12.2017 по 12.06.2018р. відповідно до суми боргу 2450,00 грн., сума пені становить 397,44 грн.;

по Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 191 від 31.12.2017:

за період з 11.01.2018 по 11.07.2018р. відповідно до суми боргу 2450,00 грн., сума пені становить 405,63 грн.;

по Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 5 від 31.01.2018:

за період з 13.02.2018 по 11.08.2018р. відповідно до суми боргу 2450,00 грн., сума пені становить 415,22 грн.;

по Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 20 від 28.02.2018:

за період з 13.03.2018 по 13.09.2018р. відповідно до суми боргу 2450,00 грн., сума пені становить 426,90 грн.;

по Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 35 від 31.03.2018:

за період з 11.04.2018 по 11.10.2018р. відповідно до суми боргу 2450,00 грн., сума пені становить 428,38 грн.;

по Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 48 від 30.04.2018:

за період з 11.05.2018 по 11.11.2018р. відповідно до суми боргу 2450,00 грн., сума пені становить 434,82 грн.;

по Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 63 від 31.05.2018:

за період з 12.06.2018 по 03.07.2018р. (з врахування оплати) відповідно до суми боргу 2450,00 грн., сума пені становить 50,21 грн.;

по Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 79 від 30.06.2018:

за період з 11.07.2018 по 08.08.2018р. (з врахування оплати) відповідно до суми боргу 2450,00 грн., сума пені становить 68,00 грн.;

по Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 93 від 31.07.2018:

за період з 11.08.2018 по 09.09.2018р. (з врахування оплати) відповідно до суми боргу 2450,00 грн., сума пені становить 70,68 грн.;

по Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 108 від 31.08.2018:

за період з 11.09.2018 по 11.03.2019р. відповідно до суми боргу 2450,00 грн., сума пені становить 439,79 грн.;

по Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 122 від 30.09.2018:

за період з 11.10.2018 по 11.04.2019р. відповідно до суми боргу 2450,00 грн., сума пені становить 442,21 грн.;

по Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 135 від 31.10.2018:

за період з 13.11.2018 по 13.05.2019р. відповідно до суми боргу 2450,00 грн., сума пені становить 438,58 грн.;

по Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 149 від 30.11.2018:

за період з 11.12.2018 по 11.06.2019р. відповідно до суми боргу 2450,00 грн., сума пені становить 439,05 грн..

Проте позивачем визначено період для нарахування пені (з 08.06.2018 по 08.12.2018).

Відтак, суд здійснив перерозрахунок пені, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання (з 08.06.2018 по 08.12.2018) та встановив, що:

по Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 63 від 31.05.2018:

за період з 12.06.2018 по 03.07.2018р. (з врахування оплати) відповідно до суми боргу 2450,00 грн., сума пені становить 50,21 грн.;

по Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 79 від 30.06.2018:

за період з 11.07.2018 по 08.08.2018р. (з врахування оплати) відповідно до суми боргу 2450,00 грн., сума пені становить 68,00 грн.;

по Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 93 від 31.07.2018:

за період з 11.08.2018 по 09.09.2018р. (з врахування оплати) відповідно до суми боргу 2450,00 грн., сума пені становить 70,68 грн.;

по Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 108 від 31.08.2018:

за період з 11.09.2018 по 08.12.2018р. відповідно до суми боргу 2450,00 грн., сума пені становить 215,06 грн.;

по Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 122 від 30.09.2018:

за період з 11.10.2018 по 08.12.2018р. відповідно до суми боргу 2450,00 грн., сума пені становить 142,57 грн.;

по Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 135 від 31.10.2018:

за період з 13.11.2018 по 08.12.2018р. відповідно до суми боргу 2450,00 грн., сума пені становить 62,83 грн.

Відтак, суд прийшов до висновку, що позовна вимоги про стягнення пені підлягає до задоволення частково, а саме в частині стягнення 609,35 грн. пені. В задоволенні решти вимог про стягнення пені відмовити.

Провівши перерахунок інфляційних втрат за допомогою програми "ЛЗ ПІДПРИЄМСТВО 9.5.3 ТОВ "Інформаційно-аналітичний центр "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА: ЗАКОН", 2019", щодо заборгованості, яка виникла про сплаті орендної плати за період з 11.05.2016 по 10.05.2019 суд встановив, що сума інфляційних втрат повинна становити 7866,98 грн.

Відтак, суд прийшов до висновку, що позовна вимоги про стягнення інфляційних втрат підлягає до задоволення частково, а саме в частині стягнення 7866,98 грн. інфляційних втрат. В задоволенні решти вимог про стягнення інфляційних втрат відмовити.

Провівши перерахунок 3 % річних за допомогою програми "ЛЗ ПІДПРИЄМСТВО 9.5.3 ТОВ "Інформаційно-аналітичний центр "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА: ЗАКОН", 2019", щодо заборгованості, яка виникла про сплаті орендної плати за період з 11.05.2016 по 10.05.2019 суд встановив, що сума 3 % річних повинна становити 2409,64 грн.

Відтак, суд прийшов до висновку, що позовна вимоги про стягнення інфляційних втрат підлягає до задоволення частково, а саме в частині стягнення 2409,64 грн. інфляційних втрат. В задоволенні решти вимог про стягнення інфляційних втрат відмовити.

Відповідно до статей 73, 74 ГПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Згідно з ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст.77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (ст. 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.5 ст.236 ГПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами ст.86 ГПК України, Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково, а саме до стягнення з відповідача на користь позивача належить 52541,72 заборгованості по орендній платі, 31979,02 грн. заборгованості по відшкодуванню комунальних послуг, 609,35 грн. пені, 2409,64 грн. 3% річних, 7866,98 грн. інфляційних втрат.

На підставі положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір необхідно віднести на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 1488,78 грн.

Керуючись статтями 2, 4, 7, 13, 14, 73, 74, 76-80, 123, 129, 236-238, 240, 241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "ЛЕО-ГРІТЕ СЕРВІС" (79052, м.Львів, вул.Рудненська, буд.8, ідентифікаційний код 40224565) на користь Приватного акціонерного товариства "Львівський міський молочний завод" (79052, м.Львів, вул.Рудненська, буд.8, ідентифікаційний код 00446368) 52541,72 заборгованості по орендній платі, 31979,02 грн. заборгованості по відшкодуванню комунальних послуг, 609,35 грн. пені, 2409,64 грн. 3% річних, 7866,98 грн. інфляційних втрат та 1488,78 грн. судового збору.

3. В задоволенні решти позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення підписано 06.12.2019р.

Суддя Кітаєва С.Б.