Рішення

від 27.11.2019 по справі 916/2674/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" листопада 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2674/19

Господарський суд Одеської області у складі:

Суддя Гут С.Ф.

При секретарі судового засідання Борисовій Н.В.

За участю представників сторін:

Від позивача : Оборський Я.В. - на підставі довіреності №300/18 від 06.08.2018р.;

Від відповідача : не з`явився;

Від третьої особи: не з`явився.

розглянувши справу за позовом Акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль до Товариства з обмеженою відповідальністю Промагро , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Іст Оілс Україна , про звернення стягнення на предмет застави, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Акціонерне товариство (АТ) Райффайзен Банк Аваль , звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) Промагро про звернення стягнення на предмет застави.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.09.2019р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу прийнято розглядати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 08 жовтня 2019 р. о 11:30. год.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.10.2019р. залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Іст Оілс Україна та відкладено підготовче засідання на 29 жовтня 2019 р. о 12:00 год.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.10.2019р. закрито підготовче провадження у справі №916/2674/19 із призначенням справи до судового розгляду по суті на 08 листопада 2019 р. о 09:00 год.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.11.2019р. відкладено судове засідання по розгляду справи по суті на 27 листопада 2019 р. о 10:00 год.

27 листопада 2019 р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Позивач підтримує позовні вимоги в повному обсязі, просить їх задовольнити.

Представник відповідача в засідання суду призначені на 08.10.2019р., 29.10.2019р., 08.11.2019р. та 27.11.2019р. не з`являвся. Ухвали Господарського суду Одеської області від 10.09.2019р., 08.10.2019р., 29.10.2019р. та 08.11.2019р. були направлені за належною адресою відповідача, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч.7 ст.120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за можливості сповістити їх з допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, свого права на захист не використав. За приписами ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Третя особа - ТОВ Іст Оілс Україна письмових пояснень щодо суті спору до суду не надала.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Позивач зазначає, що 07.12.2017р. між Публічним акціонерним товариством Райффайзен Банк Аваль (змінено назву на Акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль ) - Кредитор та Товариством з обмеженою відповідальністю Іст Оілс Україна - Позичальник укладено Генеральний договір на здійснення кредитних операцій №01/Д2-КБ/623 про здійснення на користь Позичальника кредитних операцій у межах загального ліміту та сублімітів, передбачених пунктами 1.2, 1.3 Генерального договору, в порядку, визначеному статтею 2 Генерального договору, а Позичальник зобов`язаний виконати усі обов`язки, що витікають зі змісту кредитної операції, Генерального договору, Умов та Договорів, і здійснити повне погашення заборгованості межах строку кредитної операції.

В подальшому до Генерального договору сторонами внесено зміни та доповнення шляхом укладення додаткових угод до нього №01/Д2-КБ/623/1 від 26.04.2018р., №01/Д2-КБ/623/2 від 24.07.2018р., №01/Д2-КБ/623/3 від 07.08.2018, №01/Д2-КБ/623/4 від 12.12.2018р., №01/Д2-КБ/623/5 від 09.01.2019р.

12 грудня 2017р. між АТ Райффайзен Банк Аваль (Заставодержатель) та ТОВ Промагро (Заставодавець) укладено Договір застави основних засобів №12/Д2-КБ/924 з метою забезпечення виконання зобов`язань Позичальника за Кредитними договором (Договір застави).

Відповідно до п. 1.1 та статті 1 Договору застави (у редакції відповідно до додаткової угоди №12/Д2-КБ/924/2 від 12.12.2018р.) Заставодавець передав Заставодержателю в заставу належні йому на праві власності основні засоби/обладнання, а саме: завантажувач зерна пересувний ЗЗП-100, 2017 року випуску, заводський №912, інвентарний №02040014, узгоджена договірна вартість - 92 400,00 грн.; завантажувач зерна пересувний ЗЗП-100, 2017 року випуску, заводський №914, інвентарний №02040015, узгоджена договірна вартість - 92 400,00 грн.; завантажувач зерна пересувний ЗЗП-100, 2017 року випуску, заводський №923, інвентарний №02040016, узгоджена договірна вартість - 92 400,00 грн.

Відповідно до розділу Визначення термінів та п. 2.1 Договору застави застава відповідно до Договору застави забезпечує повне виконання грошових зобов`язань ТОВ Іст Оілс Україна , що виникають та/або виникнуть у майбутньому з Генерального договору на здійснення кредитних операцій №01/Д2-КБ/623 від 07.12.2017р.

У відповідності до п. 2.2 Договору застави Заставодержатель має право задовольнити за рахунок предмету застави всі свої забезпечені вимоги, зокрема щодо: відшкодування документально підтверджених витрат, спричинених пред`явленням вимоги за Генеральним договором (або всіма чи окремими Договорами) та/або зверненням стягнення (в тому числі шляхом позасудового врегулювання) на Предмет застави відповідно до Договору застави, включаючи документально підтверджені витрати на проведення оцінки Предмета застави суб`єктом оціночної діяльності, отримання витягів з відповідних державних реєстрів щодо Предмета застави, обов`язкових платежів, передбачених законодавством України, тощо; відшкодування документально підтверджених витрат на утримання, збереження, переробку та реалізацію Предмета застави, документально підтверджених витрат на страхування Предмета застави (якщо страхування передбачене вимогами статті 5 Договору застави); сплати неустойки, пені та штрафів відповідно до Генерального договору, Договорів та Договору застави; сплати процентів та комісій за Кредитом відповідно до умов Генерального договору; погашення основної заборгованості відповідно до умов Генерального договору; відшкодування документально підтверджених витрат Кредитора, а також сплати Позичальником інших платежів, передбачених Генеральним договором; відшкодування документально підтверджених витрат та документально підтверджених збитків, завданих порушенням умов Генерального договору та/або Договору.

Згідно п.п. 8.1.1, 8.1 Договору застави Заставодержатель має право звернути стягнення на Предмет застави і задовольнити свої вимоги за рахунок Предмета застави у випадку невиконання або порушення позичальником строків виконання будь-яких зобов`язань, що забезпечені заставою згідно зі статтею 2 Договору застави.

Так, в рамках Генерального договору на здійснення кредитних операцій №01/Д2-КБ/623 від 07.12.2017р. між АТ Райффайзен Банк Аваль та ТОВ Іст Оілс Україна укладено кредитний договір №010/Д2- КБ/1301 від 12.12.2018р. (Кредитний договір), відповідно до умов якого Кредитор надає Позичальнику кредит з лімітом кредитної операції 1 000 000,00 дол.США з максимальним строком користування траншем 120 календарних днів, останнім днем строку дії ліміту кредитної операції - 05.12.2019р. Кредит надається шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок Позичальника вказаний у Повідомленні про вибірку кредитних коштів, порядок сплати процентів - щомісячно, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця та остаточно в останній день строку дії ліміту.

Позивач зазначає, що згідно з Повідомленням про вибірку кредитних коштів №010/Д2-КБ/1301/1 від 27.12.2018р. та Повідомленням про продовження строку траншу № 010/Д2-КБ/1301/1/1 від 22.01.2019р. Позичальник отримав кредитні кошти в розмірі 200 000,00 дол.США строком до 15.05.2019р. та сплатою 6 % річних. Та згідно з Повідомленням про вибірку кредитних коштів № 010/Д2-КБ/1301/2 від 28.12.2018р. та Повідомленням про продовження строку траншу № 010/Д2-КБ/1301/2/1 від 22.01.2019р. Позичальник отримав кредитні кошти в розмірі 200 000,00 дол.США строком до 20.05.2019р. та сплатою 6 % річних. В свою чергу, згідно з Повідомленням про вибірку кредитних коштів №010/Д2-КБ/1301/3 від 17.01.2019р. Позичальник отримав кредитні кошти в розмірі 58 000,00 дол.США строком до 08.05.2019р. сплатою 6 % річних.

Таким чином, в загальному ТОВ Іст Оілс Україна в рамках Кредитного договору №010/Д2- КБ/1301 від 12.12.2018р. отримало 458 000 дол.США.

Відповідно до п. 2.1 Умов проведення кредитних операцій (Додаток №1 до Генерального договору на здійснення кредитних операцій № 01/Д2-КБ/623 від 07.12.2017р. за користування кредитом Позичальник сплачує проценти, які розраховуються на основі визначеної Договором процентної ставки.

Так, у відповідності до п. 2.2 Умов проценти за користування Кредитом Позичальник сплачує щомісяця на рахунок нарахованих доходів Кредитора, зазначений у Договорі, не пізніше останнього банківського дня кожного місяця та в день повного погашення Кредиту в такому порядку:

- в першому календарному місяці користування Кредитом проценти сплачуються за період з дня видачі Кредиту по день, що передує передостанньому банківському дню місяця;

- в наступних календарних місяцях проценти сплачуються за період з передостаннього банківського дня попереднього календарного місяця (включно) по день, що передує передостанньому банківському дню поточного місяця;

- в останній календарний місяць користування Кредитом проценти сплачуються за період з передостаннього банківського дня попереднього календарного місяця (включно) по день, що передує дню повного погашення кредиту.

Однак, як зазначає позивач, ТОВ Іст Оілс Україна порушені умови Кредитного договору в частині своєчасної сплати процентів за користування кредитними коштами, а саме 01.02.2019р. не сплачено: 1 084,93 дол.США процентів за січень 2019 р. за першим траншем, 1 084,93 дол.США процентів за січень 2019 р. за другим траншем та 123,95 дол.США процентів за січень 2019 р. за третім траншем.

За змістом п.п. 10.1, 10.2 Генерального договору у разі порушення Позичальником строків виконання або невиконання будь-яких грошових зобов`язань Кредитор має безумовне право вимагати дострокового повного/часткового погашення заборгованості.

Тому, на думку позивача, з 01.02.2019р. позивач набув безумовного права вимагати дострокового повного погашення заборгованості за виданими кредитами.

В зв`язку з порушенням умов Кредитного договору, АТ Райффайзен Банк Аваль 04.02.2019р. направлено на адресу ТОВ Іст Оілс Україна вимогу про дострокове виконання зобов`язань за Кредитним договором №010/Д2-КБ/1301 від 12.12.2018р., укладеного в рамках Генерального договору на здійснення кредитних операцій №01/Д2-КБ/623 від 07.12.2017р., проте, вимоги Позивача залишились не задоволеними.

Станом на 05.08.2019р. прострочена заборгованість за кредитом та процентами за кредитним договором № 010/Д2-КБ/1301 від 12.12.2018р. становила 409 796,06 доларів США, в тому числі: за повідомленням про вибірку кредитних коштів №010/Д2-КБ/1301/1 від 27.12.2018р. 207 035,61 дол.США, в тому числі: 200 000,00 дол.США - прострочена заборгованість за кредитом; 7 035,61 дол.США - прострочена заборгованість за відсотками; за повідомленням про вибірку кредитних коштів №010/Д2-КБ/1301/2 від 28.12.2018р. - 201 495,30 дол.США, в тому числі: 194 459,68 дол.США - прострочена заборгованість за кредитом; 7 035,62 дол.США - прострочена заборгованість за відсотками; за повідомленням про вибірку кредитних коштів №010/Д2-КБ/1301/3 від 17.01.2019р. - 1 265,15 дол.США - прострочена заборгованість за відсотками.

Так, позивач зазначає, що відповідно до ст.572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 6, 7 ст. 20 Закону України Про заставу заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Таким чином, враховуючи порушення ТОВ Іст Оілс Україна умов Кредитного договору №010/Д2- КБ/1301 від 12.12.2018р., відповідно до положень ч. 1 ст. 20 Закону України Про заставу , ч. 1 ст. 23 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень , позивач набув права звернути стягнення на рухоме майно, передане в заставу Відповідачем.

При цьому, з огляду на вартість предмету застави та потенційно можливу суму задоволення вимог банку за рахунок заставного майна ТОВ Промагро , позивач просить у позовній заяві про звернення стягнення на заставне майно в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитом (тіло кредиту) за повідомленням про вибірку кредитних коштів №010/Д2- КБ/1301/1 від 27.12.2018р., а саме у розмірі 20 000 дол.США.

Позивач позовні вимоги підтримує повністю, просить їх задовольнити з підстав зазначених у позові.

Відповідач свої правом на захист не скористався, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надавав.

Третя особа письмових пояснень щодо суті спору до суду не надавала.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, вислухавши пояснення представника позивача, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

При цьому, ст. 12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про банки та банківську діяльність , банківський кредит - будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов`язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов`язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Відповідно до ст. 49 Закону України Про банки і банківську діяльність , як кредитні в цій статті розглядаються операції, зазначені в пункті 3 частини третьої статті 47 цього Закону, а саме: розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

Згідно ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частина 2 ст.1056 1 Цивільного кодексу України визначає, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

У відповідності до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Відповідно до статті 1 Закону України Про заставу та статті 572 ЦК України застава є способом забезпечення зобов`язань; у силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно із частиною першою статті 589 ЦК України в разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до частин першої та другої статті 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що 07.12.2017р. між ПАТ Райффайзен Банк Аваль - Кредитор та ТОВ Іст Оілс Україна - Позичальник укладено Генеральний договір на здійснення кредитних операцій №01/Д2-КБ/623 про здійснення на користь Позичальника кредитних операцій у межах загального ліміту та сублімітів, передбачених пунктами 1.2, 1.3 Генерального договору, в порядку, визначеному статтею 2 Генерального договору, а Позичальник зобов`язаний виконати усі обов`язки, що витікають зі змісту кредитної операції, Генерального договору, Умов та Договорів, і здійснити повне погашення заборгованості межах строку кредитної операції.

В подальшому до Генерального договору сторонами внесено зміни та доповнення шляхом укладення додаткових угод до нього №01/Д2-КБ/623/1 від 26.04.2018р., №01/Д2-КБ/623/2 від 24.07.2018р., №01/Д2-КБ/623/3 від 07.08.2018, №01/Д2-КБ/623/4 від 12.12.2018р., №01/Д2-КБ/623/5 від 09.01.2019р.

12 грудня 2017р. між АТ Райффайзен Банк Аваль (Заставодержатель) та ТОВ Промагро (Заставодавець) укладено Договір застави основних засобів №12/Д2-КБ/924 з метою забезпечення виконання зобов`язань Позичальника за Генеральним договором на здійснення кредитних операцій №01/Д2-КБ/623 від 07.12.2017р.

26 квітня 2018 р. між сторонами укладено додаткову угоду до Договору застави №12/Д2-КБ/924/1, якою внесено зміни у п. 2.1 Договору застави.

Крім того, 12 грудня 2018р. до Договору застави було внесено зміни Додатковою угодою №12/Д2-КБ/924/2, зокрема, щодо майна, що передається в заставу, а саме: Заставодавець передав Заставодержателю в заставу належні йому на праві власності основні засоби/обладнання, а саме: завантажувач зерна пересувний ЗЗП-100, 2017 року випуску, заводський №912, інвентарний №02040014, узгоджена договірна вартість - 92 400,00 грн.; завантажувач зерна пересувний ЗЗП-100, 2017 року випуску, заводський №914, інвентарний №02040015, узгоджена договірна вартість - 92 400,00 грн.; завантажувач зерна пересувний ЗЗП-100, 2017 року випуску, заводський №923, інвентарний №02040016, узгоджена договірна вартість - 92 400,00 грн. загальною вартістю 277 200 грн.

Відповідно до п. 2.1 Договору застави застава відповідно до Договору застави забезпечує повне виконання грошових зобов`язань ТОВ Іст Оілс Україна , що виникають та/або виникнуть у майбутньому з Генерального договору на здійснення кредитних операцій №01/Д2-КБ/623 від 07.12.2017р.

Відповідно до п. 14.1 Генерального договору даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками і діє до повного виконання ними прийнятих зобов`язань відповідно до Генерального договору.

У відповідності до п. 2.2 Договору застави Заставодержатель має право задовольнити за рахунок предмету застави всі свої забезпечені вимоги, зокрема щодо: відшкодування документально підтверджених витрат, спричинених пред`явленням вимоги за Генеральним договором (або всіма чи окремими Договорами) та/або зверненням стягнення (в тому числі шляхом позасудового врегулювання) на Предмет застави відповідно до Договору застави, включаючи документально підтверджені витрати на проведення оцінки Предмета застави суб`єктом оціночної діяльності, отримання витягів з відповідних державних реєстрів щодо Предмета застави, обов`язкових платежів, передбачених законодавством України, тощо; відшкодування документально підтверджених витрат на утримання, збереження, переробку та реалізацію Предмета застави, документально підтверджених витрат на страхування Предмета застави (якщо страхування передбачене вимогами статті 5 Договору застави); сплати неустойки, пені та штрафів відповідно до Генерального договору, Договорів та Договору застави; сплати процентів та комісій за Кредитом відповідно до умов Генерального договору; погашення основної заборгованості відповідно до умов Генерального договору; відшкодування документально підтверджених витрат Кредитора, а також сплати Позичальником інших платежів, передбачених Генеральним договором; відшкодування документально підтверджених витрат та документально підтверджених збитків, завданих порушенням умов Генерального договору та/або Договору.

Згідно п.п. 8.1.1, 8.1 Договору застави Заставодержатель має право звернути стягнення на Предмет застави і задовольнити свої вимоги за рахунок Предмета застави у випадку невиконання або порушення позичальником строків виконання будь-яких зобов`язань, що забезпечені заставою згідно зі статтею 2 Договору застави.

У відповідності до п. 7.4 Договору застави за фактом невиконання або неналежного виконання всіх або окремих зобов`язань, що забезпечені заставою згідно зі ст. 2 цього Договору, та у випадку порушення Заставодавцем умов цього Договору, Заставодержатель надсилає Заставодавцю (та Позичальнику за Кредитним договором, якщо він є відмінним від Заставодавця), а також іншим обтяжувачам, на користь яких зареєстроване обтяження, письмове повідомлення про порушення забезпеченого заставою зобов`язання в порядку, передбаченому ст. 27 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень (із зазначенням обраного позасудового способу звернення стягнення).

Судом встановлено та не оспорюється іншими учасниками справи, що ТОВ Іст Оілс Україна порушило умови Кредитного договору №010/Д2-КБ/1301 від 12.12.2018р., укладеного в рамках та за правилами Генерального договору на здійснення кредитних операцій №01/Д2-КБ/623 від 07.12.2017р.

Так, на виконання положень ст. 27 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень та п. 7.4. Договору застави Позивачем направлено на адресу Відповідача повідомлення за вих. №140/8/554 від 15.07.2019р. про порушення забезпеченого обтяження зобов`язання.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 547 Цивільного кодексу України та частиною 13 Закону України Про заставу встановлено вимоги щодо форми правочинів застави (як виду забезпечення виконання зобов`язання), відповідно до яких правочини застави вчиняються у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч. 1, 7, 8 ст. 20 Закону України Про заставу заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Звернення стягнення на заставлене майно державного підприємства (підприємства, не менше п`ятдесяти відсотків акцій (часток, паїв) якого є у державній власності) здійснюється за рішенням суду. Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем, приватним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.

Відповідно до ст. 23 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень відповідно до забезпечувального обтяження обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов`язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, якщо інше не передбачено законом чи договором, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом. Якщо предметом забезпечувального обтяження є два або більше об`єктів, обтяжувач отримує задоволення за рахунок такої їх кількості, яка достатня для повного задоволення забезпеченої обтяженням вимоги. У цьому разі обтяжувач самостійно визначає рухоме майно, на яке звертається стягнення.

Відповідно до ст. 24 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 25 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначається початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

З огляду на вищезазначене, невиконання Позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором та наявністю забезпечення згідно Договору застави №12/Д2-КБ/924 від 12.12.2017р., суд визнає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що з огляду на вартість предмету застави та потенційно можливу суму задоволення вимог банку за рахунок заставного майна ТОВ Промагро , наявні підстави для звернення стягнення на заставне майно в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитом (тіло кредиту) за повідомленням про вибірку кредитних коштів №010/Д2- КБ/1301/1 від 27.12.2018р., а саме у розмірі 20 000 дол.США.

Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

При цьому, оцінюючи доводи учасників справи під час розгляду справи, суд як джерелом права керується також практикою Європейського суду з прав людини. Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010р. у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі Трофимчук проти України Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Розглянув матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись положеннями ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 20, 73, 74, 76, 86, 129, 130, 165, 231, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов Акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль до Товариства з обмеженою відповідальністю Промагро , про звернення стягнення на предмет застави - задовольнити.

2.Звернути стягнення на майно Товариства з обмеженою відповідальністю Промагро , передане в заставу Акціонерному товариству Райффайзен Банк Аваль за Договором застави основних засобів №12/Д2-КБ/924 від 12.12.2017р., в рахунок погашення заборгованості у розмірі 20 000 дол.США за Кредитним договором№010/Д2-КБ/1301 від 12.12.2018р. відповідно до повідомленням про вибірку кредитних коштів №010/Д2-КБ/1301/1 від 27.12.2018р., укладеним в рамках Генерального договору на здійснення кредитних операцій №01/Д2-КБ/623 від 07.12.2017р., а саме:

- завантажувач зерна пересувний ЗЗП-100, 2017 року випуску, заводський №912, інвентарний №02040014, вартістю 92 400,00 грн.;

- завантажувач зерна пересувний ЗЗП-100, 2017 року випуску, заводський №914, інвентарний №02040015, вартістю 92 400,00 грн.;

- завантажувач зерна пересувний ЗЗП-100, 2017 року випуску, заводський №923, інвентарний №02040016, вартістю 92 400,00 грн.,

3.Визначити спосіб реалізації предметів застави шляхом проведення публічних торгів із наступною початковою ціною для їх реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження:

- завантажувач зерна пересувний ЗЗП-100, 2017 року випуску, заводський №912, інвентарний №02040014, вартістю 92 400,00 грн.;

- завантажувач зерна пересувний ЗЗП-100, 2017 року випуску, заводський №914, інвентарний №02040015, вартістю 92 400,00 грн.;

- завантажувач зерна пересувний ЗЗП-100, 2017 року випуску, заводський №923, інвентарний №02040016, вартістю 92 400,00 грн.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Промагро (68100, Одеська обл., Татарбунарський район, м. Татарбунари, вул. Котовського, б. 22, код ЄДРПОУ 25430925) на користь Акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль (01011, м. Київ, вул. Лєскова, б. 9, код ЄДРПОУ 14305909) витрати по сплаті судового збору у розмірі 7 579,04 грн. /сім тисяч п`ятсот сімдесят дев`ять гривень чотири копійки/.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України.

Повне рішення складено 09 грудня 2019 р.

Суддя С.Ф. Гут