Рішення

від 28.11.2019 по справі 911/2411/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2019 р. м. Київ Справа № 911/2411/19

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Лилака Т.Д., за участю секретаря судового засідання Щотової Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" (08132, Київська обл., м. Вишневе, вулиця Київська, будинок 8В, код 42094646)

до Державного підприємства "Племінний завод "Плосківський" (07450, Київська обл., Броварський р-н, с. Плоске, вулиця Жовтнева, будинок 2, код 00849652)

про стягення 956 018,02 грн.

за участю представників:

позивача - Гончар М.С.;

відповідача - не з`явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" до Державного підприємства "Племінний завод "Плосківський" про стягнення 919 936,11 грн. за Договором про постачання електричної енергії від 01.01.2019 року з яких: 823 035,51 грн. заборгованості за спожиту електричну енергію, 77 213.73 грн. пені, 6601,70 грн. 3% річних та 13 085,17 грн. інфляційних.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 31.10.2019.

29.10.2019 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 823 035,51 грн. основного боргу, 109 845,08 грн. пені, 10 052,29 грн. 3% річних та 13 085,17 грн. інфляційних втрат.

Заява обґрунтована тим, що позивачем та відповідачем проведено звіряння розрахунків, в результаті чого оформлено та підписано Акт звіряння розрахунків від 21.10.2019. В даному акті станом на 30.09.2019 сторони зафіксували 956 018,02 грн. заборгованості.

Розглянувши заяву про збільшення позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу: позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження;

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 163 ГПК України, ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Враховуючи те, що у відповідності до вищезазначених норм законодавства, ціну позову вказує позивач, суд зазначає, що має місце нова ціна позову 956 018,02 грн., виходячи з якої й вирішується спір.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 31.10.2019 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 14.11.2019.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.11.2019 закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на 28.11.2019.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце засідання, в судове засідання 28.11.2019 року не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву не надав.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Положеннями частини 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи те, що нез`явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 28.11.2019 року представник позивача зазначив, що позовні вимоги, з підстав викладених у позовній заяві, підтримує з врахуванням поданої заяви про збільшення позовних вимог. Також зазначив і про те, що позивачем повідомлено про всі обставини справи, які йому відомі, та надані суду всі наявні в нього докази.

Заслухавши вступне слово представника позивача, з`ясувавши обставини, на які посилаються сторони, суд дослідив в порядку статей 209-210 ГПК України докази у справі.

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд оголосив про перехід до судових дебатів. Представник позивача виступив з заключним словом, в яких посилалися на обставини і докази, досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 233 ГПК України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

28.11.2019 року, після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до ст. 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2019 між Державним підприємством Племінний завод Плосківський та Товариством з обмеженою відповідальністю Київська обласна енергопостачальна компанія укладено Договір про постачання електричної енергії.

Пунктом 1.1. визначено, що цей договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами, з урахуванням статей 633,634,641,642 ЦК України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору.

Відповідно до п. 2.1. за цим Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

За приписами п. 5.5. Договору, розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

Згідно з п. 5.7. Договору, порядок оплати за електричну енергію встановлюється згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є Додатком № 2 до цього Договору. Оплата рахунку Постачальника за цим договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений в рахунку. При цьому Споживач не обмежується у праві здійснювати попередню оплату авансових та/або планових платежів за цим Договором без отримання рахунку Постачальника. Не отримання Споживачем рахунку Постачальника не звільняє Споживача від виконання зобов`язань з оплати електричної енергії згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією.

Сторонами підписаний додаток № 2 до Договору Комерціна пропозиція Стандарт-1 , відповідно до умов якої:

- Рахунок на попередню оплату надається Постачальником Споживачу до дати початку відповідного розрахункового періоду. Рахунок за фактично спожиту електричну енергію (остаточний розрахунок) надається Постачальником Споживачу не пізніше п`ятого робочого дня з дати завершення розрахункового періоду. Надані Постачальником рахунки підлягають оплаті Споживачем протягом п`яти робочих днів з дати отримання.

- 100% вартості договірного обсягу споживання електричної енергії розрахунковий період-повинна бути оплачена до дати початку розрахункового періоду. Остаточний розрахунок проводиться за фактично відпущену електричну енергію. Обсяги попередньої оплати визначаються шляхом множення відповідного договірного обсягу споживання електричної енергії за ціну, визначену згідно умов даної комерційної пропозиції та підлягають оплаті незалежно від отримання рахунку Постачальника.

На виконання умов Договору позивач у період з січня 2019 року по червень 2019 року здійснив відпуск електричної енергії відповідачу на загальну суму 823 035,51 грн. та виставив відповідачу для оплати рахунки-фактури за спожиту електроенергію: № 6653465507 за січень 2019, № 8597647067 за лютий 2019, № 8892788525 за березень 2019, № 8648876699 за квітень 2019, № 8894962243 за травень 2019 та № 8847193011 за червень 2019 (копії наявні в матеріалах справи).

Однак, як стверджує позивач, відповідач в порушення умов Договору, своєчасно та в повному обсязі свої зобов`язання з оплати отриманих послуг не виконав, відтак за відповідачем утворилась заборгованість в сумі 823 035,51 грн.

У зв`язку з чим, позивач звернувся до суду з даним позовом і просив стягнути з відповідача 823 035,51 грн. основного боргу.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (ч. 1 ст. 175 ГК України).

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

У свою чергу, Закон України "Про ринок електричної енергії" №2019-VIII від 13.04.2017 (у редакції від 23.11.2018), визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії та регулює відносини, пов`язані з постачанням електричної енергії.

Учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів про постачання електричної енергії споживачу (п. 14 ч. 1 ст. 4 вказаного Закону).

У свою чергу, учасник ринку електричної енергії - це виробник, електропостачальник, трейдер, оператор системи передачі, оператор системи розподілу, оператор ринку, гарантований покупець та споживач, які провадять свою діяльність на ринку електричної енергії у порядку, передбаченому цим Законом (п. 96 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії")

Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії", договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Судом встановлено, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки електричної енергії, який недійсним у судовому порядку не визнавався, у зв`язку з чим, у силу ст. 629 ЦК України, він є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно ч. 2 ст. 714 ЦК України, до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України, зокрема, покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Згідно із ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Таким чином, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у період з січня 2019 року по червень 2019 року на загальну суму 823 035,51 грн. станом на час прийняття рішення не погашена, що не заперечено і не спростовано відповідачем, розмір вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, зокрема підписаним сторонами актом взаєморозрахунків від 21.10.2019, позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 823 035,51 грн. підлягає задоволенню.

Крім того, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 109 845, 08 грн . за період з прострочення з 08.02.2019 по 30.09.2019. З цього приводу суд зазначає наступне.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

У разі порушення Споживачем строків оплати за цим Договором, Постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати. Споживач сплачує за вимогою Постачальника пеню у розмірі, що визначається цим Договором та зазначається в комерційній пропозиції, яка є Додатком № 2 до цього Договору (п. 5.8 Договору).

Відповідно до положень Комерційної пропозиції розмір пені та/або штрафу: подвійна облікова ставка Національного банку України (НБУ). Споживач зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних за весь час прострочення.

Враховуючи встановлені судом обставини щодо наявності заборгованості відповідача та фактів прострочення платежів, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача про стягнення пені.

Крім того, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, позивач просив суд стягнути з відповідача 10 052, 26 грн. 3% річних за період з 08.02.2019 по 30.09.2019 та 13 085,17 грн. інфляційних втрат за період з 08.02.2019 по 31.05.2019.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат встановив, що заявлені позивачем до стягнення суми відповідають вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога щодо стягнення 10 052, 26 грн. 3% річних за період з 08.02.2019 по 30.09.2019 та 13 085,17 грн. інфляційних втрат за період з 08.02.2019 по 31.05.2019 підлягає задоволенню в повному обсязі.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи те, що сума боргу, підтверджена належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи, зокрема підписаним сторонами актом взаєморозрахунків від 21.10.2019, відповідач на момент прийняття рішення не надав документів на підтвердження погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 823 035,51 грн. основного боргу, 109 845, 08 грн. пені, 10 052, 26 грн. 3% річних та 13 085,17 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Державного підприємства "Племінний завод "Плосківський" (07450, Київська обл., Броварський р-н, с. Плоске, вулиця Жовтнева, будинок 2, код 00849652) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" (08132, Київська обл., м. Вишневе, вулиця Київська, будинок 8В, код 42094646) 823 035 (вісімсот двадцять три тисячі тридцять п`ять) грн. 51 коп. основного боргу, 109 845 (сто дев`ять тисяч вісімсот сорок п`ять) грн. 08 коп. пені, 10 052 (десять тисяч п`ятдесят дві) грн. 26 коп. 3% річних, 13 085 (тринадцять тисяч вісімдесят п`ять) грн. 17 коп. інфляційних втрат та 14 340 (чотирнадцять тисяч триста сорок ) грн. 27 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення до Північного апеляційного господарського суду у порядку, визначеному ст. 257 та з урахуванням п.17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 09.12.2019

Суддя Т.Д. Лилак