Рішення

від 28.11.2019 по справі 911/2417/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2019 р. м. Київ Справа № 911/2417/19

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Лилака Т.Д., за участю секретаря судового засідання Щотової Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз збут" (04108, м.Київ, пр-т Свободи, будинок 2Г, літ. А, код 39592941)

до Відділ освіти Іванківської районної державної адміністрації (07200, Київська обл., смт. Іванків, вулиця І. Проскури, будинок 42, код 02143867)

про стягнення 264 806,70 гривень

за участю представників:

позивача - Кислощук Я.С.;

відповідача - не з`явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Київоблгаз збут (позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Відділу освіти Іванківської районної державної адміністрації (відповідач) про стягнення заборгованості за поставлений природний газ у розмірі 264806,70 грн., з яких: 237774,30 грн. основного боргу, 22131,85 грн. пені, 2052,02 грн. 3 % річних та 2848,53 грн. інфляційних втрат.

В обґрунтування позову позивач вказує на неналежне виконання відповідачем умов договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №41DВ417-618-19 від 15.03.2019 в частині повної оплати за поставлений газ, у зв`язку із чим нараховує відповідачу пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 31.10.2019.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 31.10.2019 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 14.11.2019.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.11.2019 закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на 28.11.2019.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце засідання, в судове засідання 28.11.2019 року не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву не надав.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Положеннями частини 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи те, що нез`явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 28.11.2019 року представник позивача зазначив, що позовні вимоги, з підстав викладених у позовній заяві, підтримує.

Заслухавши вступне слово представника позивача, з`ясувавши обставини, на які посилаються сторони, суд дослідив в порядку статей 209-210 ГПК України докази у справі.

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд оголосив про перехід до судових дебатів. Представник позивача виступив з заключним словом, в яких посилалися на обставини і докази, досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 233 ГПК України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

28.11.2019 року, після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до ст. 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

15 березня 2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю Київоблгаз збут (постачальник) та Відділом освіти Іванківської районної ради (споживач) укладено договір на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №41DВ417-618-19 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого, постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2019 році природний газ, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.

Відповідно до п.п. 4.2.3 п. 4.2, які містяться у розділі IV Договору, остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу (п. 3.6 Договору) здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Згідно з п. 2.9.2 договору, на підставі отриманих від споживача даних та/або даних оператора ГРМ, постачальник протягом 3 робочих днів готує два примірника акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних уповноваженим представником постачальника.

Споживач протягом двох робочих днів з дати одержання акта приймання-передачі зобов`язаний повернути один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником споживача та скріплений печаткою споживача, або надати в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу (п.2.9.3 договору).

Згідно п. 5.4.2 договору, споживач зобов`язаний оплачувати постачальнику вартість газу на умовах та в обсягах, визначених договором.

Цей Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін і діє в частині постачання газу з 01.03.2019 до 31.12.2019, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 11.1 Договору).

Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому, сторони мають внести зміни до договору щодо планових обсягів постачання газу на продовжений строк (п. 11.2 Договору).

На виконання умов Договору, постачальним було поставлено природний газ покупцю на загальну суму 271928,12 грн., що підтверджується актом №КО389006810 від 31.03.2019 на суму 180551,96 грн. та актом №КО389010634 від 30.04.2019 на суму 91376,17 грн. Зазначені акти підписані сторонами без зауважень та скріплені їх печатками.

Позивач вказує, що відповідачем було здійснено часткову оплату за поставлений природний газ у розмірі 34153,82 грн., у зв`язку з чим за ним рахується заборгованість у розмірі 237774,30 грн., що підтверджується підписаним та скріпленим печатками сторін актом звіряння взаємних розрахунків від 26.06.2019 (копія наявна в матеріалах справи).

Враховуючи те, що відповідач не сплатив у добровільному порядку наявну у нього заборгованість, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Предметом позову є вимога про стягнення 237774,30 грн. основного боргу, 22131,85 грн. пені, 2052,02 грн. 3 % річних та 2848,53 грн. інфляційних втрат.

Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини поставки.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.

Згідно до ч.1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Так, відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За вказаних обставин, враховуючи, що відповідачем не надано суду доказів оплати природного газу на суму 237774,30 грн., суд вважає вимоги позивача в частині основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 22131,85 грн. за період з 10.04.2019 по 23.07.2019.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та/або договором (ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пункт 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

За змістом статті 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань №543/96-ВР від 22.11.96. передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу, та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу.

У разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом IV Договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення (п.п. 6.2.1 п. 6.2 Договору).

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що пеня нарахована ним на відповідні суми заборгованості, з дотриманням вимог Господарського кодексу України та в узгодженому договором розмірі. Відтак, вимога про стягнення 22131,85 грн. пені підлягає задоволенню повністю.

При зверненні до суду позивач також просив стягнути з відповідачів на його користь 2052,02 грн. 3 % річних та 2848,53 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат встановив, що заявлені позивачем до стягнення суми відповідають вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога щодо стягнення 2052,02 грн. 3 % річних та 2848,53 грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене та те, що сума боргу, підтверджена належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документів на підтвердження погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача 237774,30 грн. основного боргу, 22131,85 грн. пені, 2052,02 грн. 3 % річних та 2848,53 грн. інфляційних втрат.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 237-239, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Відділу освіти Іванківської районної державної адміністрації (07200, Київська обл., Іванківський р-н, смт. Іванків, вул. Івана Проскури, буд. 42, код 02143867) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз збут" (04108, м. Київ, Подільський р-н, просп. Свободи, буд. 2г, літ. А, код 39592941) - 237774 (двісті тридцять сім тисяч сімсот сімдесят чотири) грн. 30 коп. основного боргу, 22131 (двадцять дві тисячі сто тридцять одну) грн. 85 коп. пені, 2052 (дві тисячі п`ятдесят дві) грн. 02 коп. 3% річних, 2848 (дві тисячі вісімсот сорок вісім) грн. 53 коп. інфляційних втрат та 3972 (три тисячі дев`ятсот сімдесят дві) грн. 10 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення до Північного апеляційного господарського суду у порядку, визначеному ст. 257 та з урахуванням п.17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 09.12.2019

Суддя Т.Д. Лилак