Рішення

від 02.12.2019 по справі 147/1212/18

ТРОСТЯНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Тростянецький районний суд

Вінницької області

справа № 147/1212/18

номер провадження № 2/147/248/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2019 року Тростянецький районний суд Вінницької області у складі :

головуючого судді Дудікова А.В.,

при секретарі Чудак Г.І.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні Тростянецького районного суду Вінницької області цивільну справу №147/1212/18 за позовом ОСОБА_1 до Савинецької сільської ради Тростянецького району Вінницької області, третя особа ОСОБА_2 , про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в:

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Савинецької сільської ради Тростянецького району Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно.

В обгрунтування позову зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його баба ОСОБА_4 , а ІНФОРМАЦІЯ_3 помер його батько ОСОБА_5 . До дня смерті померлі проживали в селищі Довжок Савинецької сільської ради. ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та позивач, станом на 15.04.1991 р. були членами одного колгоспного двору, що знаходився в АДРЕСА_1 , а тому кожному з них належало по ј частини житлового будинку та господарських споруд. Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_3 , спадкоємцем до її майна були ОСОБА_6 , мати померлої, ОСОБА_5 та син ОСОБА_1 , оскільки фактично вступили в управління спадковим майном та були зареєстровані і проживали з померлою за однією адресою. Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , спадкоємцем до її майна за заповітом, а саме 1/3 частини житлового будинку, є позивач по справі. Він своєчасно прийняв спадщину, тому що фактично вступив в управління спадковим майном. Спадкоємцем після смерті ОСОБА_5 є його син, ОСОБА_1 Спадкове майно складалося з 1/3 частини житлового будинку з господарськими спорудами в АДРЕСА_1 . Позивач звернувся до Тростянецького державного нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на 3/4 частини житлового будинку та господарських споруд, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину позивачу було відмовлено, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на вищевказаний будинок.

Позивач просив суд визнати за ним право власності на 3/4 частини житлового будинку з господарськими спорудами, що розташовані в АДРЕСА_1 , які належали померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 та померлому ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_5

Ухвалою Тростянецького районного суду Вінницької області від 14.03.2019 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання.

29.08.2019 р. позивач подав заяву про збільшення позовних вимог та просив також встановити факт своєчасного прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , спадкоємцями ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_1 .

Окрім того, позивач 29.08.2019 р. подав заяву, в якій просив визнати за ним право власності на спадкове майно за заповітом, а саме на цілий житловий будинок та господарські споруди, що розташовані в АДРЕСА_1 , які належали померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_6

29.08.2019 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 17.10.2019 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без участі представника сільської ради, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Третя особа в судове засідання не з`явилася, подала до суду нотаріально посвідчену заяву, в якій зазначила, що позов ОСОБА_1 до Савинецької сільської ради, підтримує повністю. Просить справу розглядати без її участі.

Згідно з частиною третьою статті 211 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності; якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до наступного висновку.

ОСОБА_9 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Ободівка Ободівського району, у копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 її батьками записані ОСОБА_10 та ОСОБА_6 (а.с. 19).

08.05.1966 р. ОСОБА_9 зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 , про що в книзі записів актів громадянського стану про одруження зроблено відповідний запис за №10, що підтверджуєтьс копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 . Після реєстрації одруження дружині присвоєно прізвище - Вецало (а.с.21).

ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Савинці Тростянецького району Вінницької області народився ОСОБА_1 . В копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , його батьками записані: батько - ОСОБА_5 , мати - ОСОБА_3 (а.с.22).

З виписки з погосподарської книги № 57, особовий рахунок № НОМЕР_4 , вбачається, що станом на 15 квітня 1991 року господарство, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , відносилося до категорії робочий двір. Головою двору була - ОСОБА_6 , та член двору: дочка - ОСОБА_3 , зять - ОСОБА_5 , онук - ОСОБА_1 (а.с.23, 25).

Відповідно до технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 91,1 кв.м, житловою площею 58,4 кв.м, допоміжною площею 32,7 кв.м, складається з житлового будинку - А; нежитлової прибудови - а; тамбура - а1; гаража - Б; літньої кухні - В; погребу - В/п; сараю - Г; огорожі -1-3. Даний будинок був побудований 1974 р., господарські будівлі у 1970-1990 р. (а.с. 13-16).

Порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР був встановлений інструкцією, яка була затверджена Міністерством комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року та втратила чинність згідно наказу Держжитлокомунгоспу N 56 від 1З грудня 1995 року.

Згідно з пунктами 4, 7 цієї Інструкції підлягали реєстрації всі будинки і домоволодіння , у тому числі належні громадянам на праві особистої власності, і здійснювалась вона на підставі документів, що встановлюють право власності (правовстановлюючих документів, перелік яких додано до вказаної Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції). Тобто, записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Пленум Верховного Суду України у п. 9 своєї постанови від 04 жовтня 1991 року № 7 Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок роз`яснив, що право власності на жилий будинок, збудований громадянином на відведеній в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію, виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої ради.

Вказаною інструкцією обов`язковою була реєстрація права власності на житлові будинки в органах БТІ лише у містах і селищах міського типу, однак не у сільській місцевості.

Відповідно до ст. 31 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , п. 43 Постанови КМУ від 25 грудня 2015 року № 1127 Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на території сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, замість документів, передбачених пунктом 42 цього Порядку, можуть бути подані:

- документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт нерухомого майна, у тому числі рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність чи відомості про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність з погосподарської книги;

- виписка з погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений, - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою.

Для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, проведення технічної інвентаризації щодо зазначених об`єктів нерухомості є необов`язковим.

Дані обставини у своїй сукупності свідчать про те, що вказане домоволодіння побудовано відповідно до діючого на час його будівництва законодавства та належним чином було зареєстровано органом місцевого самоврядування в погосподарській книзі.

Згідно листа № 10-1387/0/4-12 від 27.09.2012 року Про практику застосування судами при розгляді справ окремих норм законодавства про власність та спадкування Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ роз`яснив, що відповідно до статті 2 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-ІV Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Згідно зі статтею 3 зазначеного Закону право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Отже, право власності на придбане, побудоване до набрання чинності Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його придбання, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення.

Аналогічну правову позицію було висловлено ВСУ у постанові від 13 червня 2012 р. у справі № 6-54цс12, яка є обов`язковою для врахування судами України.

З огляду на викладене судом встановлено, що за життя ОСОБА_6 була головою робочого двору, а отже їй належав житловий будинок та господарські споруди, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

10.02.2004 р. ОСОБА_6 , проживаюча в АДРЕСА_1 , на випадок своєї смерті зробила заповітне розпорядження: все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде їй належати на день смерті і на що вона за законом матиме право, заповіла ОСОБА_1 Заповіт посвідчено секретарем Савинецької сільської ради та зареєстровано в реєстрі за №6 (а.с. 82).

У копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 вказано, що ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 83 років, про що в книзі реєстрації актів про смерть 24.05.2004 р. зроблений запис за №17 (а.с.7).

Згідно довідки виконавчого комітету Савинецької сільської ради від 20.06.2018 р. №619, виданої ОСОБА_8 , 1970 р.н., який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , про те, що дійсно його бабка ОСОБА_6 , мати ОСОБА_3 та батько ОСОБА_5 були зареєстровані та проживали до дня своєї смерті в с АДРЕСА_1 . Спадкоємцем після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 на підставі заповіту, який посвідчено від її імені секретарем Савинецької сільської ради Тростянецького району Вінницької області 17.02.2004 р. є її онук ОСОБА_1 , який своєчасно прийняв спадщину, тому що фактичного вступив в управління спадковим майном та подав до Тростянецької державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. За наявною інформацією Савинецької сільської ради заповіт на даний час ніким не змінено і не скасовано. До складу спадкового майна належить житловий будинок з господарськими спорудами в АДРЕСА_1 . За даними земельно-шнурової книги сільської ради, запис №36, біля господарства за адресою: АДРЕСА_1 , числиться земельна ділянка площею 1,62 га, з правовим режимом: 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд та 1,37 га для ведення особистого селянського господарства (а.с.12).

Рішенням Тростянецького районного суду Вінницької області по справі №2-о-57-2005 р. встановлено той факт, що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 доводилась ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 - бабою (а.с.20).

З копії спадкової справи №654/04 р. до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 вбачається, що із заявою про прийняття спадщини після її смерті звертався ОСОБА_1 Заява надійшла до Тростянецької ДНК 12.11.2004 р. за №767 (а.с.80.)

Також, позивач отримав Свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 23.12.2005 р. на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом у землі, яка перебуває в колективній власності САТ Капустянське с.Капустяни, Тростянецького району Вінницької області, розміром 2,58 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), вартістю 24434 грн. (а.с. 87).

У листі завідувача Тростянецької державної нотаріальної контори від 25.08.2018р. №525/02-17 вказано, що так як документ, що посвідчує право власності спадкодавця на житловий будинок АДРЕСА_1 , у ОСОБА_1 відсутній, він має право звернутися до суду з позовом для визнання за ним права власності на вказаний житловий будинок після померлої (а.с. 18).

Тобто, в оформленні права на спадщину на спадкове майно та видачі відповідного свідоцтва позивачу, нотаріусом фактично було відмовлено у зв`язку з відсутністю документа, що посвідчує право власності спадкодавця на житловий будинок.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30.05.2008 року № 7, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України в першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та нородженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Частиною 3 статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно із частиною п`ятою статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що оскільки ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 і спадкоємцем до її майна за заповітом є ОСОБА_1 , який своєчасно прийняв спадщину, оскільки у встановлений законом строк звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, а тому позовні вимоги в частині визнання за ним права власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_6 , а саме житлового будинку з господарськими спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , які належали останній за життя, підлягають задоволенню.

Позовна вимога про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини до задоволення не підлягає, оскільки встановлення такого факту не має ніякого відношення для правильного вирішення спору.

Керуючись ст.ст. 259, 263-265, 268, 272 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Савинецької сільської ради Тростянецького району Вінницької області, третя особа ОСОБА_2 , про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно, - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_6 , право власності на житловий будинок з господарськими спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до або через відповідні суди, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_6 , громадянин України, місце проживання якого зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач - Савинецька сільська рада Тростянецького району Вінницької області, код ЄДРПОУ 04331125, місцезнаходження якої зареєстровано за адресою: Вінницька область, Тростянецький район, с.Савинці, вул. Мічуріна, буд. 11

Третя особа - ОСОБА_2 , громадянка України, жителька

АДРЕСА_2. Суддя Суддя