Рішення

від 05.12.2019 по справі 288/954/19

ПОПІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 288/954/19

Провадження № 2/288/426/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2019 року смт. Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Рудник М. І.,

за участю секретаря судових засідань - Франчук Ю.О.,

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , представник позивача: ОСОБА_3 до Корнинської селищної ради Попільнянського району, Житомирської області, ОСОБА_4 про визнання права власності на Ѕ будинку за набувальною давністю,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Корнинської селищної ради, Попільнянського району, Житомирської області (далі - відповідач - 1), ОСОБА_4 (далі - відповідач -2) про визнання права власності на Ѕ будинку за набувальною давністю, в якому вказує, що він проживає у частині будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Даний будинок належав батькам позивача. Проте, після смерті батьків позивач отримав лише Ѕ частину спадщини на будинок. Спадщину позивач отримав 11 лютого 2009 року. Другу частину будинку мав отримати його брат - ОСОБА_4 . Проте він спадщину не отримав та у будинку не з`являється. Будинок утримує повністю позивач.

Представник позивача робив запит до нотаріальної контори з приводу оформлення спадщини на другу частину будинку, але відповіді вони не отримали.

Позивач користується частиною будинку більше десяти років тому він вважає, що має підстави для визнання права власності на неї.

Позивач просить визнати за ним право власності на Ѕ частину будинку за адресою: АДРЕСА_1 , за набувальною давністю.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх в повному обсязі та судові витрати просить покласти на позивача.

Представник відповідача Корнинської селищної ради Попільнянського району Житомирської області в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву в якій просив справу розглядати без участі представника селищної ради, проти задоволення позовної заяви не заперечують.

Згідно частини третьої статті 211 ЦПК України , учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_4 в судові засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був належним чином повідомлений, відповідно до статті 128 ЦПК України, про причини неявки суд не повідомив, що не перешкоджає розгляду справи по суті на підставі наявних в справі доказів.

Відповідно до Судових викликів № 288/954/19/8809/19 від 29 жовтня 2019 року та № 288/954/19/9657/19 від 22 листопада 2019 року розміщених на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет, відповідач ОСОБА_4 , був повідомлений про судові засідання, які відбудуться 21 листопада 2019 року о 12.30 годині та 05 грудня 2019 року о 11.30 годині.

Частиною 11 статті 128 ЦПК України визначено, що відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, з опублікуванням оголошення про виклик вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що позивач ОСОБА_2 є її батьком, він отримав у спадщину після смерті батьків Ѕ частину будинку в АДРЕСА_1 , іншу частину будинку отримав брат позивача ОСОБА_4 . Її батько проживає у вказаному будинку більше десяти років, доглядає за ним та повністю його утримує. Відповідач по справі, її дядько, ОСОБА_4 спадщину не отримав, до даного будинку не приїжджає та місце його знаходження не відоме.

Суд, вислухавши представника позивача, свідка, дослідивши матеріали справи приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з Свідоцтва про право на спадщину за заповітом посвідченого 08 лютого 2000 року державним нотаріусом Попільнянської державної нотаріальної контори Житомирської області, спадкоємцями зазначеного в заповіті майна ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_4 та ОСОБА_2 . Спадкове майно, на яке видане дане свідоцтво, складається з жилого будинку, розташованого в АДРЕСА_1 та земельна ділянка, що знаходиться за адресою розташованого вищевказаного жилого будинку.

Відповідно до Технічного паспорту на житловий будинок індивідуального житлового фонду виготовленого 12 травня 1999 року Бердичівським БТІ, власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , вказана ОСОБА_7 .

Згідно Висновку вартості об`єкта незалежної оцінки виданого ТОВ Експерт Прайм , ринкова вартість станом на 07.12.2017 року житлового будинку АДРЕСА_1 , становить 59 960 гривень.

Як вбачається з квитанцій виданих ПАТ ЕК Житомиробленерго , підтверджується той факт, що ОСОБА_2 сплачував кошти за використання електроенергії в будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до адвокатського запиту від 25 липня 2018 року, адвокат Барбелюк А.О. звертався до Попільнянської державної нотаріальної контори Житомирської області з запитом щодо спадкової справи після померлої ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкова справа № 303. В якому вказує, що ОСОБА_2 успадкував частину будинку, він користується спадщиною, проте інших спадкоємців не бачив.

Згідно повідомлення № 123/01-16 від 16 жовтня 2019 року Попільнянської державної нотаріальної контори в Житомирській області Головне територіальне управління юстиції у Житомирській області, в зв`язку з перебігом строків зберігання всі наряди та спадкові справи разом із алфавітними книгами були передані на зберігання до обласного державного нотаріального архіву. Тому інформація щодо відкриття після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 спадкової справи, відсутня.

Як вбачається з повідомлення № 2706 від 04 листопада 2019 року Житомирського обласного державного нотаріального архіву Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, спадкова справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , не заводилась. Дані перевірені по алфавітним книгах спадкових справ: Попільнянської державної нотаріальної контори за 1994, 1995, 1996 роки. Алфавітні книги обліку спадкових справ Попільнянської державної нотаріальної контори із 1997 року по 2019 рік на зберігання до Житомирського обласного державного нотаріального архіву не передавались.

Згідно Спадкової справи № 303 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , розпочатої 12 листопада 1999 року, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 12 листопада 1999 року звернулись до Попільнянської державної нотаріальної контори Житомирської області з заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті матері ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадкове майно: житловий будинок, господарчі будівлі та земельна ділянка, що знаходяться в селі Лучин, Попільнянського району, Житомирської області. 08 лютого 2000 року було видано Свідоцтво про право на спадщину за заповітом серії НОМЕР_2 , яке зареєстроване в реєстрі за № 221.

За змістом статей 4, 5 ЦПК України , кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно статті 12 ЦПК України , цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України , визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно статті 16 ЦК України , кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Як вбачається з п.п. 9, 11, 13, 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07 лютого 2014 року Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав відповідно до частини першої статті 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.

При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.

Враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК України, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності. Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади. Виходячи зі змісту частини першої статті 344 ЦК, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв`язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.

Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (пункт 5 частини першої статті 19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

Враховуючи положення пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України про те, що правила статті 344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, та беручи до уваги, що ЦК України набрав чинності з 1 січня 2004 року, положення статті 344 ЦК України поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року. Отже, визнання судом права власності на нерухоме майно за набувальною давністю може мати місце не раніше 1 січня 2011 року.

При цьому суди мають виходити з того, що коли строк давнісного володіння почався раніше 1 січня 2001 року, то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з 1 січня 2001 року. Разом із тим, якщо перебіг строку володіння за давністю почався після цієї дати, то до строку набувальної давності цей період зараховується повністю (п. 11 Постанови).

Отже позивач добросовісно з 2009 року заволодів чужим майном, а саме: половиною житлового будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , понад десять років відкрито, безперервно нею володіє, а відповідачі не заявляють вимог щодо повернення вказаного нерухомого майна, отже визнання права власності не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому за ним може бути визнано право власності на дану 1/2 частину нерухомого майно за набувальною давністю.

Нормами статті 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для визнання за ОСОБА_2 права власності за набувальною давністю на Ѕ частину вищевказаного житлового будинку.

Керуючись Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав № 5 від 07 лютого 2014 року; статтями 328, 344 ЦК України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 223, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_2 , представник позивача: ОСОБА_3 до Корнинської селищної ради, Попільнянського району, Житомирської області, ОСОБА_4 про визнання права власності на Ѕ будинку за набувальною давністю - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину будинку за адресою: АДРЕСА_1 , за набувальною давністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду М. І. Рудник