Рішення

від 09.12.2019 по справі 462/6273/19

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 462/6273/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2019 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Галайко Н. М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду у м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення часток у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - дружина позивача ОСОБА_1 та сестра відповідача ОСОБА_2 . На підставі спільної сумісної власності разом із відповідачем, спадкодавцю ОСОБА_3 , належала земельна ділянка за АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610136300:04:005:0050, що підтверджується витягом із реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на землю, зроблений 30.01.2017 року та копією ухвали Львівської міської ради № 1455 від 26.12.2016 року з додатком № 2. ОСОБА_3 заповіту не залишила. Після її смерті відкрилася спадщина на майно, яке їй належало, зокрема на 1/2 частку будинку АДРЕСА_1 та на частку земельної ділянки, яка призначена для обслуговування цього будинку та знаходиться за цією ж адресою, загальною площею 0, 0642 га. Спадкодавець набув частку в земельній ділянці у процесі приватизації, що підтверджує копія ухвали Львівської міської ради № 1455 від 26 грудня 2016 року та витяг із реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, запис № 33619466 зроблений 30.01.2017 року. З вказаних документів про право власності на земельну ділянку вбачається, що співвласниками згідно Свідоцтва про право власності на будинок - кожному належала 1/2 частка будинку, яку позивач успадкував. Іншою 1/2 часткою будинку володіє відповідач по справі, ОСОБА_2 Також ОСОБА_2 є співвласником земельної ділянки. На виконання вимог п. 6 ст. 175 ЦПК у даній справі застосовувався досудовий порядок врегулювання спору, а саме: позивач, як спадкоємець першої черги за законом звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті дружини, ОСОБА_3 22.03.2018 року отримав свідоцтва про право на спадщину. Проте нотаріус Другої львівської державної нотаріальної контори відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину на частку у земельній ділянці, якою володів за життя спадкодавець, що підтверджує відмова за № 951/02-14 від 13 червня 2019 року. Просить визначити, що ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , належала за життя 1/2 ідеальна частка у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, площею 0, 0642 га, яка розташована по АДРЕСА_1 , кадастровий номер - 4610136300:04:005:00503.

Ухвалою судді Залізничного районного суду м. Львова від 01.11.2019 року відкрито спрощене позовне провадження у справі, відповідачу надано строк на подання відзиву на позовну заяву - 15 днів з дня вручення копії ухвали, окрім цього постановлено витребувати з Другої Львівської державної нотаріальної контори належним чином завірену копію спадкової справи № 269/2017, зареєстрованої у реєстрі за № 2-181 після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.22).

Копію ухвали суду від 01.11.2019 року відповідач отримав 16.11.2019 року, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень.

У строк встановлений ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 01.11.2019 року відповідач відзив на позовну заяву не подав.

04.12.2019 року від Другої Львівської державної нотаріальної контори надійшла належним чином завірена копія спадкової справи № 269/2017, зареєстрованої у реєстрі за № 2-181 після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У зв`язку із тим, що відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, на підставі частини другої статті 247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши всі обставини справи, та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених прав, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Статтями 1296-1299 ЦК України визначено, що питання про право на спадкове майно вирішується судом у разі невизнання такого права чи відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Пленумом Верховного Суду України у п. 23 постанови від 30 травня 2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування судам роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно Ухали Львівської міської ради Про затвердження громадянам проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок і технічних документацій із землеустрою та передачу громадянам у власність, спільну сумісну власність та оренду земельних ділянок № 1455 від 26.12.2016 року та Додатку № 2 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 набули земельну ділянку у процесі приватизації (а.с.9-10).

Як вбачається з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 30.01.2017 року земельна ділянка, площею 0, 0642 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 4610136300:04:005:00503 на праві спільної сумісної власності належить: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.8).

Згідно Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 26.04.2017 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблено відповідний актовий запис № 444 (а.с.4).

Згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом, яке було видано Другою львівською державною нотаріальною конторою 22.03.2018 року (зареєстровано у реєстрі за № 2/181), позивач ОСОБА_1 отримав спадкове майно від померлої дружини ОСОБА_3 , у тому числі з урахуванням 2/3 часток у спадщині, від яких відмовилися діти спадкодавця ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається з: Ѕ частини житлового будинку АДРЕСА_1 (а.с.6).

Відповідно до ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Статтею 370 ЦК України передбачено, що у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

За ч. 4 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Як вбачається з відмови нотаріуса Другої Львівської державної нотаріальної контори від 13.06.2019 року за № 951/02-14 у видачі свідоцтва про прийняття спадщини на земельну ділянку позивачу відмовлено оскільки спірна земельна ділянка перебуває у сумісній власності і тому нотаріус не може визначити склад спадкового майна, а саме яка частка земельної ділянки належала спадкодавцю (а.с.7).

Суд вважає, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими, оскільки позивач має право, як спадкоємець першої черги, на спадкування майна померлої дружини саме у розмірі Ѕ ідеальної частки у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку. Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.2,10 , 11, 12, 13, 81, 263-265 ЦПК України, суд

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення часток у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку - задовольнити.

Визначити, що ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , належала за життя Ѕ ідеальна частка у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, прощею 0, 0642 га, яка розташована по АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 4610136300:04:005:00503.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя/підпис/ Н.М. Галайко

З оригіналом згідно.

Суддя: